ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 55/33516.12.10
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,
при секретарі Шаповалові А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою Приватного підприємства «фараон Рлюс», м.Севастополь
до Закритого акціонерного товариства «Концерн Надра», м.Київ
про: про зобов'язання вчинити певні дії
за участю уповноважених представників:
від Позивача - Валов Д.Г. - (дов. № б/н від 12.08.2010р.);
від Відповідача -Іванчук М.М. -(довір. № б/н від 08.11.2010р.)
У судовому засіданні проголошувалась перерва з 11.11.2010р. по 02.12.2010р., відповідно до ст.77 ГПК України.
Приватне підприємство «Фараон Плюс», м. Севастополь (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Концерн Надра», м. Київ (далі-Відповідач) якою просить суд зобов'язати Відповідача прийняти по актам виконаних робіт надані послуги Позивачем з перевозки пасажирів і багажу.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Листи Позивача з доказами їх направлення Відповідачу, Витяг з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Відповідача, Претензія з доказами її направленні Відповідачу від 09.06.2010р. вих.№28, Акт звірки взаємних розрахунків підписаний лише з боку Позивача, Договір №3/1 від 12.12.2006р., Додаток №1 до Договору, рахунки, Акти виконаних робіт, правоустановчі документи Позивача.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 629, 908, 910 ЦК України, , ст.45, 54, 55 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2010р. за клопотанням Позивача продовжений процесуальний строк розгляду справи, відповідно до ст.69 ГПК України.
09.11.2010р. Відповідач надав через канцелярію суду Відзив на позовну заяву, яким заперечив проти позовних вимогу повному обсязі, вказав, що позивачем пропущений строк позовної давності протягом якого Позивач мав право звернутися до суду з вимогою про захист своїх порушених прав, оскільки вказаний строк закінчився 10.09.2010р. Заявив про застосування позовної давності. Вказав що Відповідач у період з 26.06 по 13.08.2007р. не замовляв послуг, не потребував та не споживачів дані послуг. Позивачем не надано суду жодного документу, який підтверджує правомірність здійснення ним господарської діяльності з надання автотранспортних послуг, зокрема в період з 26.06.2007р. по 13.08.2007р. Надав копію Акту звірки взаємних розрахунків станом на 08.11.2010р., підписаний лише з боку Відповідача, за яким заборгованість Відповідача станом на 08.11.2010р. відсутня. 16.12.2010р. Відповідач надав доповнення до Відзиву на позовну заяву, вказав що вказані Позивачем автомобілі, відповідно до даних, зазначених в ліцензійних картках, які надані до матеріалів справи, були зареєстровані в 2009р., початок дії вказаних карток зазначених автомобілів визначено 2009р. таким чином, позивач не мав юридичної та фактичної можливості використовувати перелічені транспортні засоби при наданні послуг Відповідачу в період з 26.06.2007р. по 14.08.2007р. Просять суд не приймати надані Позивачем докази у вигляді пояснень гр. Остроносової, Волошко, Скоріной. Щодо замовлення послуг з перевезенні з використанням картки №36333, то Відповідачу невідомо про існування вказаної картки в рамках договору №3/1 від 12.12.2006р. Договором не передбачено існування договірних відносин між сторонами.
Надав оригінал письмових пояснень гр.. ОСОБА_1, якими він зазначає про те, що з середини червня по вересень 2007 р. Позивач не потребував послуг з перевезення пасажирів та вантажу, оскільки товариством в цей період проводилися роботи з обробки зібраних матеріалів та інформації у м. Києві та інше.
Позивач у судовому засіданні 02.12.2010р. надав уточнення, якими змінив пункт 2 прохальної частини позову, а саме зобов'язати ЗАТ «Концерн Надра»прийняти по актам виконаних робіт надані Позивачем послуги з перевезення пасажирів і багажу, шляхом підписання актів виконаних робіт. Надав копії наступних документів: ліцензійні картки на автомобілі, пояснення диспетчера ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4., пояснення водія ОСОБА_5, договір про надання послуг між ПП ОСОБА_6 та ЧП «Фараон Плюс», трудові договори ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4., копії наказів про прийняття на роботу ОСОБА_5, ОСОБА_7
У судовому засіданні 16.10.2010р. представник Позивача надав заперечення на відзив відповідача, вказав, що Лист №25 від 10.09.2007р. був направлений на адресу Відповідача 11.09.2010р. Проте враховуючи положення ст.7 ГПК України, Позивач міг дізнатися про порушення свого права лише через місяць після направлення претензії. Зазначив, що з в'язку з тим що умовами договору не передбачений строк оплати заборгованості по вказаним послугам, кінцевою датою розрахунків є останній день дії договору, а саме 31.12.2007р. Підтримав позовні вимоги.
Представники Відповідачів у судове засідання з'явився, заперечив проти позову, у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані позивачем докази, суд
12 грудня 2006р. між Позивачем (Перевізник) та Відповідачем (Замовник) був укладений Договір №3/1 (надалі-Договір) відповідно до п.1.1. якого, в порядку і на умовах, обумовлених цим Договором, Перевізник бере на себе зобов'язання за плату надати Замовнику автотранспортні послуги, а саме здійснювати перевезення пасажирів та багажу замовника в пункт призначення, вказаний Замовником (надалі-автотранспортні послуги), а Замовник зобов'язується оплатити автотранспортні послуги на умовах цього Договору.
Відповідно до п.1.2. Договору Перевізник надає автотранспортні послуги за заявкою Замовника цілодобово. Маршрут руху, тип і кількість машин при кожній поїздці узгоджуються Сторонами.
