Справа № 204/8998/25
Провадження № 3/204/2176/25
07 жовтня 2025 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Некрасов О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 725121 від 14 серпня 2025 року, 14 серпня 2025 року о 09 годині 00 хвилин за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 знаходячись за вказаною адресою вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме викрикував нецензурну лайку, дії психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Статтею 268 КУпАП визначений перелік статей, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не входить до вищевказаного переліку, а тому суддя на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП України розглядає адміністративний матеріал за відсутністю особи, відносно якої складено адміністративний протокол.
Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - настання фізичної чи психологічної шкоди для здоров'я, яка була завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Суддя зауважує, що для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
До протоколу серії ВАД № 725121 від 14 серпня 2025 року, уповноваженою особою долучено: рапорт поліцейського 1 взводу 4 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції Смолаш В.П. від 14 серпня 2025 року; форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 14 серпня 2025 року; терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 545596 від 14 серпня 2025 року.
Разом з тим, з аналізу матеріалів справи вбачається, що до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 725121 від 14 серпня 2025 року не було долучено заяви особи, яка вважається потерпілою, а саме ОСОБА_2 про вчинення відносно неї з боку ОСОБА_1 домашнього насильства. Відсутність такої заяви потерпілої особи, істотно знижує достовірність та допустимість інших матеріалів, які не підтверджені з боку потерпілої особи.
Також, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 725121 від 14 серпня 2025 року не було долучено письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 , у яких би підтверджувався факт вчинення щодо неї домашнього насильства з боку ОСОБА_1 та настання будь-яких шкідливих для неї наслідків від таких дій останнього.
Відсутність суб'єктивної оцінки подій з боку особи, яка нібито зазнала насильства, не дозволяє повноцінно встановити наявність психологічної чи іншої шкоди як обов'язкової ознаки об'єктивної сторони правопорушення.
Враховуючи викладене, характер долучених матеріалів - оціночний, а не доказовий, а саме долучення до матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 725121 від 14 серпня 2025 року копії термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 545596 від 14 серпня 2025 року сама по собі є лише заходом превентивного реагування, але не є доказом вчинення домашнього насильства.
Форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 14 серпня 2025 року є лише внутрішнім службовим документом, що ґрунтується на оцінці поліцейського, а не на об'єктивно встановлених фактах можливого вчинення адміністративного правопорушення.
Окрім того, у своїй постанові від 28 травня 2020 року у справі № 524/4668/17 колегія суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду звернула увагу на те, що суди обґрунтовано не взяли до уваги рапорт інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції, зважаючи на те, що він є зацікавленою особою при розгляді цієї справи, а тому вказане ставить під сумнів дотримання вимог щодо об'єктивності з'ясування обставин. Рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20 січня 2022 року у справі №?569/14716/21, особа не може бути притягнута до адміністративної відповідальності виключно на підставі рапорту працівника поліції без інших доказів, які не залишають розумного сумніву у вчиненні правопорушення.
У постанові від 09 березня 2023 року у справі №?686/15262/20 Верховний Суд зазначив: «Оцінка ризиків, рапорт та терміновий заборонний припис не можуть самостійно підтвердити факт вчинення насильства, якщо відсутні пояснення потерпілої, інші матеріали справи та належна доказова база.»
Таким чином, суддею не встановлено жодного доказу на підтвердження тих обставин, які викладені в адміністративному протоколі.
За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, керуючись положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України стосовно тлумачення сумнівів щодо доведеності вини на користь обвинуваченої особи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад і подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у зв'язку з чим відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 283, 284, 294, 303 КУпАП, суддя,-
Справу про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу і події адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра.
Суддя О.О. Некрасов