ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
06 жовтня 2025 року Справа №903/45/23 (903/44/23)
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Саврій В.А., суддя Крейбух О.Г. , суддя Коломис В.В.
при секретарі судового засідання Заславській В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Перше травня" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України" на рішення Господарського суду Волинської області від 11.06.2025 (повний текст - 23.06.2025) у справі №903/45/23(903/44/23) (суддя Вороняк А.С.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Масалова Сергія Миколайовича
до відповідача Державного підприємства "Дослідне господарство "Перше травня" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України"
про стягнення 1340256,00 грн,
в межах справи №903/44/23
за заявою Фізичної особи-підприємця Масалова Сергія Миколайовича
до Державного підприємства "Дослідне господарство "Перше травня" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України"
про банкрутство,
за участі представників:
позивача - адвокат Кондратюк В.В. (в режимі відеоконференції);
відповідача - не з'явився;
09.01.2023 Фізична особа-підприємець Масалов Сергій Миколайович звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до Державного підприємства "Дослідне господарство "Перше травня" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України" про відшкодування вартості виконаних робіт у розмірі 1340256,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ДП "ДГ "Перше Травня" ухиляється відшкодувати вартість наданих позивачем послуг за договором, який визнано судом недійсним. Оскільки відповідач за виконані роботи та будівельні матеріали не розрахувалося з ФОП Масаловим С.М., а договір будівельного підряду визнано судом недійсним, то згідно зі ст.216 ЦК України кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима за цінами, які існують на момент відшкодування. ФОП Масалов С.М. зазначив, що він частково виконав роботи згідно з договором з капітального ремонту адмінприміщення ДП "ДГ "Перше травня" в с.Копачівка.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 15.05.2023 відмовлено у задоволенні позову з підстав недоведеності позовних вимог.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 рішення Господарського суду Волинської області від 15.05.2023 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.03.2024 касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Масалова Сергія Миколайовича задоволено частково; постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 та рішення Господарського суду Волинської області від 15.05.2023 у справі №903/45/23(903/44/23) скасовано; справу №903/45/23(903/44/23) передано на новий розгляд до Господарського суду Волинської області.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 11.06.2025 у справі №903/45/23(903/44/23) задоволено частково позов Фізичної особи-підприємця Масалова Сергія Миколайовича до Державного підприємства "Дослідне господарство "Перше травня" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України" про стягнення 1340256,00 грн, в межах справи №903/44/23. Стягнуто з відповідача на користь Фізичної особи - підприємця Масалова Сергія Миколайовича 842437,00 грн вартості виконаних робіт, а також 9519,98 грн витрат за проведення експертизи. В іншій частині позову - відмовлено. Стягнуто з відповідача в дохід Державного бюджету України 12636,56 грн витрат по сплаті судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Державне підприємство "Дослідне господарство "Перше Травня" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що Висновок експерта №3898 від 23.01.2025 є недопустимим доказом, оскільки складений з порушенням Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої наказом Міністерства Юстиції України 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5) та інших нормативних документів.
В резолютивній частині висновку експерта зазначено про імовірну вартість робіт і витрат, за цінами, які існували станом на 01 січня 2023 року, отже, висновок експерта зроблено як припущення, а не факт, а фактичні обставини справи не можуть встановлюватись на припущеннях.
При цьому, суд першої інстанції, як підставу для нехтування позицій сторін відносно необхідності отримання пояснень експерта вказує необхідність дотримання розумності строку. Ця засада не має ставитися у пріоритет над вимогами щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Однак, навіть попри встановлені судами суттєві недоліки актів приймання виконаних будівельних робіт №КБ-2в та невідповідність вимогам щодо оформлення первинних бухгалтерських документів, як це передбачено вимогами ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІУ, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, а також вимогам ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, не можна вважати такі докази достовірними на підтвердження виконання підрядником спірних будівельних робіт, оскільки акти не підписані замовником та не засвідчують прийняття таких робіт уповноваженою особою відповідача. При цьому, інших доказів на підтвердження реального здійснення зазначених робіт позивачем не подано. Водночас експертне дослідження містить суперечливі висновки та не підтверджує виконання робіт саме позивачем.
Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано жодної правової оцінки копії витягу з акта позапланової ревізії фінансово-господарської діяльності ДП "ДГ "Перше травня" за період з 01.01.2018 по 31.12.2020 №070-22/00 від 01.03.2021 в частині розрахунків із ФОП Масаловим С.М. по виконанню капітального ремонту адмінприміщення підприємства в с.Копачівка та копії довідки перевірки використання коштів, виділених ДП "ДГ "Перше травня" для капітального ремонту адмінприміщення в с.Копачівка від 03.12.2020, а також встановленим перевіркою фактам завищення підрядником об'ємів виконаних робіт.
Зауважує, що судом першої інстанції належним чином не встановлено чи виконувалися позивачем будь-які роботи взагалі та чому відповідний договір було визнано недійсним.
На підставі викладеного просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 11.06.2025 у справі №903/45/23(903/44/23) та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Дослідне господарство "Перше травня" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України" на рішення Господарського суду Волинської області від 11.06.2025 у справі №903/45/23 (903/44/23) та призначено розгляд апеляційної скарги на 06.10.2025 об 14:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м.Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №4. Запропоновано учасникам провадження у строк до 29.08.2025 подати письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України.
29.08.2025 через систему «Електронний суд» від Фізичної особи-підприємця Масалова Сергія Миколайовича надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу.
На переконання позивача суд вірно вважав, що спірні правовідносини з повернення відповідачем отриманого за недійсним Договором будівельного підряду №008 регулюються ст.ст.1212, 1213, 1216 ЦК України і відшкодування вартості отриманого відповідачем за умовами недійсного договору має відбуватись за цінами на день такого відшкодування.
На підтвердження об'єму виконаних ремонтних робіт на умовах Договір будівельного підряду №008 позивач надав суду 11 актів приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в, підписані 05.12.2022 зі сторони підрядника - ФОП Масаловим О.М., які після підписання позивачем надіслані відповідачеві.
Відмова відповідача від підписання таких актів не спростовує і не заперечує факту виконання таких робіт. Крім того, під час розгляду справи представник відповідача в судовому засіданні не заперечував обставин виконання робіт позивачем відповідно до умов Договору будівельного підряду №008, покликався лише на неможливість підписання актів приймання виконаних робіт.
Звертає увагу, що у відзиві на позовну заяву відповідач також не заперечуючи виконання робіт позивачем, вказував про те, що подані акти не є належними та допустимими доказами у справі, оскільки відповідач не може підписати повторно складені позивачем у жовтні 2022 року акти виконаних робіт з огляду на тривалий проміжок з часу проведення позивачем робіт, неможливістю встановити обсяги виконаних робіт та витрачених матеріалів зазначених у цих актах, у зв'язку з застосуванням позивачем в актах за 2022 рік завищеного коефіцієнту прибутку, та коефіцієнту впливу умов виконання будівельних робіт та інше.
Позивач зазначає, що судом також підставно враховано, що в матеріалах справи містяться пояснення розпорядника майна відповідача, який в повному обсязі визнав позовні вимоги з огляду на те, що ФОП Масаловим С.М. як підрядником фактично виконані роботи з капітального ремонту приміщення.
На виконання вказівок викладених в постанові Верховного Суду від 11.03.2024 для визначення об'єму та вартості виконаних робіт призначив експертизу. Відповідно до висновку експерта №3898 від 23.01.2025 вартість робіт і витрат, за цінами, які існували станом на 01 січня 2023 року по капітальному ремонту адмінприміщення ДП "Дослідне господарство "Перше травня" згідно з договором будівельного підряду №008 та додатковою угодою до цього договору, укладені між відповідачем та ФОП Масаловим С.М. становить 842437,0 грн.
Позивач вважає, що судом підставно взято до уваги зазначений висновок експерта при вирішенні спору. При цьому суд підставно врахував практику Європейського суду з прав людини викладену в рішенні цього суду від 12.06.2008 у справі Яременко проти України, no.32092/02 в якому суд зазначив, що Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується.
