Справа № 367/5887/20
Провадження №2/367/1261/2023
Іменем України
28 листопада 2023 року Ірпінський міський суд Київської області в складі
судді Карабаза Н.Ф.,
за участю секретаря Шемігон В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом Державного податкового університету до ОСОБА_1 про стягнення грошового боргу,
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява Університету державної фіскальної служби до ОСОБА_1 про стягнення грошового боргу. В позовній заяві позивач зазначає, що між Університетом державної фіскальної служби України та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) укладено контракт № 914 від 05.05.2014 року про надання освітніх послуг. Згідно з наказом № 754 від 25.04.2014 ОСОБА_1 зараховано аспіранткою за спеціальністю 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб. Відповідно до умов контракту, позивач бере на себе зобов'язання за рахунок коштів відповідача здійснити навчання (надати освітню послугу) аспірантки ОСОБА_1 . Загальна вартість освітньої послуги відповідно до п. 4.1. контракту становила 35 725 гривень 00 коп. Університет державної фіскальної служби України повністю виконав свої зобов'язання за Контрактом. Наказом Університету ДФС України «Про відрахування» № 1546 від 06.11.2017 ОСОБА_1 , аспірантку кафедри управління адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності відраховано з 09.11.2017. Таким чином, освітня послуга була надана на суму 17 862 грн. 50 коп. Проте відповідачем вищезазначену суму не було сплачено. За несвоєчасне внесення плати за надання освітніх послуг відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від вартості невиконаного в строк зобов'язання. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного Кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Тому розрахунок штрафу здійснюється з 31.03.2019 - 13.03.2020 року і складає 5 528 грн. 97 коп. 17 862 грн. 50 коп. + 5 528 грн. 97 коп. = 23 391 грн. 47 коп. Враховуючи вищевикладене, заборгованість відповідача за контрактом складає 23 391 грн. 47 коп. З метою досудового врегулювання зазначеного питання на адресу відповідача було направлено лист претензію про необхідність сплати борг № 1147/01-23 від 01.06.2020. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Університету державної фіскальної служби України борг за надання освітніх послуг у розмірі - 17 862 грн. 50 коп. та пені у розмір - 5 582 грн. 97 коп., що в сумі складає 23 391грн. 47 коп. та судові витрати по справі.
Відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що вважає викладені в позовній заяві вимоги є безпідставними, необґрунтованими та неправомірними, а позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Нею сплачені кошти за навчання в Університеті у розмірі 17 862 грн. 50 коп. і заборгованість відсутня. Наказом Національного університету державної податкової служби України від 25.04.2014 № 754 її прикріплено здобувачем для поглибленого теоретичного вивчення спеціальних дисциплін та підготовки кандидатської дисертації до захисту за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право до кафедри управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності. Між Університетом та нею, був укладений контракт від 05.05.2014 № 914 про підготовку здобувача наукового ступеня кандидата наук в Університеті (за рахунок коштів фізичної особи). З умов контракту слідує, що вона зобов'язана сплачувати кошти за освітні послуги, які були надані Університетом. За освітні послуги, які Університетом не надавались, кошти не сплачуються. Відповідно до п. 4.1 Контракту вартість освітніх послуг за навчання в аспірантурі - становить 35 725 грн. Відповідно до п. 4.1.1 Контракту вартість освітніх послуг за один рік навчання становить 7 145 грн. Відповідно до п. 6.1 Контракту термін дії контракту - з 25.04.2014 по 25.04.2019. Отже, вартість освітніх послуг за період з 25.04.2014 по 25.04.2019 складає 35 725 грн. Пунктом 6.5 контракту передбачено, що у питаннях не врегульованим цим контрактом, сторони керуються Положенням про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 № 309, та законодавством України. Нею було достроково закінчено навчання в