Ухвала
07 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 495/6375/15-ц
провадження № 61-11397ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 січня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 26 серпня 2025 року у справі за позовом Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Державного підприємства Міністерства оборони України «Чернівецький металообробний завод» до ОСОБА_1 , треті особи: Кароліно-Бугазька сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності та витребування нерухомого майна,
У вересні 2015 року військовий прокурор Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Державного підприємства Міністерства оборони України «Чернівецький металообробний завод» звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог та зміну підстав та предмету позову, просив визнати за Державою в особі Міністерства оборони України право власності на нерухоме майно - базу відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», до складу якої входять наступні будівлі та споруди: будівля клубу літ. А площею 29,1 кв. м, будинок відпочинку літ. Б площею 50,8 кв. м, будинок відпочинку літ. В площею 50,8 кв. м, будинок відпочинку літ. Г площею 50,8 кв. м., будинок відпочинку літ. Д площею 50,8 кв. м, будинок відпочинку літ. Е площею 50,8 кв. м, будинок відпочинку літ. Ж площею 50,4 кв. м, будинок відпочинку літ. З площею 449,4 кв. м, будинок відпочинку літ. І площею 41,7 кв. м., будинок відпочинку літ. Ї площею 41,7 кв. м, адміністративна будівля літ. И площею 25,6 кв. м, медпункт літ. К площею 14,6 кв. м, будинок відпочинку - майстерня літ. Л площею 68,8 кв. м., склад літ. М площею 22,0 кв. м, їдальня літ. Н площею 283,0 кв. м, склад літ. О площею 20,6 кв. м, вбиральня-душова літ. П площею 16,6 кв. м, альтанка літ. Є, душові літ. Р, зливна яма літ. 1, ємність для води літ. 2, пожежна ємність літ. 3, пожежна ємність літ. 4, хвіртка літ. 5, ворота літ. 6, хвіртка літ. 7, водопровід літ. 8, каналізація літ. 9, огорожа літ. 10;
витребувати шляхом вилучення у ОСОБА_1 нерухоме майно - базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до складу якої входять наступні будівлі та споруди: будинок відпочинку літ. Д площею 50,8 кв. м, будинок відпочинку літ. Е площею 50,8 кв. м, будинок відпочинку літ. І площею 41,7 кв. м, будинок відпочинку літ. Ї площею 41,7 кв. м, адміністративна будівля літ. И площею 25,6 кв. м, медпункт літ. К площею 14,6 кв. м, будинок відпочинку - майстерня літ. Л площею 68,8 кв. м, склад літ. М площею 22,0 кв.м, їдальня літ. Н площею 283,0 кв. м, склад літ. О площею 20,6 кв. м, вбиральня-душова літ. П площею 16,6 кв. м, душові літ. Р, зливна яма літ. 1, ємність для води літ. 2, пожежна ємність літ. 3, пожежна ємність літ. 4, хвіртка літ. 5, ворота літ. 6, хвіртка літ. 7, водопровід літ. 8, каналізація літ. 9, огорожа літ. 10 та передати Державному підприємству Міністерства оборони України «Чернівецький металообробний завод» в експлуатацію;
стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави в особі Міністерства оборони України матеріальну шкоду, завдану пожежею, у розмірі 4 005 299,00 грн.
Суворовський районний суд м. Одеси рішенням від 31 серпня 2023 року позов задовольнив частково. Визнав за Державою в особі Міністерства оборони України право власності на нерухоме майно - базу відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», до складу якої входять наступні будівлі та споруди: будівля клубу літ. А площею 29,1 кв. м, будинок відпочинку літ. Б площею 50,8 кв. м, будинок відпочинку літ. В площею 50,8 кв. м, будинок відпочинку літ. Г площею 50,8 кв. м., будинок відпочинку літ. Д площею 50,8 кв. м, будинок відпочинку літ. Е площею 50,8 кв. м, будинок відпочинку літ. Ж площею 50,4 кв. м, будинок відпочинку літ. З площею 449,4 кв. м, будинок відпочинку літ. І площею 41,7 кв. м., будинок відпочинку літ. Ї площею 41,7 кв. м, адміністративна будівля літ. И площею 25,6 кв. м, медпункт літ. К площею 14,6 кв. м, будинок відпочинку - майстерня літ. Л площею 68,8 кв. м., склад літ. М площею 22,0 кв. м, їдальня літ. Н площею 283,0 кв. м, склад літ. О площею 20,6 кв. м, вбиральня-душова літ. П площею 16,6 кв. м, альтанка літ. Є, душові літ. Р, зливна яма літ. 1, ємність для води літ. 2, пожежна ємність літ. 3, пожежна ємність літ. 4, хвіртка літ. 5, ворота літ. 6, хвіртка літ. 7, водопровід літ. 8, каналізація літ. 9, огорожа літ. 10.
