133/3422/25
3/133/2523/25
Іменем України
08.10.25 м. Козятин
Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Дурач О.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, раніше притягався до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу серії ЕПР1 № 443009 від 04.09.2025 року, водій ОСОБА_1 , 04.09.2025 року, о 05 год. 38 хв., за адресою: Вінницька обл., Хмільницький р-н., автошлях Н-02, 296 км., керував транспортним засобом, автомобілем «ВАЗ 21033», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 01.02.2025 року строком на 60 місяців, чим повторно протягом року, вчинив правопорушення передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, чим порушив вимоги п. 2.1. «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст.126 КУпАП.
Згідно протоколу серії ЕПР1 № 445648 від 06.09.2025 року, водій ОСОБА_1 , 06.09.2025 року, о 19 год. 28 хв., за адресою: Вінницька обл., Хмільницький р-н., м. Козятин, вул. Олександра Довженка 20, керував транспортним засобом, автомобілем «ВАЗ 21033», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 01.02.2025 року строком на 60 місяців, чим повторно протягом року, вчинив правопорушення передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, чим порушив вимоги п. 2.1. «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст.126 КУпАП.
В судове засідання особа стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення не з'явилася. Про дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином за допомогою повідомлення на контактний номер телефону, що підтверджується довідкою про доставку. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не направляла та про причини неявки не повідомила. Крім того, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 126 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Тому, на підставі ст. 268 КУпАП, суддя вирішив розглядати справу без її участі, оскільки вона належно повідомлена про розгляд справи.
Дослідивши надані докази правопорушення у їх сукупності та логічному взаємозв'язку, у тому числі оглянувши додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи з нагрудних камер співробітників поліції, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КпАП України за епізодами від 04.09.2025 та 06.09.2025 року, виходячи з наступних підстав.
За ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення гарантоване ст. 7 КУпАП, за якою ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Відповідно до статей 1 та 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Визначення «законності» або «згідно із законом» досить широко наведено в практиці ЄСПЛ, яка є джерелом права, у зв'язку із чим є обов'язковою до врахування судами при розгляді справ відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Так, в рішенні «Салов проти України» (Salov v. Ukraine) від 27 квітня 2004 р. ЄСПЛ нагадав, що фраза «відповідно до закону» вимагає, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя в національному праві.
Крім того, у рішенні по справі «Пантелеєнко проти України» (Panteleyenko v. Ukraine) від 29 червня 2006 р., заява №11901/02, в п. 60 ЄСПЛ зазначено, що «законність розуміють як фундаментальну юридичну категорію, що є критерієм правового життя суспільства і громадян; законність також розглядають як «принцип, метод та режим суворого, неухильного дотримання, виконання норм права всіма учасниками суспільних відносин». У правовій державі законність (правозаконність) є гарантією правомірності застосованого примусу».
Однак концепція «законності» стосується не лише статті 8, але й багатьох інших статей Конвенції. Наприклад, у справі «Кац та інші проти України» (Kats and Others v. Ukraine, заява №29971/04), рішення від 18 грудня 2008 року, ЄСПЛ зазначив, що слово «законний» та словосполучення «відповідно до процедури, встановленої законом», які містяться в пункті 1 статті 5, по суті, відсилають до національного законодавства і встановлюють обов'язок забезпечувати дотримання матеріально-правових та процесуальних норм такого законодавства.
Ще однією вартою уваги справою за статтею 8 Конвенції, в якій йдеться про принцип законності, є «Володимир Поліщук та Світлана Поліщук проти України» (Vladimir Polishchuk and Svetlana Polishchuk v. Ukraine, заява №12451/04), рішення від 30 вересня 2010 року, в п. 44 якого ЄСПЛ наголосив, що «словосполучення «згідно із законом» у пункті 2 статті 8 Конвенції, по суті, стосується національного законодавства і встановлює обов'язок забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм (див. рішення від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» (Panteleyenko v. Ukraine), заява №11901/02, п. 49).
Таким чином, особа може бути піддана заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що кореспондується із ст. 245 КУпАП, за якою завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності до ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
За змістом ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд звертає увагу, що допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Диспозиція частини 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення вимог якої інкримінується порушнику, передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою ст. 126 КУпАП.
Частиною 4 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Як вбачається з протоколів про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 , притягується до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, у зв'язку з порушенням п. 2.1. «а» ПДР.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП за епізодом від 04.09.2025 року, надано:
- оригінал та копію протоколу серії ЕПР1 № 443009 від 04.09.2025 року, за ч. 5 ст. 126 КУпАП;
- копію постанови серії ЕНА № 5138849 від 04.07.2025 року, за ч. 4 ст. 126 КУпАП;
- пояснення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 04.09.2025 року;
- рапорт працівника поліції від 04.09.2025 року;
- витяг з ІП «Адмінпрактика» відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 4 ст. 126 КУпАП;
- витяг з ІП «Адмінпрактика» відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 126 КУпАП;
- заява на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляду за допомогою SMS-повідомлень від 04.09.2025 року;
- відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції № 476588 та № 476861.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП за епізодом від 06.09.2025 року, надано:
- оригінал протоколу серії ЕПР1 № 445648 від 06.09.2025 року, за ч. 5 ст. 126 КУпАП;
- пояснення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 06.09.2025 року;
- рапорт працівника поліції від 06.09.2025 року;
- витяг з ІП «Адмінпрактика» відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 4 ст. 126 КУпАП;
- заява на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляду за допомогою SMS-повідомлень від 04.09.2025 року;
- відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції № 476127 та № 476004.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, конкретно в даному випадку за керуванням транспортним засобом особою яка позбавлена права керування транспортними засобами, тобто відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає тільки тоді, коли особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, керувала транспортним засобом.
У протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 443009 від 04.09.2025 року, за ч. 5 ст. 126 КУпАП та серії ЕПР1 № 445648 від 06.09.2025 року, за ч. 5 ст. 126 КУпАП, підставою для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, зазначено, що він позбавлений права керування транспортними засобами постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 01.02.2025 року строком на 60 місяців, копії даної постанови у матеріалах справи відсутні, тому з метою повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи було здійснено пошук даної постанови у Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР).
Підчас пошуку прийнятих рішень (постанов, ухвал та інших) прийнятих відносно ОСОБА_1 , було виявлено відсутність будь яких рішень у ЄДРСР відносно ОСОБА_1 за 01.02.2025 року.
Враховуючи викладені вище обставини, суд приходить до висновку, що факт повторності вчинення правопорушення протягом року, не доведено, оскільки суду не надано дані про рішення, яке набрало законної сили про те, що ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами, а саме постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 01.02.2025 року строком на 60 місяців, яка фактично відсутня у ЄДРСР, станом до 04.09.2025 та 06.09.2025 року (дати складання протоколів про адміністративні правопорушення).
Отже, в його діях ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Інші докази не спростовують вказаних висновків суду.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2,4,7 та 11 до Конвенції». Положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до положень п.1 ст.247 КпАП обставинами, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП необхідно закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 126, 185, 247, 251, 254, 256, 266, 268, 276-280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, епізод від 04.09.2025 року, закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, епізод від 06.09.2025 року, закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги чи протесту прокурора в Вінницький апеляційний суд через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: О.А. Дурач