Університеті 27.12.2016. Саме 27.12.2016 нею захищено дисертаційне дослідження на тему: адміністративно-правові засади забезпечення інформаційної безпеки в діяльності органів державної фіскальної служби України» у спеціалізованій вченій раді Д 27.855.02 в Університеті державної фіскальної служби України зі спеціальності 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. В подальшому, в Міністерстві освіти і науки України вона отримала диплом кандидата наук НОМЕР_2 , відповідно до якого ОСОБА_2 захистила дисертацію та здобула науковий ступінь кандидата юридичних наук на підставі рішення Атестаційної колегії від 27.04.2017. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про вищу освіту» підставами для відрахування здобувача вищої освіти є завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою. Таким чином, вона навчалась в Університеті в період з 25.04.2014 по 27.12.2016. Саме 27.12.2016 закінчено її навчання в Університеті у зв'язку із захистом дисертації. Відповідно, саме в період 25.04.2014 по 27.12.2016 Університет надавав їй освітні послуги. Нею сплачені кошти за навчання у загальному розмірі 17 862 грн. 50 коп. за весь період надання освітніх послуг Університетом. Зазначене також підтверджується й Університетом в розрахунку заборгованості по оплаті за навчання у колонці «Сплачено, грн». При цьому, у колонці «Сума заборгованості, грн» зазначений невірний розрахунок, адже заборгованість відсутня. Отже, як нею, так і Університетом, повністю виконані взаємні зобов'язання за контрактом до 27.12.2016 включно. Таким чином, вона виконала зобов'язання перед Університетом щодо сплати коштів за навчання та вона не допустила порушень зобов'язань за контрактом. Вимоги університету щодо сплати коштів за час, коли останнім не надавались їй освітні послуги є неправомірними, адже підставами для стягнення з відповідача вартості освітніх послуг є факт надання позивачем відповідних освітніх послуг. Також звертає увагу, що не отримувала від позивача ніяких претензій про сплату боргу ні засобами поштового зв'язку, ні телефонного зв'язку, ні на адресу електронної пошти ні у 2020 році, ні у попередніх роках. Нею виконані зобов'язання за контрактом. У зв'язку з відсутністю заборгованості зі сплати коштів за навчання за контрактом, нарахування позивачем пені у розмірі 5 528 грн. 97 коп. є неправомірним. Вважає за необхідне зазначити, що позивачем також й невірно розрахована пеня та невірно застосований п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, що також є підставою для відмови у задоволенні цієї вимоги позивача. Просить суд відмовити у задоволенні позову.
Позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог та позовну заяву в новій редакції згідно якої між Університетом державної фіскальної служби України та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 укладено контракт № 914 від 05.05.2014 року про надання освітніх послуг. Згідно з наказом № 754 від 25.04.2014 ОСОБА_1 зараховано аспіранткою за спеціальністю 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб. Відповідно до умов контракту, позивач бере на себе зобов'язання за рахунок коштів відповідача здійснити навчання (надати освітню послугу) аспірантки ОСОБА_1 . Загальна вартість освітньої послуги становила 35 725,00грн. Університет державної фіскальної служби України повністю виконав свої зобов'язання за контрактом. Наказом Університету ДФС України «Про відрахування» №1546 від 06.11.2017 ОСОБА_1 , аспірантку кафедри управління адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності відраховано з 09.11.2017. Таким чином, освітня послуга була надана на суму 7145 грн. 00 коп. Проте відповідачем вищезазначену суму не було сплачено. Також відповідно до умов контракту, за несвоєчасне внесення плати за надання освітніх послуг відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від вартості невиконаного з строк зобов'язання. Просить суд стягнути з відповідача на його користь борг за надання освітніх послуг у розмірі - 7145 грн. 00 коп. та пені у розмір - 1256 грн. 14 коп., що в сумі складає 8401 грн. 14 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 грн. 00 коп. покласти на відповідача.