Згідно п.2.1.1. Замовник має право звернутися (усно, факсом, або шляхом радіозв'язку) але не пізніше ніж за 30 хвилин до моменту виїзду, до Перевізника з замовленням про надання автотранспортних послуг за маршрутом, який визначається Замовником в заявці.
Пунктом 3.1. Договору сторони визначили, що вартість послуг що надаються Перевізником автотранспортних послуг є договірною. Вартість перевезення пасажирів і багажу Замовника складає 0,90 грн. без ПДВ за 1 км. Вартість простою автотранспортного засобу з вини Замовника складає 30 грн. без ПДВ за 1 час.
Відповідно дот п.6.1. Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і дії до 31.12.2007р.
11.09.2007р. за вих.№25 Позивач направив Відповідачу Лист з вимогою сплатити суму заборгованості, надав рахунки для сплати №11 і №18 на суму 12108,96грн. та акти виконаних робіт підписані з боку Позивача.
25.10.2007р. за вих.№35 Позивач направив на адресу Відповідача вимогу про сплату заборгованості з наданням рахунку для оплати №11,18 повторно і 16/2 і 18/2 на суму 14 119,00 грн. і акти виконаних робіт.
03.12.2007р. на адресу Відповідача Позивач направив Претензію про сплату заборгованості. Проте відповіді не отримав.
15.06.2010р. на адресу Відповідача Позивач направив Претензію вих..№28 від 09.06.2010р. з вимогою в строк до 7-ми банківських днів погасити заборгованість.
Відповідач відповіді не надав, заборгованість не оплатив.
З урахування вищевикладеного, Позивач звернувся з вказаним позовом про зобов'язання ЗАТ «Концерн Надра»прийняти по актам виконаних робіт надані Позивачем послуги з перевезення пасажирів і багажу, шляхом підписання актів виконаних робіт.
Відповідачі проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
Як вбачається із матеріалів справи та на чому наполягає Позивач, сутність цього спору полягає у спонуканні Відповідача прийняти по актам виконаних робіт надані Позивачем послуги з перевезення пасажирів і багажу, шляхом підписання актів виконаних робіт.
Згідно ч.1. ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України) і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим до виконання сторонами.
В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
З вищезазначених норм вбачається, що договорі за своєю суттю є домовленістю, в якій втілюється вільне волевиявлення його сторін, автономія їх волі, а його особливістю є те, що він є юридичним фактом, який слугує підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків. Договір є також однією з підстав виникнення цивільно-правового зобов'язання. Зобов'язання, що виникло і діє, породжує для однієї сторони право вимагати, а для іншої сторони - обов'язок виконувати певну відому дію (надати послугу) або ж утриматися від неї. Належне виконання зобов'язання -це, передусім, виконання його відповідно до умов договорів та інших актів законодавства. Пріоритетність умов договору дає можливість його сторонам обрати такий конкретний варіант виконання зобов'язання, який би найбільшою мірою відповідав їхнім інтересам, оскільки сторони в договорі можуть відступати від положень цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором 3/1 від 12.12.2006р. щодо оплати послуг та підписання Акту виконаних робіт.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.34 ГПК України).
Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до п.1.2. Договору Перевізник надає автотранспортні послуги за заявкою Замовника цілодобово. Маршрут руху, тип і кількість машин при кожній поїздці узгоджуються Сторонами.
Будь-яких зобов'язань щодо підписання Позивачем і Відповідачем Акту виконаних робіт сторони в договорі не обумовили.
Заявок Позивача щодо надання автотранспортних послуг за період з липня 2007р. по серпень 2007 року включно до матеріалів справи не надано. Додані до матеріалі справи докази (ліцензійні картки на автомобілі, пояснення диспетчера ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4., пояснення водія ОСОБА_5, договір про надання послуг між ПП ОСОБА_6 та ЧП «Фараон Плюс», трудові договори ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4., копії наказів про прийняття на роботу ОСОБА_5, ОСОБА_7) не є належними доказами підтвердження надання послуг за Договором за період з липня по серпень 2007р.
Зобов'язання Відповідача за умовами договору щодо прийняття робіт шляхом підписання актів, відсутнє, також в матеріалах справи відсутні належні докази порушення прав Позивача, що зумовило Позивача звернутися до суду за захистом порушених прав з боку Відповідачів.
Отже, у суду не має підстав для висновку ані про наявність права на позов у розумінні ст.1 Господарського процесуального кодексу України та ст. 15 Цивільного кодексу України, і обґрунтованості його підстав, ані про наявність факту порушення суб'єктивного права Позивача.
Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, п. 1 ч.3 ст. 129 Конституції України суд управнений здійснювати повноваження із захисту прав виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Виходячи із змісту ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковою умовою для застосування судом певного способу захисту права є факт його порушення (невизнання або оспорювання) Відповідачами, що, у світлі заявлених Позивачем вимог, у повній мірі узгоджується із положеннями ст. 392 Цивільного кодексу України.
Отже, враховуючи що підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір №3/1 від 12.12.2006р., в якому не передбачено обов'язок Відповідача приймати роботи шляхом підписання Актів виконаних робіт, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Суд розглянув Заяву Відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності, та дійшов до висновку про відсутність такого пропуску строку позовної давності, оскільки судом встановлено відсутність порушеного права Позивача за захистом якого звернувся останній.
Відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України судові витрати покладаються на Позивача.
Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1.У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Фараон Плюс»відмовити повністю.
У судовому засіданні 16.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 24.12.2010р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.
Суддя Н.І. Ягічева