Справа № 336/6011/25
Пр. 3/336/3904/2025
01 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Вайнраух Л.А. розглянула справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла до суду на підставі протокола про адміністративне правопорушення, складеного відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження не встановлено, громадянина України, місце роботи не встановлене, адреса за місцем проживання: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ознаками скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП,
24.06.2025 о 00-33 годині в с. Таврійське, по вул. Запорізька, біля 110, водій керував транспортним засобом «ЗАЗ 110307», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився за допомогою технічного засобу «Drager Alcotest» 6810 на місці зупинки транспортного засобу, тест 2595 позитивний 0,49 проміле, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у медичному закладі відмовився. Від керування відсторонений шляхом залишення транспортного засобу без порушень ПДР, про повторність попереджений. Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001, за що передбачена відповідальність згідно з ч.1 ст.130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 присутній не був, неодноразово повідомлявся про дату, час та місце проведення належним чином. Крім того, за змістом протокола він обізнаний із розглядом справи Шевченківським районним судом м. Запоріжжя.
Велика Палата Верховного суду у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 звернула увагу, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч.1 ст.268 та ч.6 ст.294 КУпАП, не є абсолютним.
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v.Spain") від 07.07.1989 зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява N 3236/03, п.41) від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».
Суд не зобов'язаний самостійно з'ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов'язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи. Суддею вжито всіх необхідних та достатніх заходів протягом провадження справи в суді для повідомлення особи та дотримання його права на особисту участь.
Враховуючи наведене, вжиття всіх наведених заходів для виклику особи, а також забезпечення права на захист, суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності особи, відносно якої складено протокол, що не протирічить ч.1 ст.268 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яке полягає у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п.2.9. а Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ №1306від 10.10.2001, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, підтверджується належними та допустимими доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №371038 від 24.06.2025, із зазначенням особистих даних ОСОБА_1 , який засвідчений підписом інспектора поліції та ОСОБА_1 ;
- направленням ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР, відповідно до якого резултат позитивний 0,49 проміле;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що у ОСОБА_1 виявлені такі ознаки алкогольного сп'яніння: ризький запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, Також, в акті зазначено, що за допомогою тестування приладом "Alсotest Drager" 6810 у ОСОБА_1 виявлена позитивна проба із результатом 0,49% (до протокола додано відповідну роздруківку із результатами тестування №2595, засвідчену підписом поліцейського та ОСОБА_1 ).
Суд враховує, що ознаки сп'яніння, виявлені нарядом поліцейських у ОСОБА_1 , відповідають п.3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗУ 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованого в МЮУ 11.11.2015 за №1413/27858, що вбачається й з відеозапису.
Крім того, до протокола додано компакт-диск з відеозаписом, який відтворений під час судового засідання, з якого суддею встановлено, що дата, час та місце події й інші фактичні обставини справи відповідають змісту протокола.
З урахуванням відеозапису, інших наявних доказів, викладених вище, суд вважає доведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за вказаних у протоколі обставин. Доказів, що можуть свідчити про його непричетність до події адміністративного правопорушення (ч.1 ст.130 КУпАП), під час розгляду справи не встановлено.
За приписами ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Натомість, на переконання суду, наявні докази у їх сукупності та відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, підтверджують винуватість особи, відносно якої складено протокол, у вчиненні даного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно з довідкою інспектора з САП Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області Якубєлович К., ОСОБА_1 повторності за порушення, передбачене ст.130 КУпАП, не має. ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія.
У відповідності до ст. 34, 35 КУпАП пом'якшуючих та обтяжуючих вину особи обставин судом не встановлено.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії; водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Тому особа, яка вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, керуючи транспортним засобом, але не маючи посвідчення водія відповідної категорії, не є водієм у розумінні ПДР та положень ч.1 ст.130 КУпАП. В даному випадку особа на час розгляд справи вже позбавлена права керування, відповідно, підлягає застосуванню саме стягнення для інших осіб.
Під час призначення стягнення відповідно до ст.33 КУпАП суддя враховує тяжкість та обставини вчинення правопорушення, яке є грубим порушенням ПДР України. Також суд враховує відомості про особу ОСОБА_1 , який протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення однорідних правопорушень. Тому, із врахуванням доведеності його вини, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що встановлений санкцією ч.1 ст.130 КУпАП. Альтернативних санкцій вказаною нормою не передбачено.
Сплаті у відповідності до ст.40-1 КУпАП підлягає також судовий збір у передбаченому п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 розмірі. Підстав для звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи судом не встановлено.
Керуючись ст. 15, 23, 27, 30, 33-35, 40-1, 130, 245, 251-252, 268, 279, 280, 283-285, 294, 300, 305, 307, 308, 317, 317-1 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок), який стягнути в дохід держави.
Штраф в зазначеному розмірі підлягає перерахуванню на такі реквізити: отримувач - ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; номер рахунку (IBAN) - UA708999980313000149000008001; код класифікації доходів бюджету 21081300; найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі).
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в дохід держави судовий збір, який підлягає стягненню на користь Державної судової адміністрації України, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 копійок), за реквізитами: рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір на користь Державної судової адміністрації України.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, який становить 34 000,00 гривень, витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя Л.А. Вайнраух
Постанова набрала законної сили ________________ 20___рік
Дата видачі постанови ________________ 20___рік
Строк пред'явлення виконавчого документа ________________ 20___рік