Звертає увагу, що результат будівельних робіт знаходиться у відповідача, останній допустив позивача на об'єкт, тим самим надав йому дозвіл на початок робіт, а в подальшому не заперечуючи виконання підрядних робіт позивачем їх не оплатив. Тобто, обставини справи в сукупності свідчать про реальність виконаних позивачем робіт і неможливості повернення безпідставно отриманого в натурі позивачу.
На підставі викладеного позивач просить суд апеляційної інстанції залишити без задоволення апеляційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Перше травня" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України», а рішення Господарського суду Волинської області від 11.06.2025 в даній справі без змін.
Ухвалою суду від 02.10.2025 задоволено клопотання та забезпечено представнику Державного підприємства "Дослідне господарство "Перше травня" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України" адвокату Пивовару Віталію Володимировичу участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Однак, у судове засідання представник відповідача не з'явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із представництвом інтересів клієнтів при проведенні допитів призначених на 06.10.2025 у межах кримінального провадження.
У судовому засіданні 06.10.2025 представник позивача зазначив про можливість розгляду справи у даному судовому засіданні.
Розглянувши клопотання представника апелянта про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.
Частинами 11, 12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Однак, саме неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні заявником обґрунтовано не було.
При цьому, позиція скаржника викладена безпосередньо у апеляційній скарзі.
Враховуючи положення ст. 273 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для завчасного та належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, враховуючи те, що позиція позивача викладена безпосередньо у розглядуваній апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні у відповідності до вимог ст.269 ГПК України.
У судовому засіданні представник позивача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, надав пояснення по справі. Просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Волинської області від 11.06.2025 у справі №903/45/23(903/44/23) залишити без змін.
Розглядом матеріалів справи встановлено.
17.09.2019 між ФОП Масаловим С.М. (підрядник) та ДП "ДГ "Перше травня" (замовник) укладений договір будівельного підряду №008.
Згідно з п.п.1.1 договору будівельного підряду, замовник замовляє, а підрядник зобов'язується виконати капітальний ремонт адмінприміщення в с.Копачівка відповідно до умов договору.
Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені проектно-кошторисною документацією. Відповідно до вартості інвестиційного кошторису, роботи виконуються із матеріалів та обладнання замовника, за винятком тих матеріалів, які за згодою двох сторін надає підрядник, в об'ємах, що не перевищують загальну суму договору (п.1.2 договору).
Вартість робіт відповідно до Договору будівельного підряду визначалася за динамічною договірною ціною та становила 1615075,00 грн без ПДВ (п.1.3 договору).
Замовник за виконані роботи та будівельні матеріали не розрахувався.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 10.08.2021 у справі №903/279/21 визнано недійсним Договір будівельного підряду №008 від 17.09.2019 та додаткову угоду до Договору будівельного підряду №008, укладені між ДП "ДГ "Перше травня" та ФОП Масаловим С.М.
У вказаному рішенні судом було встановлено, що ДП ДГ «Перше Травня» в особі колишнього директора Нікітіна В.Я. укладено договір з капітального ремонту адмінприміщення вартістю 1615075 грн із ФОП Масаловим С.М. та взято значні господарські зобов'язання шляхом підписання актів ф.КБ-2 на суму 1633134 грн без погодження із НААН України, чим порушено ст.73-2 ГК України, у зв'язку з чим договір та додаткова угода до нього, є недійсними з моменту їх укладення. При укладенні оспорюваного договору, у зв'язку з недотриманням вимог Статуту підприємства, передбачених пунктами 3.10, 3.11, 6.1.1, 7.6, 7.8, 8.1, 8.11, що також встановлено в акті ревізії №070-22/002 від 01.03.2021, підприємством в особі директора Нікітіна В.Я. були порушені права підприємства щодо планування своєї господарської діяльності та визначення перспектив розвитку, розподілу прибутку підприємства, економічного, раціонального та цільового використання фінансових засобів.
