Справа№672/732/25
Провадження №2-а/672/21/25
08 жовтня 2025 року м. Городок
Городоцький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Пономаренко Л.Е.,
з участю секретаря судового засідання - Шкробот К.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №7499/1 від 04.06.2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн., а провадження у справі закрити з підстав відсутності події адміністративного правопорушення. Позовні вимоги обґрунтовує тим, 04.06.2025 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме за те, що він не прибув 26.11.2024 о 09 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці №1173719, яка була направлена Укрпоштою №0610206891230, яку повернуто з відміткою про відсутність адресата за місцем проживання, причини неявки не повідомив. Позивач вказує, що ним, через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста вчасно уточнено адресу проживання, номер засобу зв'язку та інші персональні дані, що підтверджується військово-обліковим документом, створеним засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста від 03.07.2025, номер в реєстрі Оберіг 140420219326490300022. На підставі наведеного просить скасувати постанову №7499/1 від 04.06.2025 про накладення адміністративного стягнення, провадження у справі закрити відповідно до п.1 ст.247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою судді від 17 липня 2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач копію ухвали судді про відкриття провадження та копію адміністративного позову з додатками до нього отримав 25.07.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
12 серпня 2025 року представником відповідача подано відзив на позов, обґрунтований відсутністю підстав для задоволення позовних вимог. Крім того, у відзиві зазначено, що 13.11.2024 позивачу за зареєстрованою адресою проживання, рекомендованим листом з описом надіслана повістка №1173719 з вимогою з'явитись 26.11.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проте у визначений час ОСОБА_1 не з'явився, причини неприбуття за повісткою не повідомив. Поштове відправлення адресоване ОСОБА_1 повернуто у зв'язку з відсутністю адресата за адресою. Поштовий штамп Укрпошти від 05.02.2025 на довідці про причини повернення поштового відправлення фактично є днем вручення йому такого повідомлення. Також у відзиві представник відповідача звертає увагу на те, що ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності саме за неприбуття за викликом, а не за не оновлення даних. Тому вважає доведеним факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
21.08.2025 позивачем подано відповідь на відзив в якій зазначає, що ним отримано лише відзив на позовну заяву без додатків, зазначених у відзиві. Крім того, зазначив, що він являється особою з інвалідністю, належні докази наявні у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Повістку №1173719 про виклик 26.11.2024 о 09 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була направлена Укрпоштою №0610206891230, не отримував.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
Згідно витягу з реєстру Городоцької територіальної громади ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Із змісту електронної повістки №1173719 встановлено, що ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) належить з'явитися за адресою: АДРЕСА_2 , 26.11.2024 о 09:00 год. для уточнення даних при ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дата накладання кваліфікованого електронного підпису ОСОБА_2 13.11.2024.
Відповідно до опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення №0610206891230 АТ «УКРПОШТА» вбачається, що ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , 13.11.2024 ОСОБА_2 направлена повістка №1173719 від 13.11.2024.
Відповідно до копії конверту та довідки про причини повернення/досилання Ф.20 на адресу АДРЕСА_1 повернувся лист з відміткою «Повістка ТЦК», який направлявся ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з рекомендованим повідомленням, з відміткою відділення поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У частині 3 ст. 210-1 КУпАП визначена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Згідно ч.1 ст. 210-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Вказана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення цих ознак необхідно звертатися до положень інших нормативно-правових актів.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу", Закон України "Про оборону України", Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", затверджений постановою КМУ від 16.05.2024 №560, "Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів", затверджений постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч.10 ст.1 Закону України Про військовий обов'язок та військову службу громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
У статті 235 КУпАП зазначено, що військові комісаріати розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення військовозобов'язаними чи призовниками законодавства про військовий обов'язок і військову службу, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про неявку на виклик у військовий комісаріат (статті 210, 210-1, 211 - 211-6).
Від імені військових комісаріатів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право районні (міські) військові комісари.
Закон України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
За визначенням, наведеним в абзаці 5 частини 1 статті 1 Закону - Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію особливий період період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17 березня 2014 року, коли оприлюднено Указ Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 Про часткову мобілізацію.
24 лютого 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні №2102-ІХ, яким затверджено Указ Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року Про введення воєнного стану в Україні, відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє на теперішній час.
Статтею 210-1 КУпАП передбачено покарання порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 вказаної статті встановлено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період накладенням штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 22 Закону Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію I громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляд
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП закріплено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У розумінні ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхні представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
За правилами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналіз положень статей КУпАП дає підстави для висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
В свою чергу, відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності. До структури складу адміністративного правопорушення відносяться: об'єкт; об'єктивна сторона; суб'єкт; та суб'єктивна сторона.
