пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
08 жовтня 2025 року Справа № 903/799/25
Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Григоренка Олександра Володимировича
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес-Рейс»
про стягнення 251727грн 70коп збитків
встановив: 07.08.2025 позивач - ФОП Григоренко О.В. звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ “Бізнес-Рейс» (відповідача) 251727грн 70коп збитків. Також, просить стягнути з відповідача понесені судові витрати по справі.
Позивачем повідомлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи становить: 3028грн судового збору та 10000грн витрат на професійну правничу допомогу.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно умов договору №В170/270122-1 транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученні від 27.01.2022 щодо перевезення вантажу, у зв'язку із його пошкодженням.
Ухвалою суду від 12.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Встановлено позивачу строк в 5 днів з дня отримання відзиву, для подання відповіді на відзив в порядку ст.166 ГПК України. Встановлено відповідачу строк до 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позов в порядку ст.ст. 165, 178 ГПК України. Роз'яснено відповідачу, що в разі ненадання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк в 5 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження справі, для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.4 ст.176 ГПК України.
Ухвала суду, яка була надіслана на поштову адресу позивача, зазначену у позовній заяві та у витязі з ЄДРПОУ, повернулася до суду без вручення адресату з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
Також ухвала суду була надіслана та доставлена до електронного кабінету представника позивача та відповідача 12.08.2025, про що свідчать довідки про доставку електронного листа.
Відповідач відзиву на позов до господарського суду не подав, позову не оспорив.
Клопотань та заяв від сторін не надійшло.
Згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Оскільки суд виконав обов'язок щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.
01.07.2021 між позивачем - ФОП Григоренко О.В (Експедитор) та ТОВ «ТЕК-ТРАНС УКРАЇНА» (Замовник) було укладено договір №0107-2 на транспортно-експедиційне обслуговування у внутрішньому та міжнародному сполученні, згідно умов якого Замовник доручає, а Експедитор приймає на себе обов'язки за рахунок коштів Замовника організувати перевезення вантажів Замовника та здійснювати розрахунки з транспортними організаціями (перевізниками) за перевезення вантажів Замовника.
Також 24.12.2024 між Експедитором та Замовником було підписано Заявку на перевезення № П-000000106600.
27 січня 2022 року між позивачем - ФОП Григоренко О.В (Експедитор) та відповідачем - ТОВ «БІЗНЕС-РЕЙС» (Перевізник) було укладено договір № В170/270122-1 транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученні (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1 Договору Перевізник зобов'язується доставляти ввірений йому Експедитором вантаж до пункту призначення в міжнародному або внутрішньому сполученні за Заявками Експедитора і видати його вантажоодержувачу у встановлений термін передбачений Договором або Заявкою, а Експедитор зобов'язується здійснювати за перевезення вантажів встановлену плату в розмірі та строки, передбачені даним Договором і Заявкою.
Згідно п.2.1 Перевізник здійснює перевезення вантажів на підставі письмових заявок Експедитора, які є невід'ємною частиною Договору, яка подається Експедитором за 24 години до моменту завантаження вантажу.
Зобов'язання Перевізника згідно Договору передбачені, зокрема, пунктом 4.2. Договору: перед завантаженням водій зобов'язаний прийняти і перевірити всі документи, необхідні для перевезення і митного оформлення вантажу без перешкод; звірити вірність записів, зроблених у TTH / CMR відносно числа вантажних місць, їх маркування та нумерації місць, зовнішній стан вантажу і його упаковки, відповідність кріплення (п.4.2.7); під час завантаження проконтролювати правильне навантаження, кріплення і укладання вантажу в транспортному засобі, дотримуючись умов безпеки руху і забезпечення збереження вантажу (з урахуванням встановлених у державах, по території яких здійснюється перевезення вантажів, обмежень по загальній вазі вантажів і навантаження на осі транспортного засобу), що виключає псування або пошкодження вантажу при перевезенні, а також сприяти розтентуванню автомобіля; якщо вантаж пломбується, перевірити наявність пломб та справність контейнера (п.4.2.9); всі зауваження та неполадки щодо вантажу, виявлені при огляді, вносяться Перевізником до ТТН/CMR і підписуються вантажовідправником (п.4.2.11); якщо ТТН/CMR не містять спеціальних застережень Перевізника, то має місце презумпція, що в момент прийняття вантажу Перевізником, вантаж і його упаковка були зовні в належному стані і що число вантажних місць, а також їх маркування та нумерація відповідали вимогам, які містилися у вантажній накладній (п. 4.2.13); нести перед Експедитором повну матеріальну відповідальність за всі негативні правові наслідки і збитки, пов'язані з порушенням цього договору (п.4.2.25).
