Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "21" грудня 2010 р.
Справа № 5/1406
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Брагіної Я.В.
судді
за участю представників сторін
від позивача Кільбурт Д.М. - дов. №12 від 20.01.10.
від відповідача не з'явився
Розглянув справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна Страхування життя" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссяпродторг" (м. Житомир)
про стягнення 603106,91грн
Позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 603106,91грн згідно договору №205.1000379 від 28.04.10.
Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Пояснив, що відповідач не виконав умови договору №205.1000379 добровільного страхування життя на випадок дожиття або смерті на умовах програми "Скарбничка" (довгостроковий) від 28.04.10., а саме - не сплатив перший страховий внесок у сумі 300000,00грн. Тому, просить суд стягнути з останнього 300000,03грн - боргу, 300000,03грн - штрафу та 3106,85грн - 3% річних. Просив закінчувати розгляд справи за наявними в ній матеріалами.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Таким чином, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
28.04.10. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна Страхування життя" (страховик, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліссяпродторг" (страхувальник, відповідач) укладено договір №205.1000379 добровільного страхування життя на випадок дожиття або смерті на умовах програми "Скарбничка" (довгостроковий) (а.с. 37-44), предметом якого є страхування життя працівників відповідача.
Відповідно до п.4.1. договору цей договір укладається за домовленістю сторін на підставі письмової заяви страхувальника, складеної за формою, встановленою страховиком (Додаток №1 до договору).
На підставі одержаної інформації страховик робить розрахунки щодо розміру страхової суми та страхового внеску для кожної застрахованої особи і надає їх на підпис страхувальнику у формі Реєстру застрахованих осіб (Додаток №2 до договору) (п.4.2. договору).
Пунктом 8.2.2. договору передбачено обов'язок страхувальника своєчасно вносити страхові внески у розмірах і в строки, вказані у цьому договорі.
Валютою страхування є гривня (п.5.4. договору).
За змістом п.5.7. договору перший страховий внесок у повному обсязі повинен бути сплачений страхувальником та зарахований на поточний рахунок страховика, вказаний у розділі 13 цього договору, до 00 годин 00 хвилин 07.05.10.
Згідно Реєстру застрахованих осіб (Додатку №2 до договору №205.1000379 добровільного страхування життя на випадок дожиття або смерті на умовах програми "Скарбничка" (довгостроковий) від 28.04.10.), котрий являється невід'ємною частиною договору, перший страховий внесок, який страхувальник повинен був сплатити страховику, складає 300000,03грн (а.с.46).
Проте, відповідач свої зобов'язання за умовами договору №205.1000379 добровільного страхування життя на випадок дожиття або смерті на умовах програми "Скарбничка" (довгостроковий) від 28.04.10. не виконав, внаслідок чого станом на день подачі позову до суду в нього перед позивачем існувала заборгованість у сумі 300000,03грн.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (ст.1 Закону України "Про страхування").
Об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами (ст.355 ГК України).
Відповідно до ч.1 ст.354 ГК України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 16 Закону України "Про страхування" також визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
За змістом ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Згідно зі ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення 300000,03грн боргу.
Крім того, позивач на підставі п.5.7. договору №205.1000379 добровільного страхування життя на випадок дожиття або смерті на умовах програми "Скарбничка" (довгостроковий) від 28.04.10. просить суд стягнути з відповідача штраф у сумі 300000,03грн.
За змістом ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Дійсно, відповідно до абз.2 п.5.7. договору №205.1000379 добровільного страхування життя на випадок дожиття або смерті на умовах програми "Скарбничка" (довгостроковий) від 28.04.10. в разі ненадходження першого страхового внеску в повному обсязі на поточний рахунок страховика в термін до 07.05.10., страхувальник зобов'язаний сплатити страховику штраф у розмірі 100% від розміру першого страхового внеску, який зазначений у Додатку №2 до цього договору. Даний штраф повинен бути сплачений страхувальником страховику протягом десяти робочих днів з моменту отримання страхувальником письмової вимоги страховика про сплату штрафу.
У матеріалах справи знаходиться вимога позивача, адресована відповідачу, про сплату боргу і штрафу на загальну суму 600000,06грн (а.с.77), яку останній отримав 28.07.10., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.78). Проте, відповідач залишив зазначену вимогу без відповіді та без задоволення.
Перевіривши розрахунок суми штрафу, суд вважає його правильним.
Разом з тим, суд приходить до висновку про зменшення розміру штрафу, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1 ст.233 ГК України в разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з врахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч.2 ст.233 ГК України).
Стаття 551 ЦК України також передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Враховуючи те, що розмір штрафу значно великий порівняно із сумою боргу, збитків позивачеві не причинено, суд приходить до висновку про зменшення пені до 50000,00грн.
Також, позивач заявляє вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 3106,85грн.
За змістом ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних, зазначений позивачем у позовній заяві, суд вважає, що він відповідає вимогам чинного законодавства, тому задовольняє позов у цій частині.
Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 300000,03грн - боргу, 50000,00грн - штрафу і 3106,85грн - 3% річних обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. Також, суд приходить до висновку про зменшення штрафу на 250000,03грн (300000,03грн - 50000,00грн).
Крім того, суд відмовляє позивачу в задоволенні клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на частину грошових коштів, які належать відповідачу, в межах розміру позовних вимог, враховуючи наступне.
Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Стаття 67 ГПК України передбачає, що позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, які належать відповідачеві.
Забезпечення позову застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Як зазначається в роз'ясненні Вищого господарського суду України №02-5/611 від 23.08.94. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (зі змінами і доповненнями), забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної чи фізичної особи може застосовуватись на будь-якій стадії судового процесу.
Обов'язковою умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Позивачем не надано достатніх і належних доказів на підтвердження припущення щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення господарського суду, тому суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову за безпідставністю та необгрунтованістю.
Згідно ст.49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки, відповідач суму основного боргу не сплатив, чим спонукав позивача звернутися з позовом до суду, витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 66, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссяпродторг", 10002, м. Житомир, вул. Південна, 16; код ЄДРПОУ 33019940,
на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна Страхування життя", 04053, м. Київ, вул. Артема, буд.42, поштова адреса: 04112, м.Київ, вул. Дегтярівська, буд.62:
- 300000,03грн - боргу,
- 50000,00грн - штрафу,
- 3106,85грн - 3% річних,
- 6072,00грн - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита,
- 236,00грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Зменшити розмір штрафу на 250000,03грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
Суддя
Брагіна Я.В.
Дата підписання рішення: 27.12.10.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу (рек. з повід. про вруч.)
3 - відповідачу (рек. з повід. про вруч.)