Дата документу 25.09.2025
Справа № 334/7110/25
Провадження № 3/334/2547/25
25 вересня 2025 року cуддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Філіпова І.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Національної поліції України Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
20.08.2025 року о 23 год. 04 хв. в м. Запоріжжя по пр. Металургів, 5, громадянин ОСОБА_2 керував електро - самокатом «Bolt», в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку за допомогою газоаналізатора «Драгер», результат огляду позитивний 0,84%, чим порушив вимоги п.2.9А ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_2 з'явився просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки електросамокат «Bolt», яким керував ОСОБА_2 не є предметом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому він не є суб'єктом вчинення даного адміністративного правопорушення. Оскільки згідно з технічними характеристиками електросамокат «Bolt» потужність двигуна складає 350 W. Відповідно до технічної характеристики на електросамокат установлено, що максимальна швидкість до 25 км/г.
Суд, вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи про адміністративні правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 429334, результат тесту «Драгер» позитивний 0,84%, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського на якому зафіксовано обставини з місця події, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 , відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 керував електросамокатом «Bolt»у стані алкогольного сп'яніння. При цьому протокол не містить будь-яких посилань на технічні характеристики, які у своїй сукупності вказували б, що даний транспортний засіб віднесено до категорії саме механічних транспортних засобів.
Частиною 1 статті 130 КпАП України передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» дійсно передбачено обов'язок водія транспортного засобу не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 затверджені Правила дорожнього руху, які відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил (пункт. 1.1).
При цьому суд звертає увагу, що в Правилах окремо визначаються такі терміни як «транспортні засоби» та «механічні транспортні засоби», а розділ 2 Правил передбачає обов'язки і права водіїв саме механічних транспортних засобів.
Так, якщо транспортний засіб це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, то механічний транспортний засіб це транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Відтак не всі транспортні засоби є механічними транспортними засобами, а поняття транспортний засіб є значно ширшим, і включає, для прикладу, велосипеди транспортні засоби, крім крісел колісних, що приводяться в рух мускульною силою людини, яка знаходиться на ньому, а особа, яка керує велосипедом, є не водієм, а велосипедистом.
Не можуть бути підставою для притягнення водія самоката з двигуном, потужністю менше ніж 3 кВт і Закон України від 24 лютого 2023 року № 2956-ІХ «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів».
Так, в статті 1 цього Закону наводиться визначення термінів, зокрема, електричного колісного транспортного засобу, легкого персонального електричного транспортного засобу, низько швидкісного легкого електричного транспортного засобу тощо.
Так, відповідно до цього Закону самокат, яким керував ОСОБА_1 за ознакою потужності визначається як легкий персональний електричний транспортний засіб колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину.
Проте в інших статтях цього Закону чи в будь-яких інших законодавчих актах України термін «легкий персональний електричний транспортний засіб» не вживається, і про те, що ці транспорті засоби прирівнюються до механічних транспортних засобів, а їх водії несуть обов'язки водіїв механічних транспортних засобів не йдеться.
Суд звертає також увагу на те, що відповідно до частини 12 статті 121 КпАП України, під транспортними засобами у статтях 121-126, 127-1- 128-1, частинах першій і другій статті 129, статтях 132-1,133-1, 133-2, 139 і 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
Стаття 130 КпАП України в зазначеному переліку відсутня, а відтак зазначене загальне визначення транспортних засобів для притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею не застосовується.
Враховуючи те, що потужність керованого ОСОБА_1 електросамокату є меншою ніж 3 кВт, тому цей транспортний засіб, який за своїми технічними характеристиками не можна прирівнювати до мопедів або інших механічних транспортних засобів, вимоги, які встановлені для водіїв механічних транспортних засобів, не можуть бути застосовані до ОСОБА_1 .
Таким чином, Правилами дорожнього руху України розмежовані поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб» та різниця між цими поняттями полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна. Отже, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт. У зворотному випадку транспортний засіб не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом.
Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, в зв'язку з недостатністю в матеріалах справи доказів того, що ОСОБА_1 вчинив інкриміноване йому адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст.ст.247, 291, 294 КУпАП,-
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Філіпова І. М.