Підрядник склав акти приймання виконаних у 2019-2020 роках будівельних робіт та використаних будівельних матеріалів під час капітального ремонту адмінприміщення ДП ДГ "Перше травня" за середньозваженими цінами із загальнодоступних джерел станом на жовтень 2022 року на загальну суму 1340256,00 грн.
14.12.2022 акти приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) у двох примірниках листом були надіслані відповідачу для підписання, однак повернулися у зв'язку із відмовою останнього в отриманні відправлення.
Звертаючись із позовом до суду позивач посилався на правові наслідки недійсності правочину згідно ст.216 ЦК України (реституцію) та обов'язок ДП "ДГ "Перше травня" ВДСГДС Інституту картоплярства НААН України відшкодувати позивачу вартість того, що підприємство одержало за укладеним між сторонами договором, який визнано недійсним, за цінами, які існують на момент відшкодування.
При новому розгляді справи ухвалою Господарського суду Волинської області від 21.05.2024 клопотання Державного підприємства "Дослідне господарство "Перше травня" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України" про призначення судової експертизи задоволено частково; призначено по справі № 903/45/23(903/44/23) судову експертизу; проведення експертизи доручено експертам Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз; на вирішення експертизи поставлено таке питання:
1. Яка вартість та об'єм фактично виконаних фізичною особою-підприємцем Масаловим Сергієм Миколайовичем робіт і витрат, за цінами, які існували станом на 09 січня 2023 року по капітальному ремонту адмінприміщення Державного підприємства "Дослідне господарство "Перше травня" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України" по вул. Першотравнева, 46, с.Копачівка, Луцького району Волинської області, згідно з договором будівельного підряду №008 від 17.09.2019 та додатковою угодою до договору будівельного підряду №008 від 2019 року, укладені між Державним підприємством "Дослідне господарство "Перше травня" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00729310) та фізичною особою-підприємцем Масаловим Сергієм Миколайовичем (ІПН НОМЕР_1 )?; на час проведення експертизи провадження у справі №903/45/23(903/44/23) зупинено.
Відповідно до отриманого висновку експерта №3898 від 23.01.2025 вартість робіт і витрат, за цінами, які існували станом на 01 січня 2023 року по капітальному ремонту адмінприміщення Державного підприємства "Дослідне господарство "Перше травня" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України" по вул. Першотравнева, 46, с.Копачівка, Луцького району Волинської області, згідно з договором будівельного підряду №008 від 17.09.2019 та додатковою угодою до договору будівельного підряду №008 від 2019 року, укладені між Державним підприємством "Дослідне господарство "Перше травня" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00729310) та фізичною особою-підприємцем Масаловим Сергієм Миколайовичем (ІПН НОМЕР_1 ) є імовірною і становить 842437,0 грн.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, враховуючи висновки Верховного Суду у цій справі, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:
Як передбачено ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Відповідно до ч.3 ст.1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Як встановлено ч.2 ст.1213 Цивільного кодексу України у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість.
Згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачем спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. Суд незалежно від наявності посилання сторін вирішує, які норми права повинні застосовуватися для вирішення спору, при цьому сторони не зобов'язані доказувати в суді наявність та необхідність застосування певної норми до спірних правовідносин.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 зазначила, що у зв'язку з цим господарський суд, з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові.
Отже, застосування судом тих норм, що фактично регулюють спірні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту або до порушення ч.1 ст.14 ГПК України, який передбачає обов'язок господарського суду при здійсненні правосуддя керуватися принципом диспозитивності.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, враховуючи, що укладений між сторонами Договір будівельного підряду №008 від 17.09.2019 є недійсним та не породжує правових наслідків, правовідносини між позивачем та відповідачем щодо відшкодування вартості того, що одержано за недійсним правочином, має визначатися за цінами, які існують на момент відшкодування, що відповідає приписам ст.ст.216, 1212 ЦК України.
Згідно до ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом про виконані роботи, підписаним обома сторонами, що є підставою для проведення остаточних розрахунків між ними.
