ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.10.2025Справа № 910/12455/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Зеленіної Н.І., розглянув заяву Державного підприємства "Медичні закупівлі України"
про забезпечення позову
в господарській справі №910/12455/25
за позовом Державного підприємства "Медичні закупівлі України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм"
про стягнення пені у розмірі 4 977 941,72 грн та штрафу у розмірі 1 835 662,86 грн,
Без виклику сторін.
Державне підприємство "Медичні закупівлі України" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" про стягнення пені у розмірі 4 977 941,72 грн та штрафу у розмірі 1 835 662,86 грн.
Разом з позовом позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить вжити заходів забезпечення позову щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" шляхом заборони державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи, державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її реорганізації, державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації та/або накласти арешт на 100% корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм", що належить єдиному учаснику громадянці України ОСОБА_1 .
Розглянувши вказану заяву Державного підприємства "Медичні закупівлі України" про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що загальна сума позовних вимог Державного підприємства "Медичні закупівлі України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" становить 52 288 349,10 грн, а відтак існують об'єктивні причини вважати, що відповідач може припинити свою діяльність у формі ліквідації або реорганізації, що унеможливить проведення повноцінної процедури стягнення неустойки, яка буде підтверджена судовими рішеннями за наслідками розгляду судових справ.
Також заявник вказує, що тільки за 2025 рік у Товариства з обмеженою відповідальністю «Дойч-Фарм» з'явилося 20 обтяжень в Державному реєстрів обтяжень рухомого майна, в яких ТОВ «Дойч-Фарм» виступає боржником, в той час як у власності підприємства перебуває лише один транспортний засіб - білий вантажний фургон рефрижератор (з гідробортом) марки: IVECO, модель 35S18, рік випуску: 2018.
Заявник наголошує, що згідно рядку 2190 фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Дойч-Фарм» за 6 календарних місяців 2025 року, прибуток за аналогічний період попереднього року зменшився на - 87,30 відсотка, а сама динаміка є критичною, що ставить підприємство на межу невідворотності відкриття процедури банкрутства; згідно відкритих реєстрів сума транзакцій Товариства з обмеженою відповідальністю «Дойч-Фарм» у 2025 році складає 256 451 254,01 гривень, що підтверджує обставину про виведення коштів з підприємства невеликими сума, адже за Товариством з обмеженою відповідальністю «Дойч-Фарм» станом на жовтень 2025 року відкрито 47 активних банківських рахунків.
Вказане, на думку заявника, підтверджує обставину, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дойч-Фарм» і виконавчий орган товариства та його єдиний Учасник здійснюють фінансові операції (виведення коштів), що в майбутньому призведе до неплатоспроможності товариства та уникнення фінансової відповідальності.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Проте, як вбачається з поданої до суду заяви, заявником жодними належними та допустимими доказами не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача у межах суми позовних вимог може в майбутньому істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду по даній справі.
Таким чином, суд відзначає, що саме лише припущення заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів у майбутньому, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову, не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись приписами статей 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні заяви Державного підприємства "Медичні закупівлі України" про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її підписання.
Суддя Н.І. Зеленіна