09.10.2025 року м.Дніпро Справа № 912/1598/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Паруснікова Ю.Б., Іванова О.Г..
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДОМО" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 11.10.2024 року у справі № 912/1598/24 (суддя Тимошевська В.В.)
за позовом Заступника керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Світловодської міської ради Олександрійського району Кіровоградської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДОМО" (вул. Лівобережна, 9, смт. Власівка, м. Світловодськ, Олександрійський район, Кіровоградська область, 27552, ідентифікаційний код 42343199)
про стягнення 28 062,00 грн.,-
Заступник керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області (далі - прокурор) звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Світловодської міської ради Олександрійського району Кіровоградської області (далі - позивач) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДОМО" (далі - ТОВ "ІНДОМО", відповідач) про стягнення збитків в сумі 28 062,00 грн., заподіяних неповним виконанням робіт за договором № 225 від 13.10.2020 року, укладеним між Власівською селищною радою (правонаступником якої є Світловодська міська рада Олександрійського району Кіровоградської області) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНДОМО".
В обґрунтування підстав позову зазначав, що за результатами проведеної в межах кримінального провадження будівельно-технічної експертизи встановлено завищення вартості фактично виконаних за договором від 13.10.2020 року робіт на суму 28 062,00 грн, що призвело до збитків державі в особі позивача.
Мотивуючи порушення інтересів держави в особі Світловодської міської ради, прокурор вказував на неефективне використання бюджетних коштів та невжиття зі сторони позивача, як головного розпорядника бюджетних коштів, належних заходів на усунення порушень.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 11.10.2024 року у справі №912/1598/24 позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДОМО" (вул. Лівобережна, 9, смт. Власівка, м. Світловодськ, Олександрійський район, Кіровоградська область, 27552, ідентифікаційний код 42343199) на користь держави в особі Світловодської міської ради Олександрійського району Кіровоградської області (вул. Героїв України, 14, м. Світловодськ, Олександрійський район, Кіровоградська область, 27501, ідентифікаційний код 35825788) збитки, заподіяні неповним виконанням робіт за договором № 225 від 13.10.2020 року, укладеним між Власівською селищною радою (правонаступником якої є Світловодська міська рада Олександрійського району Кіровоградської області) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНДОМО" в розмірі 28 062,00 грн. та на користь Кіровоградської обласної прокуратури (просп. Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 02910025) 3 028,00 грн судового збору.
Рішення мотивовано доведеністю завищення вартості виконаних будівельних робіт за договором № 225 від 13.10.2020 року на суму 28 062,00 грн., що свідчить про протиправність дій ТОВ "ІНДОМО", які полягають в порушенні умов договору щодо об'ємів фактично виконаних робіт та визначення їх вартості.
Суд вважав доведеним наявність збитків у вигляді завищення вартості робіт в розмірі 28 062,00 грн та причинно-наслідковий зв'язок між вказаними діями і заподіяними збитками, та зазначив, що відсутність вини ТОВ"ІНДОМО" під час розгляду справи відповідачем не спростовано.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
В обґрунтування скарги зазначає, що ухвалене судом рішення є необґрунтованим і незаконним, судом неповно встановлено обставин, які мають значення для справи.
Внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті пояснень і доказів, неправильного дослідження та оцінки наявних доказів в матеріалах справи. Також у відповідача з'явились додаткові докази, які підлягають дослідженню та оцінці.
Скаржник вказує наступне:
Представник відповідача не брав участі у підготовчому провадженні 22.07.2024 року. Суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 22.08.2024 року. На розгляді справи по суті директор відповідача був присутній та пояснив, що через жорсткі графіки відключення електричної енергії в червні та липні 2024 року (в тому числі відсутності доступу до мережі Інтернет) підприємство не мало можливості підготувати відзив на позовну заяву та подати власні докази.
Представником підприємства в судове засідання 22.08.2024 року надано письмові пояснення по суті справи з додатками. Розглянувши дані пояснення, суд виніс ухвалу 22.08.2024 року про залишення без розгляду відзиву скаржника від 21.08.2024 року у формі письмових пояснень з доказами, оскільки вони подані після закінчення процесуального строку, встановленого для їх подання.
