09.10.2025 року м. Дніпро Справа № 904/4746/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Чус О.В. (доповідач),
судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2025 (повне рішення складено 03.02.2025, суддя Юзіков С.Г.) у справі № 904/4746/24
за позовом Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот"
до Державного підприємства "Адміністрація річкових портів"
про стягнення,
Короткий зміст позовних вимог.
До Господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява, якою Позивач просить стягнути з Відповідача 167 361,39 грн. - боргу, з яких: 80 784,00 грн. - неустойки за не підписання акту здачі-приймання (повернення) об'єкта оренди, 80 784,00 грн. - неустойки за не повернення (не звільнення) об'єкта оренди, 938,16 грн. - 3% річних, 4 855,23 грн. - індексу інфляції, мотивуючи неналежним виконанням Відповідачем Договору оренди нерухомого майна №010120/9-А.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2025 у справі №904/4746/24 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" на користь Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" 80 784 грн. - неустойки, 1 169,27 грн. - судового збору. У решті позову відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, з використанням системи "Електронний суд", з апеляційною скаргою звернулося Державне підприємство "Адміністрація річкових портів", в якій просить:
- відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "Адміністрація річкових портів" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2025 у справі № 904/4746/24;
- визнати поважними причини неможливості подання ДП "Адміністрація річкових портів" в установлений судом строк висновку експерта щодо проведення земельно-технічної експертизи;
- встановити додатковий строк до 31.03.2025 для подання висновку земельно-технічної експертизи, та відкласти розгляд справи № 904/4746/24 на цей строк;
- долучити до матеріалів справи № 904/4746/24 та розглянути нові докази (копії): Витяг з Державного реєстру прав від 06.02.2025, індексний номер витягу: 411926983, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3079639712020; Витяг з Державного реєстру прав від 06.02.2025, індексний номер витягу: 411927524, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3079639712020; топографо-геодезичний план М 1:500 із нанесеним Берегоукріпленням причалу для ремонту флоту;
- скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2025 у справі № 904/4746/24 в частині стягнення з ДП "Адміністрація річкових портів" на користь ПрАТ "СК "Укррічфлот" 80 784,00 грн. неустойки та 1169,27 грн. судового збору та прийняти нове, яким у задоволенні позову ПрАТ "СК "Укррічфлот" до ДП "Адміністрація річкових портів" про стягнення з ДП "Адміністрація річкових портів" 80 784,00 грн. неустойки відмовити;
- судові витрати покласти на ПрАТ "СК "Укррічфлот".
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Відповідач не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, вважає, що рішення підлягає скасуванню у вказаній частині, оскільки суд при розгляді справи не з'ясував обставини, що мають значення для справи, визнав встановленими недоведені обставини, що стало наслідком неправильного застосування норм матеріального права, порушено норми процесуального права.
Правовідносини, в яких перебували ПрАТ «СК «Укррічфлот» та ДП «Адміністрація річкових портів», випливають із договору оренди нерухомого майна від 31.12.2019 №010120/9-А, строк дії якого закінчився 31.12.2020. Предметом оренди за Договором оренди є нерухоме майно, відкритий складський майданчик (п.1.1.1), за адресою: м. Дніпро, вул. Амур-Гавань, 11 (п.1.1.2), відповідно до Плану Об'єкту наведеного в Додатку 1 до Договору (п.1.1.6) в якому визначено місцезнаходження Об'єкту оренди площею 72,00 кв.м. План Об'єкту є невід'ємною частиною Договору оренди, отже є обов'язковим до врахування під час розгляду цієї справи судом.
Заперечення позовних вимог ґрунтуються на тому, що теплохід «Натан Рибак» не перебував та не перебуває, зокрема, у спірному періоді на складському майданчику (вимощенні) інв. № 370, площею 72,0 кв.м, який знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Амур-Гавань, 11.
Апелянт зазначає, що теплохід «Натан Рибак» не знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:01:076:0008, а перебуває на державній гідротехнічній споруді Берегоукріпленні причалу для ремонту флоту, який є державною власністю і підтверджується наступним. Згідно наданого Відповідачем технічного звіту з топографо-геодезичних робіт щодо встановлення місцеположення об'єкту в натурі (на місцевості), виконаного інженером-геодезистом Піциком О.В. за результатами замірів місця розташування судна "Натан Рибак", здійснених в ході виконавчих дій 30.04.2024, вказане судно знаходиться на відстані 15,88 м. від земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:076:0008. Обставину щодо того, що теплохід «Натан Рибак» не перебуває на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:01:076:0008 визнає власне і АСК «Укррічфлот» у позовній заяві та у відповіді на відзив: «Можливе перебування судна «Натан Рибак» за межами земельної ділянки жодним чином не скасовує і не спростовує ту обставину, що майно знаходиться на майданчику (вимощенні), яке належить на праві власності АСК «Укррічфлот».
На переконання скаржника, судом першої інстанції проігноровано надані Відповідачем докази, які доводять наявність обставин, що виключають застосування до Відповідача ч.2 ст. 785 ЦК України: - Відповідач не користувався Об'єктом оренди, зокрема у періоді часу, за який заявлені позовні вимоги у цій справі (після закінчення строку дії договору, з травня 2023 по вересень 2024); - Об'єкт оренди не перебуває у володінні Відповідача, зокрема у періоді часу, за який заявлені позовні вимоги у цій справі (після закінчення строку дії Договору оренди, з травня 2023 по вересень 2024); - з огляду на місцезнаходження Об'єкта оренди, який визначено в Плані Об'єкту (Додаток 1 до Договору оренди), Відповідач позбавлений будь-якої можливості перешкоджати Позивачу в доступі до Об'єкту оренди; - зловживання Позивачем правами, встановлених п.п. 7.10 , 7.11 Договору оренди (не складання одностороннього акту прийому-передачі (повернення) об'єкту). Також, наявними в матеріалах справи листуванням між Сторонами підтверджується, що Відповідач не мав і не має безперешкодного доступу ні до Об'єкту оренди, ні навіть до державних гідротехнічних споруд, які перебувають за адресою: м. Дніпро, вул. Амур-Гавань, 11, перелік яких наведено у розпорядженні Кабінету Міністрів України №29-р від 25.01.2006 «Про передачу державного майна, яке не ввійшло до статутних фондів річкових портів і акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот», до сфери управління Мінтрансзв'язку».
