вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"29" вересня 2025 р. м. Вінниця Cправа № 902/993/25
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Міліціанов Р.В.,
при секретарі Московчук Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код - 13322403
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця", вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037, код - 41835359
про розірвання договору
за участю представників:
позивача: Сердюк Тетяна Василівна
відповідача: Косунець Дмитро Володимирович
15.07.2025 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 10.07.2025 року) (вх. № 1056/25 від 15.07.2025 року) Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" про розірвання Договору постачання електричної енергії №1318164/295/24 від 26.12.2024 року.
Ухвалою суду 18.07.2025 року відкрито провадження у справі № 902/993/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 07.08.2025 року.
31.07.2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.канц. № 01-34/8021/25).
07.08.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив (б/н від 07.08.2025 року) (вх. №01-34/8250/25).
У судовому засіданні 07.08.2025 року судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 11.09.2025 року.
11.08.2025 року на електронну адресу суду від Державної прикордонної служби України на виконання вимог ухвали надійшов лист № 19/64539-25-вих. від 08.08.2025 року.
11.08.2025 року від Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради на електронну адресу суду надійшов лист № 074/06/2-2896 від 11.08.2025 року.
08.09.2025 року від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення (б/н від 08.09.2025 року) (вх.канц. № 01-34/9458/25).
У судовому засіданні 11.09.2025 року оголошено перерву до 24.09.2025 року.
24.09.2025 року судове засідання не відбулось в зв'язку з оголошенням сигналу "Повітряна тривога" на території Вінницької області.
Судом призначено наступну дату судового засідання на 29.09.2025 року, про що повідомлено уповноважених представників сторін під розписку від 24.09.20025 року.
У судовому засіданні 29.09.2025 року прийняли участь представники сторін.
Стислий виклад процесуальних позицій сторін.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця Договору №1318164/295/24 від 26.12.2024 року про постачання електричної енергії на 2025 рік.
Кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Енера Вінниця», згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є ОСОБА_1 (громадянство - Україна).
Указом Президента України від 19.01.2025 року №38/2025 було введено в дію Рішення Ради Національної безпеки і оборони України від 19.01.2025 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». У додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.01.2025 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» передбачено застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкції) до фізичних осіб, зокрема: ОСОБА_1 .
Водночас пунктом 2 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 установлено заборону замовникам здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг, зокрема, у юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі - активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь/Ісламська Республіка Іран, громадянин Російської Федерації/Республіки Бідіорусй/Ісламської Республіки Іран (крім тих, що проживають на території України на законних підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Санкції до кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "Енера Вінниця" були застосовані 19.01.2025 року, тобто після дати укладання договору (26.12.2024 року), таким чином, за твердженнями позивача в даному випадку має місце істотна зміна обставин, якими сторони керувались при укладенні Договору.
Позивачем на адресу відповідача було направлено лист від 23.05.2025 року №0200-0801-8/58331 щодо розірвання договору за згодою сторін з урахування Указу Президента України від 19.01.2025 №38/2025 та у зв'язку з істотною зміною обставин, якими Сторони керувалися при його укладенні.
Листом від 28.05.2025 року №1213-2857 відповідач повідомив про відмову у розірванні договору за згодою сторін, оскільки, ні ТОВ "Енера Вінниця", ні кінцевий бенефіціарний власник ТОВ "Енера Вінниця" не належить до переліку осіб, щодо яких пунктом 2 Особливостей встановлена заборона на здійснення публічних закупівель.
Також, листом від 11.06.2025 року №53/5/2/52-876 ІНФОРМАЦІЯ_3 вимагало невідкладно вжити вичерпних заходів згідно норм чинного законодавства у зв'язку із запровадженими санкціями до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство: України, російської федерації).
Враховуючи викладене з метою захисту своїх прав Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області звернулось з позовом до суду про розірвання Договору постачання електричної енергії №1318164/295/24 від 26.12.2024.
У відзиві на позовну заяву відповідач не визнає заявлених позовних вимог та просить суд відмовити у їх задоволенні, зазначаючи наступне.
Товариство вважає, що накладення санкцій на кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "Енера Вінниця", які були застосовані після укладення Договору не є зміною істотних умов Договору та не є умовою для його розірвання з підстав, визначених статтею 652 ЦК України.
Умовами Договором не передбачено підстав для розірвання Договору з урахуванням накладення санкцій на кінцевого бенефіціарного власника Товариства.
При цьому, позивачем не доведено жодними належними та допустимими доказами наявність всіх чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, при істотній зміні обставин, необхідних для розірвання Договору за рішенням суду.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" є ОСОБА_1 , стосовно якого Указом Президента України від 19.01.2025 №38/2025 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 січня 2025 року "Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 січня 2025 року "Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).