При прийнятті ухвали суд, зокрема, посилався на Довідку про доставку електронного листа від 28.06.2024 року про те, що документ - "Ухвала про відкриття провадження від 27.06.2024 року по справі № 912/1598/24 (суддя Тимошевська В.В.)" був надісланий одержувачу ТОВ "ІНДОМО" в його електронний кабінет 27.06.2024 року. Також суд зазначив, що незважаючи на складну ситуацію в українській енергетиці та застосування графіків відключень електроенергії в області, все ж відсутні підстави для продовження строку подання письмових пояснень та доказів.
Такий висновок, на думку апелянта, є занадто формальним.
Апелянт просить суд апеляційної інстанції прийняти до розгляду письмові пояснення ТОВ "ІНДОМО" № 27 від 20.08.2024 року та додані до нього документи (копію рішення Власівської селищної ради № 592 від 21 лютого 2019 року "Про затвердження Програми співфінансування робіт з капітального ремонту багатоквартирних житлових будинків смт. Власівка на 2019-2022 р.р." - 1 арк., копію "Програми співфінансування робіт з капітального ремонту багатоквартирних житлових будинків смт. Власівка на 2019-2022 р.р. " - 13 арк., копію рішення Власівської селищної ради № 672 від 10 вересня 2019 року "Про внесення змін в рішення сесії селищної ради від 21.02.2019 р. № 592 "Про затвердження Програми співфінансування робіт з капітального ремонту багатоквартирних житлових будинків смт. Власівка на 2019-2022 р.р." - 2 арк., копію заяви адвоката Самойленко М.О. про проведення судової будівельно-технічної експертизи від 28.06.2024 р. - 3 арк., копію висновку експерта № 49-24 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження покрівлі будинку № 23 по вул. Молодіжній смт. Власівка м. Світловодськ Кіровоградської області, складеного 22 липня 2024 року судовим експертом Маківським Миколою Володимировичем - 24 арк., копію супровідного листа № 13 від 26.07.2024 р. від адвоката Самойленка М.О. - 1 арк.)
Вказує, що відповідач надав документи, які свідчать про відсутність повноважень у прокуратури на пред'явлення позову на зазначену суму, оскільки частина коштів на виконання робіт вносилась співвласниками будинку, а не Власівською селищною радою.
Скаржник також наводить доводи щодо відсутності повноважень прокурора для представництва інтересів позивача.
Щодо цього вказує, що згідно Програми співфінансування робіт з капітального ремонту багатоквартирних житлових будинків смт. Власівка на 2019-2022 роки, затвердженої рішенням Власівської селищної ради від 21 лютого 2019 року № 592, фінансування відбувалось пропорційно за дольової участі місцевого бюджету смт. Власівка (85 %) та співвласників багатоквартирних житлових будинків (15 %).
Частина коштів в розмірі 21 357,00 грн. вносилась співвласниками багатоквартирного будинку по вул. Молодіжна, 23 в смт. Власівка на цільовий казначейський рахунок, які надалі окремо від безпосередньо бюджетних коштів перераховувались підряднику як оплата за виконану роботу. На доказ цього в матеріалах справи міститься відповідь старости Власівського старостинського округу № 260 від 26.09.2024 р., якій суд не надав належної правової оцінки.
Також додатково про дану обставину свідчить додатковий лист старости Власівського старостинського округу Жарікової Л.М. від 10.10.2024 р., який було надано ТОВ "ІНДОМО" з документами, які вказують, що дійсно суму 21 357,00 грн. було внесено мешканцями будинку по вул. Молодіжна, 23.
Апелянт зазначає, що документи, які підтверджують дані обставини, отримані підприємством лише 14.10.2024 року, тому просить долучити їх до матеріалів справи.
Скаржник надає пояснення по суті спору та спростовує висновок експерта № 0707/23/1.
Звертає увагу суду апеляційної інстанції, що обставини належного виконання робіт підтверджуються висновком експерта № 49-24, складеного 22 липня 2024 року за результатами проведення будівельно - технічного дослідження покрівлі будинку № 23 по вул. Молодіжній смт. Власівка м. Світловодськ Кіровоградської області судовим експертом Маківським Миколою Володимировичем (далі - висновок експерта № 49-24). Даний висновок не був прийнятий судом разом із письмовими поясненнями по справі ухвалою суду від 22 серпня 2024 року, хоча містить світлини та докази належного виконання умов договору.