Незастосування судом першої інстанції, стандартів доказування, зокрема стандарту доказування «вірогідність доказів», ненадання мотивованої правової оцінки кожному вагомому аргументу Відповідача та нез'ясування обставин справи та оцінки доказів у сукупності, призвело до безпідставних висновків щодо обставин цієї справи, наявності вини Відповідача, а також застосування до Відповідача ч. 2 ст. 785 ЦК України.
Відповідно до п. 7.10 Договору у разі відмови Орендаря (у т.ч. неможливості знайти Орендаря, відсутності відповіді на листи тощо) від підписання акту здачі-приймання (повернення) об'єкта у строки, вказані у п. 7.6 Договору, та при фактичному звільненні Орендарем об'єкту вважається, що об'єкт прийнятий Орендодавцем в день підписання ним акту здачі-приймання (повернення) орендованого об'єкта в односторонньому порядку із зауваженнями до стану приміщення, зазначеними в акті. Згідно з п. 7.11 Договору з моменту підписання акту здачі-приймання (повернення) об'єкта Орендодавцем в односторонньому порядку (у випадку відмови Орендаря від підпису), Орендодавець має право самостійно звільнити орендований об'єкт від майна Орендаря та не несе відповідальності за збереження, а також можливу втрату, псування або пошкодження такого майна Орендаря. Апелянт зазначає, що оскільки Об'єкт оренди не перебуває у користуванні та володінні Відповідача, наявні підстави для реалізації Позивачем прав, встановлених п.п. 7.10 , 7.11 Договору оренди. Не складання (підписання) Позивачем акту прийому-передачі (повернення) об'єкта в односторонньому порядку, свідчить про зловживання Позивачем правом, з метою нарахування подвійної орендної плати та стягнення її з Відповідача, в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України.
Суд посилався на відсутність акту прийому-передачі майна із оренди, а висновок щодо знаходження судна т/х «Натан Рибак» «саме на території Позивач» зроблено на підставі неналежних та недопустимих доказів, позаяк «листування між сторонами» та «витяг з журналу про проходження через пропускний пункт Позивача» не містять жодної доказової інформації щодо місцезнаходження судна (адреси, координат, об'єкту, на якому воно перебуває), отже неспроможні у доведенні обставин, визнаних судом доведеними.
Відповідач стверджує, що станом на момент розгляду цієї справи, майданчик (вимощення) інв. № 370, за адресою: м. Дніпро, вул. Амур-Гавань, 11, земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:01:076:0008, вільні від теплоходу «Натан Рибак».
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи.
03.04.2025 від ПрАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" до ЦАГС надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить:
- відмовити Державному підприємству «Адміністрація річкових портів» у встановленні додаткового строку для подання висновку земельно-технічної експертизи та в прийнятті і долучені до матеріалів справи № 904/4746/24 нових доказів: висновку земельно-технічної експертизи; Витягу з Державного реєстру прав від 06.02.2025, індексний номер витягу:411926983, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3079639712020; Витягу з Державного реєстру прав від 06.02.2025, індексний номер витягу:411927524, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3079639712020; топографо-геодезичного плану М 1:500 із нанесеним Берегоукріпленням причалу для ремонту флоту;
- залишити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2025 у справі № 904/4746/24 без зміни, а апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» без задоволення.
Відзив обґрунтований наступним.
31.12.2019 року між Позивачем, в якості Орендодавця, та Відповідачем в якості Орендаря, було укладено договір оренди нерухомого майна №010120/9-А (надалі - Договір). Строк дії Договору з 01.01.2020 року до 31.12.2020 року. Відповідно до п. 1.1 Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове оплатне користування об'єкт оренди - відкритий складський майданчик інв. № 370, що розташований за адресою: місто Дніпро, вул. Амур-Гавань, 11. Загальна площа об'єкта - 142,3 кв.м. Мета використання - розміщення суден Відповідача: т/х «Натан Рибак», т/х «Полісся». Факт передачі майна в оренду підтверджується актом прийому-передачі об'єкта від 01 січня 2020 до Договору. Відповідач договір на новий строк не продовжив, свої зобов'язання щодо повернення об'єкта оренди не виконав - майно Позивача за відповідним актом приймання-передачі АСК «Укррічфлот» не повернув, об'єкт оренди не звільнив. АСК «Укррічфлот» у квітні 2021 року звернулося до господарського суду з позовом до ДП АРП про стягнення боргу з орендної плати, пені за несвоєчасну сплату орендної плати, штрафу за несвоєчасну сплату орендної плати, штрафу за не звільнення об'єкта оренди та, з урахуванням збільшених і уточнених позовних вимог, з вимогою про зобов'язання ДП АРП звільнити складський майданчик (вимощення) інв. № 370, площею 72,0 кв.м, який знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Амур-Гавань, 11, від судна Відповідача (т/х "Натан Рибак") - справа № 910/7113/21.
За наслідком розгляду справи № 910/7113/21, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2023, залишеним без змін постановами Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2024 та Касаційного господарського суду від 09.04.2024 по справі № 910/7113/21 було постановлено: «Первісний позов задовольнити частково. Стягнути з Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" (04071, м. Київ, вул. Електриків, 14, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 33404067) на користь Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (04071, м. Київ, вул. Електриків, 8, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00017733) борг з орендної плати у розмірі 14 087,70 грн., пеню у розмірі 623,20 грн., штраф у розмірі 14 087,70 грн., неустойку у розмірі 222 405,94 грн. та 6 249,06 грн. судового збору. Зобов'язати Державне підприємство "Адміністрація річкових портів" (04071, м. Київ, вул. Електриків, 14, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 33404067) звільнити складський майданчик (вимощення) інв. № 370, площею 72,0 кв.м, який знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Амур-Гавань, 11, від судна т/х "Натан Рибак". В решті позову відмовити. У задоволенні зустрічного позову відмовити в повному обсязі.».