При цьому із Закону України "Про санкції" та рішення РНБО слідує, що спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) встановлюються по відношенню до конкретно визначених суб'єктів та мають персональний характер.
Відтак, застосування санкцій до фізичної особи - кінцевого бенефіціарного власника відповідача, не є достатньою підставою для застосування наслідків таких санкцій до самого товариства.
Разом з тим, ТОВ "Енера Вінниця" не належать до переліку осіб, щодо яких пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 встановлена заборона на здійснення публічних закупівель (т. 1, а.с. 61-67).
У відповіді на відзив позивач підтримує заявлені позовні вимоги та зазначає, що твердження відповідача викладені у відзиві на позовну заяву не спростовують факт застосування санкцій до кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "Енера Вінниця" (т. 1, а.с. 76-77).
У додаткових письмових пояснення поданих до суду відповідач зазначає, що кінцевий бенефіціарний власник ТОВ "Енера Вінниця" ОСОБА_1 є громадянином України, про що зазначено в додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.01.2025 "Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", введеного в дію Указом Президента України від 19.01.2025 №38/2025.
Таким чином, ні ТОВ "Енера Вінниця", ні кінцевий бенефіціарний власник не належать до переліку осіб, щодо яких постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 року №187 встановлено відповідний мораторій (т. 1, а.с. 124-126).
Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 27.11.2024 року на сайті Prozorro Головним управлінням Пенсійного фонду у Вінницькій області оприлюднено оголошення про проведення процедури закупівлі товару - Електрична енергія ДК 021:2015:09310000-5 .
У процедурі закупівлі у відкритих торгах прийняли участь дев'ять учасників.
За результатами проведеної Головним управлінням Пенсійного фонду у Вінницькій області закупівлі "Електрична енергія" (ідентифікатор - UА-2024-11-27-011464-а) шляхом відкритих торгів з особливостями ДК 021:2015:09310000-5:Електрична енергія, ТОВ "Енера Вінниця" визначено переможцем, що підтверджується звітом про результати проведення процедури закупівлі UА-2024-11-27-011464-а від 26.12.2024 року (https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2024-11-27-011464-a).
26.12.2024 року за результатами відкритих торгів з особливостями між Головним управлінням Пенсійного фонду у Вінницькій області (Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (Постачальник) укладено договір №1318164/295/24 про постачання електричної енергії (т. 1, а.с. 5-11).
Відповідно п. 2.1 Договору Постачальник бере на себе зобов'язання постачати у 2025 році електричну енергію (ДК 021:2015-09310000-5 Електрична енергія) Споживачу для забезпечення потреб Споживача (електрична енергія), а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії, та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.
Загальна кількість електричної енергії за цим Договором становить: 640 000 кВт/год для забезпечення потреб об'єктів споживання Споживача за ЕІС кодами в і очках продажу, перелік яких зазначений в Додатку № 1 "Специфікація" до Договору (п. 2.2 Договору).
Обов'язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладених в установленому порядку з операторами системи розподілу договорів про надання послуга розподілу, на підставі яких Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії (п. 2.3 Договору).
Строк (термін) поставки (передачі) товару з 00 год. 01 хв. 01.01.2025 по 24 год. 00 хв. 31.12.2025 року (цілодобово протягом строку дії договору) (п. 3.1 Договору).
Місце постачання електричної енергії: згідно Додатку №1 "Специфікація" (п. 3.2 Договору).
Постачання електричної енергії за умовами цього Договору здійснюється цілодобово та безперервно (п. 3.3 Договору).
Споживач має право вільно змінювати Постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, умов цього Договору та з урахуванням вимог Закону. України "Про публічні закупівлі" (п. 3.4 Договору).
За замістом п. 5.1 загальна ціна даного Договору становить 6 173 056,00 грн, у т.ч. ПДВ 1 028 842,67 грн.
Ціна за одиницю електричної енергії (1 кВт/год) визначається у додатку № 2 "Комерційна пропозиція" до Договору. Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, яка зазначена у Додатку №2 до Договору (п. 5.2 Догвору).
Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (з першого по останнє число місяця). Оплата вартості використання електричної енергії Споживач здійснює лише за фактично використану (спожиту) електричну енергію, на підставі належним чином оформленого Акту та рахунку за розрахунковий період. (п. 5.7 Договору).
Оплата за Договором здійснюється Споживачем щомісячно шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника протягом 5 робочих днів з моменту отриманню Споживачем оригіналів паперових рахунків та Актів в межах кошторисних призначень. Датою оплати є дата списання коштів з рахунку Споживача (п. 5.8 Договору).
Згідно п. 13.2 істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених пунктом 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, саме: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення; покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку з зміною системи оподаткування пропорційно до змін податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону; зменшення обсягів закупівлі та/або ціни згідно з договорами про закупівлю робіт з будівництва об'єктів нерухомого майна відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 382 "Про реалізацію експериментального проекту шодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації" (Офіційний вісник України, 2023 р., № 46, ст. 2466), якщо розроблення проектної документації покладено на підрядника, після проведення експертизи та затвердження проектної документації в установленому законодавством порядку.
Зміна або розірвання Договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими Сторони керувалися при його укладенні, здійснюється у порядку, визначеному статтею 652 Цивільного кодексу України. ПРРЕЕ та умовами Договору (п. 13.2 Договору).
Також, до договору між сторонами погоджено ряд додатків, зокрема: Додаток № 1 "Специфікація", Додаток № 2 "Комерційна пропозиція", Додаток № 3 "Порядок зміни умов договору" (т. 1, а.с. 12-16).
Сторонами укладено додаткові угоди, за змістом яких сторонами внесено зміни до пунктів основного договору та викладено їх у новій редакції, зокрема:
- 11.03.2025 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 1318164/295/24 від 26.12.2024 року про постачання електричної енергії споживачу (т. 1, а.с. 16-19).
- 21.05.2025 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 1318164/295/24 від 26.12.2024 року про постачання електричної енергії споживачу (т. 1, а.с. 20-21).
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" є ОСОБА_1 , стосовно якого Указом Президента України від 19.01.2025 №38/2025 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 січня 2025 року "Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 січня 2025 року "Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).
23.05.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області на адресу відповідача надіслано лист №0200-0801-8/58331 щодо розірвання договору за згодою сторін з урахування Указу Президента України від 19.01.2025 №38/2025 та у зв'язку з істотною зміною обставин (т. 1, а.с. 22)
28.05.2025 року у відповідь на лист відповідач відмовив (лист №1213-2857) у розірванні договору за згодою сторін, оскільки ні ТОВ "Енера Вінниця", ні кінцевий бенефіціарний власник ТОВ "Енера Вінниця" не належить до переліку осіб, щодо яких пунктом 2 Особливостей встановлена заборона на здійснення публічних закупівель (т. 1, а.с. 24-25).
11.06.2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_3 на адресу позивача надійшов лист №53/5/2/52-876 з вимогою невідкладно вжити вичерпних заходів згідно норм чинного законодавства у зв'язку із запровадженими санкціями до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство: України, російської федерації) (т. 1, а.с.28).
16.06.2025 року позивачем на адресу відповідача надіслано лист № 0200-0801-8/65940В з проханням розірвати договір (т. 1, а.с. 23).
25.06.2025 року у відповідь відповідач надіслав лист №1213-3287 за змістом якого застосування санкцій до фізичної особи-кінцевого бенефіціарного власника товариства, не є підставою для застосування наслідків таких санкцій до самого товариства, зокрема не є підставою для розірвання укладеного договору (т. 1, а.с. 26-27).
Вирішуючи питання щодо нормативного врегулювання предмету спірних правовідносин, суд виходив з наступного.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначені Законом України «Про публічні закупівлі».
При цьому, порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування визначені Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом; предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації; уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту); учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об'єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
За положеннями частин 1-5 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням. Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом. Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Замовники, учасники процедур закупівлі, суб'єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом.
Згідно частини 1 статті 13 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. Відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи. Для проведення відкритих торгів має бути подано не менше двох тендерних пропозицій.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі").
Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, чинного на момент укладення договору, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно до ч.ч. 2, 3 ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
За приписами ст. 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 Цивільного кодексу України).
Статтею 22 Закону передбачено вимоги до тендерної документації, яка по суті є пропозицією з визначенням всіх істотних умов та представленням проекту договору.
Згідно з п. 30 ст. 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Тобто, тендерна пропозиція є зустрічною пропозицією учасника укласти договір на умовах зазначених в тендерній пропозиції.
Частиною 6 ст. 28 Закону передбачено, що за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю.
Таким чином визначення переможця торгів, прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю та направлення замовником повідомлення про намір укласти договір, свідчить про те, що замовник прийняв тендерну (зустрічну) пропозицію переможця та погодився на укладення договору.
Такі дії сторін свідчать про визначення сторонами умов договору про закупівлю та обов'язок укласти відповідний договір.
Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю (ч. 2 ст. 32 Закону України "Про публічні закупівлі").
Конструкція "замовник укладає", а не "замовник має право укласти" свідчить, що дана норма покладає саме обов'язок і саме на замовника укласти договір з переможцем торгів, проект та істотні умови якого вже узгоджені сторонами.
Вказаний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №904/4036/18.
Частиною першою статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено право замовника на відміну торгів у разі: відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг; неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель; порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про намір укласти договір, передбаченого цим Законом; подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій; допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій; відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом. Про відміну процедури закупівлі за такими підставами має бути чітко визначено в тендерній документації.
Повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, оприлюднюється в електронній системі закупівель замовником протягом одного дня з дня прийняття замовником відповідного рішення та автоматично надсилається усім учасникам електронною системою закупівель (ч. 3 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі").
Тобто, єдиними підставами не підписання договору є дії або бездіяльність саме учасника торгів, а не замовника: відмова переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації, неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону.
Аналогічного висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, у постановах від 06.02.2020 у справі №904/4036/18, від 01.02.2018 у справі №922/1999/17, від 13.03.2018 у справі №910/11239/17.
Законодавством України передбачено підстави для відміни торгів саме на стадії проведення торгів, а не після встановлення відповідності пропозиції учасника вимогам тендерної документації, вимогам Закону та укладання договору з визначеним переможцем торгів (Постанова КГС ВС від 15 червня 2021 року у справі № 922/2987/20).
В силу дії пункту 11 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції".
Вказана норма кореспондується з пунктом 11 частини 47 Особливостей №1178 згідно з яким замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції", крім випадку, коли активи такої особи в установленому законодавством порядку передані в управління АРМА.
Таким чином, застосування до учасника закупівлі санкцій є підставою для відхилення тендерної пропозиції та відміни торгів.
Водночас, вчинення таких дій можливо виключно до моменту визнання учасника публічної закупівлі переможцем, а також за умови чинності санкцій саме на момент оцінки тендерних пропозицій учасників.
Після визнання учасника переможцем, на якого не поширювалась дія санкцій, законодавство про публічні закупівлі не передбачає можливості відмови від укладення договору з переможцем у випадку застосування санкцій після прийняття замовником відповідного рішення.
За матеріалами справи та згідно відомостей з відкритих джерел загальнодоступної інформації (https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2024-11-27-011464-a) судом встановлено, що 27.11.2024 року на сайті Prozorro Головним управлінням Пенсійного фонду у Вінницькій області оприлюднено оголошення про проведення процедури закупівлі товару - Електрична енергія ДК 021:2015:09310000-5.
У процедурі закупівлі прийняли участь дев'ять учасників.
Дата оприлюднення: 27 листопада 2024. Звернення за роз'ясненнями: до 2 грудня 2024 року 00:00. Оскарження умов закупівлі: до 2 грудня 2024 року 00:00. Кінцевий строк подання тендерних пропозицій: 5 грудня 2024 14:43.
Тендерні пропозиції розкрито Замовником 12.12.2024 року (https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2024-11-27-011464-a#lots).
За результатами проведеної Головним управлінням Пенсійного фонду у Вінницькій області закупівлі "Електрична енергія" (ідентифікатор - UА-2024-11-27-011464-а) шляхом відкритих торгів з особливостями ДК 021:2015:09310000-5:Електрична енергія, ТОВ "Енера Вінниця" визначено переможцем, що підтверджується протоколом про визначення переможця закупівлі від 12.12.2024 року та звітом про результати проведення процедури закупівлі UА-2024-11-27-011464-а від 26.12.2024 року.
Таким чином, 12.12.2024 року сторонами досягнуто згоди стосовно усіх істотних умов публічної закупівлі, пропозицію ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» не відхилено.
Результати публічної закупівлі не оскаржено, визначено дату підписання договору 26.12.2024 року.
Рішенням Ради національної безпеки та оборони України від 19.01.2025 року застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до фізичних осіб згідно з додатком, до переліку яких включено ОСОБА_1 (ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_1 Громадянство: Україна, Російська Федерація. Відомості згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків України: реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 (п. 9 Додатку) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0002525-25#n2).
Указом Президента України №38/2025 від 19.01.2025 року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 січня 2025 року "Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"», уведено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 січня 2025 року "Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".
Згідно офіційного сайту Верховної Ради України, Указ Президента України №38/2025 від 19.01.2025 року набрав чинності 21.01.2025 року (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/38/2025#n5).
Таким чином, станом на момент прийняття замовником рішення про визначення переможця публічної закупівлі, запроваджені Указом Президента України санкції не діяли, тому не надавали уповноваженій особі Замовника - Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області достатній обсяг повноважень для відхилення пропозиції ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ», як учасника публічної закупівлі.
Положення Закону України «Про публічні закупівлі», а також вищезазначені правові висновки Верховного Суду не передбачають підстав для відмови від підписання договору після визначення переможця закупівлі.
Крім того, Указ Президента України №38/2025 від 19.01.2025 року не має зворотної дії в часі, тобто не міг стати підставою для відміни чи скасування публічної закупівлі після прийняття Замовником рішення про визначення переможця.
Стосовно застосування Закону України «Про санкції», то відповідно до статті 1 Закону України «Про санкції», з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).