Витребував із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 нерухоме майно - базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », до складу якої входять наступні будівлі та споруди: будинок відпочинку літ. Д площею 50,8 кв. м, будинок відпочинку літ. Е площею 50,8 кв. м, будинок відпочинку літ. І площею 41,7 кв. м, будинок відпочинку літ. Ї площею 41,7 кв. м, адміністративна будівля літ. И площею 25,6 кв. м, медпункт літ. К площею 14,6 кв. м, будинок відпочинку - майстерня літ. Л площею 68,8 кв. м, склад літ. М площею 22,0 кв.м, їдальня літ. Н площею 283,0 кв. м, склад літ. О площею 20,6 кв. м, вбиральня-душова літ. П площею 16,6 кв. м, душові літ. Р, зливна яма літ. 1, ємність для води літ. 2, пожежна ємність літ. 3, пожежна ємність літ. 4, хвіртка літ. 5, ворота літ. 6, хвіртка літ. 7, водопровід літ. 8, каналізація літ. 9, огорожа літ. 10 на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Чернівецький металообробний завод».
В решті позову відмовив.
Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Одеський апеляційний суд постановою від 26 серпня 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишив без задоволення, а рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 січня 2024 року - без змін.
20 вересня 2025 року Ханас І. О. через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 січня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 26 серпня 2025 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.
На виконання вимог вказаної ухвали до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, які заявником виконано.
В новій редакції касаційної скарги ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 січня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 26 серпня 2025 року в частині позовних вимог Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах Державного підприємства Міністерства оборони України «Чернівецький металообробний завод» та в цій частині позов залишити без розгляду; скасувати судові рішення в частині позовних вимог Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, від 10 квітня 2024 року у справі № 520/8065/19, від 25 вересня 2024 року у справі № 587/1382/15-ц, від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц, від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18, від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17, від 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16, від 18 січня 2013 року у справі № 488/2807/17, від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13, від 20 червня 2023 року у справі № 633/408/18, від 07 листопада 2018 року у справі № 488/6211/14-ц та постановах Верховного Суду від 21 серпня 2024 року у справі № 953/24224/19, від 25 жовтня 2022 року у справі № 607/14378/21, від 26 травня 2022 року у справі № 1-23-32/135-08-4825, від 04 грудня 2019 року у справі № 910/15262/18, від 03 березня 2020 року у справі № 910/6091/19, від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/12787/17, від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 14 ч5ервн 2019 року у справі № 910/6642/18, від 25 червня 2019 року у справі № 922/1500/18, від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, від 28 листопада 2019 року у справі № 918/150/19, від 21 січня 2020 року у справі № 910/7815/18, від 26 січня 2022 року у справі № 921/787/20, від 11 лютого 2020 року у справі № 922/1159/19, від 14 червня 2022 року у справі № 904/3870/21, від 13 вересня 2022 року у справі № 918/1222/21, від 08 листопада 2023 року у справі № 761/42030/21, від 23 листопада 2023 року у справі № 985/547/23, від 05 вересня 2022 року у справі № 385/321/20, від 04 лютого 2020 року у справі № 905/2448/17, від 11 березня 2025 року у справі № 922/647/22, від 16 квітня 2025 року у справі № 910/17006/23.
Разом із цим, посилання заявника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» та постановах Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 6-1203цс15, від 02 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15, не заслуговують на увагу, оскільки висновки, на які посилається скаржник, не є висновками Верховного Суду у розумінні статті 263 ЦПК України щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга подана в передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оплачена судовим збором, зокрема, містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Оскільки викладені в касаційній скарзі доводи викликають необхідність їх перевірки, касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
Разом із цим, заявлене у касаційній скарзі ОСОБА_1 клопотання про зупинення дії рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 січня 2024 року не підлягає процесуальному вирішенню, оскільки ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2025 року зупинено дію (виконання) рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 січня 2024 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 січня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 26 серпня 2025 року у справі за позовом Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Державного підприємства Міністерства оборони України «Чернівецький металообробний завод» до ОСОБА_1 , треті особи: Кароліно-Бугазька сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності та витребування нерухомого майна.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.
До відзиву необхідно додати докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов