Справа № 367/4001/16-ц
Провадження №2/367/32/2025
Іменем України
02 жовтня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Карабаза Н.Ф.,
при секретарі Зайцевої А.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні в місті Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Монтана» (попередня назва - «БГМ ЛТД»), треті особи: Відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Монтана» (попередня назва - «БГМ ЛТД») до ОСОБА_1 про викуп права власності на земельну ділянку,
В провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Монтана» (попередня назва - «БГМ ЛТД»), треті особи: Відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Монтана» (попередня назва - «БГМ ЛТД») до ОСОБА_1 про викуп права власності на земельну ділянку.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про день, час та місце судового засідання повідомлялись судом належним чином.
Заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи до суду від учасників розгляду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши зміст заявлених у справі вимог, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав.
Згідно з ч.1 ст. 7 даного Кодексу спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Відповідно до ч. 3 цієї статті матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Системний аналіз положень законодавства про банкрутство дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Суд звертає увагу на те, що норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 1 ч.1 ст. 120 даного Кодексу визначено, що з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника: пред'явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Отже, порушення провадження у справі про банкрутство боржника обумовлює особливість вирішення таких спорів і полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються по суті саме у межах справи про банкрутство.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 відкрито провадження у справі № 910/2859/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальності «Будівельна компанія Монтана» (ідентифікаційний код: 37911391).
Тобто на спірні правовідносини розповсюджується дія ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, а спір належить до юрисдикції господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
За приписами ч. ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 травня 2021 року у справі № 759/9008/19 у частині другій та третій статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, який набрав чинності 21 квітня 2019 року, передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц зазначено, що захист осіб, які мають вимоги до банкрута полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.
У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками судів першої та апеляційної інстанції, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції. Однак не погодилася з висновками про закриття провадження у справі, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, встановлених статтею 45 Кодексу № 2597-VIII, а до цього статтею 23 Закону № 2343-XII, та направила справу до господарського суду, на розгляді якого перебуває справа про банкрутство.
Таким чином, виходячи із правових висновків Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд дійшов висновку, що з моменту порушення провадження у справі про неплатоспроможність, відповідач Товариство з обмеженою відповідальності «Будівельна компанія Монтана» (ідентифікаційний код: 37911391) перебуває в особливому правовому режимі, тобто внаслідок змін у правовому статусі відповідача справа належить до виключної підсудності господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про неплатоспроможність.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. При цьому вимогами ч. 2 ст. 31 ЦПК України передбачено, що справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про необхідність передачі даної справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Згідно зі ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Одночасно, судом встановлено, що постановою господарського суду міста Києва від 22.05.2024 у справі № 910/2859/23 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальності «Будівельна компанія Монтана» (ідентифікаційний код: 37911391) і відкрито ліквідаційну процедуру.
Керуючись 9, 31, 32, 247, 260, 353-355 ЦПК України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд,
Цивільну справу за ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Монтана» (попередня назва - «БГМ ЛТД»), треті особи: Відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Монтана» (попередня назва - «БГМ ЛТД») до ОСОБА_1 про викуп права власності на земельну ділянку надіслати до Господарського суду міста Києва для розгляду спору по суті в межах справи № 910/2859/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальності «Будівельна компанія Монтана» (ідентифікаційний код: 37911391).
Ухвала може бути оскаржена в установленому законодавством порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Суддя: Н.Ф. Карабаза