ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.10.2025Справа № 910/6693/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень"
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Будком"
про стягнення 378 68,29 грн.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Банк Інвестицій та Заощаджень" з вимогою про стягнення грошових коштів в сумі 378 618, 29 грн, з яких: 364 466,14 грн - повна сума договірного забезпечення, 11 036, 71 грн - інфляційні втрати, 3 115, 44 грн - 3 % річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
06.06.2025 відповідач подав клопотання про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Будком" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
06.06.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на відсутність вини принципала (третьої особи) в невиконанні зобов'язань перед бенефіціаром (позивачем).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Будком" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
13.06.2025 та 16.06.2025 позивач подав суду клопотання про долучення доказів.
17.06.2025 позивач подав суду відповідь на відзив, в якій проти викладених відповідачем у відзиві обставинах заперечував.
18.06.2025 відповідач подав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких проти викладених позивачем у відповіді на відзив обставинах заперечував.
20.06.2025 позивач подав додаткові пояснення у справі.
26.06.2025 третя особа подала суду пояснення, в яких заперечувала проти позовних вимог.
08.07.2025 позивач подав суду додаткові пояснення.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
15.03.2024 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (Позивач, Покупець, Бенефіціар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БУДКОМ» (третя особа, Постачальник, Принципал) за результатами процедури закупівлі (оголошення UA 2024-02-07-011616-a, Лот № 2, 3) укладено договір поставки за № ЦЗВ-03-00224-01.
Відповідно до розділу 1 Договору Постачальник взяв на себе зобов'язання поставити та передати у власність Покупцю Товар: частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (колодку гальмову чавунну типу «С» зі вставкою), а Покупець прийняти та оплатити Товар, найменування, кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник якого вказується в Специфікації, що є невід'ємною частиною Договору, на умовах, які викладені у цьому Договорі.
Як зазначає позивач 23.07.2024 Постачальником поставлено на адресу структурного підрозділу «Служба організації та проведення закупівель» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» Товар, зокрема, колодки гальмові чавунні типу «С» зі вставкою в кількості 1000 шт., що підтверджується актом прийому-передачі від 22.07.2024 № 5/07.
Відповідно до п. 2.1. Договору Постачальник повинен поставити Покупцеві Товар, якість якого відповідає нормативно-технічним документам та характеристикам, зазначеним в Специфікації до цього Договору.
При проведенні другого рівня вхідного контролю колодок гальмівних чавунних типу «С» зі вставкою у кількості 100 шт., виробництва ТОВ «ТД «БУДКОМ», виявлені недоліки, про що складено Акт про виявлені при вхідному контролі недоліки продукції від 30.07.2024.
Відповідно до п. 2.5. Договору при виявленні невідповідності, кількості та/або якості, та/або комплектності, та/або асортименту Товару виклик представника Постачальника для участі у прийманні Товару та складанні двостороннього акта є обов'язковим.
Пунктом 2.8. Договору встановлено, що Постачальник зобов'язується за свій рахунок та власними силами усунути недоліки або замінити неякісний Товар.
Строк усунення недоліків або заміни Товару в межах гарантійних строків експлуатації та зберігання становить не більше 20 (двадцяти) робочих днів з дня їх виявлення (п. 2.9. Договору).
Кінцевою датою для заміни Товару неналежної якості в межах строків, обумовлених Договором, є 27.08.2024.
При цьому, ТОВ «ТД «БУДКОМ» замінено Товар неналежної якості у кількості 1000 шт. 26.12.2024, що підтверджується Актом заміни товару неналежної якості від 24.12.2024 та Актом прийому-передачі від 24.12.2024 №22/12.
Таким чином, за твердженням позивача, ТОВ «ТД «БУДКОМ» неналежно виконало свої зобов'язання за Договором, чим порушило вимоги пунктів 2.1 та 2.8. Договору.