Радою національної безпеки та оборони України приймаються рішення про обмежувальні заходи (санкції) щодо певних фізичних та юридичних осіб і таке рішення вводиться в дію відповідним указом Президента України (Постанова КГС ВС від 19 лютого 2025 року у справі №904/3057/22).
Санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність.
Застосування санкцій не виключає застосування інших заходів захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, її економічної самостійності, прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави.
Перелік видів санкцій, визначений у статті 4 Закону України «Про санкції» не є вичерпним, про що свідчить вказівка у переліку видів санкцій - «інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом»
Верховний Суд зауважує, що Указ Президента України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) є актом індивідуальної дії, позаяк не містить загальнообов'язкових правил поведінки, а з урахуванням рішення Ради національної безпеки і оборони України, уведеним в дію таким Указом, передбачає індивідуалізовані приписи щодо застосування санкцій до конкретних юридичних і фізичних осіб, тобто він адресований цим особам і спрямований на припинення конкретних правовідносин.
Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк, позаяк не містить загальнообов'язкових правил поведінки, а з урахуванням рішення РНБО, уведеним у дію цим Указом, передбачає індивідуалізовані приписи щодо застосування санкцій до конкретних юридичних і фізичних осіб; адресований цим особам; не регулює певний вид суспільних відносин, а спрямований на припинення конкретних правовідносин (Постанова ВП ВС від 01 лютого 2024 року у справі № 990/270/23).
Наведене дає підстави для висновку, що забезпечення реалізації санкції, види яких прямо не названі у статті 4 Закону України «Про санкції», але зазначені у законах (наприклад Закони України «Про публічні закупівлі», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» і т.д.) і підзаконних нормативних актах (наприклад «Особливості 1178», «Про затвердження Положення про реалізацію спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів/санкцій» Постанова 65 Правління Національного банку України від 11 травня 2023 року і т.д.), підлягають застосуванню до осіб лише у разі їх внесення до переліку видів санкцій у конкретному персональному рішенні суб'єкта за результатами розгляду Радою національної безпеки та оборони України пропозицій внесених суб'єктами подання (стаття 5) та введенням її рішення у дію в установленому законом порядку (стаття 5).
Однак, ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» не включена до переліку осіб, до яких застосовано санкції.
Згідно вимог п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран; юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі - активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь/Ісламська Республіка Іран, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран, крім випадків коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
За матеріалами судової справи та відомостями Державного реєстру санкцій, судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» має громадянство України та є одночасно громадянином російської федерації (ІНФОРМАЦІЯ_2).
Відповідно до листа Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 074/06/2-2896 від 11.08.2025 року ОСОБА_1 має місце реєстрації постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 118).
Водночас, згідно листа Державної прикордонної служби України № 19/64539-25-вих від 08.08.2025 року, із наявної у Базі даних інформації щодо перетину державного кордону громадянином України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України у період з 01.01.2021 по 15.07.2025 рр. ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , код - НОМЕР_1 ) значиться:
- пункт пропуску: Бориспіль-D; дата перетину: 20-03-2021 11:02; напрям: в'їзд; ОСОБА_1 ; громадянство: Україна; паспорт: НОМЕР_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; характеристика ТЗ: DILUI Женева - Київ;
- пункт пропуску: Бориспіль-D; дата перетину: 21-03-2021 18:58; напрям: виїзд; ОСОБА_1 ; громадянство: Україна; паспорт: НОМЕР_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; характеристика ТЗ: DILUI Київ- Женева;
- пункт пропуску: Бориспіль-D; дата перетину: 17-05-2021 13:43; напрям: в'їзд; ОСОБА_1 ; громадянство: Україна; паспорт: НОМЕР_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1; характеристика ТЗ: YUPZM Неаполь - Київ;
- пункт пропуску: Бориспіль-D; дата перетину: 25-05-2021 18:42; напрям: виїзд; ОСОБА_1 ; громадянство: Україна; паспорт: НОМЕР_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1; характеристика ТЗ: YUPМК Київ - Цюрих (т. 1, а.с. 117).
Доказів стосовно повернення на територію України до моменту введення в дію персональних санкцій, укладення договору про публічну закупівлю або станом на час розгляду справи не надано.
Відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Таким чином, реєстрація місця проживання особи за відсутності відомостей про фактичне проживання на території України не підтверджує саме факт постійного проживання.
Отже, на ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ», кінцевим бенефіціарним власником якого є громадянин російської федерації, до якого застосовано санкції, поширюються обмеження, визначені нормативно-правовими актами, зокрема Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування".