Зазначає, що з висновку вбачається, що підприємство відповідача в повному обсязі виконало роботи за договором № 225 від 13.10.2020 року, та навіть більше, зекономило для бюджету на роботах "Капітальний ремонт покрівлі будинку № 23 по вул. Молодіжній смт. Власівка м. Світловодськ Кіровоградської області" суму 10 891,0 грн.
Вказує, що суд не надав правильної оцінки тій обставині, що Актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 за листопад 2020 року, підписаним ТОВ "ІНДОМО" та Власівською селищною радою, не було передбачено таких робіт, які фактично вказані у висновку експерта № 0707/23/1 - кладка вентиляційних каналів та їх оголовків.
Також відмічає, що за роботами згідно договору № 225 від 13.10.2020 року здійснювався технічний нагляд, що також виключає можливість зловживань зі сторони підрядника.
Зазначені вище фактичні обставини та докази, на думку скаржника, спростовують звинувачення Заступника керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області у невиконанні відповідачем робіт за договором № 225 від 13.10.2020 року.
Відповідач просить суд долучити до матеріалів справи копію висновку експерта № 49-24 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження покрівлі будинку № 23 по вул. Молодіжній смт. Власівка м. Світловодськ Кіровоградської області, складеного 22 липня 2024 року судовим експертом Маківським Миколою Володимировичем.
Вказує, що на дату проведення підготовчого засідання в суді даного висновку ще не було у підприємства, тому відповідач не міг його надати до суду. Висновок був наданий адвокатом лише 26.07.2024 року (листи та висновок № 49-24 знаходяться в матеріалах справи, але не прийняті судом до розгляду).
Також скаржник наводить доводи щодо неправомірної, на його думку, відмови суду прийняти його письмові пояснення по суті справи з додатками та відмову в поверненні на стадію підготовчого провадження.
Просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 11.10. 2024 року у справі № 912/1598/24 повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Олександрійської окружної прокуратури спростовує її доводи.
Вказує, що суд першої інстанції вирішив справу з додержанням норм матеріального і процесуального права, повно й всебічно з'ясувавши обставини справи, а тому рішення є законним та обґрунтованим.
Просить залишити рішення господарського суду Кіровоградської області від 11.10.2024 року у даній справі без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2024 року, після надходження справи на запит, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, сторонами не заперечується, що за результатами проведеної процедури закупівлі UA-2020-09-09-003351-a між Власівською селищною радою (Замовник) і ТОВ "ІНДОМО" (Підрядник) укладено договір про закупівлю робіт за рахунок бюджетних коштів № 25 від 13.10.2020 з додатками (далі - Договір) (том 1 а.с.97-103).
Предметом Договору є виконання ТОВ "ІНДОМО" за дорученням Власівської селищної ради будівельних робіт, а саме: "Капітальний ремонт покрівлі будинку №23 по вул. Молодіжна смт. Власівка м. Світловодськ Кіровоградської області" (ДК 021:2015 45260000 7 Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи)."
Договором передбачено, що склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначені проектною документацією та можуть бути переглянуті в процесі будівництва у разі внесення змін до проектної документації у порядку, зазначеному у п. 53 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.200 № 668 (пункти 1.3., 1.4.).
Договірна ціна робіт визначається на основі кошторису, що є невід'ємною частиною Договору (Додаток 1), і складає 169 980 грн та є динамічною і може уточнюватись виключно в межах укладеної договірної ціни згідно з ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 (пункти 3.1., 3.2.).
Строк виконання робіт визначається календарним графіком - жовтень-листопад 2020 (Додаток 2), але не раніше 7 днів з дня виконання Замовником зобов'язань щодо: передачі проектної документації; надання будівельного майданчика та/або фронту робіт (пункт 2.1.).
Забезпечення робіт матеріалами та устаткуванням, здійснює Підрядник (пункт 6.2.).
Фінансування робіт (будівництва об'єкта) здійснюється за рахунок коштів Власівського селищного бюджету (пункт 11.1.).
Розрахунки за виконані роботи здійснюються із урахуванням положень Загальних умов на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) протягом 5 (п'ять) робочих днів (пункт 12.1.).
Підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, готує Акт і Довідку і подає їх разом з виконавчою документацією для підписання Замовнику (пункт 12.2.).
Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається в межах вартості робіт, передбачених договірною ціною, із урахуванням виконаних обсягів робіт та їх вартості за одиницю виміру (пункт 12.4.).
Приймання-передача закінчених робіт здійснюється відповідно до акту та нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об'єктів в експлуатацію (пункт 13.1.).
Договір набуває чинності з моменту його укладання, у частині зобов'язань щодо будівництва Об'єкта діє до 31.12.2020, у інших частинах до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань по договору (пункт 18.2.).
04.11.2020 року між сторонами Договору підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 форми КБ2в на суму 169 980,00 грн (том1 а.с. 121-124).
Вказаний Акт оплачений Власівською селищною радою в сумі 169 980,00 грн 06.11.2020 року згідно платіжних доручень №№1898, 1899 (том 1 а.с. 126-129).
28.03.2023 року Світловодським відділом Олександрійської окружної прокуратури внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023122030000026 за ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України за фактом завищення вартості виконаних робіт, що призвело до розтрати бюджетних коштів (том 1а.с. 37).
В межах кримінального провадження за постановою слідчого проведено будівельно-технічну експертизу, про що складено висновок експерта № 0707/23/1 від 10.01.2024 року (том 1 а.с. 45-57).
Згідно висновку експерта зазначено, що обсяги та вартість фактично виконаних робіт, не відповідають обсягам та вартості зазначеним в первинній обліковій документації (форма КБ-2в та КБ-3) на об'єкт будівництва "Капітальний ремонт покрівлі будинку № 23 по вул. Молодіжна смт. Власівка м. Світловодськ Кіровоградської області", що здійснювалось за договором про закупівлю робіт за рахунок бюджетних коштів від 13.10.2020 року № 225. Невідповідність полягає у включенні до прямих витрат Акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 за листопад 2020 року обсягів та вартості робіт, які фактично не виконувались, що не відповідає п. 6.4.4.1 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва".
Згідно висновку вартість робіт, які фактично не виконувались, але внесені до первинних облікових документів (форма КБ-2в) на об'єкт будівництва "Капітальний ремонт покрівлі будинку № 23 по вул. Молодіжна смт. Власівка м. Світловодськ Кіровоградської області", що здійснювалось за договором про закупівлю робіт за рахунок бюджетних коштів від 13.10.2020 року№225, складає 28 062,00 грн, а саме:
- за актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 за листопад 2020 року вартість виконаних будівельних робіт 169 980,00 грн, з яких завищення вартості робіт складає 28 062,00 грн (з них: прямі витрати 22 192,00 грн, загальновиробничі витрати 2944,00 грн, прибуток 1290,00 грн, адміністративні витрати 233,00 грн єдиний податок в розмірі 5% - 1403,00 грн) (Розрахунок вартості невиконаних робіт по Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року до Договору відображений в Додатку 1), в тому числі:
- позиція 3 "улаштування з листової сталі настінних жолобів", у вигляді матеріального ресурсу "Поковки з квадратних заготовок оцинковані, маса 1,8 кг", завищення вартості робіт по прямих витратах 5839,00 грн, завищення обсягу 0,1552 (т).
- позиція 8 "Ремонт місць перетину покрівлі радіо- і телеантенами", завищення вартості робіт по прямих витратах 652,00 грн, завищення обсягу 2 (шт).
- позиція 8 "Ремонт місць перетину покрівлі радіо- і телеантенами" у вигляді матеріального ресурсу "Герміт (шнур), діаметр 40 мм", завищення вартості робіт по прямих витратах 238,00 грн, завищення обсягу 2,113 (кг).
- позиція 9 "Ремонт цегляної кладки стін окремими місцями", завищення вартості робіт по прямих витратах 15463,00 грн, завищення обсягу 4 (m3).
Також за постановою слідчого проведено судово-економічну експертизу, за результатами якої складено висновок експерта № СЕ-19/112- 24/1621-ЕК від 13.03.2024 року (том 1 а.с. 61-73).