Як встановлено пунктами 91, 96 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 року №668, передача виконаних робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи. Підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.
Також, пунктами 99, 100 Загальних умов передбачено, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.
При визначенні вартості виконаних робіт і проведення взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок державних коштів, застосовуються примірні форми первинних облікових документів" Акт приймання виконаних будівельних робіт" (форма №КБ-2в) та "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" (форма №КБ-3) (п.6.4.2 Національного стандарту "Правила визначення вартості будівництва" ДСТУ БД.1.1-1:2013 затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житловокомунального господарства України від 05.07.2013 №293).
Отже, безумовною підставою для здійснення розрахунків в даному випадку є акти приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3).
Акти виконаних робіт згідно з ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.
Відповідно до ч.1 ст.9 даного Закону, такі акти є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.
Частиною 2 вищезазначеної статті Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) назву підприємства, від імені якого складено документ; 4) зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; 5) посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; 6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
На підтвердження виду та обсягу виконаних підрядних робіт у 2019-2020 році ФОП Масаловим С.М., позивач надав 11 актів приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в, підписані 05.12.2022 лише зі сторони підрядника - ФОП Масаловим О.М., однак господарський суд не може вважати такі докази достовірними на підтвердження виконання підрядником спірних будівельних робіт, оскільки акти не підписані замовником та не засвідчують прийняття таких робіт уповноваженою особою відповідача.
Разом з цим, Об'єднана Палата Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 02.06.2023 у справі №914/2355/21 визначила, що основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою. Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.
Направляючи справу №903/45/23(903/44/23) на новий розгляд Верховний Суд у п.57 постанови від 11.03.2024 зазначив, що у разі обґрунтованих сумнівів щодо вартості та об'єму виконаних позивачем робіт, господарські суди попередніх інстанцій не були позбавлені можливості в порядку ст.99 ГПК України з власної ініціативи розглянути питання щодо призначення відповідної судової експертизи, проте, цим правом не скористалися.
Тому, з метою визначення реальності проведення робіт та їх вартості, суд першої інстанції призначив судову експертизу, проведення якої було доручено експертам Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Відповідно до висновку експерта №3898 від 23.01.2025 вартість робіт і витрат, за цінами, які існували станом на 01 січня 2023 року по капітальному ремонту адмінприміщення Державного підприємства "Дослідне господарство "Перше травня" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України" по вул. Першотравнева, 46, с.Копачівка, Луцького району Волинської області, згідно з договором будівельного підряду №008 від 17.09.2019 та додатковою угодою до договору будівельного підряду №008 від 2019 року, укладені між Державним підприємством "Дослідне господарство "Перше травня" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00729310) та фізичною особою-підприємцем Масаловим Сергієм Миколайовичем (ІПН НОМЕР_1 ) є імовірною і становить 842437,0 грн.
Згідно з ст.98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Відповідно до ст.104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Як передбачено ст.1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
У перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з'ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства при проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи.
Господарський суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ГПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України», no.4241/03 від 28.10.2010).
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no.32092/02 від 12.06.2008).
Надаючи оцінку висновку експерта судом першої інстанції було правильно враховано, що експертом за результатами візуального обстеження не можливо було встановити обсяги прихованих робіт та фактичні кількості застосованих матеріалів, обсяги таких робіт з капітального ремонту було здійснено відповідно обсягів робіт, зазначених в локальних кошторисах з матеріалів справи.
Як зазначено експертом у своєму висновку, враховуючи відсутність в локальних кошторисах та актах приймання виконаних будівельних робіт повних реквізитів, а саме - найменувань та марок застосованих будівельних матеріалів для встановлення їх поточної вартості визначена вартість є приблизною прогнозованою (імовірною) вартістю.
При визначені вартості будівельних робіт експертом використано базу даних програмного комплексу “Будівельні технології», поточна вартість будівельних матеріалів визначена станом на 01.01.2023 та подальші квартальні дати, при визначені вартості проведених ремонтно-будівельних робіт застосовані показники поточної вартості будівельних матеріалів на цю дату.
