Справа № 201/10978/25
Провадження № 2 /201/4930/2025
09 жовтня 2025 року м. Дніпро
Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Федоріщев С.С., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Целік Віктора Віталійовича про відвід головуючого у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіна Ліана Леонідівна, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньов Максим Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення грошових коштів, -
03 вересня 2025 року до Соборного районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіна Ліана Леонідівна, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньов Максим Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення грошових коштів.
Ухвалою судді від 04 вересня 2025 року було відкрито провадження у даній справі.
04 вересня 2025 року до суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій представник позивача просив накласти арешт на грошові кошти відповідачки в межах ціни позову, обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів тим, що виконавчий напис нотаріуса № 1007 від 27.08.2025 р., вчинений приватним нотаріусом Вдовіною Л.Л., став підставою для відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2, у межах якого кошти з рахунків позивача вже були примусово списані та перераховані відповідачці.
Ухвалою судді від 04 вересня 2025 року заяву про забезпечення позову було задоволено, до набрання законної сили рішенням у даній справі вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, електронні гроші, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках, електронних гаманцях та на кошти на рахунках та/або електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, та належать ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в межах ціни позову у розмірі 6 350 050 (шість мільйонів триста п'ятдесят тисяч п'ятдесят) грн. 80 коп., які в свою чергу були стягнуті з позивача у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньовим М.О.
08 жовтня 2025 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Целік Віктора Віталійовича про відвід головуючого у даній справі, у якій він послалася на те, що у зв'язку з арештом всіх банківських рахунків, ОСОБА_1 позбавлена можливості утримувати дітей, як за рахунок примусово стягнутих аліментів, так і за рахунок особистих коштів. Наразі, діти ОСОБА_1 позбавлені можливості навчання, відповідного харчування, відпочинку, розвитку та взагалі належного існування. Розуміючи важливість наявності у матері грошових коштів для належного утримання дітей, головуючий по справі постановив ухвалу про забезпечення позову та наклав арешт на всі рахунки ОСОБА_1 , чим порушив її конституційні права, передбачені ст. 48 Конституції України.
Заявник зазначає, що за материнську самовідданість, зразкове виховання дітей та забезпечення умов для їх всебічного розвитку, указом президента України Володимира Зеленського від 09.05.2025 №300/2025, ОСОБА_1 присвоєно почесне звання «Мати - героїня». Натомість, безпідставний арешт коштів матері, яка утримує трьох дітей, позбавляє можливості ОСОБА_1 не тільки підтримувати присвоєне звання, але й взагалі належного утримання дітей.
Крім того, заявник зазначає, що відповідно до відомостей з сайту судової влади, заяву про забезпечення позову було подано представником позивача до суду 04.09.2025, автоматизований розподіл заяви відбувся: 04.09.2025 о 15:21. Завантаження тексту ухвали про відкриття провадження у справі відбулось о 17:40:00. Завантаження тексту ухвали до реєстру судових рішень відбулось о 17:40:52. Слід звернути увагу, що заява про забезпечення позу з додатками складає 22 сторінки, а позов з додатками - 34 сторінки. Згідно з реєстром судових рішень (інформація міститься у публічному доступі), 04.09.2025, окрім заяви про забезпечення позову у справі №201/10978/25, суддею Федоріщевим С.С. здійснено розгляд ще декількох справ, та ухвалено по ним судові рішення, а саме:
- У справі 201/10863/25 розглянуто заяву керівника Правобережної прокуратури міста Дніпра та постановлено ухвалу про забезпечення позову.
- Постановлено ухвалу про залишення без розгляду заяви у справі №201/4680/25
- Постановлено ухвалу про витребування доказів у справі №201/2321/23
- Постановлено ухвалу про передачу справи на розгляд іншому суду у справі №201/10773/25
- Постановлено ухвалу про передачу справи на розгляд іншому суду у справі №201/10814/25
- Постановлено ухвалу про передачу справи на розгляд іншому суду у справі 201/10803/25
- Постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху у справі №201/10818/25
- Постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху у справі №201/10956/25
- Постановлено ухвалу про передачу справи на розгляд іншому суду у справі №201/10986/25
- Постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху у справі №201/10831/25
- Винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення № 201/7468/25
- Постановлено ухвалу про відстрочення виконання рішення суду у справі №201/1363/25
- Постановлено рішення у справі №201/2891/24
- Постановлено рішення у справі №201/7007/24
- Постановлено рішення у справі №201/7397/25
- Постановлено рішення у справі №201/4941/25
З аналізу часу авторозподілу заяви про забезпечення позову, її об'єму та самого позову, навантаження суду 04.09.2025, а також часу внесення заяви про забезпечення в реєстр судових рішень, як зазначає заявник, вбачається, що суддя за 2 години 19 хвилин, маючи значне навантаження по інших справах, дослідив матеріали заяви про забезпечення позову з позовною заявою та написав текст ухвали на 5 аркушах.