В порушення норм чинного законодавства та всупереч рішенням судів у справі № 910/7113/21 та наказу про примусове виконання від 08.02.2024 у справі № 910/7113/21, Відповідач свій обов'язок щодо звільнення відкритого складського майданчика (вимощення) інв. № 370, площею 72,0 кв. м, який знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Амур-Гавань, 11, від судна т/х «Натан Рибак» не виконав, акт здачі-приймання (повернення) об'єкта з оренди за Договором не підписав. Вказані обставини, зокрема, підтверджуються виконавчим провадження № 74601527 з примусового виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 910/7113/21. 30 квітня 2024 року, в ході примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2024 року по справі № 910/7113/21, за участі представників АСК «Укррічфлот», ДП АРП та з залученням інженера-геодезиста, було складено акт державного виконавця. Відповідно до вказаного акту встановлено, що при проведенні виконавчих дій представник Відповідача ставив під сумнів місце знаходження тх «Натан Рибак». На думку представника ДП АРП, судно знаходиться поза межами складського майданчика (вимощення) інв. № 370, площею 72,0 кв.м, який знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Амур-Гавань, 11. Враховуючи зазначене та з метою встановлення фактичного місця розташування судна «Натан Рибак», з виготовленням відповідних підтверджуючих документів, 06 травня 2024 року АСК «Укррічфлот» уклало договір з ТОВ «Центр землеустрою та технічної інвентаризації» № 2405004. Відповідно до предмета вказаного договору, ТОВ «Центр землеустрою та технічної інвентаризації» зобов'язувалося виконати роботи по зйомці частини території (складського майданчика, вимощення ІІ, інв. № 370) зі складанням плану М 1:500. Роботи виконувалися по земельній ділянці, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Амур-Гавань, 11, Дніпропетровської області, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:01:076:0008. Результатом робіт є складання плану М 1:500. Відповідно до плану М 1:500 із зйомки частини території (складського майданчика, вимощення ІІ, інв. №370) «Матеріали польових топографо-геодезичних робіт» було встановлено, що судно т/х «Натан Рибак» знаходиться в межах (на території) складського майданчика (вимощення) ІІ, інв. № 370 за адресою: м. Дніпро, вул. Амур-Гавань, 11, Дніпропетровської області. Окрім того, АСК «Укррічфлот» було проведено роботи з розчистки складського майданчику (вимощення ІІ) інв. № 370, який знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Амур-Гавань, 11 та нанесено інвентарні номери на об'єкти нерухомого майна, зокрема, на складський майданчик (вимощення) ІІ інв. № 370. За наслідком виконаних робіт Компанією було зроблено фотографії, які також свідчать, що судно т/ х «Натан Рибак» знаходиться в межах (на території) складського майданчика (вимощення) ІІ інв. № 370 за адресою: м. Дніпро, вул. Амур-Гавань, 11, Дніпропетровської області.
Позивач стверджує, що факт перебування судна на території (в межах) складського майданчика (вимощення ІІ) інв. № 370, який знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Амур-Гавань, 11, підтверджується як рішенням судів у справі № 910/7113/21, так і «Матеріалами польових топографо-геодезичних робіт», що були проведені під час виконання рішення суду. В свою чергу, можливе перебування судна «Натан Рибак» за межами земельної ділянки жодним чином не скасовує і не спростовує ту обставину, що майно знаходиться на майданчику (вимощенні), яке належить на праві власності АСК «Укррічфлот». В свою чергу, дії Відповідача є суперечливою поведінкою, спрямованою на уникнення обов'язку виконати рішення суду по справі № 910/7113/21 та умови Договору щодо звільнення майна Позивача. Факт перебування судна т/х «Натан Рибак» на майданчику Позивача підтверджується також актами фіксації майна від 31 жовтня 2022 р., 22 лютого 2024 р., 22 березня 2024 р., 18 квітня 2024 р., 22 жовтня 2024 р. Окрім того, перебування судна т/х «Натан Рибак» на майні Позивача визнається і Відповідачем, про що свідчить лист Відповідача від 23.09.2024 № 01/01-1117, а також інші листи, які містяться в матеріалах справи і на які Відповідач посилається в апеляційній скарзі.
Касаційний господарський суд в постанові від 09 квітня 2024 по справі № 910/7113/21, яка має преюдиційне значення для справи № 904/4746/24, підтвердив обставини, що були встановлені судами першої та апеляційної інстанції по вказаній справі відносно того, що судно Відповідача т/х "Натан Рибак" знаходиться на майданчику Позивача, а дії Відповідача є суперечливою поведінкою, спрямованою на уникнення виконання своїх обов'язків.
Відповідач не заперечує та визнає той факт, що акт приймання-передачі (повернення) майна з оренди за Договором не підписувався. З урахуванням зазначеного наявні підстави для застосування до Відповідача відповідальності за порушення обов'язку щодо повернення орендованого майна - у розмірі подвійної плати за найм речі.
Спірний об'єкт оренди перебував в користуванні Відповідача впродовж 15 останніх років, мета використання - для розміщення суден «Натан Рибак» та «Полісся». Вказане, зокрема, підтверджується договором оренди від 29.12.2018 № 010119/54-А, строк дії з 01.01.2019 до 31.12.2019. Предмет вказаного договору є ідентичним договору №010120/9-А від 31.12.2019. В пункті 11.5 Договору № 010119/54-А від 29.12.2018 міститься ідентична умову щодо розміру неустойки у випадку не підписання акту здачі-приймання (повернення) об'єкта у визначений Договором строк та відповідальність за не звільнення об'єкта після підписання акту здачі-приймання - у подвійному розмірі плати за користування об'єктом. Договір № 010119/54-А від 29.12.2018 був виконаний Відповідачем в повному обсязі і у нього не виникало жодних зауважень щодо вказаної умови або щодо необхідності її виключення з договору, який укладався сторонами на використання майна на праві оренди на 2020 рік.