Відповідно до вказаного висновку судової-економічної експертизи встановлено, що матеріальна шкода (збитки) ТОВ "ІНДОМО", будівельних робіт по об'єкту: "Капітальний ремонт покрівлі будинку № 23 по вул. Молодіжна смт. Власівка м. Світловодськ Кіровоградської області" за договором № 225 від 13.10.2020, з урахуванням висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи № 0707/23/1 від 10.01.2023 року документально підтверджується в сумі 28 062,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 26.03.2024 року директору ТОВ "ІНДОМО" вручено повідомлення про підозру у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, та скоєнні службового підроблення, тобто складення та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України (том 1а.с. 38-44).
За результатами досудового розслідування обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42023122030000026 від 28.03.2023 року відносно директора ТОВ "ІНДОМО" ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України 26.03.2024 року скеровано для розгляду по суті до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області (том 1 а.с. 74-81).
Посилаючись на викладене, прокурор просив стягнути з ТОВ "ІНДОМО" на користь держави в особі Світловодської міської ради 28 062,00 грн збитків, заподіяних неповним виконанням робіт за Договором.
Отже, докази, на які посилався прокурор як на підставу своїх вимог - це висновки експертизи, отримані в межах кримінального провадження.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно ст.ст.73, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як вказано вище, апелянт за доводами апеляційної скарги посилається на відсутність у прокурора повноважень на представництво інтересів держави в особі Світловодської міської ради Олександрійського району Кіровоградської області, на недоведеність позовних вимог по суті та на порушення норм процесуального права щодо прийняття та оцінки доказів по справі.
На думку колегії суддів всі ці доводи апелянта є безпідставними, вони були досліджені при прийнятті оскаржуваного рішення і з оцінкою їх, здійснену місцевим господарським судом, колегія суддів погоджується в повному обсязі.
Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в особі Світловодської міської ради Олександрійського району Кіровоградської області колегія суддів звертає увагу на наступне:
Пунктом 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч.1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 року у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 року у справах № 923/199/21 і № 922/1830/19.
Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 20.07.2022 року у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 року у справах № 923/199/21). Тобто, під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 року у справах № 923/199/21 і № 922/1830/19 ).
У пункті 55 постанови від 14.12.2022 року у справі №2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.
Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізується у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 806/1000/17, від 08.02.2019 року у справі № 915/20/18).
Крім цього, Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 року у справі № 911/620/17 зазначав, що у правовідносинах, що стосуються прав та економічних інтересів територіальної громади інтереси Держави та місцевого самоврядування, повністю збігаються.
Як передбачено ч. 2 ст. 119 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, серед яких, поєднання місцевих і державних інтересів, державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування. Тобто, державні і місцеві інтереси збігаються.
Статтею 60 вказаного Закону встановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на, зокрема, рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти.
Згідно з частиною 7 зазначеної норми, майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, скорочувати обсяги доходів місцевих бюджетів, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.
За висновками Верховного суду, викладеними у постанові Касаційного господарського суду від 22.12.2022 року у справі № 904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами першою та другою статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Згідно матеріалів справи, фінансування робіт за Договором здійснювалось за рахунок бюджетних коштів. Вказане слідує як з умов проведеної закупівлі і укладеного Договору, так і з обставин здійснення фактичного розрахунку за рахунок коштів, розміщених на рахунку в Державній казначейській службі.
Посилання відповідача на обставини залучення до фінансування коштів власників квартир багатоквартирного будинку, щодо якого проводився ремонт покрівлі за Договором, не спростовує обставин використання бюджетних коштів.
За доводами апелянта стверджується лише про співфінансування співвласниками в розмірі 15%, що не виключає оплату іншої (більшої) частини за рахунок бюджетних коштів.
Суд констатує, що згідно матеріалів справи, Власівська селищна рада виступила Замовником робіт за Договором, провела процедуру закупівлі робіт за Договором згідно Закону України "Про публічні закупівлі" та оплатила кошти з рахунку, відкритого у Державній казначейській службі.
Вказане узгоджується з положеннями ч. 9 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування", якими передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, участь в організації та фінансуванні капітальних ремонтів житлових будинків, капітальних ремонтів майна, що перебуває у спільній власності співвласників багатоквартирного будинку, в межах бюджетних програм, визначених за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.