За таких обставин, на думку заявника, є очевидним, що за такий проміжок часу, неможливо здійснити повне, всебічне та об'єктивне дослідження доказів та постановити та вирішити питання про забезпечення позову.
Ознайомившись із заявою про відвід головуючого та дослідивши матеріали справи в частині обставин, про які йдеться у цій заяві, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч.7 ст.56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до пункту 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні від 09.11.2006 року по справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції, повинна визначатися за об'єктивним та суб'єктивним критеріями.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» від 24 лютого 1993 року, пп.27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» п.42). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» від 10 червня 1996 року, п. 38).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43). Відповідно до цього критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
У рішенні від 10 грудня 2009 р. у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об'єктивним критерієм. На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.
Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
При вирішенні справи Європейський суд у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Тобто, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для висновку про упередженість судді потрібні докази її фактичної наявності, що може бути підставою для відсторонення судді від розгляду справи. Іншими словами, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей чи уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Крім того, неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Пряма чи опосередкована заінтересованість у результаті розгляду справи як підстава для відводу може мати юридичний або побутовий характер. Юридична заінтересованість має місце, якщо від результату вирішення спору у судді виникнуть, зміняться або припиняться певні права або обов'язки. Побутова або фактична заінтересованість полягає в тому, що рішення суду може мати вплив на особисті стосунки судді з оточуючими.
За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. При цьому суд вважає, що наявність об'єктивного критерію має визначатися виходячи з об'єктивно існуючих обставин, тобто обставин, які існували та існують поза волею учасників процесу.
Отже, згідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, існування безсторонності повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
В даному випадку, при досліджені матеріалів позову та заяви про його забезпечення, судом було встановлено, що зазначеним виконавчим написом, вчиненим 27 липня 2025 року Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіною Ліаною Леонідівною, з позивача ОСОБА_2 на користь відповідачки по справі ОСОБА_1 стягнуто 6 350 050 грн. 80 коп. в рахунок погашення заборгованості по аліментах на утримання трьох спільних дітей сторін. Підставою для вчинення цього виконавчого напису стало звернення відповідачки до нотаріуса із відповідною заявою, у якій вона зазначила про невиконання позивачем умов укладеного між сторонами нотаріально посвідченого договору про утримання дітей від 07.03.2024, відповідно до умов якого, ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання перераховувати на валютний рахунок відповідачки по 9 000 ЄВРО щомісячно на утримання кожної дитини, а загалом, на трьох дітей - 27 000 ЄВРО щомісячно.
Як зазначає сторона позивача у позовній заяві, та підтверджує сторона відповідачки у відзиві на позов, за неповних півтора роки, - з моменту укладення зазначеного договору 07.03.2024 до 21.08.2025, на виконання його умов, позивачем сплачено на користь відповідачки 657 000 ЄВРО, в той час, як за підрахунками її сторони, позивач би мав сплатити 810 000 ЄВРО, з чим останній не згоден, вказуючи на зміну суттєвих умов зазначеного договору, пов'язану із досягнення старшим сином сторін повноліття ІНФОРМАЦІЯ_1 , не врахування платежу, зробленого ним 09.07.2025 в сумі 3 532 053,60 грн. тощо.
Ухвалою суду від 04 вересня 2025 року, по даній справі було застосовано заходи забезпечення позову, якою до набрання законної сили рішенням у даній справі накладено арешт на грошові кошти, електронні гроші, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках, електронних гаманцях та на кошти на рахунках та/або електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, та належать відповідачці по справі В МЕЖАХ ЦІНИ ПОЗОВУ у розмірі 6 350 050 (шість мільйонів триста п'ятдесят тисяч п'ятдесят) грн. 80 коп., які в свою чергу вже були стягнуті з позивача у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньовим М.О., отже теза про те, що судом накладено арешт на «ВСІ КОШТИ» відповідачки, є помилковою.