Незалежно від того, чи перебуває майданчик за адресою: м. Дніпро, вул. Амур-Гавань, 11, у межах або за межами певної земельної ділянки, це жодним чином не спростовує того факту, що судно «Натан Рибак» знаходиться на майданчику (вимощенні), який належить на праві власності АСК «Укррічфлот». Рішенням у справі № 910/7113/21, яка має преюдиційне значення для справи № 904/4746/24, встановлено, що судно «Натан Рибак» знаходиться на майні (майданчику), який належить Позивачу на праві власності. У вказаній справі ДП АРП зобов'язано звільнити саме майданчик Стягувача без прив'язки перебування майданчика Компанії у межах або за межами певної земельної ділянки. Враховуючи зазначене, доводи Відповідача про те, що т/х «Натан Рибак» нібито не перебуває на Об'єкті оренди, оскільки не перебуває на земельній ділянці, не відповідають дійсності.
Вимога ДП АРП про долучення апеляційним судом нових доказів порушує приписи ст. 269 ГПК України та принцип правової визначеності. Окрім того, заявник не надав обґрунтування обставин, які свідчили б про винятковість випадку та неможливість подання доказів до суду першої інстанції, тягар доведення якого, відповідно до правових висновків Верховного Суду, покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням. АСК «Укррічфлот» звертає увагу і на те, що такий новий доказ, як топографо-геодезичного плану М 1:500 із нанесеним Берегоукріпленням причалу для ремонту флоту датований січнем 2025 року. Рішення у справі було ухвалено 03.02.2025, що надає підстави стверджувати, що ДП АРП мало змогу подати вказаний топографо-геодезичного план до суду першої інстанції. Позивач також звертає увагу і наголошує на тому, що судом першої інстанції було вирішено спір та прийнято відповідне рішення з урахуванням встановлених судом першої інстанції обставин та на підставі поданих до місцевого господарського суду доказів. Докази, які Відповідач просить суд апеляційної інстанції прийняти та врахувати, судом першої інстанції не досліджувались. Враховуючи зазначене, наявні підстави стверджувати, що вимоги ДП АРП про надання додаткового строку для подання доказів та відповідно вимога про долучення і розгляд нових доказів є такою, що суперечить вимогам процесуального закону та висновкам Верховного Суду, а тому не підлягає задоволенню.
Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.02.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою ЦАГС від 12.03.2025 здійснено запит матеріалів справи №904/4746/24 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
14.03.2025 від ДП "Адміністрація річкових портів" до ЦАГС надійшли доповнення до апеляційної скарги, якими просить: - визнати поважними причини пропуску строку на подання доповнення до апеляційної скарги ДП «Адміністрація річкових портів» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2025 у справі № 904/4746/24 та подання копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2025 у справі № 904/4746/24 і поновити цей строк; - прийняти до розгляду доповнення до апеляційної скарги ДП «Адміністрація річкових портів» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2025 у справі № 904/4746/24 та копію постанови Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2025 у справі № 904/4746/24 і розглянути разом із апеляційною скаргою ДП «Адміністрація річкових портів» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2025 у справі № 904/4746/24; - скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2025 у справі № 904/4746/24 в частині стягнення з ДП «Адміністрація річкових портів» на користь ПрАТ «СК «Укррічфлот» 80 784,00 грн. неустойки та 1169,27 грн. судового збору та прийняти нове, яким у задоволенні позову ПрАТ «СК «Укррічфлот» до ДП «Адміністрація річкових портів» про стягнення з ДП «Адміністрація річкових портів» 80 784,00 грн. неустойки відмовити; - судові витрати покласти на ПрАТ «СК «Укррічфлот».
19.03.2025 матеріали справи надійшли до ЦАГС.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2025 у справі № 904/4746/24; визначено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
01.04.2025 від ДП "Адміністрація річкових портів" до ЦАГС надійшло клопотання про долучення доказів у справі №904/4746/24 (сформовано в системі «Електронний суд» 31.03.2025), в якому просить: визнати поважними причини неможливості подання ДП «Адміністрація річкових портів» в установлений строк висновку експерта Олександра Дощечкіна за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 14.03.2025 №03/2025 та поновити цей строк; долучити до матеріалів справи №904/4746/24 та врахувати під розгляду цієї справи та ухвалення постанови: копію заяви ДП «Адміністрація річкових портів» від 23.01.2025 №01/07-111 із додатками; Копію листа судового експерта Олександра Дощечкіна від 03.02.2025 №1; копію листа ДП «Адміністрація річкових портів» від 14.02.2025 №01/05-201 із додатками; копію договору між ДП «Адміністрація річкових портів» та судовим експертом Олександром Дощечкіним від 03.02.2025; Копію акту прийому-передачі від 26.03.2025; копію висновку експерта Олександра Дощечкіна за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 14.03.2025 №03/2025.
Розгляд заяв/клопотань учасників справи.
Колегія суддів, розглянувши клопотання ДП "Адміністрація річкових портів", що міститься у п. 4 прохальної частини апеляційної скарги, про долучення до матеріалів справи № 904/4746/24 нових доказів, ухвалила відмовити у його задоволенні, виходячи з наступного.
В обґрунтування зазначеного клопотання про долучення та розгляд нових доказів (витяг з Державного реєстру прав від 06.02.2025, індексний номер витягу: 411926983, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3079639712020; витяг з Державного реєстру прав від 06.02.2025, індексний номер витягу: 411927524, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3079639712020; топографо-геодезичний план М 1:500 із нанесеним Берегоукріпленням причалу для ремонту флоту), апелянт зазначає, що обставини цієї справи полягають в тому, що теплохід «Натан Рибак» розміщено на Берегоукріпленні причалу для ремонту флоту, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Амур-Гавань, б/н., який є державною власністю. Зазначене підтверджується Витягом з Державного реєстру прав від 06.02.2025, індексний номер витягу: 411926983, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3079639712020 (право власності, дата державної реєстрації 04.02.2025), Витягом з Державного реєстру прав від 06.02.2025, індексний номер витягу: 411927524, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3079639712020 (право господарського відання, дата державної реєстрації 04.02.2025) (копія додається). Перебування судна на Берегоукріпленні причалу для ремонту флоту підтверджується Топографо-геодезичним планом М 1:500, який не існував на момент подання до суду заяв по суті справи. Відповідач вважає, що вищевказані докази є новими доказами, які мають істотне значення під час розгляду цієї справи.
