Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/8782/25
Провадження № 2-н/711/874/25
Іменем України
06 жовтня 2025 року м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацька Н.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Холд Лімітед» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 боргу за спожитий природний газ, -
Заявник ТОВ «Холд Лімітед» звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 9027, 20 грн., 3 % річних у розмірі 463,73 грн., інфляційних втрат у розмірі 1691,99 грн. та суми сплаченого судового збору у розмірі 302 грн. 80 коп.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що споживач ОСОБА_1 приєдналася до умов Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, шляхом підписання Заяви-приєднання 25.07.2018, та йому, як суб'єкту ринку природного газу, присвоєно ЕІС - код 56XМ38А15899688Х.
Пунктом 2.1 розділу ІІ Типового договору визначено, що постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу у необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені Типовим договором.
Згідно з умовами Типового договору, в порядку визначеному Правилами постачання ТОВ «Черкасигаз Збут» здійснило постачання природного газу боржнику за адресою: АДРЕСА_1 , для використання у побуті.
Як зазначено, у порушення умов Типового договору та Правил постачання боржник оплату за послуги з газопостачання здійснював не в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість за поставлений постачальником природний газ у розмірі 9027,20 грн., у період з 01.10.2019 по 30.04.2022, яка на дату подання заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в добровільному порядку боржником не сплачена.
Разом з тим, 05.07.2024 між ТОВ «Черкасигаз Збут» та ТОВ «Холд Лімітед» укладено договір про відступлення права вимоги № 05/07-24, відповідно до умов якого, первісний кредитор відступив, а новий кредитор прийняв право вимоги заборгованостей, строк оплат яких настав (право вимоги), які виникли за договорами постачання природного газу, які були укладені між ТОВ «Черкасигаз Збут» та побутовими споживачами за переліком та у сумах, які зазначені у додатку 1 до цього Договору.
Відповідно до Акту та витягу з реєстру боржників - Додатку № 1 до Договору про відступлення права вимоги, ТОВ «Холд Лімітед» набув права грошової вимоги до боржника у розмірі 9027,20 грн.
Крім того, внаслідок неналежного виконання зобов'язань боржником, крім основного боргу заявником нараховано 3 % річних, які складають 463,73 грн. та інфляційні втрати, які складають 1691,99 грн. Зауважує, що нараховані на суму боргу проценти входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Вивчивши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Порядок вирішення справ у наказаному провадженні законодавцем визначено у Розділі ІІ «Наказне провадження» ЦПК України (статті 160-173).
Статтею 160 ЦПК України визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
У частині першій статті 161 ЦПК України передбачено вимоги, за якими може бути видано судовий наказ. Зокрема, згідно з пунктом 3 цієї частини судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 163 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником. До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Крім того, згідно з п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», у частині, що не суперечить нормам чинного цивільного процесуального законодавства, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання цих послуг.
Також, у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються і перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги (п. 4, 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України).
Такі докази повинні виключати будь-які сумніви, враховуючи ту обставину, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
До того ж, суд зауважує, що таке тлумачення не може бути кваліфіковано, як прояв надмірного формалізму, оскільки, як уже зазначалось вище, наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення. Водночас, під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
За приписами статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок у силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Разом з тим, відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Заявником заявлено вимогу про стягнення з боржника заборгованості за спожитий природний газ за період з 01.10.2019 по 30.04.2022, однак на початок періоду (01.10.2019) за боржником рахується заборгованість 581,84 грн. (873,03-291,19), тобто має місце перевищення позовної давності, встановленої законом для такої вимоги, тобто три роки, та свідчить про наявність між сторонами спору щодо суми боргу.
Доводи заявника про те, що у зв'язку із запровадженими карантинними обмеженнями та введенням воєнного стану відбувалося зупинення перебігу строку позовної давності суддя відхиляє, оскільки встановлення обставин зупинення перебігу строку позовної давності виходить за межі інституту наказаного провадження.
Так, стаття 165 ЦПК України не містить вимог щодо з'ясування судом/суддею обставин зупинення строку позовної давності.
Водночас, пропуск позовної давності свідчить про наявність спору між заявником та боржником, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження. У протилежному випадку, вирішення питання про стягнення вказаної заборгованості з боржника у порядку наказного провадження призведе до того, що боржник буде позбавлений можливості звернутися до суду з відповідною заявою про застосування позовної давності, чим можуть бути обмежені права цього учасника справи.
Вищезазначені обставини свідчать про те, що заявлені вимоги не є безспірними, а тому їх вирішення можливе лише у порядку позовного провадження.
Відповідно до частини 2 статті 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Враховуючи наведені положення закону та встановлені судом обставини справи, зважаючи на те, що вимоги за якими видаються судові накази, мають бути безспірними, вважаю за необхідне відмовити ТОВ «Холд Лімітед» у видачі судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, інфляційних та 3% річних.
Відповідно до частини 2 статті 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись статей 160, 161, 163, 165, 258 260, 353-355 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Холд Лімітед» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 боргу за спожитий природний газ.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Крім того, заявник має право звернутися до суду з аналогічними вимогами у спрощеному позовному провадженні.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Повне судове рішення складено 06.10.2025.
Суддя: Н. М. Кондрацька