Відповідачем подано відзив на уточнену позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги вважає необґрунтованими. Наведена позивачем інформація не відповідає дійсності, нею сплачені кошти за навчання в Університеті у розмірі 17 862 грн. 50 коп. і заборгованість відсутня. Наказом Національного університету державної податкової служби України від 25.04.2014 № 754 її прикріплено здобувачем для поглибленого теоретичного вивчення спеціальних дисциплін та підготовки кандидатської дисертації до захисту за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право до кафедри управління, адміністративного права і процесу та адміністративно діяльності. Між Університетом та нею був укладений контракт від 05.05.2014 № 914 про підготовку здобувача наукового ступеня кандидата наук в Університеті (за рахунок коштів фізичної особи). Відповідно до п. 2.1.1 контракту обов'язком Університету є: надати замовнику освітні послуги на рівні державних стандартів підготовки здобувачів та здійснювати навчання замовника за програмами, затвердженими Міністерством освіти та науки України для даної спеціальності. Відповідно до п. 2.3.4 Контракту її обов'язком є: здійснювати оплату за надані виконавцем послуги у порядку та на умовах, визначених Контрактом. Вартість освітніх послуг за навчання в аспірантурі становить 35 725 грн., вартість освітніх послуг за один рік навчання становить 7 145 грн. Термін дії контракту - з 25.04.2014 по 25.04.2019. Відповідно до пп. 3.1.7 п. 3.1 Контракту, цей Контракт може бути розірваний, а замовник відкріплений від Університету в наступних випадках: з інших підстав, передбачених законодавством України. Відповідно до п. 3.2 Контракту відкріплення замовника від Університету відбувається на підставі рішення Вченої ради, наказом керівника виконавця. Нею було достроково закінчено навчання в Університеті 27.12.2016. Саме 27.12.2016 захищено дисертаційне дослідження на тему: «Адміністративно-правові засади забезпечення інформаційної безпеки в діяльності органів Державної фіскальної служби України» у спеціалізованій вченій раді Д 27.855.02 в Університеті державної фіскальної служби України зі спеціальності 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. В Міністерстві освіти і науки України нею було отримано диплом кандидата наук НОМЕР_2 . Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про вищу освіту» підставами для відрахування здобувача вищої освіти є завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою. Пунктом 24 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 № 309, встановлено, що аспірант або докторант, який успішно захистив дисертацію до закінчення терміну навчання в аспірантурі або перебування в докторантурі, вважається таким, що повністю виконав індивідуальний план роботи, і відраховується з аспірантури або докторантури з дня захисту дисертації. Таким чином, вона навчалась в Університеті в період з 25.04.2014 по 27.12.2016. Саме 27.12.2016 закінчено її навчання в Університеті у зв'язку із захистом дисертації. Відповідно, саме в період 25.04.2014 по 27.12.2016 Університет надавав їй освітні послуги. Саме з 27.12.2016 Університет мав би і відрахувати її у зв'язку із достроковим захистом дисертації. Відповідно після 27.12.2016 року ніякі освітні послуги їй Університетом не надавались і в неї відсутній обов'язок сплачувати кошти за послуги, які їй не надавались. Позивачем не зазначається, на якій підставі її відраховано з 09.11.2017, якщо захист дисертації відбувся 27.12.2016, та які саме освітні послуги надавались їй на суму 7145 грн.00 коп. Наказ Університету ДФС України «Про відрахування» № 1546 від 06.11.2017 винесено всупереч вимогам законодавства України про освіту. Адже її мали відрахувати з 27.12.2016. Таким чином, нею виконанні зобов'язання перед Університетом щодо сплати коштів за навчання та не допущено порушень зобов'язань за контрактом. Вимоги Університету щодо сплати коштів за час, коли останнім не надавались освітні послуги, є неправомірними, адже підставами для стягнення з відповідача вартості освітніх послуг є факт надання позивачем відповідних освітніх послуг. Оскільки, вона виконала зобов'язання за контрактом, у зв'язку з відсутністю заборгованості зі сплати коштів за навчання за контрактом, нарахування позивачем пені у розмірі 1256 грн. 14 коп. є неправомірним. Крім того, зазначає, що позивачем невірно застосований строк позовної давності, що встановлений п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, щодо нарахування пені, що також є підставою для відмови у задоволенні цієї вимоги позивача. Просить суд відмовити у повному обсязі у задоволенні позову.