Колегія суддів враховує, що у постанові Верховного Суду від 11.09.2019 по справі № 922/393/18 викладена правова позиція щодо подання доказів до суду апеляційної інстанції. Так, у тій справі касаційний суд підтвердив дотримання процесуальних процедур судом попередньої інстанції, який відхилив клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткового доказу через те, що цей доказ датований вже після прийняття рішення судом першої інстанції. Верховний Суд вказав, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
Ураховуючи, що додаткові докази, які скаржник просить долучити до матеріалів справи датовані вже після прийняття оскаржуваного рішення (03.02.2025) та не були предметом дослідження в суді першої інстанції, останні не підлягають прийняттю судом апеляційної інстанції.
Також, 01.04.2025 від ДП "Адміністрація річкових портів" до ЦАГС надійшло клопотання про долучення доказів у справі №904/4746/24 (сформовано в системі «Електронний суд» 31.03.2025), в якому просить: визнати поважними причини неможливості подання ДП «Адміністрація річкових портів» в установлений строк висновку експерта Олександра Дощечкіна за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 14.03.2025 №03/2025 та поновити цей строк; долучити до матеріалів справи №904/4746/24 та врахувати під розгляду цієї справи та ухвалення постанови: копію заяви ДП «Адміністрація річкових портів» від 23.01.2025 №01/07-111 із додатками; Копію листа судового експерта Олександра Дощечкіна від 03.02.2025 №1; копію листа ДП «Адміністрація річкових портів» від 14.02.2025 №01/05-201 із додатками; копію договору між ДП «Адміністрація річкових портів» та судовим експертом Олександром Дощечкіним від 03.02.2025; Копію акту прийому-передачі від 26.03.2025; копію висновку експерта Олександра Дощечкіна за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 14.03.2025 №03/2025.
В обґрунтування поважності причини пропуску строку на подання висновку експерта, скаржник зазначив, що у відзиві на позовну заяву відповідач повідомляв суд про неможливість подання суду висновку у встановлений судом строк, надавав докази звернення до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Оскільки Київський науково-дослідний інститут судових експертиз відмовив Відповідачу у проведенні експертиз серед іншого, із посиланням на завантаженість та неможливість проведення експертизи у розумні строки (копії листів від 02.12.2024 №25324/21453-12-24/41 та від 10.12.2024 №25962/21446-12-24/35), Відповідач звертався до інших суб'єктів експертної діяльності з питань проведення земельно-технічної експертизи. ДП «Адміністрація річкових портів» заявою від 23.01.2025 №01/07-111 звернулося до судового експерта Дощечкіна Олександра, який листом від 03.02.2025 прийняв до виконання вказану заяву, надав договір. 26.03.2025 за актом прийому-передачі виконаних робіт ДП «Адміністрація річкових портів» прийняло у судового експерта Дощечкіна Олександра висновок судової земельно-технічної експертизи від 14.03.2025 №03/2025. Апелянт зазначає, що Відповідач вживав заходів щодо проведення експертизи в порядку ст.ст. 98, 101 ГПК України, повідомляв суд про неможливість подання висновку у встановлений судом строк, зокрема, через відмову експертних установ. Враховуючи зазначене, висновок експерта Олександра Дощечкіна від 14.03.2025 №03/2025 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи та супровідні документи не могли бути подані Відповідачем до суду першої інстанції у встановлений строк з об'єктивних причин.
Колегія суддів, розглянувши клопотання ДП "Адміністрація річкових портів" №б/н від 31.03.2025 про долучення доказів у справі №904/4746/24, вирішила відмовити у його задоволенні, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2024 через систему "Електронний суд"
відповідач звертався до суду першої інстанції із клопотанням про призначення судової земельно-технологічної експертизи з метою підтвердження, що т/х "Натан Рибак" не знаходиться на об'єкті оренди. У вказаному клопотанні Відповідач просив зупинити провадження у справі № 904/4746/24 та призначити судову земельно-технічну експертизу.
Оскільки клопотання про призначення експертизи Відповідачем подане після спливу тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, без клопотання про поновлення процесуальних строків, зважаючи на стадію розгляду справи, суд першої інстанції правомірно виснував, що правові підстави для призначення судової експертизи і зупинення провадження у справі відсутні.
З урахуванням того, що у задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи суд першої інстанції правомірно відмовив, апелянтом не доведено винятковості випадку неподання доказів до суду першої інстанції, а висновок експерта Дощечкіна О.І. №03/2025 від 14.03.2025, що наданий до суду апеляційної інстанції, датований вже після ухвалення оскаржуваного рішення від 03.02.2025, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного заявником процесуального строку на подання висновку експерта та його долучення до матеріалів справи.
Встановлені судом обставини справи.
30.12.2019 Державне підприємство "Адміністрація річкових портів" (Орендар, Відповідач) з Приватним акціонерним товариством "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (Орендодавець, Позивач) уклали Договір оренди нерухомого майна №010120/9-А (далі Договір), за п. 1.1 якого Орендодавець зобов'язується передати, а Орендар зобов'язується прийняти в строкове оплатне користування об'єкт оренди - відкритий складський майданчик інв. №370, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Амур-Гавань, 11, площею 142,3 кв. м. Мета використання - розміщення суден Орендаря: т/х "Натан Рибак", т/х "Полісся".
За умовами п. 2.1 Договору плата за користування майном (орендний платіж) розраховується множенням орендної ставки на орендовану площу.