Отже, Власівська селищна рада виступила безпосереднім учасником спірних правовідносин та здійснила оплату робіт за Договором з використанням бюджетних коштів.
З урахуванням викладеного, колегія суддів поділяє висновок оскаржуваного рішення про те, що спірні правовідносини пов'язані з використанням бюджетних коштів та становлять суспільний і державний інтерес, тоді як перерахування бюджетних коштів за неповно та неякісно виконані будівельні роботи такому інтересу не відповідає і порушує вимоги чинного законодавства, принципи щодо цільового та ефективного використання бюджетних коштів, а тому підриває фінансово-економічні основи держави та перешкоджає ефективному виконанню відповідних функцій бюджетної системи.
Щодо позивача суд першої інстанції вірно врахував, що згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 року № 716-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області", в 2020 році відбулася реформа місцевого самоврядування та децентралізації влади.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 року № 716-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територіальних громад Кіровоградської області", Власівська селищна рада м. Світловодська Кіровоградської області увійшла до складу Світловодської міської об'єднаної територіальної громади.
Відповідно до рішення Світловодської міської ради Кіровоградської області № 10 від 14.12.2020 року "Про початок реорганізації юридичних осіб Павлівської, Озерської, Миронівської, Великоскельовської сільських рад Світловодського району Кіровоградської області та Власівської селищної ради м. Світловодська Кіровоградської області шляхом приєднання до Світловодського міської ради" почато процедуру реорганізації Власівської селищної ради шляхом приєднання до Світловодської міської ради, яка відповідно до ст. 8 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Власівської селищної ради м. Світловодська Кіровоградської області.
Статтею 8 Закону України "Про добровільне об єднання територіальних громад" визначено, що об'єднана територіальна громада вважається утвореною за цим законом з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об'єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об'єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону. Повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об'єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об'єднаною територіальною громадою.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 22.22.2022 року Власівська селищна рада припинила статус юридичної особи.
Таким чином, Світловодська міська об'єднана територіальна громада Олександрійського району Кіровоградської області, в особі Світловодської міської ради є правонаступником всіх прав і обов'язків тих громад, які увійшли до її складу, в тому числі Власівської селищної ради м. Світловодська Кіровоградської області.
Викладене підтверджує доводи Прокурора, що органом, уповноваженим державою на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах, є Світловодська міська рада Олександрійського району Кіровоградської області, як правонаступник Власівської селищної ради та сторони Договору від 13.10.2020 року № 225.
Згідно матеріалів справи, Олександрійська окружна прокуратура Кіровоградської області звернулась до Світловодської міської ради з листом від 02.05.2024 року, в якому повідомлено про виявлені порушення щодо завищення вартості виконаних робіт та запитано інформацію про вжиті заходи (том 1а.с. 155-162).
У відповіді на вказаний запит Світловодська міська рада в листі від 13.05.2024 року зазначила про те, що у зв'язку з недостатністю фінансування на сплату судового збору не має можливості звернутися до суду з позовом про стягнення шкоди (том 1 а.с. 163-164).
27.05.2024 року прокуратура направила на адресу Світловодської міської ради повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" (том 1 а.с. 165).
Отже, Прокурор дотримався порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Верховний Суд вже викладав висновок про підставність звернення прокурора до суду в інтересах органів місцевого самоврядування після підтвердження їх бездіяльності в усуненні порушень законодавства в сфері публічних закупівель, виявлених прокурором (зокрема постанова від 05.03.2024 року у справі№ 918/323/23).
Суд враховує, що Світловодська міська рада, як головний розпорядник бюджетних коштів, має забезпечувати належне виконання усіх заходів, спрямованих на реалізацію відповідних повноважень належним чином.
Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету порушує економічні інтереси територіальної громади.
Невжиття Світловодською міською радою, як компетентним органом, жодних заходів протягом розумного строку після того, як стало відомо про можливе порушення інтересів держави, кваліфікується судом як бездіяльність даного органу. Посилання позивача в листі від 13.05.2024 року на відсутність коштів для сплати судового збору не є поважною причиною вказаного, оскільки місцеві бюджети затверджує відповідна місцева рада, а тому питання виділення відповідних коштів перебуває в межах повноважень Світловодської міської ради. Окрім того, розмір судового збору у даній справі є мінімальним.
