Справа № 515/1538/25
Провадження № 1-кп/515/1913/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
09 жовтня 2025 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025168240000079 від 20.08.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Старосілля Саратського району Одеської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.125 Кримінального кодексу України,
Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження за таких обставин.
31 липня 2025 року, приблизно о 23:00 годині, ОСОБА_5 знаходячись в приміщені кафе «Ізюмінка», що розташоване в м. Татарбунари по вул. Центральна № 28-а, Білгород-Дністровського району, Одеської області, на ґрунті раптово виниклого конфлікту з потерпілою ОСОБА_4 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень останній, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно правою рукою схопила потерпілу ОСОБА_4 за ліву руку та притиснувши пальцями нігтями подряпала руку. У результаті своїх умисних, неправомірних дій ОСОБА_5 спричинила потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді саден зовнішньої поверхні лівої руки, лівої ліктьової ямки, тильної поверхні лівої кисті. Вказані ушкодження, як у сукупності, так і кожне окремо, не були небезпечними для життя, мають незначні, скороминучі наслідки, що тривають не більше 6 днів, і за цим критерієм, згідно п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р.) відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Під час підготовчого судового засідання потерпіла ОСОБА_4 подала заяву, в якій повідомила, що відмовляється від обвинувачення, будь-яких претензій до обвинуваченої ОСОБА_5 не має, просила закрити кримінальне провадження. Подану нею заяву про відмову від обвинувачення ОСОБА_5 за частиною 1 статті 125 КК України підтримала.
Прокурор ОСОБА_3 вважав, що у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення, кримінальне провадження належить закрити.
Обвинувачена ОСОБА_5 просила закрити кримінальне провадження у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення.
Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.
Відповідно пункту 2 частини 3 статті 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 477 КПК України зазначене провадження є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до частини 4 статті 26 КПК України кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Пунктом 7 частини 1 статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством.
При цьому відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до абзацу 2 частини 7 статті 284 КПК України, якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Дії обвинуваченої належить кваліфікувати за частиною 1 статті 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
Зазначені вище фактичні обставини кримінального правопорушення не заперечувалися учасниками судового провадження.
Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.125 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , є проступком та згідно з п.1 ч.1ст.477 КПК України відноситься до кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 477 КПК України, кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, у тому числі, щодо кримінального правопорушення, передбаченого статтею 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження).
Враховуючи те, що під час підготовчого судового засідання потерпіла ОСОБА_4 відмовилася від обвинувачення у кримінальному провадженні приватного обвинувачення, передбаченому пунктом 1 частини 1 статті 477 Кримінального процесуального кодексу України, суд приходить до висновку про наявність безумовної підстави для закриття кримінального провадження.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_5 не обирався. Процесуальні витрати на залучення експерта відсутні. Речові докази у справі відсутні. Цивільний позов не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.26,284,314,369-372,392,395,477 КПК України, суд,-
Кримінальне провадження № 12025168240000079 від 20.08.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, закрити в зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд Одеської області протягом семи діб з дня її винесення.
Суддя: