Справа № 372/2343/25
Провадження № 2-1428/25
09 жовтня 2025 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Тиханський О.Б.
за участю секретаря Колісник К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області у місті Обухів Київської області цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування,
01 травня 2025 року Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» звернулось до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ТДВ «Експрес Страхування» було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Renault Duster» державний номерний знак НОМЕР_1 .
Згідно з постановою Обухівського районного суду Київської області від 19.12.2024 року ОСОБА_1 02.12.2024 о 00 год. 00 хв., в Київській обл., м. Обухів, по вул. Київській 59, керуючи автомобілем «Peugeot 508» державний номерний знак НОМЕР_2 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної дистанції, та допустив зіткнення з транспортним засобом Duster» державний номерний знак НОМЕР_1 , який в свою чергу допустив зіткнення з автомобілем «Citroen» державний номерний знак НОМЕР_3 , який рухався попереду. В результаті ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень та завдано матеріальних збитків.
До ТДВ «Експрес Страхування» було подано заяву про виплату страхового відшкодування та рахунки на ремонт «Renault Duster» державний номерний знак НОМЕР_1 . Відповідно до вищевказаної заяви страховиком було виплачено страхове відшкодування у розмірі: 289 362,29 грн., в зв'язку з чим, позивач був вимушений звернутись з позовом до суду.
02 травня 2025 року ухвалою Обухівського районного суду Київської області відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
14 липня 2025 року протокольною ухвалою Обухівського районного суду Київської області закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, а також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явились, від представника відповідача надійшла чергова заява про відкладення судового засідання, відповідачем чи його представником відзиву на позовну заяву суду не надано. Суд розцінює подану заяву як затягування судового процесу та повторну неявку відповідача та його представника без поважних причин. Тому вважає за можливо розглянути справу за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 280 ЦПК Україна суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
ТДВ «Експрес Страхування» було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Renault Duster» державний номерний знак НОМЕР_1 , № шасі (кузов, рама) НОМЕР_4 .
Згідно з постановою Обухівського районного суду Київської області від 19.12.2024 року ОСОБА_1 02.12.2024 о 00 год. 00 хв., в Київській обл., м. Обухів, по вул. Київській 59, керуючи автомобілем «Peugeot 508» державний номерний знак НОМЕР_2 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної дистанції, та допустив зіткнення з транспортним засобом Duster» державний номерний знак НОМЕР_1 , який в свою чергу допустив зіткнення з автомобілем «Citroen» державний номерний знак НОМЕР_3 , який рухався попереду. В результаті ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень та завдано матеріальних збитків.
До ТДВ «Експрес Страхування» було подано заяву про виплату страхового відшкодування та рахунки на ремонт «Renault Duster» державний номерний знак НОМЕР_1 .
ТДВ «Експрес Страхування», було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі: 289 362,29 грн., що підтверджується страховими актами 3.24.06148-1, 3.24.06148-2 та платіжними інструкціями 68823367,10136454, у відповідності до розрахунку ФОП « ОСОБА_2 » від 14.04.2025. Проведення відновлювального ремонту підтверджено актом наданих послуг (а.с. 29).
Відповідно до ст.. 1188 ЦК України, шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якщо вона завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
За ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 вказаного закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках: визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Згідно з ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України
Відповідно до ст. 34.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.
Отже, належних доказів невірності протоколів огляду транспортного засобу, звіту про визначення матеріального збитку, розрахунку страхового відшкодування, відповідачем не подано та не встановлено судом в ході розгляду справи.
Крім того, відповідач не звертався до суду з клопотанням про призначення судової автотоварознавчої експертизи.
Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом надана правова оцінка твердженням та посиланням представника відповідача, у зв'язку із чим суд не приймає їх до уваги, оскільки обставини, на які вона посилалась як на підставу своїх заперечень щодо позовних вимог не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи та спростовуються матеріалами справи.
З огляду на те, що вина відповідача у скоєнні ДТП є підтвердженою, враховуючи, що позивач здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 289 362,29 грн. 00 коп., то позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат по виплаті страхового відшкодування у розмірі 289 362,29 грн. 00 коп., є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу.
Відповідно до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором,а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз'яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги,а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим -з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об'єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правової допомоги. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики (стаття 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Як зазначено вище, представником позивача Ю.Л. Беляєв на підтвердження факту надання адвокатських послуг в позовній заяві зазначено, що факт підтвердження надання адвокатських послуг є підписання та подання позову з додатками до суду. До матеріалів справи не надано договору про надання правничої допомоги, розрахунку суми гонорару за правничу допомогу, платіжних інструкції про перерахування оплати.
Оскільки до позову не додано вищезазначених документів, які б надали змогу визнати чи суму гонорару за правничу допомогу, - суд дійшов висновку, що підстави для стягнення вказаних витрат відсутні через їх недоведеність, тому в стягненні вказаних витрат на правничу допомогу слід відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача повинно бути стягнуто судовий збір у розмірі 4340 грн. 43 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89,141, 264, 265, 268, 279 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (код ЄДРПОУ 36086124 місцезнаходження: м. Київ, просп.. Степана Бандери 22), кошти в розмірі понесених витрат по виплаті страхового відшкодування в сумі 289 362 грн. 29 коп..
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (код ЄДРПОУ 36086124 місцезнаходження: м. Київ, просп.. Степана Бандери 22), судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 4340 грн. 43 коп.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О.Б. Тиханський