Позивачем через канцелярію суду подано відповідь на відзив, у якій зазначено наступне. Між Університетом державної фіскальної служби України та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) укладено контракт № 914 від 05.05.2014 року про надання освітніх послуг. Відповідно до умов контракту, позивач бере на себе зобов'язання за рахунок коштів відповідача здійснити навчання (надати освітню послугу) здобувача ОСОБА_1 . Відповідно до п. 2.3.1. контракту відповідач повинен здійснювати оплату за надані виконавцем освітні послуги у порядку та на умовах, визначених контрактом. Відповідно до п. 4.1. вартість освітніх послуг за контрактом за навчання в аспірантурі становить 7145 грн. 00 коп. А відповідно до п. 4.1.1. вартість освітніх послуг за 1 рік навчання становить 7145 грн. 00 коп. Відповідно до заяви ОСОБА_3 від 12.05.2014 оплату за навчання здійснює щосеместрово у сумі 3572 грн. 50 коп. Університет державної фіскальної служби України повністю виконав свої зобов'язання за контрактом. Наказом Університету ДФС України «Про відрахування» №1546 від 06.11.2017 ОСОБА_1 , аспірантку кафедри управління адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності відраховано з 09.11.2017. Служба бухгалтерського обліку та фінансової звітності Університету ДФС України відкоригувала суму заборгованості по навчанню згідно контракту від 05.05.2014 № 914 та зменшила нарахування на суму 10717 грн. 00 коп. На даний час сума заборгованості ОСОБА_3 становить 7145 грн. 00 коп. У зв'язку з поданням заяви про зменшення розміру позовних вимог та уточненої позовної заяви сума боргу становить 8401 грн. 14 коп. 7145 грн. 00 коп. + 1256 грн. 14 коп. = 8401 грн. 14 коп. Так, відповідно до п. 5.1. контракту за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за вказаним договором сторони несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до п. 6.3. контракту зміни та доповнення до контракту вносяться шляхом підписання сторонами додаткових угод. По інформації вказаній у відзиві відповідача 27.12.2016 було захищено дисертаційне дослідження на тему: «Адміністративно-правові засади забезпечення інформаційної безпеки в діяльності органів Державної фіскальної служби України» у спеціалізованій вченій раді Д 27.855.02 в Університеті державної фіскальної служби України зі спеціальності 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. На підтвердження зазначеного надано копію довідки Голови спеціалізованої вченої ради Д 27.855.02 Університету. Проте відповідачем не надано доказів (заяви, додаткової угоди), які б підтверджували бажання достроково розірвати договір з закладом вищої освіти. Крім цього, до відділу аспірантури Університету не надано довідки про захист дисертаційного дослідження. Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди. Також, згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умови договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Просить суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідачем через канцелярію суду подано заперечення щодо відповіді на відзив, в яких зазначено, що у відповіді на відзив позивач зазначає про те, що Університет державної фіскальної служби України повністю виконав свої зобов'язання за контрактом. Наказом Університету ДФС України «Про відрахування» № 1546 від 06.11.2017 ОСОБА_1 , аспірантку кафедри управління адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності відраховано з 09.11.2017». Проте, позивачем не зазначається, на якій підставі її відраховано з 09.11.2017, якщо захист дисертації відбувся 27.12.2016. Наказ Університету ДФС України «Про відрахування» № 1546 від 06.11.2017 року винесено всупереч вимогам законодавства України про освіту. Адже її мали відрахувати ще з 27.12.2016 року. Щодо твердження позивача, про те, що відповідачем не надано доказів (заяви, додаткової угоди), які б підтверджували бажання достроково розірвати договір з закладом вищої освіти та неподання до відділу аспірантури Університету довідки про захист дисертаційного дослідження. По-перше, після захисту нею була надана до відділу аспірантури Університету довідка Голови спеціалізованої вченої ради Д 27.855.02 Університету про те, що 27.12.2016 нею захищено дисертаційне дослідження. Зазначена довідка надавалась до відділу аспірантури з метою своєчасного винесення Університетом наказу про її відрахування. Проте, їй не відомо з яких причин наразі повідомляється про відсутність цієї довідки