Справа №243/6595/25
Провадження №2/243/1636/2025
(заочне)
08 жовтня 2025 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді Соловйової О.О.,
за участю секретаря судового засідання Коваленка В.В.
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про припинення права власності у спільній частковій власності та визнання права власності
23 липня 2025 року адвокат Прокопцев С.В., діючи на підставі ордеру в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою про припинення права власності у спільній частковій власності та визнання права власності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачеві на підставі судового рішення належить 13/20 часток житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Решта вказаного житлового будинку належить: ОСОБА_3 - 3/20 частки; ОСОБА_4 - 4/20 частки. Житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами розташований на двох земельних ділянках, власником однієї з них площею 0,0363 га на підставі Державного акту на право приватної власності на землю є позивач, користувачами другої ділянки площею 0,1029 га на підставі Державного акту на право постійного користування землею є позивач, а також відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Згідно висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна вказаний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, може бути поділений на два новоутворених об'єкта нерухомого майна: об'єкт 1 складається з житлового будинку Б-1 з відповідними господарськими будівлями і спорудами, що складає 13/20 часток від усього об'єкту нерухомого майна; об'єкт 2 складається з житлового будинку А-1 з відповідними господарськими будівлями і спорудами. Фактично позивач та відповідачі користуються відокремленими частками житлового будинку, кожна з яких може бути виділена в натурі без виконання будівельних робіт. Оскільки розпорядження часткою у будинку можливе лише за згодою іншого співвласника, а сторони не дійшли згоди, позивач просить суд припинити її право спільної часткової власності на 13/20 часток вказаного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, та визнати за нею право власності на житловий будинок Б-1 з відповідними господарськими будівлями і спорудами як самостійний об'єкт нерухомості за типом майна житловий будинок.
Ухвалою суду від 28.07.2025відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку загального позовного провадження, сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті позову, призначено підготовче засідання.
У встановлений судом строк сторони заяви по суті позову не надали.
Ухвалою суду від 10.09.2025 підготовче провадження у справі закінчено, розгляд справи призначено на 08.10.2025.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, надавши заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідачі, ОСОБА_5 , ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені, про причини неявки суду не повідомили.
Частиною 1 статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до вимог ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
У судовому засіданні встановлені наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, досліджені докази, на підставі яких встановлені ці обставини.
Згідно рішенню Слов'янського міськнарсуду Донецької області від 29 липня 1988 року за ОСОБА_1 визнано право власності і виділено в натурі 13/20 домобудування АДРЕСА_1 .
На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Першою слов'янською державною нотаріальною конторою Донецької області 20 серпня 1981 року, право власності на 3/20 частки того ж житлового будинку зареєстровано за ОСОБА_6 .
Згідно свідоцтву про право на спадщину за законом, виданого Першою слов'янською державною нотаріальною конторою Донецької області 10 листопада 1967 року, рішенню народного суду м. Слов'янська від 27 серпня 1980 р. право власності на 4/20 частки того ж житлового будинку зареєстровано за ОСОБА_4 .
Реєстрація відповідних часток житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за вказаними вище особами підтверджено довідкою Слов'янської міської військової адміністрації.
Вказаний житловий будинок розташований на двох земельних ділянках, власником однієї з них площею 0,0363 га на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого 18 травня 1998 року Слов'янською міською радою є позивач ОСОБА_1 , користувачами другої ділянки площею 0,1029 га на підставі Державного акту на право постійного користування землею, виданого 27 січня 1998 року Слов'янською міською радою,є позивач ОСОБА_1 , а також відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .
Відповідно до висновку про технічну можливість поділу об'єкта нерухомого майна від 11 липня 2025 р. житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , може бути поділений на два новоутворених об'єкта нерухомого майна: Об'єкт 1: житловий будинок Б-1 , тамбур б-1, прибудова б1-1, прибудова б2-1 загальною площею 147,4 кв. м, житловою площею 46,0 кв. м, що складається з приміщень: 1-1/18,5 кв. м, 1-2/22,9 кв. м, 1-3/3,4 кв. м, 1-4/3,9 кв. м, 1-5/16,7 кв. м, 1-6/4,7 кв. м, 1 7/10,8 кв. м, 1-8/8,0 кв. м, 1-9/10,4 кв. м, 1-10/16,7 кв. м, 1-11/10,5 кв. м, 1-12/4,1 кв. м, 1 13/5,7 кв. м, 1-14/7,0 кв. м, І/4,1 кв. м; гараж Ж, погріб З, літня кухня М, прибудова м, огорожа №1, огорожа №2, ворота №3, хвіртка №4, що складає 13/20 часток від усього об'єкту нерухомого майна. Об'єкт 2: житловий будинок А-1, прибудова а-1, ганок а1, ганок а2 загальною площею 69,7 кв. м, житловою площею 32,6 кв. м, що складається з приміщень: 1-1/3,0 кв. м, 1-2/5,0 кв. м, 1-3/16,3 кв. м, 1-4/10,3 кв. м, 2-1/8,9 кв. м, 2-2/17,3 кв. м, 2-3/8,9 кв. м, літня кухня Г, літня кухня Д, тамбур д, сарай Л, хвіртка №5, огорожа №6. За технічними показниками об'єкт може бути поділено за типом майна - житловий будинок без проведення будівельних робіт.
