ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
ДОДАТКОВЕ Рішення
10.09.2025 м. Ужгород Справа №907/191/23
Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.
при секретарі судового засідання - Нікулочкіній О.В.,
розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Богемія Бір», с. Сторожниця Ужгородського району Закарпатської області про стягнення витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду у справі №907/191/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Богемія Бір», с. Сторожниця Ужгородського району Закарпатської області до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю “Ужгородський механічний завод», м. Ужгород Закарпатської області про стягнення 714 002 грн матеріальної шкоди (з урахуванням заяви про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог),
з участю представників сторін:
позивача (заявника) - без виклику
відповідача - без виклику
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 15.04.2025 у справі №907/191/23 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю “Ужгородський механічний завод», вул. Гагаріна, будинок 30, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 14308374) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Богемія Бір», вул. Тарновецька, будинок 78, с. Сторожниця, Ужгородський район, Закарпатська область, 89421 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 41859081) суму 714 002 грн (Сімсот чотирнадцять тисяч дві гривні) матеріальної шкоди, а також 10 710,03 грн (Десять тисяч сімсот десять гривень 03 коп) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Богемія Бір», с. Сторожниця Ужгородського району Закарпатської області через підсистему “Електронний суд» подало клопотання про стягнення з відповідача на користь сторони позивача суми 50 000 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 14.05.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Богемія Бір», с. Сторожниця Ужгородського району Закарпатської області про стягнення витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду у справі №907/191/23 призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.06.2025 без виклику уповноважених представників учасників процесу, з урахуванням положень ст. 6 Конвенції про захист людини і основоположних свобод та графіку розгляду інших справ, що перебувають у провадженні судді Пригари Л.І.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 03.06.2025 зупинено провадження у справі №907/191/23 в частині вирішення питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду у справі до завершення розгляду Західним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю “Ужгородський механічний завод», м. Ужгород Закарпатської області на рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.04.2025 у справі №907/191/23 та повернення матеріалів справи до Господарського суду Закарпатської області.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.08.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ужгородський механічний завод», м. Ужгород Закарпатської області залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.04.2025 у справі №907/191/23 - без змін.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2025 провадження у справі №907/191/23 в частині ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача судових витрат поновлено та призначено з цією метою судове засідання на 10.09.2025 без виклику уповноважених представників учасників процесу.
За змістом поданого суду клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду у справі №907/191/23 представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь сторони позивача суму 50 000 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката при розгляді даної справи.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У відповідності до ч. 1-3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Приписами ст. 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з частиною 3 статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1-4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як встановлюють положення ч. 1, 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Отже подання доказів щодо понесених судових витрат на професійну правничу допомогу обмежено певним строком, закінчення якого визначено проведенням судових дебатів у справі. Однак, передбачено й альтернативу цьому присічному строку - подання доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Проте подання доказів у такий альтернативний спосіб законодавцем пов'язано з умовою здійснення відповідної заяви про це до закінчення судових дебатів у справі.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
На підтвердження понесених витрат на загальну суму 50 000 грн представником позивача подано суду копію Договору про надання правової допомоги б/н від 02.08.2021 та копію платіжної інструкції №2 від 27.04.2023 на суму 50 000 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю “Богемія Бір» (клієнтом, позивачем у справі) та Адвокатським об'єднанням “Дрюченко» (адвокатським об'єднанням, адвокатом) було укладено Договір про надання правової допомоги б/н від 02.08.2021 (далі - Договір), згідно з п. 1.1. якого клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.
Адвокатське об'єднання згідно п. 2.1. Договору, на підставі звернення клієнта, приймає на себе зобов'язання з надання наступної юридичної допомоги:
2.1.1. Представляє у встановленому порядку інтереси клієнта в органах поліції, ДСНС, судах, органах місцевого самоврядування, виконавчої служби, прокуратури, на
ТДВ “Ужгородський механічний завод», а також в інших органах з приводу пожежі, що
сталася 29 липня 2021 року у складському приміщенні Корпусу №1, за адресою: м. Ужгород, вул. Гагаріна, 30, яке перебуває у строковому платному користуванні Товариства “Богемія Бір» на підставі договору оренди №25/962 від 01.03.2021.
Для цього Клієнт делегує Адвокатському об'єднанню наступні права: представляти інтереси клієнта та приймати участь у судових засіданнях, розробити правову позицію у справі, скласти позовну заяву, підготувати позовні матеріали, підписати та подати їх в суд, знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, i заперечення проти клопотань, доводів i міркувань інших осіб, знайомитися з журналом судового за сідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення i ухвали суду, змінювати підставу або предмет позову, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог, відмовитись від позову, визнати позов повністю або частково, пред'явити зустрічний позов, укладати мирову угоду, користуватися іншими процесуальними правами встановленими ГПК, ЦПК , КПК, КАСУ тощо, без обмеження повноважень.
2.1.2. Надає консультації, висновки, довідки з правових питань, що виникають у клієнта в процесі здійснення діяльності.
Для надання юридичної допомоги клієнту, адвокатське об'єднання призначає: адвоката Дрюченко Олександра Сергійовича та Дрюченко Тетяну Миколаївну (п. 2.7. Договору).