Як було встановлено, результат будівельних робіт знаходиться у відповідача, пов'язаний з капітальним ремонтом адмінприміщення ДП "ДГ "Перше травня" в с.Копачівка і повернення його від цієї особи неможливе.
Отже, враховуючи, що відповідач допустив позивача (виконавця) на об'єкт, тим самим надав йому дозвіл на початок робіт, а в подальшому не заперечуючи виконання підрядних робіт позивачем (факт покращення належного відповідачу майна за рахунок позивача) їх не оплатили, реальність виконаних позивачем робіт, неможливості повернення безпідставно отриманого в натурі (ремонт вже виконано), суд першої інстанції правомірно прийняв до уваги висновок експерта №3898 від 23.01.2025 як доказ вартості виконаних будівельних робіт, оскільки його імовірність зумовлена лише відсутністю найменувань та марок використаних будівельних матеріалів.
Відповідно до ст.101 ГПК України, відповідач мав право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Проте, відповідачем експертний висновок, складений на його замовлення, подано не було, а представник відповідача на рівні з позивачем наполягали на призначенні експертизи для визначення реальної вартості виконаних позивачем робіт, оплата вартості якої була покладена на сторін в рівних частинах.
Як було правильно враховано судом першої інстанції, у відзиві на позовну заяву відповідач, не заперечуючи виконання робіт позивачем, вказував про те, що подані акти не є належними та допустимими доказами у справі, оскільки відповідач не може підписати повторно складені позивачем у жовтні 2022 року акти виконаних робіт з огляду на тривалий проміжок з часу проведення позивачем робіт, неможливістю встановити обсяги виконаних робіт та витрачених матеріалів зазначених у цих актах, у зв'язку з застосуванням позивачем в актах за 2022 рік завищеного коефіцієнту прибутку, та коефіцієнту впливу умов виконання будівельних робіт та інше.
Однак, відповідач не надав доказів існування у нього іншого розміру заборгованості (вартості безпідставно набутого майна; об'єму виконаних робіт), ніж того, що визначений експертом, та відповідач не реалізував право на подання до суду власного контррозрахунку.
Також враховуються наявні в матеріалах справи пояснення розпорядника майна відповідача, який в повному обсязі визнав позовні вимоги з огляду на те, що ФОП Масаловим С.М. як підрядником фактично виконані роботи з капітального ремонту приміщення.
Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Як встановлено ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову, а саме - про стягнення з відповідача 842437,00 грн вартості виконаних робіт, та відмовити в решті позовних вимог через необґрунтованість.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас частиною 2 статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Оскільки позовні вимоги позивача, звільненого від сплати судового збору, задоволено судом частково на суму 842437,00 грн, судовий збір в розмірі 12636,56 грн (842437,00х1,5%), відповідно до норм ч.2 ст.129 ГПК України, суд першої інстанції правильно стягнув з відповідача в дохід Державного бюджету України.
Крім того, відповідно до п.2 ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Судом у справі було призначено експертизу, а оплату її вартості було покладено на сторони в рівних частинах.
Висновок експерта був врахований судом як докази під час розгляду справи та ухвалення судового рішення відповідно витрати на її проведення є обґрунтованими, безпосередньо пов'язані із розглядом справи, а тому правомірно відшкодовано судом позивачу пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 9519,98 грн, а в іншій частині залишено за ним.
Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи “Серявін та інші проти України», “Пронін проти України», “Кузнєцов та інші проти Російської Федерації») одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.
При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії»).
Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і висновків суду не спростовують.
У відповідності до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За наведених обставин, рішення Господарського суду Волинської області від 11.06.2025 у справі №903/45/23(903/44/23) слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Перше травня" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України" - без задоволення.
На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст.269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Перше травня" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України" на рішення Господарського суду Волинської області від 11.06.2025 у справі №903/45/23(903/44/23) - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Повний текст постанови складено 09.10.2025.
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Крейбух О.Г.
Суддя Коломис В.В.