Дані висновку про технічну можливість поділу об'єкта нерухомого майна підтверджуються технічним паспортом на житловий будинок.
Таким чином, фактично сторони користуються відокремленими частками житлового будинку, кожна з яких становить окремий об'єкт і може бути виділений в натурі без виконання будівельних робіт. Однак, документально у власності сторін перебувають частки будинку.
За нормою ст. 356 ЦК України власність двох або більше осіб із зазначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до ч.1. ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
За змістом ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності; у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється; така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації; договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Позивач заявив про виділення йому 13/20 частки будинку в окремий об'єкт нерухомості і розпоряджатись своєю власністю на власний розсуд.
Згідно з п. 1. ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Отже, для визнання за позивачем права власності на відокремлений об'єкт нерухомості необхідно внести відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до п. 56 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу, виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, подаються, зокрема, договір про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду.
Позивач намагалась домовитись з відповідачами про укладення договору поділу спільного майна, однак сторони не дійшли згоди щодо цього.
За нормами ст. 317, 319 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником свого права власності.
Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
З системного аналізу положень статей 356, 358, 364, 379, 380 ЦК України можна дійти висновку, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.
Відповідна правова позиція щодо правозастосовної практики інституту поділу та виділу в натурі частки об'єктів нерухомого майна висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 23 квітня 2025 року у справі №357/3145/20. Так, у п. 7.7. зазначеної постанови Верховний суд, зокрема, виснував, що поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні тим, що в разі поділу майна кожному співвласнику виділяється майно в натурі і право спільної власності припиняється. Натомість у разі виділу частки зі спільного майна право спільної часткової власності припиняється лише для того учасника, якому ця частка виділяється в натурі, а для інших співвласників режим спільної часткової власності на решту майна зберігається; за наявності лише двох співвласників майна між ними проводиться поділ, оскільки при визначенні частки одного зі співвласників у натурі частка іншого визначається також і зміні в подальшому не підлягає. У такому випадку суд має зазначити розмір виокремлених частин колишнього спільного майна для обох сторін та визначити конкретні окремі об'єкти нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать позивачеві та відповідачеві; за наявності трьох і більше співвласників майна при визначенні в судовому порядку частки в натурі одного з них (виділ частки) розмір часток інших співвласників (відповідачів) не визначається. У цьому випадку суд, застосовуючи приписи статті 364 ЦК України, має виділити та зазначити у своєму рішенні індивідуально визначене майно (колишня частка у праві спільної власності) позивача та залишити решту майна у спільній власності інших відповідачів, які в подальшому за бажанням можуть поділити це майно добровільно на власний розсуд або в судовому порядку.
З висновкупро технічну можливість поділу об'єкта нерухомого майна від 11 липня 2025 р. житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , може бути поділений на два новоутворених об'єкта нерухомого майна.
Враховуючи позовні вимоги, а також встановлені в судовому засіданні обставини справи та приймаючи до уваги, що позивач не може зареєструвати права власності на виділену частину житлового приміщення після складання технічної документації щодо виділу, суд вважає за можливе виділити позивачеві в натурі 13/20 частки вказаного житлового будинку, що становить житловий будинок Б-1 з відповідними господарськими будівлями і спорудами як самостійний об'єкт нерухомості; припинити її право спільної часткової власності на 13/20 часток житлового будинку, визнати за нею право власності на житловий будинок Б-1 з відповідними господарськими будівлями і спорудами як самостійний об'єкт нерухомості.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду із зазначеним позовом було сплачено 2 748,11 грн. судового збору, однак вимога щодо відшкодування понесених судових витрат не заявлена, тому судові витрати підлягають залишенню за позивачем.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 317, 319, 321, 355, 356, 364, 367, 368 ЦК України, ст. ст. 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про припинення права власності у спільній частковій власності та визнання права власності - задовольнити.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , (АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на 13/20 часток житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на житловий будинок літ.Б-1, тамбур б-1, прибудова б1-1, прибудова б2-1 загальною площею 147,4 кв. м, житловою площею 46,0 кв. м, що складається з приміщень: 1-1/18,5 кв. м, 1-2/22,9 кв. м, 1-3/3,4 кв. м, 1-4/3,9 кв. м, 1-5/16,7 кв. м, 1-6/4,7 кв. м, 1 7/10,8 кв. м, 1-8/8,0 кв. м, 1-9/10,4 кв. м, 1-10/16,7 кв. м, 1-11/10,5 кв. м, 1-12/4,1 кв. м, 1 13/5,7 кв. м, 1-14/7,0 кв. м, І/4,1 кв. м; гараж Ж, погріб З, літня кухня М, прибудова м, огорожа №1, огорожа №2, ворота №3, хвіртка №4, як самостійний об'єкт нерухомості (одиницю) за типом майна житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Копію цього заочного рішення направити відповідачам в порядку, передбаченому ст.272 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складений 08.10.2025.
Суддя О.О. Соловйова