З підстав вищевикладеного, суд вірно встановив обґрунтованість звернення Прокурора з позовом у даній справі та наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Світловодської міської ради.
Щодо доводів апелянта про недоведеність позовних вимог по суті колегія суддів зазначає наступне:
Згідно ст. ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір, до виконання якого застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Стаття 875 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов 'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 876 Цивільного кодексу України встановлено, що власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.
Згідно ч. 1 ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
В ст. 882 Цивільного кодексу України врегульовано порядок передання та прийняття робіт за договором будівельного підряду.
Частиною 1 вказаної статті передбачається, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 293 від 05.07.2013 року, які діяли в період виконання робіт за Договором, встановлено форму Акта приймання виконаних будівельних робіт № КБ-2в та форму Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № КБ-3.
Згідно пункту 1.2. ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, цей стандарт носить обов'язковий характер при визначені вартості будівництва об'єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.
Частинами 1, 2 ст. 883 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Згідно з п.1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено . Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Враховуючи положення ст. 74 Господарського процесуального кодексу України саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Натомість відповідачу, з урахуванням положень ч. 1 ст. 883 Цивільного кодексу України, потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.
Як встановлено матеріалами справи, на виконання умов Договору між його сторонами підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 форми КБ2в за листопад 2020 року на суму 169 980,00 грн та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми №КБ-3 за листопад 2020 року на суму 169 980,00 грн.
Згідно платіжних доручень № 1898 та № 1899 від 06.11.2020 року Власівською селищною радою з рахунку, відкритого у казначейській службі, сплачено на рахунок ТОВ "ІНДОМО" грошові кошти в загальній сумі 169 980,00 грн, з посиланням в призначені платежу за виконання робіт за Договором № 225 від 13.10.2020, Акт № 1 від 04.11.2020.
Проведення розрахунку за Договором сторонами не заперечується та визнається відповідачем.
Судом встановлено, що за фактом завищення вартості виконаних робіт, що призвело до розтрати бюджетних коштів, порушено кримінальну справу.
В межах кримінального провадження проведено судово-будівельну експертизу, про що складеного висновок експерта № 0707/23/1 від 10.01.2024 року, згідно якого встановлено невідповідність обсягів та вартості виконаних робіт, визначених в первинній обліковій документації (форма КБ-2в та КБ-3), яка полягає у включенні до прямих витрат Акта приймання виконаних будівельних робіт № 1 за листопад 2020 року обсягів та вартості робіт, які фактично не виконувались, що не відповідає п. 6.4.4.1 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва».
Також проведено судово-економічну експертизу, за результатами якої складено висновок експерта № СЕ-19/112-24/1621-ЕК від 13.03.2024 року, відповідно до якого матеріальна шкода (збитки) ТОВ "ІНДОМО", будівельних робіт по об'єкту: “Капітальний ремонт покрівлі будинку № 23по вул. Молодіжна смт. Власівка м. Світловодськ Кіровоградської області» за договором № 225 від 13.10.2020, з урахуванням висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи № 0707/23/1 від 10.01.2023 року, документально підтверджується в сумі 28 062,00 грн.
Згідно ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Той факт, що висновки судових експертиз проведених в межах провадження з іншої справи оцінюються на загальних підставах як доказ зі справи, не вказує на неможливість брати до уваги їх зміст та оцінювати в сукупності з іншими доказами у справі. Крім того, для можливості оцінки такого висновку основним є те, чи він містить відповіді на питання, які стосуються предмету спору.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.07.2019 року у справі № 914/194/17 та від 06.02.2020 року у справі № 913/274/19.
Стаття 98 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Згідно ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
На думку колегії суддів суд в оскаржуваному рішенні докладно і обґрунтовано оцінив доводи відповідача щодо відхилення експертного висновку і вірно виснував, що наданий до справи висновок судової будівельно-технічної експертизи № 0707/23/1 від 10.01.2024 року складено відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.
Згідно висновку експерта вбачається, що під час проведення експертизи 04.08.2023 року здійснювався огляд об'єкта дослідження за його місцезнаходженням (покрівля будинку по вул. Миру, 23 в смт. Власівка м. Світловодськ Кіровоградської області). Обстеження об'єкта проводилось у присутності представника підрядної організації - директора ТОВ "ІНДОМО" Глінченка О.М.
