Справа № 569/15353/25
08 жовтня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Кучиної Н.Г.,
секретар судового засідання Корпесьо В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування безпідставно отриманих коштів, -
25 липня 2025 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Бондарчука В.О. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про витребування безпідставно отриманих коштів.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 18.12.2024 з банківського рахунку ОСОБА_1 (далі - позивач) в АТ КБ «Приватбанк» без відома позивача було безпідставно переведено 10 400 грн. на банківську картку НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 (далі - відповідач). Переказ було здійснено без відома і згоди позивача внаслідок безпідставного доступу до банківського рахунку позивача третіх осіб (зловмисників).
Ухвалою суду від 28 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися. 08.10.2025 представник позивача - адвокат Бондарчук В.О. подав до суду письмову заяву, в якій просив провести розгляд справи у їх відсутності за наявними у справі матеріалами, проти заочного розгляду справи не заперечує, заявлені позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце проведення судових засідань. Враховуючи те, що про причини неявки відповідач суду не повідомив, відзиву не подав і представник позивача не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, таким чином, суд проводить розгляд справи згідно зі ст. 280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою представника позивача.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з такого.
Судом встановлено, що 18.12.2024 з банківського рахунку ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк» без відома позивача було безпідставно переведено 10 400 грн. на банківську картку НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 . Переказ було здійснено без відома і згоди позивача внаслідок безпідставного доступу до банківського рахунку позивача третіх осіб (зловмисників). Позивач мобілізований і перебуваючи на військовій службі виконує завдання, під час яких перебуває в зонах відсутності мобільного зв'язку. Цією обставиною скористалися зловмисники, які незаконно заволоділи номером телефону позивача від оператора lifecell НОМЕР_2 (далі - номер телефону) шляхом шахрайства з випуском другої sim-карти.
Щодо алгоритму вчинення шахраями таких дій оператором lifecell зазначено у відповіді на звернення позивача. Номер телефону використовувався позивачем в якості фінансового номера для доступу до акаунта системи дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват24 (далі - Приват24) АТ КБ «Приватбанк», через який здійснюється доступ до банківського рахунку. Дані обставини підтверджуються скріншотами смс від оператора lifecell, а також листами від АТ КБ «Приватбанк», що були виявлені позивачем після того, як він отримав доступ до мобільного зв'язку.
Так, 18.12.2024 зловмисники заволоділи номером телефону позивача і далі здійснили зміну пароля в акаунті Приват24 позивача, використовуючи номер телефону. 18.12.2024 о 19:11 на електронну адресу позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - емейл) надійшов лист від АТ КБ «Приватбанк» про оформлення картки універсальна. 18.12.2024 о 19:11 на емейл позивача надійшов лист від АТ КБ «Приватбанк» про нетиповий вхід в акаунт Приват24 позивача. 18.12.2024 о 20:12 на емейл надійшов лист від АТ КБ «Приватбанк» про блокування банківських карток позивача з таких підстав: «Ваші карти заблоковані, були спроби списання коштів 3-ми особами».
18.12.2024 о 20:23 на емейл надійшов лист від АТ КБ «Приватбанк»: «Нещодавно за Вашою карткою 5*53 було зафіксовано підозрілі операції, що можуть виявитися шахрайськими. Тому з метою безпеки Вашу картку було тимчасово заблоковано.» Вищенаведені листи позивач побачив після того, як відбулося списання коштів з його рахунків. 18.12.2024 о 19:30 без відома позивача з банківської картки позивача НОМЕР_3 на банківську картку відповідача НОМЕР_1 було здійснено переказ 10 400 грн., що підтверджується випискою по рахунку позивача.
При цьому, протягом години, без відома позивача, було переказано усі кошти з рахунків позивача на банківські картки третіх осіб, що також підтверджується випискою по рахунку позивача. Переказ коштів позивача було здійснено навіть з його заблокованої картки 516874....1670 на банківську картку невідомої позивачу особи, що також підтверджується випискою по рахунку позивача.
При цьому зловмисники здійснювали випуск віртуальних карток в акаунті Приват24 позивача, щоб здійснювати перекази, що підтверджується листом від АТ КБ «Приватбанк». Внаслідок таких зловмисних дій з банківських карток позивача (зарплатна, кредитна, валютна євро та картка юніор доньки позивача) були списані всі кошти позивача в розмірі 83 382 гривень, шляхом переказу на банківські картки невідомих позивачу осіб.
Усі перекази були здійснені 18.12.2024 без відома позивача впродовж короткого часу з 19:28 год. по 20:32 год. За даним фактом позивач подав заяву про вчинення злочину на підставі якої порушено кримінальне провадження № 12024082040001855 щодо незаконного заволодіння грошовими коштами позивача. Відповідно до постанови слідчого слідчого відділення відділу поліції № 4 Запорізького РУП ГУ НП в Запорізькій області від 28.04.2025 позивача залучено в якості потерпілого в кримінальному провадженні № 12024082040001855.
Згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Тлумачення статті 1212 Цивільного кодексу України свідчить, що необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав. Загальні засади (принципи), зокрема добросовісність, є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства. Із наданих доказів вбачається, що за годину часу з рахунку позивача було здійснено переказ усіх його коштів на банківські картки третіх осіб, які невідомі позивачу.
Інформація з листів АТ КБ «Приватбанк» (на емейл і запити) про факти нетипового входу в акаунт Приват24 позивача, нетиповість таких переказів, блокування банківських карток позивача, а також той факт, що позивач є військовослужбовцем, а тому не має постійного доступу до мобільного зв'язку, підтверджують наведені обставини.
Позивач не має з відповідачем жодних цивільно-правових чи будь яких відносин, а переказ коштів з банківської картки позивача на банківську картку відповідача було здійснено без відома позивача. Позивач направив відповідачу заяву про повернення безпідставно набутих відповідачем 10 400 грн., але відповідач кошти не повернув.
За змістом приписів глав 83 Цивільного кодексу України для кондикційних зобов'язань характерним є приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) зазначено, що положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) зроблено висновок, що предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Якщо ж зобов'язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604 - 607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов'язання). Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним. Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або взагалі була відсутня.
Суть кондикційного зобов'язання виражається в тому, що набувач безпідставно збагатився за рахунок потерпілого, а тому зобов'язаний не лише повернути йому майно в натурі чи відшкодувати його вартість (стаття 1213 ЦК), а й у повному обсязі компенсувати потерпілому негативні наслідки від неможливості йому користуватися майном за призначенням шляхом відшкодування всіх доходів, які набувач одержав або міг одержати від цього майна.
Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норма глави 83 ЦК України, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред'явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов'язаний договірними правовідносинами щодо речі.
Отже, норми статті 1212 ЦК України застосовуються до позадоговірних зобов'язань. Враховуючи викладене, на підставі наявних доказів можна встановити про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин положень про кондикційні зобов'язання. Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного суду від 17 лютого 2022 року у справі № 365/388/20.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені дослідженими доказами у справі, а тому позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 3, 4, 10, 12, 81, 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 280 - 283, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування безпідставно отриманих коштів задоволити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) грошові кошти в розмірі 10 400 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач - ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя Н. Г. Кучина