Суб'єктивна сторона - це внутрішня сторона проступку, психічний стан суб'єкта проступку, що характеризує його волю, яка виявляється в протиправній дії, його ставлення до дії, яку він вчинив.
Ознаками суб'єктивної сторони проступку є вина, мотив і мета правопорушення.
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення.
Крім діяння, ознаками об'єктивної сторони правопорушення є місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя здійснення діяння.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідач, як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, поміж іншого, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справ та посилання на норму закону, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, посилання на докази, якими він керувався при ухваленні відповідного рішення. Дотримання даних вимог має виключне значення для встановлення об'єктивної істини при оскарженні такої постанови у судовому порядку.
Згідно з п. 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
При цьому, статтею 251 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Отже, для притягнення військовозобов'язаного до адміністративної відповідальності передбаченої ч.3 ст.210-1 КУпАП у разі неявки за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, орган (посадова особа) має встановити чи було належним чином повідомлено особу про такий обов'язок шляхом вручення повістки.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560, в редакції, чинній на час винесення оскаржуваної постанови від 28.10.2024).
Вищевказаний Порядок визначає, зокрема, процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних, організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби, процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
За приписами підпункту 1 пункту 27 Порядку №560, під час мобілізації громадяни викликаються з метою: до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Пунктом 28 Порядку №560 передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Відповідно до пункту 41 Порядку № 560 Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Так, відповідно до пункту 82 Правил надання послуг поштового зв'язку затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №1071 від 10.10.2023, рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
З наведеного вбачається дотримання порядку вручення повістки направленої поштовим відправлення, а саме дотримано процедури інформування одержувача про надходження рекомендованого листа та вичікування трьох робочих днів після такого інформування.
Докази, надані сторонами по справі, мають бути належним чином досліджені судом із наданням їм відповідної правової оцінки на предмет їх належності і допустимості, повноти та достатності для визнання правомірності дій та рішень суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 1ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Наявні в справі докази, на переконання суду, свідчать про те, що ОСОБА_1 за адресою його зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 , відповідачем у передбачений законом спосіб рекомендованим листом з повідомленням було направлено повістку №1173719 про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Городок), сформовану за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. При вручені такої повістки працівниками АТ «Укрпошта» дотримано Правил надання послуг поштового зв'язку, зокрема щодо вручення рекомендованого відправлення «Повістка ТЦК», після того, як адресат ОСОБА_1 не з'явився за повісткою, поштове відправлення було повернуте відправнику до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Городок) з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.
Таким чином, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Городок) за адресою зареєстрованого місця проживання, відомою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки, а саме: АДРЕСА_3 . Ця ж адреса проживання вказана ним в позовній заяві при звернення в суд. А те, що він не був ознайомлений зі змістом повістки, пов'язане лише з його бездіяльністю та небажанням отримати таку.
При таких обставин, виходячи з вищезазначених положень законодавства, ОСОБА_1 був зобов'язаний прибути за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) 26.11.2024 о 09 :00 год., проте, у визначений час він не з'явився.
Будь-які інші дані чи докази, які б свідчили про неможливість прибуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Городок) з поважних причин матеріали справи не містять і доказів позивачем цьому не надано. Тому доводи позивача про те, що йому не було відомо про повістку ТЦК необґрунтовані, оскільки вона повернулась до центру комплектування з відміткою "адресат відсутній за зазначеною адресою".
Так, у відповідності до ч. 2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 2 ст. 256 КУпАП протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Отже, протокол складається протягом 24 годин після виявлення особи, яка вчинила правопорушення у двох примірниках, підписується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, один із них вручається цій особі під розписку, що вказує на обов'язковість її присутності під час складання протоколу.
Таким чином, положеннями ст.254, 256 КУпАП не передбачено складання протоколу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Окрім цього, відповідно до абз. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Тобто строки притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 не порушено.
Так, з досліджених в ході судового розгляду доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 при притягненні ОСОБА_1 04.06.2025 до адміністративної відповідальності діяв правомірно, врахувавши всі обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за наслідками чого виніс постанову про накладення адміністративного стягнення у відповідності до вимог чинного законодавства.
За таких обставин суд доходить висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 та правомірність дій відповідача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Оскільки в задоволенні позову слід відмовити, то судові витрати суд залишає за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 244-246, 286 КАС України,
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Сьомого адміністративного апеляційного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 .
Суддя Л.Е.Пономаренко