Порядок розрахунків сторонами погоджено у п. 4 Договору, яким передбачено, що юридичну допомогу, яка надається адвокатським об'єднанням клієнт оплачує в гривнях, шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок об'єднання згідно виставлених рахунків. Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку. На письмову вимогу клієнта за результатами надання юридичної допомоги та складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатським об'єднанням юридичної допомоги та її вартість. Акт надсилається клієнту адвокатським об'єднанням факсимільним зв'язком або поштою. Акт про надання юридичної допомоги допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання клієнтом, останній не надав адвокатському об'єднанню письмові аргументовані заперечення на акт. Гонорар адвокатського об'єднання за надання юридичної допомоги клієнту та поверненню не підлягає. Сторонами погоджено, що оплата проводиться на підставі виставлених рахунків із врахуванням вартості однієї години роботи адвоката об'єднання - 1000 грн.
За змістом п. 7.1. Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін (у разі наявності печаток) та діє до 31.12.2021.
Як вбачається із долученої до матеріалів справи платіжної інструкції №2 від 27.04.2023, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Богемія Бір» перерахував на рахунок адвокатського об'єднання суму 50 000 грн без ПДВ із призначенням платежу: “за юридичні послуги згідно Договору від 02.08.2021 та рахунку б/н від 25.04.2023».
У змісті поданого суду клопотання про стягнення судових витрат представник позивача стверджує, що договір про надання правої допомоги та рахунок на оплату таких наданих послуг є достатнім підтвердженням факту надання послуг правової допомоги у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України.
При цьому, представник позивача зазначає, що враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складових принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у даному випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис. З покликанням на практику Верховного Суду представник позивача вказує, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Як наголошує представник позивача, неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару буде порушувати принцип свободи договору, закріплений у положеннях ст. 627 Цивільного кодексу України.
За твердженням представника позивача, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору, а гонорар, який визначається клієнту є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги.
Покликаючись на ч. 1, 2 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представник позивача зазначає, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Таким чином, на думку представника позивача, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд повинен виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом ч. 3 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.
У даному випадку, представник позивача, подаючи заяву про стягнення з відповідача суми понесених витрат на правничу допомогу, не долучив до матеріалів справи детального опису робіт (наданих послуг) чи будь - якого іншого документу, який би містив інформацію про вид та обсяг наданих адвокатом послуг, виконаних робіт та витраченого адвокатом часу на такі послуги чи роботи.
При цьому суд зауважує, що укладений між позивачем та адвокатським об'єднанням Договір про надання правової допомоги б/н від 02.08.2021 не передбачає фіксованого розміру гонорару адвоката, а визначає обчислення та виплату гонорару у формі погодинної оплати з розрахунку вартості однієї години роботи адвоката об'єднання - 1000 грн.
За пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як зазначено у Постанові Великої Палати Верховного Суду №922/1964/21 від 16.11.2022, частинами першою та другою статті 30 Закону №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: - фіксованого розміру, - погодинної оплати. При цьому, подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Частина 3 статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис. Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
З врахуванням наведеної правої позиції Верховного Суду можна дійти висновку, що ступінь деталізації опису робіт є виключною прерогативою учасника справи, але, при цьому, міра деталізації опису робіт має забезпечити можливість визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судом судових витрат. Водночас незалежно від того, якою мірою сторона спору деталізує опис робіт і послуг виконаних адвокатом, подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат у відповідності до положень ч. 3 ст. 126 ГПК України є обов'язковим для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Враховуючи вищевикладене, подані представником позивача Договір про надання правової допомоги від 02.08.2021 та платіжна інструкція №2 від 27.04.2023 як докази понесення стороною позивача витрат на правову допомогу в межах даної судової справи не можуть вважатися доказами на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, доводити їх дійсність, співмірність, необхідність та пов'язаність саме з розглядом цієї справи в суді. Такі докази свідчать лише про наявність згоди між позивачем та адвокатом щодо зобов'язальних правовідносин, які виникли та існують виключно між сторонами Договору та не можуть поширюватися на інших суб'єктів, в тому числі й встановлювати для відповідача додаткові обов'язки.
Водночас як передбачено ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених як у частині 4 статті 126 ГПК України, так і в частинах 5-7 статті 129 ГПК України.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:
- не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22);
- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15-ц);
- суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15-ц).
Ті самі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі “Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі “Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі “East/West Alliance Limited» проти України", від 26.02.2015 у справі “Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22, у додаткових постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, та у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду необхідно дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Таким чином, сукупність вищенаведених норм дає підстави для висновку, що витрати, понесені на професійну правничу допомогу, мають бути документально підтверджені та доведені.
З огляду на вищенаведене, враховуючи положення ст. 126, 129 ГПК України та оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених витрат, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги представника позивача щодо стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Богемія Бір» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 50 000 грн.
За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України
1. У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Богемія Бір», с. Сторожниця Ужгородського району Закарпатської області про стягнення витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду у справі № 907/191/23 відмовити.
2. Додаткове рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення. Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (без виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
3. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повне додаткове рішення складено та підписано 09.10.2025.
Суддя Л.І. Пригара