Частиною 4 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що відносини, пов'язані із сферою публічних закупівель, регулюються виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законом про внесення змін до цього Закону. Якщо для реалізації положень поданого проєкту закону про внесення змін до цього Закону необхідні законодавчі зміни до інших законодавчих актів, такі зміни викладаються в розділі "Прикінцеві положення" (перехідні положення) проєкту закону про внесення змін до цього Закону.
Визначаючи співвідношення між загальною та спеціальною нормою, спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання (такий висновок викладено в пункті 9.56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.02.2023 у справі № 910/18214/19).
Таким чином, згідно з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду спеціальна норма не суперечить загальній нормі та не скасовує її, а лише встановлює певні винятки із загальної норми.
Тому спеціальна норма застосовується лише до тих відносин, щодо яких вона встановлює спеціальне правило (відмінне від загального). В решті, тобто у відносинах, які не охоплені спеціальною нормою, підлягає застосуванню загальна норма.
Отже, виходячи з наведеного вище співвідношення загальних і спеціальних норм, суд наголошує, що в силу вимог частини 4 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" у спірних правовідносинах спеціальним законом є Закон України "Про публічні закупівлі" (Постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2025 у справі № 916/4954/23).
Суд констатує, що норми законодавства про публічні закупівлі не передбачають підстав припинення договірних відносин, в тому числі розірвання укладених договорів виключно внаслідок запровадження санкцій до кінцевого бенефіціарного власника переможця публічної закупівлі.
Єдиним заходом впливу на такого учасника є відхилення тендерної пропозиції, однак після визнання його переможцем підстави для розширюваного тлумачення норм законодавства - відсутні.
Також, Закон України «Про санкції» не містить приписів про розірвання вже укладених та виконуваних договорів з юридичними особами, засновниками яких є підсанкційні особи.
Суд звертає увагу на зміст та обсяг санкцій, котрі застосовано до кінцевого бенефіціарного власника відповідача.
Відповідно до п. 9 Додатку №1 рішення РНБО від 19.01.2025 року значиться прізвище кінцевого бенефіціарного власника відповідача ОСОБА_1 , щодо якого терміном на 10 років застосовано наступні санкції:
[1] блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними
[2] обмеження торговельних операцій
[3] обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України
[4] запобігання виведенню капіталів за межі України
[5] зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань
[7] заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах
[10] заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб'єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом
[11] заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України
[12] повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом
[16] заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність
[18] припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони
[19] заборона передання технологій, прав на об'єкти права інтелектуальної власності
[23] анулювання офіційних візитів, засідань, переговорів з питань укладення договорів чи угод
[24] позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення
[24-1] заборона на набуття у власність земельних ділянок
[25] інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом.
Перелік застосованих санкцій відповідає ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції».
З буквального змісту п. 10 ч. 1 ст. 4 Закону, який визначає обмеження у сфері публічних закупівель, слідує, що заборона стосується здійснення саме публічних закупівель:
- товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності;
- товарів, робіт і послуг у юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави;
- у інших суб'єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції.
Тобто, обмеження стосуються закупівель в осіб-нерезидентів або котрі мають частку іноземного статутного капіталу (суб'єктний критерій), а також товарів, робіт, послуг підсанкційної іноземної держави (об'єктний критерій).
Однак, під визначені заборони ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» не підпадає, оскільки не є юридичною особою-нерезидентом, не має у статутному капіталі частки іноземної держави, не здійснює постачання товарів, походженням з іноземної підсанкційної держави.
Норма не може вважатися законом доти, допоки її не буде сформульовано з достатньою точністю для того, щоб надати громадянинові можливість регулювати свою поведінку; він повинен бути здатен - за потреби й за відповідної консультації - передбачати тією мірою, що є розумною за певних обставин, наслідки, які може потягнути його дія.
На вимогах «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості» наголошено також у низці інших рішень ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях по справах «Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства»: «особа повинна мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку»; «громадянин повинен мати можливість - у разі необхідності за належної правової допомоги - передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія»; «у внутрішньому праві повинні існувати загороджувальні заходи від довільного втручання влади у здійснення громадянами своїх прав».
Узагальнюючи, ЄСПЛ у справі «Михайлюк та Петров проти України» (заява № 11932/02, п. 25) резюмував, що вираз «згідно із законом» насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права (рішення у справі «Полторацький проти України» (Poltoratskiy v. Ukraine) № 38812/97, п. 155).