Пунктом 2.2 Договору передбачено, що орендна ставка за один квадратний метр оренди - 33,00 грн., у т.ч. ПДВ 5,50 грн.
Згідно з п. 2.3 Договору орендна плата за місяць оренди об'єкта становить 4 695,90 грн., у т.ч. ПДВ 782,65 грн.
Орендар одержує рахунки та акти наданих послуг до 19 числа поточного місяця за адресою: м. Дніпро, вул. Амур-Гавань, 11 або на електронну пошту office_kiev@arport.com.ua. Рахунки, акти наданих послуг, листи від Орендодавця, які надані на руки або направлені на електронну пошту відповідно до п. 2.7 Договору, вважаються належним чином врученими Орендарю (п. 2.7 Договору).
Відповідно до п. 2.8 Договору Орендар сплачує орендну плату та додаткові платежі за поточний місяць не пізніше 20 числа поточного місяця незалежно від отримання ним рахунків від Орендодавця. Комунальні та інші послуги, вартість яких Орендар компенсує Орендодавцю, сплачуються Орендарем щомісячно, не пізніше 20 числа місяця наступного за поточним.
Згідно з п. 3.1 Договору об'єкт передається в оренду на строк з 01.01.2020 р. до 31.12.2020 р.
Об'єкт повинен бути переданий Орендодавцем та прийнятим Орендарем протягом 5 (п'яти) календарних днів після набрання чинності цим Договором (п.7.1. Договору).
Пунктом 7.2 Договору передбачено, що прийом-передача об'єкта здійснюється двосторонньою комісією, що складається з представників обох сторін з обов'язковим підписанням сторонами акту прийому-передачі об'єкта не пізніше строку, зазначеного в п.7.1 Договору.
За умовами п. 7.3 Договору об'єкт вважається переданим в оренду з дня підписання сторонами Акту прийому-передачі об'єкта.
Згідно з п. 7.4 Договору об'єкт є власністю Орендодавця та знаходиться на його балансі. Передача об'єкта в оренду не призводить до переходу права власності на цей об'єкт до Орендаря, останній користується ним протягом строку оренди.
Відповідно до п. 7.6 Договору повернення Орендодавцю об'єкта повинно бути здійснено Орендарем протягом 5 календарних днів з моменту закінчення строку оренди, або з моменту дострокового припинення дії або розірвання Договору ( у т.ч. внаслідок відмови від Договору ).
Згідно з п. 7.7 Договору протягом строку, зазначеного в п. 7.6 Договору, Орендар зобов'язаний звільнити об'єкт та підготувати його до передачі Орендодавцю.
За умовами п. 7.8 Договору повернення об'єкта здійснюється двосторонньою комісією, що складається з представників обох сторін.
Згідно з п. 7.9 Договору об'єкт вважається фактично поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання (повернення) орендованого об'єкта.
Відповідно до п. 7.10 Договору у разі відмови Орендаря (у т.ч. неможливості знайти Орендаря, відсутності відповіді на листи тощо) від підписання акту здачі-приймання (повернення) об'єкта у строки, вказані у п. 7.6 Договору, та при фактичному звільненні Орендарем об'єкту вважається, що об'єкт прийнятий Орендодавцем в день підписання ним акту здачі-приймання (повернення) орендованого об'єкта в односторонньому порядку із зауваженнями до стану приміщення, зазначеними в акті.
Згідно з п. 7.11 Договору з моменту підписання акту здачі-приймання (повернення) об'єкта Орендодавцем в односторонньому порядку (у випадку відмови Орендаря від підпису), Орендодавець має право самостійно звільнити орендований об'єкт від майна Орендаря та не несе відповідальності за збереження, а також можливу втрату, псування або пошкодження такого майна Орендаря.
За умовами п. 7.14 Договору якщо Орендар не звільняє об'єкт по закінченню орендних відносин згідно з Договором, то Орендодавець має право безперешкодно заходити до об'єкту, а також дати користуватись об'єктом іншій особі або використовувати самостійно. У будь-якому разі Орендар зобов'язаний вчасно звільнити об'єкт у строк, вказаний у п. 7.6 Договору.
У випадку неотримання та/або несвоєчасного отримання Орендарем рахунків у строки, передбачені п. 2.7 Договору, оплата має бути здійснена не пізніше 20 числа поточного місяця незалежно від отримання рахунку (розрахунок компенсації вартості комунальних послуг має бути на рівні не нижче ніж у попередньому місяці). У подальшому, після отримання рахунку та акту наданих послуг у випадку, якщо Орендарем була сплачена більша сума, ніж зазначена в рахунку та акті, переплата зараховується Орендодавцем при виставленні рахунку за наступний період, якщо ж Орендар сплатив меншу суму, ніж зазначена в рахунку та акті наданих послуг, Орендар зобов'язаний доплатити несплачену частину платежу протягом 3 робочих днів з дати отримання рахунку та акту наданих послуг (п. 8.3 Договору).
У випадку зменшення розміру площі орендованого об'єкта з ініціативи Орендаря чи дострокового розірвання та/або припинення Договору (у т.ч. відмови від Договору) грошові кошти, сплачені Орендарем по орендній платі, додаткових платежах та комунальних послугах за наступний місяць, Орендодавцем не повертається. У випадку авансових платежів Орендаря, які існують на кінець облікового періоду, вся сума перерахованого Орендарем авансу зараховується як орендна плата, розрахована згідно з п. 2 Договору на наступний обліковий період, а у разі припинення Договору - як додатковий дохід Орендодавця, який не підлягає поверненню Орендарю (п. 8.8 Договору).
Згідно з п. 8.9 Договору у випадку закінчення терміну дії або при достроковому припиненні та/або розірванні Договору (у т.ч. відмови від Договору) орендна плата, додаткові платежі та відшкодування комунальних послуг, передбачені Договором, включаються в остаточний рахунок за Договором, який Орендар сплачує протягом 3 днів з дати виставлення рахунку.