Пунктом 11.1. розділу 11 Договору визначено, що Постачальник до підписання Договору зобов'язаний надати забезпечення виконання цього Договору у вигляді банківської гарантії у розмірі 5 (п'ять) %, що становить 728 968,30 грн (сімсот двадцять вісім тисяч дев'ятсот шістдесят вісім гривень 30 копійок). Строк дії забезпечення виконання цього Договору у вигляді банківської гарантії повинен бути дійсним з дня укладання Договору і обов'язково повинен перевищувати строк дії Договору не менше ніж на 1 (один) календарний місяць.
На виконання умов розділу 11 Договору ТОВ «ТД «БУДКОМ» надало забезпечення виконання Договору у вигляді безвідкличної та безумовної банківської гарантії від 06.03.2024 № 723/24-ГВ (Лот № 2), виданої акціонерним товариством «Банк інвестицій та заощаджень» (Відповідач, Банк-гарант). Строк дії Банківської гарантії до 01.02.2025 включно. Сума Банківської гарантії: 364 466,14 грн (триста шістдесят чотири тисячі чотириста шістдесят шість гривень 14 копійок).
Згідно з п 11.8. Договору у разі порушення Постачальником умов цього Договору, а саме: невиконання та/або неналежного виконання ним своїх зобов'язань за цим Договором, у тому числі непоставки Товару у термін, встановлений п 4.2. цього Договору, Покупець стягує забезпечення виконання Договору та/або має право в односторонньому порядку розірвати цей Договір, письмово повідомивши про це Постачальника.
Відповідно до умов Банківської гарантії Банк-гарант безвідклично та безумовно зобов'язується сплатити повну суму договірного забезпечення (гарантовану суму) за першою письмовою вимогою Бенефіціара протягом 5 (п'яти) робочих днів після дня отримання Банком-гарантом письмової вимоги Бенефіціара про сплату суми гарантії, в якій буде посилання на невиконання або неналежне виконання Принципалом взятих на себе зобов'язань за Договором.
У зв'язку з фактом неналежного виконання Постачальником умов Договору в частині поставки Товару належної якості та своєчасної заміни Товару неналежної якості, обумовлених Договором, що є гарантійним випадком відповідно до умов Банківської гарантії, Позивач пред'явив до Відповідача вимогу від 30.01.2025 № ЦЗВ-20/620 про сплату повної (гарантованої) суми договірного забезпечення в розмірі 364 466,14 грн.
Вимога Позивача отримана Відповідачем до закінчення строку дії Банківської гарантії, а саме: 30.01.2025, про що свідчить відмітка представника Банку-гаранта про отримання Вимоги, скріплена печаткою.
04.03.2025 Позивач отримав від Відповідача лист від 26.02.2025 № 05-2/02/955, в якому зазначено, що на виконання вимог ст. 564 Цивільного кодексу України, Банком-гарантом до Принципала направлено повідомлення-вимогу про отримання письмової Вимоги Бенефіціара по Банківській гарантії. В листі від 04.03.2025 № 05-2/02/954 Відповідач зазначив, що у відповідь на Повідомлення-вимогу ТОВ «ТД «БУДКОМ» листом від 03.02.2025 № 25/01 зазначало, що Вимога Позивача є безпідставною.
Окрім того, Відповідач зазначив про неможливість задоволення Вимоги Позивача у зв'язку з: 1) розглядом Господарським судом м. Києва справи № 911/602/25 за позовом ТОВ «ТД «БУДКОМ» до АТ «Укрзалізниця» про визнання Банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню; 2) відсутністю гарантійного випадку.
Ухвалою Господарського суду від 07.04.2025 у справі № 911/602/25 позовну заяву ТОВ «ТД «БУДКОМ» і додані до неї документи повернуто позивачу.
Позивач не погоджується із відмовою Відповідача у задоволенні вимоги, у зв'язку з чим звернувся в суд з указаним позовом.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Стаття 560 Цивільного кодексу України визначає, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Частиною 1 статті 200 Господарського кодексу України визначено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.
Як встановлено судом, відповідач видав банківську гарантію від 06.03.2024 № 723/24-ГВ.
Строк дії Банківської гарантії до 01.02.2025 включно.
Відповідно до ст. 562 Цивільного кодексу України, зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
Гарантія - це односторонній правочин, змістом якого є обов'язок гаранта сплатити кредитору-беніфеціару грошову суму відповідно до умов гарантій, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією. Тобто, гарантія створює зобов'язання тільки для гаранта.
Згідно із ч. 1 ст. 563 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 563 ЦК України вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією.
Судом встановлено, що Позивач пред'явив до Відповідача вимогу від 30.01.2025 № ЦЗВ-20/620 про сплату повної (гарантованої) суми договірного забезпечення в розмірі 364 466,14 грн.
Вимога Позивача отримана Відповідачем до закінчення строку дії Банківської гарантії, а саме 30.01.2025, про що свідчить відмітка представника Банку-гаранта про отримання Вимоги, скріплена печаткою.
04.03.2025 Позивач отримав від Відповідача лист від 26.02.2025 № 05-2/02/955, в якому зазначено, що на виконання вимог ст. 564 Цивільного кодексу України, Банком-гарантом до Принципала направлено повідомлення-вимогу про отримання письмової Вимоги Бенефіціара по Банківській гарантії. В листі від 04.03.2025 № 05-2/02/954 Відповідач зазначив, що у відповідь на Повідомлення-вимогу ТОВ «ТД «БУДКОМ» листом від 03.02.2025 № 25/01 зазначало, що Вимога Позивача є безпідставною.
Окрім того, Відповідач зазначив про неможливість задоволення Вимоги Позивача у зв'язку з: 1) розглядом Господарським судом м. Києва справи № 911/602/25 за позовом ТОВ «ТД «БУДКОМ» до АТ «Укрзалізниця» про визнання Банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню; 2) відсутністю гарантійного випадку.
Право гаранта на відмову в задоволенні вимоги кредитора встановлено ст. 565 ЦК України, згідно з частиною першою якої гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії. Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги.
Як встановлено судом, відповідач, отримавши вимоги позивача про сплату коштів у встановленому Гарантією порядку відповіді на неї надав але вимоги не задовольнив.
Водночас, третя особа належними та допустимими доказами не довела виконання належним чином договору поставки № ЦЗВ-03-00224-01 від 15.03.2024.
Доказів визнання Банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню також суду не подано.
Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що достатньою умовою для сплати коштів бенефіціару (позивачу) за безумовною Гарантією є факт отримання гарантом вимоги із зазначенням про порушення зобов'язань за договором. Тобто гарант може перевіряти лише належність представлення і достовірність вимоги, але не перебирати на себе функції судових органів чи арбітражу; закон та Положення не надають гаранту права на власний розсуд оцінювати обставини виконання договору, забезпеченого гарантією. В іншому разі зміст і значення безумовної гарантії, як надійного та оперативного засобу забезпечення, були би нівельовані.
Крім того, ні діюче законодавство, ні умови самої гарантії не передбачають можливість звільнення гаранта від обов'язку щодо сплати гарантійного платежу в разі неналежного виконання принципалом своїх зобов'язань, внаслідок дій обставин непереборної сили. Гарантія є безумовною, тобто такою, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов'язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.
Тому доводи відповідача з цього приводу безпідставні.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, факт порушення відповідачем зобов'язань за Банківською гарантією належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем належними засобами доказування не спростований.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 364 466,14 грн. боргу за банківською гарантією є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також за прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано до стягнення з відповідача 3 115,44 грн. 3% річних та 11 036,71 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем 3 115,44 грн. 3% річних та 11 036,71 грн. інфляційних втрат, судом задовольняються вказані вимоги в межах поданого розрахунку, оскільки вказані розрахунки є вірними.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" (04119, м. Київ, вул. Ю.Іллєнка, 83-Д, код 33695095) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, 5, код 40075815) 364 466 (триста шістдесят чотири тисячі чотириста шістдесят шість) грн. 14 коп. основного боргу, 3 115 (три тисячі сто п'ятнадцять) грн. 44 коп. 3% річних, 11 036 (одинадцять тисяч тридцять шість) грн. 71 коп. інфляційних втрат, 4 543 (чотири тисячі п'ятсот сорок три) грн. 42 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.
Суддя О.М.Ярмак