Суд Європейського Союзу вважав, що принципи юридичної визначеності й леґітимних очікувань означають, що «наслідки законодавства Спільноти мають бути зрозумілими та очікуваними для тих, на кого воно поширюється» («Amministrazione delle finanze dello Stato v. SRL Meridionale Industria Salumi and Others», справа № 212-217/80, п. 10); або «що законодавство має бути зрозумілим і чітким, і що його застосування має бути передбачним для усіх зацікавлених сторін» («Europaisch-Iranische Handelsbank AG v. Council of the European Union», справа № T434/11, п. 93; «France v. Commission», справа № C-325/91, п. 26).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 6 листопада 2018 року у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
З урахуванням наведеного вище суд враховує, що за відсутності прямої вказівки в законодавстві, яке регулює публічні закупівлі положень про розірвання укладених договорів юридичними особами, до яких не застосовано санкції, однак кінцевими бенефіціарними власниками яких є підсанкційні особи, а також з огляду на зміст застосованих до такої особи санкцій, котрі не передбачали станом на 26.12.2024 року заборону публічної закупівлі електроенергії у резидента України, закон з достатньою чіткістю не передбачає прямих правових підстав для розірвання Договору про постачання електричної енергії №1318164/295/24 від 26.12.2024 року.
Крім цього, підпунктом 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 року №187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією російської федерації" для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією російської федерації установлено до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на: виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або такі особи (далі - особи, пов'язані з державою-агресором):
громадяни російської федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах;
юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації;
юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації, - у випадку виконання зобов'язань перед ними за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.
У Постановах від 30.05.2023 у справі №925/1248/21, від 08.11.2023 у справі №915/18/23, від 21.11.2023 у справі №910/14552/22, Верховний Суд зазначив, що "дія мораторію передбачає заборону на вчинення конкретно визначеного переліку дій між учасниками правовідносин, встановлює певний правовий режим для цих правовідносин і впливає на перебіг грошових та інших зобов'язань.
З моменту запровадження вказаного мораторію суб'єктивне право осіб-кредиторів (стягувачів), перелік яких наведений в Постанові №187, зазнає обмежень у можливості реалізувати ними право вимоги до зобов'язаної сторони, у тому числі шляхом звернення за судовим захистом.
Також мораторій хоча і не припиняє суб'єктивне право, однак на строк дії мораторію таке право не може реалізуватися шляхом виконання."
У застосуванні положень Закону України "Про санкції", Верховний Суд також неодноразово висновував, що у подібних правовідносинах судам належить встановити, чи є позивач кредитором (стягувачем), стосовно якого встановлені обмежувальні заходи, передбачені Законом України "Про санкції", а також чи є позивач особою щодо якої Постановою КМУ №187 введено заборону на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань; та чи підпадає позивач під визначення осіб, стосовно яких встановлено заборону відповідно до пункту 1 зазначеної постанови КМУ (постанови Верховного Суду від 05.12.2023 у справі №910/4052/22, від 21.11.2023 у справі №910/14552/22, від 08.11.2023 у справі №915/18/23).
Відповідно до частин 1, 3 статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями; учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.
Подібний висновок наведено в постановах Верховного Суду від 30.05.2023 у справі № 925/1248/21, від 09.08.2023 у справі № 922/1589/22.
Зі змісту пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 убачається, що встановлений у ньому мораторій (заборона) поширюється на виконання грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або особи, визначені наявністю певних обставин (Постанова КГС ВС від 08 листопада 2023 року у cправі №915/18/23).
Стороною у даній справі є саме юридична особа, а не безпосередньою підсанкційна фізична особа.
Предметом спору не є стягнення грошових коштів на користь юридичної особи, кінцевим бенефіціарним васником якої є підсанкційна особа.
Мораторій на виконання окремих зобов'язань не є тотожним праву на розірвання договору, оскільки застосовується відстрочення виконання, а не припинення правовідносин.
Припинення виконання зобов'язань зі сторони позивача можливе і у позасудовому порядку, зокрема шляхом припинення платежів або зміни постачальника електроенергії, що гарантовано п. 10.1. Договору.
Порядок зміни електропостачальника визначений розділом IV Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.
Таким чином, обрання судової форми судового захисту шляхом пред'явлення вимог про розірвання договору зі спливом шести місяців після застосування санкцій, продовжуючи споживання електроенергії та не використовуючи право на зміну постачальника через 21 день, спростовує доводи позивача про дійсний намір припинити договірні відносини.
Оцінюючи підстави позову в частині доводів про розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин, суд зауважує наступне.
За загальним правилом частини першої статті 651 ЦК України, яке застосовується до будь-яких цивільних (приватноправових) правовідносин з приводу зміни або розірвання цивільних (приватноправових) договорів, така зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Винятком з цього правила (про те, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін) є приписи частини другої статті 651 ЦК України, що надають суду повноваження зі зміни або розірвання договору (без наявності згоди сторін), проте у випадках, визначених законом. Тож загальне правило про розірвання та зміну договору без згоди сторін на підставі рішення суду передбачене у частині другій статті 651 ЦК України, що визначає універсальні засади, застосовні до усіх видів приватноправових договорів.
Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України, якою передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Водночас істотним, відповідно до цієї норми права, є таке порушення стороною договору його умов, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала під час укладення договору (Постанова ВП ВС від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23).
Підстави для зміни або розірвання договору визначені у статті 651 ЦК України. За загальним правилом зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша цієї статті). Про таку зміну або розірвання сторони вправі домовитися у будь-який час на свій розсуд, крім випадків, обумовлених договором або у законодавстві. Тоді як зміна чи розірвання договору у судовому порядку є, зокрема, юридичним наслідком істотного порушення зобов'язання іншою стороною (пункт 2 частини першої статті 611, абзац другий частини другої статті 651 ЦК України), тобто способом реагування та захисту права від такого порушення, яке вже відбулося.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина друга статті 651 ЦК України).
З огляду на зміст припису абзацу першого вказаної частини інші випадки, ніж істотне порушення договору, для його зміни або розірвання у судовому порядку можуть бути встановлені законом або самим договором. Настання цих випадків зумовлює право сторони ініціювати у суді питання зміни чи розірвання відповідних правовідносин.
Порушення договору на предмет істотності суд оцінює виключно за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що допустила порушення договору, не має значення ні для оцінки істотності порушення, ні для виникнення права вимагати зміни чи розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
У кожному конкретному випадку істотність порушення договору треба оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору». Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданої цим порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Мова йде не лише про грошовий вираз зазначеної шкоди, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданої порушенням договору шкоди із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення.
Інакше кажучи, для застосування частини другої статті 651 ЦК України суд має встановити не лише наявність порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно суттєвою є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати (аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункти 117-120)).
У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (частини перша та друга статті 652 ЦК України) (Постанова ВП ВС від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17).
Суд враховує, що застосування санкцій не залежить від волі позивача, як заінтересованої сторони, тому може підтверджувати істотну зміну обставин щодо виконання договірних відносин.
Однак, самого лише факту застосування санкцій у період дії договору не достатньо для застосування ч. 2 ст. 652 ЦК України.
Оскільки, істотним є доведення належними та допустимими доказами, що подальше виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Позивачем не надано розрахунків коливання цін на електричну енергії з дати укладення договору до моменту звернення до суду, що надавало б можливість встановлення обставин порушення співвідношення майнових інтересів позивача внаслідок продовження виконання договору.
Не доведення обставин порушення інтересів позивача у випадку продовження виконання договору підтверджують фактичні обставини справи, згідно яких договір виконується з січня по вересень 2025 року, з кінцевим строком виконання до грудня 2025 року включно, що додатково встановлено з наданого позивачем акту звірки взаєморозрахунків (т. 1 а.с. 137).
Таким чином, суду не доведено наявність одночасного існування усіх істотних обставин для застосування ч. 2 ст. 652 ЦК України, враховуючи не доведення факту порушення співвідношення майнових інтересів сторін.
Додатково суд зауважує, що умови Договору постачання електричної енергії №1318164/295/24 від 26.12.2024 року не надають жодній зі сторін права на одностороннє розірвання договору у випадку застосування санкцій до кінцевого бенефіціарного власника.
Верховний Суд вважає можливим розірвання договору, оскільки умовами укладеного між сторонами договору визначено виникнення у виконавця права на односторонню відмову від правочину, зокрема, через сам факт застосування до особи пов'язаної відносинами контролю санкцій (Постанова КГС ВС від 03 квітня 2024 року у cправі №910/9234/23).
За відсутності аналогічних положень у Договорі постачання електричної енергії №1318164/295/24 від 26.12.2024 року - відсутні підстави для врахування цієї правової позиції.
Підсумовуючи викладені вище мотиви у сукупності, суд доходить висновку про недоведення одночасного існування усіх умов для розірвання договору у судовому порядку згідно положень ч. 2 ст. 652 ЦК України, неможливості ухилення від укладення договору про публічну закупівлю після визначення переможця; відсутність прямої вказівки в законодавстві, яке регулює публічні закупівлі та застосування санкцій підстав для розірвання укладених договорів внаслідок введення санкцій до кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, яка є стороною укладеного договору, однак відсутня у переліку підсканкційних осіб.
Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю.
На підставі вимог ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 028,00 грн слід залишити за позивачем.
1. Відмовити повністю у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код - 13322403) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037, код - 41835359) про розірвання Договору постачання електричної енергії №1318164/259/24 від 26.12.2024 року.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову в сумі 3 028,00 грн - залишити за позивачем.
3. Примірник повного судового рішення протягом двох днів з дня складання направити учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення: позивачу - gu@vn.pfu.gov.ua, відповідачу - info@vin.enera.ua.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Повне судове рішення складено 09 жовтня 2025 р.
Суддя Міліціанов Р.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005)
3 - відповідачу (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037)