Дану ухвалу своєчасно внесено до Реєстру судових рішень, вона оприлюднена для доступу широкого загалу осіб, тому мотиви, з яких суд дійшов висновку про наявність підстав для постановлення цієї ухвали, можуть бути з'ясовані кожним охочим.
Щодо твердження про те, що в результаті арешту «ВСІХ КОШТІВ», ОСОБА_1 та її діти позбавлені будь-яких засобів для існування, а діти позбавлені можливості навчання, розвитку, відпочинку та харчування, слід зазначити, що окрім вищезгаданих сум грошових коштів, отриманих відповідачкою від позивача в рахунок сплати ним аліментів, які значно перевищують мінімальний рівень грошового забезпечення дітей, гарантований національним законодавством, та дозволяє їх утримувати значний проміжок часу навіть без повторних перерахувань в подальшому.
Крім того, вже під час розгляду справи в суді, 23.09.2025, позивачем, на виконання умов вищезгаданого договору, перераховано відповідачці 72 000 ЄВРО в рахунок сплати аліментів за липень-вересень 2025 року, та відповідні документи, які підтверджують цей факт, долучено до матеріалів справи. Тому твердження про відсутність у дітей сторін засобів до існування, навряд чи виправдані.
Слід наголосити на тому, що високе звання «Мати-героїня», яке має відповідачка ОСОБА_1 , безумовно враховується судом, та до неї суд має виключно шанобливе ставлення та повагу як до матері, що має п'ятьох дітей, з яких двоє на теперішній час ще неповнолітні. Також суд поважає ОСОБА_1 й як успішну бізнес-леді, що має приголомшливі досягнення у своїй комерційній діяльності, - як власника комерційного банку та лідера низки сучасних бізнес-проектів, кавалера "Хреста пошани" від Міністерства оборони за значний волонтерський внесок та допомогу армії, про що суду відомо з сайту Інформаційної агенції «УНН», від якої 06.10.2025 до суду надійшов інформаційний запит щодо даної справи. Зазначене, на глибоке переконання суду, вказує на те, що відповідачка, очевидно, не тільки заможна ділова жінка, але й є чуйною людиною, дбайливою вихователькою для своїх дітей, справжньою патріоткою, хоча й проживає на теперішній у Швейцарії, на що вказує її представник у своєму відзиві на позов.
Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідно до п.2 ч.3 ст.2 ЦПК України, однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, тому суд з однаковою повагою має відноситися до усіх учасників даної справи.
Що стосується хронометражу часу, який мав суддя для постановлення ухвали про забезпечення позову у даній справі, наведеного заявником у своїй заяві про відвід головуючого, суд погоджується із його висновком про вкрай щільний графік роботи суду, однак це пов'язано із об'єктивними причинами, викликаними, перш за все, кадровим некомплектом в судах та надмірним навантаженням через велику кількість справ, що надходять на розгляд суддям усіх судів України на теперішній час, та Соборний районний суд міста Дніпра в цьому питанні не виняток. Однак, ухвала про забезпечення суду у даній справі, на переконання суду, достатньо вмотивована, відповідає вимогам закону, своєчасно внесена до ЄДРСР.
Водночас, відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо якогось юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З огляду на викладене, підстави для відводу головуючого від розгляду даної справи, на які посилається представник ОСОБА_1 - адвокат Целік Віктор Віталійович у своїй заяві від 08 жовтня 2025 року, не узгоджуються із приписами чинного законодавства. Його заява про відвід головуючого є необґрунтованою, оскільки жодних дій або бездіяльності, які можна було б витлумачити як обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді в контексті п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, головуючим не вчинялося.
Відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
В даному випадку, заява про відвід головуючого надійшла до суду 08 жовтня 2025 року, а наступне судове засідання призначене на 13 жовтня 2025 року об 11.30 год., з чого випливає, що до цієї заяви стосовно порядку її розгляду мають бути застосовані положення абз.1 ч.3 ст.40 ЦПК України, адже вона надійшла до суду за три робочих дня до засідання по справі.
Відповідно до ч.1 ст.33 ЦПК України, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 33, 37, 40, 258-261 ЦПК України, -
Визнати заявлений представником ОСОБА_1 - адвокатом Целіком Віктором Віталійовичем відвід головуючого у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіна Ліана Леонідівна, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньов Максим Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення грошових коштів - необґрунтованим.
Цивільну справу № 201/10978/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіна Ліана Леонідівна, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньов Максим Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення грошових коштів - передати до канцелярії суду для виконання вимог ч.1 ст.33 ЦПК України.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя С.С. Федоріщев