Як зазначено вище, за результатами експертизи встановлено, що обсяги та вартість фактично виконаних робіт, не відповідають обсягам та вартості, зазначеним в первинній обліковій документації (форма КБ-2в та КБ-3). Згідно висновку експерта встановлено завищення вартості робіт на суму 28 062,00 грн по окремими позиціям, що детально відображено за змістом висновку.
За доводами апеляційної скарги відповідач не зазначає про порушення конкретних норм законодавства під час проведення експертизи і складення висновку експерта. Скаржник не повідомляє про наявність інших документів щодо виконання Договору, які не були враховані експертом.
З підстав викладеного колегія суддів вважає, що вказані доводи скаржника необґрунтовані та вірно відхилені судом першої інстанції.
Підстав для відхилення висновку експерта судової будівельно технічної експертизи № 0707/23/1 від 10.01.2024 року у суду першої інстанції не було. Тому такий висновок є належним, допустимим та достовірним доказом.
Щодо висновку судово-економічної експертизи №СЕ-19/112-24/1621-ЕК від 13.03.2024 року, колегія зазначає, що вказана експертиза відповідає документам щодо розрахунку за Договором та висновку експерта судово будівельно-технічної експертизи №0707/23/1 від 10.01.2024 року. Тому є доведеним завищення вартості виконаних відповідачем будівельних робіт за Договором № 225 від 13.10.2020 року на суму 28 062,00 грн.
Зазначене свідчить про протиправність дій відповідача, що полягає в порушенні умов Договору щодо об'ємів фактично виконаних робіт та визначення їх вартості, наявність збитків у вигляді завищення вартості в розмірі 28 062,00 грн та свідчить про причинно- наслідковий зв'язок між вказаними діями і заподіяним збитками. Відсутність вини апелянта жодним належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом не спростовано.
При цьому, підписання актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в та КБ-2) без зауважень не позбавляє замовника права заперечувати фактичний обсяг та вартість виконаної роботи. Закон пов'язує виникнення зобов'язання з оплати робіт з фактом їх виконання і сам по собі акт приймання-передачі робіт не є визначальним для виникнення такого зобов'язального правовідношення.
Таким чином, будь яких доказів, належних, допустимих, достовірних та достатніх в розумінні ст. ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, на підставі яких можна спростувати встановлені обставини, які входять в предмет доказування, відповідачем не надано.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що господарський суд Кіровоградської області дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог прокурора та наявність підстав для стягнення з відповідача заявленої суми.
За доводами апелянта, суд першої інстанції неправомірно відхилив надані відповідачем докази, які наразі скаржник просив врахувати під час апеляційного перегляду справи. Щодо цього колегія суддів звертає увагу на наступне:
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 27.06.2024 року у цій справі за поданим позовом відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 24.07.2024 року, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Також суд зазначив, що у разі ненадання відзиву та доказів зі сторони відповідача у встановлений строк суд вирішує справу за наявними доказами.
Як стверджує сам апелянт, строк на подання доказів ним було пропущено, і по суті він не погоджується з тим, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для продовження строку подання письмових пояснень та доказів.
Між тим, висновки суду щодо вказаного є законними та обґрунтованими, оскільки обставини, які вказував відповідач суду задля продовження йому процесуального строку, є неповажними і не підтвердженими.
Щодо прийняття доказів судом апеляційної інстанції слід звернути увагу на наступне:
Відповідно до ч.ч.3, 5 ст.269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
В розумінні вказаної статті апеляційний суд не наділений правом надавати оцінку доводам сторін, які не заявлялися у місцевому господарському суді та доказам, які не були подані до суду першої інстанції і не розглядалися цим судом.
При цьому слід враховувати, що рішення господарського суду може бути переглянуто в апеляційному порядку виключно станом на момент його прийняття.
Отже, всі викладені апелянтом доводи не спростовують висновки оскаржуваного рішення. Апеляційна скарга не обґрунтована і задоволенню не підлягає.
Судові витрати за розгляд скарги покладаються на скаржника відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 11.10.2024 року у справі № 912/1598/24 залишити без змін.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя О.Г. Іванов
Суддя Ю.Б. Парусніков