08 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 757/16507/24
провадження № 61-12479ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2025 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дій щодо переміщення та утримання дитини незаконними,
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 , в якому просив суд:
- визнати незаконним переміщення та утримання ОСОБА_2 малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_3 до статус-кво місця постійного проживання - Україна, м. Київ, або кордон України як безпечну зону;
- у разі невиконання рішення суду в добровільному порядку, зобов'язати
ОСОБА_2 повернути ОСОБА_3 батькові ОСОБА_1 для забезпечення повернення малолітньої дитини до статус-кво місця проживання - Україна, м. Київ, або кордон України як безпечну зону.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області
від 04 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2025 року, у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дій щодо переміщення та утримання дитини незаконними відмовлено.
10 квітня 2025 року ОСОБА_1 вперше звернувся до Верховного Суду
з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2025 року, ухвалити нове судове рішення про задоволення його позовних вимог у повному обсязі або у разі неможливості ухвалити нове рішення, справу повернути до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області
від 04 листопада 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 12 березня 2025 року залишено без руху.
Ухвалою Верховного Суду від 09 травня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області
від 04 листопада 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 12 березня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про визнання дій щодо переміщення та утримання дитини незаконними повернуто особі, яка подала касаційну скаргу.
11 червня 2025 року на електронну пошту Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2025 року. Також 12 та 26 червня 2025 року ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду уточнені касаційні скарги на зазначені судові рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2025 року касаційні скарги ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області
від 04 листопада 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 12 березня 2025 року залишено без розгляду.
У червні 2025 року ОСОБА_1 втретє звернувся до Верховного Суду
із касаційною скаргою на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2025 року, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позов.
Ухвалою Верховного Суду від 10 липня 2025 року визнано наведені
ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2025 року залишено без руху.
Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Гулейкова І. Ю. від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дій щодо переміщення та утримання дитини незаконними, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2025 року, визнано необґрунтованою.
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Гулейкова І. Ю. передано для вирішення зазначеного питання, у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Гулейкова І. Ю. від участі
у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дій щодо переміщення та утримання дитини незаконними, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2025 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дій щодо переміщення та утримання дитини незаконними (провадження № 61-8126ск25).
У серпні ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду з касаційною скаргою, в який просив прийняти касаційну скаргу до розгляду, справу розглядати у складі Великої Палати Верховного Суду, скасувати рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2025 року, ухвалити нове судове рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі або у разі неможливості ухвалити нове рішення, справу повернути до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2025 року передано касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дій щодо переміщення та утримання дитини незаконними до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
07 жовтня 2025 року матеріали касаційної скарги надійшли до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 07 жовтня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Коломієць Г. В., судді, які входять до складу колегії: Гулько Б. І., Луспеник Д. Д.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє
у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
Зазначена норма процесуального права є імперативною, незалежно від доводів касаційної скарги.
Ураховуючи те, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2025 року
у вищевказаній справі, тому відсутні правові підстави для повторного розгляду касаційної скарги, поданої ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2025 року.
У зв'язку з цим у відкритті касаційного провадження слід відмовити з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України.
Керуючись пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дій щодо переміщення та утримання дитини незаконними відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Г. В. Коломієць
Б. І. Гулько
Д. Д. Луспеник