у відділі аспірантури. По-друге, Університету було відомо про достроковий захист дисертації, що підтверджується у самому наказі Університету ДФС України «Про відрахування» № 1546 від 06.11.2017, яким її відраховано у зв'язку із достроковим захистом дисертації. Проте, всупереч Закону України «Про вищу освіту», Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 № 309, її відраховано з 09.11.2017, а не з 27.12.2016. По-третє, п. 6.5 Контракту передбачено, що у питаннях не врегульованим цим контрактом, сторони керуються Положенням про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 № 309, та законодавством України. Питання дострокового захисту дисертації не врегульоване Контрактом, відповідно воно врегульовується Положенням про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 №309, а також законодавством України. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про вищу освіту» підставами для відрахування здобувача вищої освіти є завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою. Пунктом 24 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженого постановою Кабінету/ Міністрів України від 01.03.1999 №309, встановлено, що аспірант або докторант, який успішно захистив дисертацію до закінчення терміну навчання в аспірантурі або перебування в докторантурі, вважається таким, що повністю виконав індивідуальний план роботи, і відраховується з аспірантури або докторантури з дня захисту дисертації. Відповідно до законодавства про вищу освіту у зв'язку із захистом дисертації Університет мав винести наказ про її відрахування з 27.12.2016, а не з 09.11.2017. Вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав заяву в якій просив слухати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Судом встановлено, що згідно контракту № 914 про підготовку здобувача наукового ступеня кандидата наук у Національному університеті державної податкової служби України (за рахунок коштів фізичної особи) від 05.05.2014 року, укладеного між Національним університетом державної податкової служби України (виконавець) та ОСОБА_1 (замовник) виконавець зобов'язується за рахунок коштів замовника прикріпити його до кафедри управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності Національного університету державної податкової служби України за спеціальністю (надалі освітні послуги) 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право для здобуття наукового ступеня кандидата наук у порядку та на умовах, визначених цим Контрактом у відповідності до Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 01.03.199р. № 309.
Відповідно до п. 2.3.4. контракту замовник повинен здійснювати оплату за надані виконавцем послуги у порядку та на умовах, визначених контрактом.
Відповідно до п. 4.1. контракту вартість освітніх послуг за цим контрактом за навчання замовника в аспірантурі 35725гривень.
Відповідно до п. 4.1.1. контракту вартість освітніх послуг за 1 рік навчання становить 7145грн.
Також відповідно до п.5.2 Контракту, за несвоєчасне внесення плати за надання освітніх послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від вартості невиконаного в строк зобов'язання.
Згідно п. 6.1. контракту термін дії Контракту з 25.04.2014р. до 25.04.2019р.
Згідно змісту наказу № 754 від 25.04.2014р. «Про прикріплення здобувачів до кафедр та призначення наукових керівників ОСОБА_4 прикріплено здобувачем для поглибленого теоретичного вивчення спеціальних дисциплін та підготовки кандидатської дисертації до захисту за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право до кафедри управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності.
Згідно наказу № 1546 від 06.11.2017 року «про відрахування аспірантів, здобувачів у 2017р. вбачається, що ОСОБА_1 у зв'язку із достроковим захистом дисертації відраховано з аспірантури Університету ДФС з 09.11.2017 року за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право.
Згідно довідки, що містить підпис голови спеціалізованої вченої ради Д 27.855.02 В.Т.Білоус та печатку університету, виданій ОСОБА_1 , вбачається, що вона 27 грудня 2016 р. (протокол №4) захистила дисертаційне дослідження на тему: «Адміністративно-правові засади забезпечення інформаційної безпеки в діяльності органів Державної фіскальної служби України» у спеціалізованій вченій раді Д 27.855.02 в Університеті державної фіскальної служби України зі спеціальності 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право.