За умовами п. 8.11 Договору датою нарахування доходів у Орендодавця за Договором є останній день поточного місяця, а у місяці припинення та/або розірвання Договору (у т.ч. відмови від Договору) - день припинення та/або розірвання Договору (у т.ч. відмови від Договору).
Відповідно до п. 9.1 Договору Орендодавець зобов'язаний:
9.1.1 передати Орендарю в оренду об'єкт, вказаний у розділі 1 Договору, в стані, придатному для використання;
9.1.3 для забезпечення пропускного режиму для робітників Орендаря, третіх осіб, транспортних засобів Орендаря та транспортних засобів, які його обслуговують, надати Орендарю перепустки у відповідності до письмової заявки і за плату (якщо надання відповідних перепусток передбачено розділом 2 Договору).
Згідно з п. 9.3 Договору Орендар зобов'язаний:
9.3.1 прийняти в оренду об'єкт, вказаний в розділі 1 Договору;
9.3.5 своєчасно і у повному обсязі сплачувати Орендодавцю орендну плату та інші платежі, передбачені цим Договором. Якщо Орендар повертає Орендодавцю об'єкт в неналежному стані, Орендар зобов'язаний оплатити останній місяць оренди;
9.3.7 у разі припинення дії та/або розірванні Договору повернути Орендодавцю об'єкт в належному стані за актом здачі-приймання.
Згідно з п. 11.5 Договору у разі не підписання Орендарем у строк, встановлений п.7.6 Договору, акту здачі-приймання об'єкта (незалежно від того, звільнив Орендар об'єкт чи ні) або не звільнення об'єкта після підписання акту здачі-приймання, Орендар сплачує Орендодавцю неустойку у розмірі подвійної плати за користування об'єктом (орендна плата та всі передбачені договором платежі) за час прострочення підписання акту здачі-приймання або звільнення об'єкта.
Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором (п. 14.1 Договору).
Відповідно до п. 14.3 Договору Договір припиняється негайно у разі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено.
Пунктом 14.9 Договору передбачено, що закінчення строку дії Договору або визнання його окремих умов недійсними не звільняє сторони від відповідальності за порушення умов Договору, яке сталось під час його дії.
Згідно з п. 14.10 Договору сторони погодились, що Договір діє без права автоматичної пролонгації (крім випадків, передбачених п. 15.1 Договору), оскільки Орендодавець наперед заперечує проти того, щоб Орендар продовжував користуватись об'єктом після закінчення строку оренди.
У зв'язку з не оплатою заборгованості за Договором оренди нерухомого майна № 010120/9-А від 30.12.2019, Позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2023 у справі № 910/7113/21 (залишеним без змін в частині відмови в задоволенні зустрічної позовної заяви постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2024 та постановою Касаційного господарського суду від 09.04.2024) позов задоволено частково, з Відповідача стягнуто на користь Позивача борг з орендної плати у розмірі 14 087,70 грн., пеню у розмірі 623,20 грн., штраф у розмірі 14 087,70 грн., неустойку у розмірі 222 405,94 грн. та 6 249,06 грн. судового збору та зобов'язано Відповідача звільнити складський майданчик (вимощення) інв. № 370, площею 72,0 кв.м, який знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Амур-Гавань, 11, від судна т/х "Натан Рибак".
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідач 09.02.2024 сплатив борг визначений рішенням суду у справі №910/7113/21, що не заперечується сторонами у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
За даними Позивача, на теперішній час судно т/х "Натан Рибак", що належить Відповідачеві, перебуває на раніше орендованому об'єкті площею 72 кв.м, не зважаючи на те, що Договір припинив свою дію з 01.01.2021 р., тобто без наявних правових підстав. У зв'язку з цим, Позивач заявив до стягнення 80 784,00 грн. - неустойки за не підписання акту здачі-приймання (повернення) об'єкта оренди, 80 784,00 грн. - неустойки за не повернення (не звільнення) об'єкта оренди.
На прострочений борг Відповідача, Позивач нарахував 938,16 грн - 3 % річних за період з 21.10.2021 по 08.02.2024, 4 855,23 грн - індексу інфляції за період 21.10.2021 по 08.02.2024.
Відповідач заперечує факт перебування судна т/х "Натан Рибак" на орендованому об'єкті.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивача з позовом та є предметом спору у даній справі.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Предметом апеляційного оскарження є рішення суду першої інстанції, яким стягнуто з відповідача на користь позивача 80 784 грн. неустойки, нарахованої відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України, за період з травня 2023 по вересень 2024.
Колегія суддів зауважує, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2025 у даній справі оскаржується відповідачем лише в частині задоволених позовних вимог, відтак, рішення в частині відмови у задоволенні позову, відповідно до положень ст. 269 ГПК України, в апеляційному порядку не розглядається.
Законодавець у ст. 509 ЦК України закріпив норму, відповідно до якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).
Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється (ч. 2 ст. 795 ЦК України).
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Обов'язки наймача у разі припинення договору найму регулює ст. 785 ЦК України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Водночас, невиконання наймачем передбаченого ч. 1 ст. 785 ЦК України обов'язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Здійснюючи аналіз ст. 785 ЦК України, Верховний Суд неодноразово висновував таке:
- неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору - якщо наймач не виконує обов'язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним. Неустойка за ч. 2 ст. 785 ЦК України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов'язання наймача (орендаря) з повернення об'єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов'язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном (див. постанову Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19);
- законодавство у сфері орендних правовідносин пов'язує припинення обов'язків орендаря з фактом поверненням об'єкта договору оренди, тобто, з моментом підписання акта приймання-передачі (див. також постанову Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 910/2597/14). У разі невиконання обов'язку, передбаченого ч. 1 ст. 785 ЦК України, цивільним законодавством визначена можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов'язання щодо повернення об'єкта оренди. Таким чином, право на стягнення неустойки, встановленої ч. 2 ст. 785 ЦК України, пов'язується з простроченням орендарем виконання зобов'язання з повернення орендованого майна за актом приймання-передачі. Частиною 1 ст. 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Отже, неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ЦК України є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов'язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог ст. 614 ЦК України (див. постанову Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 924/599/19, п. 9.20 постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19);
- відповідно до ст. 614 ЦК України, для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 цього Кодексу, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов'язання. Тобто, судам потрібно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов'язку не виконав (див. постанови Верховного Суду від 20.03.2024 у справі № 911/255/23, від 30.08.2019 у справі № 910/13695/18).
З матеріалів справи вбачається, що Договір оренди нерухомого майна №010120/9-А від 30.12.2019 припинив свою дію з 01.01.2021.
У п. 3.1, 7.9 Договору сторони погодили, що об'єкт передається в оренду на строк з 01.01.2020 по 31.12.2020. Об'єкт вважається фактично поверненим Орендодавцю з моменту підписання Сторонами акту здачі-приймання (повернення) орендованого об'єкта.
Пунктами 14.10, 14.11 Договору передбачено, що даний Договір діє без права автоматичної пролонгації (крім випадків, передбачених п. 15.1 даного Договору) оскільки Орендодавець наперед заперечує проти того, щоб Орендар продовжував користуватися Об'єктом після закінчення строку оренди. Сторони дійшли згоди, що Орендар наперед відмовляється від своїх переважних прав, передбачених ст. 777 ЦК України, щодо Об'єкту.
Суд першої інстанції правильно зазначив про те, що відповідно до умов Договору та чинного законодавства, орендні правовідносини між сторонами припиняються, зокрема, в результаті повернення майна з оренди з укладенням двостороннього акта.
Аргументи скаржника про те, що відсутність акту прийому-передачі майна з оренди за Договором оренди не є підставою для застосування ч. 2 ст. 785 ЦК України відхиляються колегією суддів як необґрунтовані та такі, що засновані на власному помилковому тлумаченні відповідачем норм права.
Судом встановлено, що Акт повернення Орендарем Орендодавцеві об'єкта оренди (здачі-приймання) у матеріалах справи відсутній та такого акту Відповідачем, як і інших доказів на підтвердження повернення об'єкту оренди, не надано. Належних та допустимих доказів перешкоджання Позивачем поверненню орендованого майна зі складанням відповідного акту, Відповідач не надав.
Доводи апеляційної скарги про те, що т/х "Натан Рибак" не знаходиться на об'єкті оренди (майданчик інв. №370 за адресою м. Дніпро, вул. Амур-Гавань, 11, земельна ділянка 1210100000:01:076:0008 вільні від спірного теплоходу), тому, на думку відповідача, відсутні підстави для стягнення неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України, колегією суддів відхиляються, виходячи з наступного.
Під час розгляду даної справи колегія суддів враховує преюдиційні обставини, що були встановлені у справі № 910/7113/21, спір у якій виник у зв'язку з не оплатою заборгованості за Договором оренди №010120/9-А від 30.12.2019, зокрема: «… у зв'язку із закінченням строку дії Договору, листом від 23.12.2020 за № А-40/23-12 ПрАТ "Укррічфлот" направило ДП "Адміністрація річкових портів" додаткову угоду № 2 про продовження строку дії Договору на 2021 рік (т. 1, а.с. 26, 27). ДП "Адміністрація річкових портів" примірник підписаної додаткової угоди № 2 про продовження строку дії Договору на 2021 рік на адресу ПрАТ "Укррічфлот" не надало, що свідчить про закінчення строку дії Договору. Не зважаючи на зазначене, ДП "Адміністрація річкових портів" свої зобов'язання щодо повернення об'єкту оренди не виконало, майно за відповідним актом прийому-передачі ПрАТ "Укррічфлот" не повернуло, об'єкт оренди не звільнило, що підтверджується, зокрема й актом огляду об'єкта нерухомого майна № 1 від 02.03.2021 та фотоматеріалами до вказаного акту (т. 1, а.с. 40-42).».
У свою чергу, на підтвердження факту перебування судна т/х «Натан Рибак» на майданчику Позивача, матеріали даної справи містять Акти фіксації майна від 31 жовтня 2022 р., 22 лютого 2024 р., 22 березня 2024 р., 18 квітня 2024 р., 22 жовтня 2024 р. з відповідними фото, схемами розташування (т. 1, а.с. 64-74), якими встановлено, що судно т/х «Натан Рибак» знаходиться на території Позивача - складському майданчику (вимощенні) інв. № 370, площею 72,0 кв. м, за адресою: м. Дніпро, вул. Амур-Гавань, 11, без будь-якої правової підстави. Також, серед додатків до позову позивачем надано «Матеріали польових топографо-геодезичних робіт», що були проведені під час виконання рішення суду по справі № 910/7113/21 (т. 1, а.с. 56).
Судом першої інстанції було враховано, що 06.11.2024 представниками Відповідача, Козловським О.В., Воронюк Н.В., Чес В.Л., Ченкалов Ю.М., проведено огляд судна т/х "Натан Рибак" саме на території Позивача, що підтверджується листуванням між сторонами та витягом з журналу про проходження через пропускний пункт Позивача.
У контексті доводів апелянта, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що перебування чи не перебування судна "Натан Рибак" на орендованій площадці не впливає на спірні правовідносини, оскільки об'єкт оренди не повернуто Орендарем Орендодавцеві після закінчення дії Договору (відповідного акта не надано).
Ураховуючи те, що апелянт не підтвердив належними та допустимими доказами відсутності можливості повернути Орендодавцю з оренди майно, що було предметом оренди, не спростував факту невиконання свого обов'язку з повернення орендованого майданчика та наявності вини, господарський суд правомірно визнав обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи вимогу про стягнення неустойки нарахованої відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України у сумі 80 784,00 грн. за період з травня 2023 по вересень 2024.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням, водночас не доводячи його незаконності та необґрунтованості, а тому не можуть бути підставами для його зміни чи скасування.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Доводи заявника апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення в розумінні ст. 277 ГПК України.
Порушень або неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282-284, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2025 у справі № 904/4746/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2025 у справі № 904/4746/24 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін