вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"07" жовтня 2025 р. Справа№ 910/3905/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яценко О.В.
суддів: Тищенко О.В.
Гончарова С.А.
розглянувши у порядку письмового провадження (без виклику сторін)
заяву Акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ВЕГА КМ»
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2025 (повний текст складено 20.06.2025)
у справі № 910/3905/25 (суддя Гумега О.В.)
за позовом Акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС»
до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ВЕГА КМ»
2. ОСОБА_1
3. ОСОБА_2
4. ОСОБА_3
5. Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ БУД ДЕВЕЛОПМЕНТ»
6. Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЬДА ГРУП»
про стягнення 1 394 200,74 грн.
Позов заявлено про стягнення солідарно з відповідачів 1, 2, 3, 4, 5, 6 заборгованості щодо відшкодування суми гарантійного платежу за договором гарантії № 36169/ЮГ-23 від 08.11.2023 у розмірі 1 394 200,74 грн., яка включає в себе:
- гарантійну суму (основний борг) - 1 235 927,72 грн.;
- заборгованість по нарахованим процентам - 69 034,18 грн.;
- пеню за несвоєчасне погашення гарантійної суми (основного боргу) - 57 199,75 грн.;
- пеню за несвоєчасне погашення нарахованих процентів - 3 060,48 грн.;
- інфляційні втрати за несвоєчасне погашення основного боргу - 28 426,34 грн.;
- інфляційні втрати за несвоєчасне погашення процентів - 552,27 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2025 у справі № 910/3905/25 позовні вимоги задоволено частково:
- до стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача присуджено 1 235 927,72 грн. основного боргу, 67 552,76 грн. заборгованості по нарахованим процентам, 57 199,75 грн. пені за несвоєчасне погашення основного боргу, 3 060,48 грн. пені за несвоєчасне погашення нарахованих процентів, 9 887,42 грн. інфляційних втрат за несвоєчасне погашення основного боргу, 540,42 грн.. інфляційних втрат за несвоєчасне погашення процентів;
- до стягнення з відповідачів на користь позивача присуджено по 3 435,42 грн. судового збору та по 16 016,52 грн. витрат на професійну правничу допомогу;
- в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ВЕГА КМ» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2025 у справі № 910/3905/25 про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 (колегія суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Гончаров С.А.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ВЕГА КМ» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2025 у справі № 910/3905/25 залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2025 у справі № 910/3905/25 залишено без змін.
19.09.2025 (судом отримано і зареєстровано 22.09.2025) засобами поштового зв'язку від представника Акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/3905/25, в якій заявник просить ухвалити додаткове судове рішення у справі № 910/3905/25, яким стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ВЕГА КМ», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ БУД ДЕВЕЛОПМЕНТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЬДА ГРУП» на користь Акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» витрати на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 9 000,00 грн.
Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 22.09.2025 заяву Акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/3905/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Гончаров С.А.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2025 № 09.1-08/2233/25 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/3905/25 у зв'язку з перебуванням судді Хрипуна О.О., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відрядженні у період з 21.09.2025 по 28.09.2025.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2025 справа № 902/1012/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Гончаров С.А., Тищенко О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2025 у справі № 902/1012/24 справу № 910/3905/25 прийнято до свого провадження визначеною колегією суддів (головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Гончаров С.А., Тищенко О.В.); прийнято до розгляду заяву Акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/3905/25, розгляд якої ухвалено здійснювати без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено іншим учасникам справи строк для подання пояснень щодо заяви Акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» про ухвалення додаткового рішення стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/3905/25 впродовж 7 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Дослідивши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення, матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку про те, що заява Акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» про ухвалення додаткового рішення стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/3905/25 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Згідно із ст. 221 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України):
- якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1);
- у випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 2);
- у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу (ч. 3).
Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. (п. 1 та п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Водночас за приписами ч. 2 ст. 124 ГПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якою відповідно до приписів ГПК України в суді апеляційної та касаційної інстанції є апеляційна та касаційна скарга, а також відзиви на апеляційну та касаційну скаргу, а докази понесення таких витрат - до винесення постанови або протягом п'яти днів після ухвалення постанови, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву
З матеріалів справи слідує, що:
- у відзиві на апеляційну скаргу позивач повідомив, що ним понесено витрати на оплату послуг з професійної правничої (правової) допомоги адвоката у розмірі 9 000,00 грн. та зазначив, що в разі виникнення необхідності здійснення інших судових витрат - вони будуть додатково обраховані на підставі отриманих відповідних оригіналів платіжних/розрахункових документів. На підтвердження понесення таких витрат позивачем додано копії Договоур № 010725 про надання професійної (правничої) допомоги від 01.07.2025, довіреності від 01.07.2025, свідоцтва на право на заняття адвокатською діяльністю № 1500/10, Акту від 24.07.2025 № 36169/ЮГ-23 прийому-передачі послуг за Договором № 010725 про надання професійної (правничої) допомоги від 01.07.2025, платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 7493 від 24.07.2025;
- заява Акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» про ухвалення додаткового рішення стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/3905/25 надійшла до суду 22.09.2025, тобто у п'ятиденний строк (з урахуванням вихідних днів) після прийняття судом апеляційної інстанції постанови (16.069.2025).
Отже, матеріалами справи підтверджується дотримання позивачем, як строків подання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, так і строків подання доказів понесення таких витрат.
Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що:
- витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;
- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Під час розгляду справи № 910/3905/25 інтереси позивача представляв адвокат Рибитва Олександр Анатолійович на підставі Договору про надання професійної (правничої) допомоги № 010725 від 01.07.2025, довіреності від 01.07.2025.
Колегією суддів встановлено, що Рибитва Олександр Анатолійович є адвокатом та має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1500/10 від 27.11.1998.
Наданими позивачем документами підтверджено наступне.
01.07.2025 між Адвокатом Рибитвою Олександром Анатолійовичем та Акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» укладено Договору про надання професійної (правничої) допомоги № 010725 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору Адвокат приймає на себе зобов'язання надавати Клієнту правову допомогу з питань, що ставляться Клієнтом, а Клієнт зобов'язується приймати та оплачувати послуги на умовах та в строки, що передбачені умовами цього Договору.
Відповідно до п. 1.2. Договору правова допомога, що надаватиметься Клієнту за цим Договором, полягає у: наданні правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань тощо; складанні заяв, запитів, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництві і захисті прав та інтересів Клієнта у всіх державних та недержавних установах, у тому числі у судах, а також перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до п. 1.3. Договору види правової допомоги, умови її надання, вартість/фактичні витрати, тощо погоджуються Сторонами в цьому Договорі та Актах приймання-передачі послуг.
Відповідно до п. 3.1. Договору за надання послуг за цим Договором Клієнт сплачує Адвокату гонорар, виходячи з кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката, кількості годин, витрачених Адвокатом на надання послуг Клієнту, складності справи/завдання, обсягу наданих послуг/виконаних робіт, фінансового стану Клієнта та іншої сторони (сторін) судового процесу, ціни позову (якщо підлягає грошовій оцінці), значимості справи для Клієнта та впливу рішення суду на його репутацію та інші істотні обставини. Оплата послуг здійснюється Клієнтом на підставі погодженого/підписаного Сторонами Акту приймання-передачі послуг у спосіб та у строки, визначені у відповідному Акті.
Відповідно до п. 3.2. Договору ставка гонорару Адвоката за послуги за 1 (одну) годину роботи складає 1 500,00 грн. Сторони погодили, окрім гонорару Адвоката за послуги, за кожне судове рішення на користь Банку Клієнт сплачує Адвокату гонорар успіху, який встановлюється у розмірі 3 000, 00 грн.
Відповідно до п. 4.1. Договору за фактом надання послуг Адвокатом складаються Акти приймання-передачі послуг.
Акт прийому-передачі послуг за Договором № 010725 про надання професійної (правничої) допомоги від 24.07.2025 (далі - Акт) між Адвокатом Рибитвою Олександром Анатолійовичем та Акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» на суму 9 000,00 грн. містить опис обсягу наданих послуг, а саме:
- проведення зустрічі з Клієнтом, ознайомлення з наданими Клієнтом документами а саме апеляційною скаргою представника ТОВ «ВЕГА КМ» та додатками до неї, для надання консультації в рамках зустрічі щодо вирішення даної справи, узгодження правової позиції, відшкодування витрат на виїзну консультацію до АТ «КБ ГЛОБУС» (в тому числі транспортні витрати), витрати на телекомунікаційний зв'язок тощо, витрачений час - 2,0 год., вартість - 3 000,00 грн.;
- складання відзиву на апеляційну скаргу представника ТОВ «ВЕГА КМ», формування пакету документів та подача до суду відзиву з додатками (у кількості 6 прим для суду та Відповідачів), відправлення рекомендованим листом через відділення АТ «Укрпошта» на ім'я суду у 6 прим (в т.ч. оформлення конверту), копіювання та/або друк копій документів формату А4 (у тому числі двосторонній друк) необхідних документів для відзиву на апеляційну скаргу, включаючи гонорар успіху адвоката (в тому числі за характер складності справи), витрачений час - 4,0 год., вартість - 6 000,00 грн.