ОСОБА_1 отримала диплом кандидата наук Університет державної фіскальної служби України ДІ № 041695, відповідно до якого ОСОБА_2 захистила дисертацію та здобула науковий ступінь кандидата юридичних наук на підставі рішення Атестаційної колегії від 27.04.2017, даний факт підтверджено доданою копією диплому до відзиву на позовну заяву від 09.11.2020р.
Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 12.05.2014 року оплату за навчання здійснюється щосиместрово у сумі 3572,50грн.
Згідно поданого позивачем розрахунку заборгованості по оплаті за навчання за період надання освітньої послуги з 05.11.2016 по 05.05.2017 сума заборгованість становить 7145,00грн.
Згідно розрахунку пені по оплаті за навчання ОСОБА_5 , за період з 25.11.2019 року по 12.06.2020 року пеня складає 1256,14грн.
З метою досудового врегулювання зазначеного питання на адресу відповідача було направлено лист претензію про необхідність сплати боргу, проте відповідачем заборгованість не погашено.
У відповідності до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання.
Відповідно до ст. 611 ЦК, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Стаття 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем ОСОБА_1 не було виконано зобов'язання за контрактом № 914 від 05.05.2014 року, заборгованість по оплаті за надання освітніх послуг не погашено.
Однак, відповідачка заперечує проти стягнення з неї грошового боргу, мотивуючи тим, що нею будо достроково закінчено навчання, а саме 27.12.2016 року захищено дисертаційне дослідження та отримано диплом, тому наказ Університету ДФС України «Про відрахування» № 1546 від 06.11.2017, яким її - ОСОБА_6 у зв'язку із достроковим захистом дисертації відраховано з аспірантури Університету ДФС України з 09.11.2017, винесено всупереч вимогам законодавства України про освіту. Адже її мали відрахувати з 27.12.2016.
При цьому зі сторони відповідачки не надано жодних належних доказів, про те, що вона зверталася до Університету з питанням дострокового розірвання контракту № 914 від 05.05.2014 року, таким чином суд приходить до висновку про те, що спірний контракт достроково, а саме з 27.12.2016 року не розірвано.
Твердження відповідача про те, що наказ Університету ДФС України «Про відрахування» № 1546 від 06.11.2017 року винесено всупереч вимогам законодавства України про освіту: порушено вимоги Закону України «Про вищу освіту», Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженого постановою Кабінету МІНІСТРІВ України від 01.03.1999 № 309, умови контракту, теж не найшли свого підтвердження, оскільки відповідачем не надано жодних доказів, щодо недійсності чи скасування наказу Університету ДФС України «Про відрахування» № 1546 від 06.11.2017 року.
Згідно п. 3.2. контракту відкріплення замовника від університету відбувається на підставі рішення Вченої ради, наказом виконавця.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.
Університет державної фіскальної служби України реорганізований шляхом приєднання до Державного податкового університету на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 № 1202-р «Про утворення Державного податкового університету» та наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2021 № 574 «Деякі питання утворення Державного податкового університету». Державний податковий університет є правонаступником Університету державної фіскальної служби України.
Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами.
З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі, оскільки позивач виконав в повному обсязі всі зобов'язання перед відповідачем, відповідач в свою чергу зобов'язання, передбачені контрактом в повному обсязі не виконала, протилежного суду доведено не було.
Відповідно до ч.2 п.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 2102,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 76-81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Державного податкового університету до ОСОБА_1 про стягнення грошового боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного податкового університету борг за надання освітніх послуг у розмірі 7 145,00 грн. та пені у розмірі 1 256,14 грн., що в сумі складає 8 401,14 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного податкового університету судовий збір у сумі 2 102,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст судового рішення буде складено протягом 10 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Суддя: Н.Ф. Карабаза