На виконання Договору між сторонами було укладено Заявку на перевезення № П-000000106600 від 24.12.2024 (далі - Заявка) щодо перевезення за маршрутом Тье, Франція (адреса завантаження) - м. Київ, Броварський район, с.Калинівка, Україна (адреса розвантаження); найменування вантажу - обладнання, вагою 2,4 т, об'ємом 43 м.куб., 7 палет; ПІБ водія - ОСОБА_1 .
Договір та заявка на перевезення підписані сторонами та завірені їх печатками.
Позивач зазначає, що листом ТОВ «БІЗНЕС-РЕЙС» вих. № 7 від 11.02.2025 р було повідомлено, що на маршруті відбулася заміна водія ОСОБА_2 на ОСОБА_3 .
Доставка вантажу здійснювалася за міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №147838 від 27.12.2024, транспортним засобом відповідача - Renault НОМЕР_1 / причіп НОМЕР_2 .
Здійснення перевезення також підтверджується митною декларацією №25UA209170000773U0 від 27.12.2024.
Позивач зазначає, що при прийманні вантажу на місці завантаження відповідач прийняв вантаж без пошкоджень. Перед, під час, та після завантаження жодних заяв відносно недоліків/пошкоджень пакування, тари чи самого вантажу, а також зауважень щодо укладання, кріплення вантажу від відповідача не надходило. В міжнародній товарно-транспортній накладні CMR №147838 від 27.12.2024 також відсутні жодні застереження відповідача, отже в момент прийняття вантажу відповідачем, вантаж і його упаковка були зовні в належному стані.
07 січня 2025 року під час розвантаження вантажу за адресою: м. Київ, Броварський район, с.Калинівк,а вантажоодержувачем - ТОВ "Октавіс Інжинірінг" було виявлено пошкодження вантажу.
Факт пошкодження підтверджується Актом №1 про обстеження вантажу на предмет встановлення наявності дефектів та цілісності предмету постачання товару (пошкодження вантажу), складеним 09 січня 2025 року за участю представників вантажоодержувача - ТОВ «Октавіс Інжинірінг» та перевізника - ТОВ «БІЗНЕС-РЕЙС» в особі водія ОСОБА_3 .
В зазначеному акті зафіксовані пошкодження вантажу, саме: Б/у міксер PIERRE GUERIN 316 з нержавіючої сталі для рідких або пастоподібних продуктів. Робочий об'єм: 100-800 л» (Used PIERRE GUERIN 316 stainless steel mixer for liquid or paste products. Working capacity: 100-800 liters, серійний номер P0000354.3, 1998 року виробництва).
В акті зазначено, що при отриманні вантажу попередньо встановлено: пошкоджений редуктор, зігнутий верхній фланець перемішувала, зігнута поверхня ємності перемішувала, через пошкодження редуктора та перемішуючого пристрою неможливо використовувати обладнання за призначенням. Ймовірна причина пошкодження - різке гальмування.
Акт був підписаний представниками ТОВ «Октавіс Інжинірінг» та перевізника - ТОВ «БІЗНЕС-РЕЙС» в особі водія ОСОБА_3 без зауважень.
Як вбачається з інформації, що міститься у інвойсі №26122024 від 26.12.2024, вартість вантажу - Б/у міксеру PIERRE GUERIN 316 з нержавіючої сталі для рідких або пастоподібних продуктів. Робочий об'єм: 100-800 л (Used PIERRE GUERIN 316 stainless steel mixer for liquid or paste products. Working capacity: 100-800 liters, серійний номер P0000354.3, 1998 року виробництва) становить 4400,00 EUR.
Зазначений вантаж був оформлений за митною декларацією №25UA209170000773U0 від 27.12.2024, згідно з якою замовником - ТОВ «Тек-Транс Україна» було сплачено ПДВ у розмірі 880 EUR.
Відповідач у відповіді (вих..№7 від 11.02.2025) на надіслану претензію зазначив, що ТОВ «Бізнес-рейс» береться виконати ремонтні роботи з залученням власних можливостей з відповідним зменшенням суми відшкодування; в разі недосягнення згоди ТОВ «Бізнес-рейс» не заперечує проти повного відшкодування вартості обладнання відповідно CMR №147838 за умови передачі його у власність товариства.
Водночас, 25.06.2025 замовник перевезення - ТОВ «ТЕК-ТРАНС УКРАЇНА» звернулось до позивача із претензією № 25/06-1 щодо неналежного виконання договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 0107-2 від 01 липня 2021 року та відшкодування збитків, згідно до якої просило протягом 5 календарних днів з дати отримання даної претензії, компенсувати ТОВ «ТЕК-ТРАНС УКРАЇНА» збитки у загальній сумі 251 727 гривень 70 копійок, що складається з: вартості пошкодженого вантажу у розмірі 4400,00 EUR, що за офіційним курсом НБУ на 25.06.2025 становить 213 436,96 грн; суми сплаченого ПДВ у розмірі 880,00 EUR, що за офіційним курсом НБУ на 27.12.2024 року (дату сплати ПДВ) становить 38290,74 грн.
Згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 75913042 від 26 червня 2025 року позивачем було перераховано на користь ТОВ «ТЕК-ТРАНС УКРАЇНА» 251727,70 грн., призначення платежу: відшкодування збитків згідно претензії вих..№25/06-1 від 25.06.2025 за заявкою №П-000000106600 від 24.12.2024.
Враховуючи виникнення спору між ФОП Григоренком О.В. та ТОВ “Бізнес-Рейс», позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача збитків.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За змістом частини 2 статті 908 Цивільного кодексу України, загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно з положеннями статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується укладенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.
Статтею 920 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Згідно з частиною 1 статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Згідно ч.1, 2 ст.924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Частинами 1 та 2 ст.22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
За правилами статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Аналізуючи вищезазначені положення законодавства, предмет спору та обставини справи, суд зазначає, що для застосування такого виду відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) порушення боржником зобов'язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв'язку між порушенням стороною зобов'язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов'язання.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов'язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Протиправна дія чи бездіяльність заподіювача тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками, та є невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань.
Суд зауважує, що для правильного вирішення спору важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування. При заявлені вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов'язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв'язку між ними. Відповідачу ж потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.
Вина експедитора у порушенні договору транспортного експедирування презюмується та не підлягає доведенню замовником.
Транспортне експедирування як вид господарської діяльності не може розглядатися окремо від перевезення, це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях (сортування вантажів під час їх прийняття до перевезення, перевалка вантажів у процесі їх перевезення, облік надходження вантажів під час видачі вантажу тощо), і саме це дає підстави розглядати її допоміжним щодо перевезення видом діяльності. Тому кожна послуга, що надається експедитором клієнту, по суті є транспортною послугою.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2022 року по справі № 904/264/20, що була винесена після перегляду цієї справи Верховним судом, за аналогічних правовідносин.
Враховуючи викладене, в даному випадку, вина перевізника у порушенні умов Договору транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученні №В170/270122-1 від « 27» січня 2022 року та Заявки на перевезення № П-000000106600 від 24.12.2024 презюмується та не підлягає доведенню позивачем.
Умовами укладеного між сторонами Договору передбачено, що Перевізник перед та під час завантаження зобов'язаний проконтролювати, в тому числі, правильне кріплення вантажу та в разі якщо ТТН / CMR не містять спеціальних застережень Перевізника, то має місце презумпція, що в момент прийняття вантажу Перевізником, вантаж був зовні в належному стані.
Розміром збитків в даному випадку є вартість пошкодженого та непридатного до використання вантажу 213 436,96 грн (еквівалент 4400,00 EUR за офіційним курсом НБУ на 25.06.2025 року (дату претензії)), а також сума ПДВ 38 290,74 грн (еквівалент 880,00 EUR за офіційним курсом НБУ на 27.12.2024 (дату сплати ПДВ при ввезенні вантажу на територію України), а всього 251 727,70 грн.
Причинний зв'язок між порушенням відповідачем зобов'язання, що випливає з договору та збитками полягає у тому, що за умови дотримання відповідачем умов договору в частині дотримання умов перевезення, збитки позивачу не було б завдано; порушення відповідачем своїх зобов'язань, що спричинило псування вантажу (став непридатним для використання).
На день розгляду спору збитки у розмірі 251 727,70 грн відповідачем не оплачені, позов не оспорено, обставини підтверджені матеріалами справи, а тому позов підлягає до задоволення.
Відповідно із ч.ч. 2-4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.
Крім того у позовній заяві позивач зазначав, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи становить, в тому числі, 10000грн витрат на професійну правничу допомогу. Просив суд стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно ч. 3 ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Враховуючи, що представником позивача доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу суду не надано та не заявлено про подачу таких доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, суд не здійснює розподіл між сторонами витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. 86, 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес-Рейс» (45032, Волинська обл., Ковельський район, с.Вербка, вул.Ватутіна, буд.61А, код ЄДРПОУ 33199331) на користь Фізичної особи-підприємця Григоренка Олександра Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 251727грн 70коп збитків, а також 3020грн 74коп витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено 08.10.2025.
Суддя О. Г. Слободян