Вказаним Актом засвідчено, що Клієнт не має будь-яких претензій щодо якості виконаних робіт (наданих послуг).
Відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 7493 від 24.07.2025 Акціонерним товариством «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» сплачено фізичній особі-підприємцю Рибитві Олександру Анатолійовичу на підставі Договору № 010725 про надання професійної (правничої) допомоги від 24.07.2025 9 000, 00 грн.
Отже, матеріалами справи підтверджується факт надання позивачу Адвокатом Рибитвою Олександром Анатолійовичем послуг на заявлену до стягнення суму.
Щодо обставин, пов'язаних з визначенням розміру витрат на правничу допомогу при розгляді справи судом першої інстанції, слід зазначити таке.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Так, за змістом ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Учасниками справи письмових заперечень проти розміру витрат на оплату правничої допомоги подано не було.
Колегія суддів зазначає про те, що саме відповідачі повинні довести невідповідність заявленої позивачем до стягнення вартості послуг з юридичного супроводу в суді апеляційної інстанції вимогам чинного законодавства та обставинам справи, проте, як було зазначено, учасниками справи письмових заперечень проти розміру витрат на оплату правничої допомоги подано не було. В свою чергу, колегією суддів не встановлено, що надання таких послуг є не доведеними, а їх вартість неспіврозмірною із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Колегія суддів зазначає про те, що надані позивачем документи в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування за рахунок відповідачів витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат та є співмірним з ціною позову.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», п.п. 79 і 112).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/1929/19 від 09.06.2022
Надані позивачем документи в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування за рахунок відповідачів витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат та є співмірним з ціною позову, а відтак стягненню підлягають витрати позивача у загальній сумі 9 000,00 грн.
У заяві заявник просить ухвалити додаткове судове рішення у справі № 910/3905/25, яким стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ВЕГА КМ», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ БУД ДЕВЕЛОПМЕНТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЬДА ГРУП» на користь Акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» витрати на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 9 000,00 грн.
Водночас, колегія суддів зазначає, що солідарне стягнення судових витрат чинним законодавством не передбачено.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.10.2020 у справі N 904/4105/18, від 24.01.2018 у справі № 907/425/16, у додатковій постанові Верховного Суду від 11.06.2018 у справі № 923/567/17 (з урахуванням ухвали суду касаційної інстанції про виправлення описки від 06.07.2018).
Відтак, колегією суддів відмовляється у задоволенні заяви Акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/3905/25 в частині солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ВЕГА КМ», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ БУД ДЕВЕЛОПМЕНТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЬДА ГРУП» на користь Акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» витрати на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 9 000,00 грн.
Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Колегія суддів зазначає, що, оскільки витрати на професійну правничу допомогу мають покладатися на сторону, яка допустила необґрунтоване подання апеляційної скарги, відтак саме зі скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ВЕГА КМ» (особи, яка подавала апеляційну скаргу) підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу. Схожа за змістом правова позиція викладені у додаткових постановах Верховного Суду від 28.08.2024 № 911/2722/22, від 09.07.2024 у справі № 873/54/24.
Таким чином, заява Акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/3905/25 колегією суддів задовольняється частково.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244, 252 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Заяву Акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/3905/25 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ВЕГА КМ» (Україна, 03170, місто Київ, вулиця Перемоги, будинок 9, кімната АПП; ідентифікаційний код 35557259) на користь Акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» (Україна, 04073, місто Київ, пров. Куренівський, будинок 19/5; ідентифікаційний код 35591059) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 (дев'ять тисяч) грн. 00 коп.;
3. В іншій частині вимог заяви Акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/3905/25 відмовити.
4. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.
5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/3905/25 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст судового рішення складено 07.10.2025.
Головуючий суддя О.В. Яценко
Судді О.В. Тищенко
С.А. Гончаров