Справа № 472/987/25
Провадження №3/472/525/25
09 жовтня 2025 рокус-ще Веселинове
Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області Тустановський А.О., за участю секретаря судового засідання - Маслюк А.М., прокурора - Миронець К.С.,особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з Миколаївського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Веселинове, Миколаївської області, громадянина України, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП,
21 серпня 2025 року до Веселинівського районного суду Миколаївської області надійшов протокол № 26 від 13.08.2025 року та адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП (справа № 472/987/25).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №26 від 13.08.2025 року ОСОБА_1 перебував на посаді капітана служби цивільного захисту, начальника караулу 11 державної пожежно-рятувальної частини 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, та будучи суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, відповідно до п.п. «д» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» порушив вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», а саме щодо несвоєчасного подання без поважних на те причин, декларації типу «При звільненні», чим скоїв адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Прокурор Веселинівського відділу Вознесенської окружної прокуратури Миронець К.С. в судовому засіданні просила визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав повністю, обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення підтвердив, суду пояснив, що своєчасно не подав декларацію типу «При звільненні» через необізнаність. Разом з тим, після того, як йому було роз'яснено про необхідність подання декларації, він не зволікаючи її подав.
Крім визнання ОСОБА_1 своєї вини, вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується наступними дослідженими матеріалами справи про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 26 від 13.08.2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 13.08.2025 р.; повідомленням ДВБ Національної поліції України про розгляд матеріалів НАЗК щодо несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 , повідомленням Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; витягом із Наказу начальника ГУ ДСНС України в Миколаївській області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 №93 від 11.04.2025 р. по особовому складу; скріншотом ЄДРД, з яких встановлено, що датою подання декларації за 2025 ОСОБА_1 є саме 17.06.2025 рік; рапортом старшого оперуповноваженого в ОВС Миколаївського управління ДВБ НП України підполковника поліції Дорошенка В.; Наказом генерала поліції третього рангу ОСОБА_3 №363 від 05.04.2024 р. по особовому складу;
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Диспозицією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
У відповідності до абз. 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідно до роз'яснення НАЗК «Щодо застосування окремих положень ЗУ «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» від 13.11.2023 №4 зазначено, в тому числі, що декларація при звільнені - декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб'єктом декларування, та містить інформацію на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов'язок подання декларації, перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру, крім декларації кандидата на посаду ( абз. 1-3 пп.2 п.2 розділу ІІ Порядку №449/21). Днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у пп. «а», «в» - «г» п. 2 ч.1 ст. 3 Закону, у тому числі перебування на посадах зазначених у п. 1 пп. «а», «в» - «г» п. 2 ч.1 ст. 3 Закону. Відлік строку подання декларації при звільненні починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення діяльності. Якщо в особи упродовж звітного періоду були підстави для подання декларації при звільнення декілька разів, кожна з них має бути подана за період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями.
Тобто, у ОСОБА_1 виник обов'язок подати декларацію (після звільнення) за 2025 рік з 12.04.2025 та сплив 11.05.2025 включно.
З роздруківки з публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій вбачається, що ОСОБА_1 подав декларацію при звільненні за 2025 рік лише 17.06.2025 року об 10:41 год., тобто несвоєчасно.
Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2021 року у справі №800/30/17(990/1/1328/18) суд встановив, що вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строків.
Поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно не переробними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Таким чином, враховуючи вищевказане, вимоги та положення чинного законодавства, дослідивши надані суду матеріали, вивчивши обставини скоєння правопорушення, вислухавши пояснення учасників судового засідання, - суд дійшов висновку, що в діях гр. ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, оскільки його вина у вчиненому підтверджується, окрім його пояснень, наданих суду, - також доказами, що містяться в матеріалах справи і які були судом досліджені.
З врахуванням особи ОСОБА_1 , яка вперше притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що до нього повинне бути застосоване адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті, а саме штраф.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 172-6, 245, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок /Отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106/.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі скарги про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з часу її винесення.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області А.О. Тустановський