ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 7/47513.12.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Автоекспо»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росма»
про стягнення 107 418,02 грн.
Суддя Якименко М.М.
Представники:
від позивача: Архіпова Н.О. -довіреність б/н від 20.10.2010р.;
від відповідача: не з'явились.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Автоекспо»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росма»про стягнення 107 418,02 грн. заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором № 05.018 від 20.02.2009р. повністю не оплатив вартість наданих послуг, заборгувавши позивачу 90 583,20 грн.
З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 90 583,20 грн. - боргу, 12 591,06 грн. -індексу інфляції, 4 243,76 грн. -3 % річних, а також понесені ним по справі судові витрати -1 074,18 грн. -державного мита, 236, 00 грн. -витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою від 04.11.2010 р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 15.11.2010 р.
15.11.2010р. розгляд справи не відбувся у зв'язку з хворобою судді.
Ухвалою суду від 16.11.2010р. розгляд справи було призначено на 29.11.2010р.
29.11.2010р. представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено до 13.12.2010р.
13.12.2010р. представник відповідача повторно в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
20 лютого 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 05.018 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п.1.1) позивач зобов'язався надати відповідачу комплекс робіт та послуг з організації участі відповідача у 17-му Міжнародному Автосалоні «SIA?2009», що буде проходити з 27 по 31 травня 2009 року за адресою: м. Київ, пр. Броварський, 15.
Відповідно до п. 2.2.6 Договору відповідач зобов'язався сплатити позивачу вартість наданих робіт та послуг.
Вартість робіт та послуг визначена сторонами в п. 3.1 Договору і становить 105 583,20 грн.
Кінцевий строк оплати визначено сторонами в п. 3.2 Договору і становить 27 березня 2009 року.
Виконання робіт сторонами підтверджується підписаним актом виконаних робіт (п. 2.2.7 Договору).
На виконання умов Договору позивач у встановлені строки надав відповідачу послуги, що підтверджується належним чином оформленим та підписаним обома cторонами Актом виконаних робіт від 01.06.2009 року згідно з Договором № 05.018 від 20.02.2009 р..
Позивачем був виставлений відповідний рахунок на оплату наданого комплексу робіт і послуг - Рахунок-фактура № 05.018-01 від 20.02.2009 р. на суму 105 583,20 грн.
Однак, відповідач зобов'язання по Договору в повній мірі не виконав, за надані позивачем послуги розрахувався частково чим заборгував 90 583,20 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідача 12 591,06 грн. -індекс інфляції та 4 243,76 грн. -3% річних (розрахунок у матеріалах справи).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 12 591,06 грн. -індексу інфляції та 4 243,76 грн. -3% річних за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росма»(04655, м. Київ, пр. Московський, 23, код ЄДРПОУ 32044892) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Автоекспо» (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-а, код ЄДРПОУ 32828409) -90 583 (дев'яносто тисяч п'ятсот вісімдесят три) грн. 20 коп. - боргу, 12 591 (дванадцять тисяч п'ятсот дев'яносто одну) грн. 06 коп. -індексу інфляції, 4 243 (чотири тисячі двісті сорок три) грн. 76 коп. -3 % річних, а також понесені ним по справі судові витрати -1 074 (одну тисячу сімдесят чотири) грн. 18 коп. -державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. -витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя М.М. Якименко