21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
21 грудня 2010 р. Справа 12/32-09
Господарський суд Вінницької області у складі:
Головуючий суддя В. Білоус
Секретар судового засідання А. Логінов
за участю представників:
позивача : Нижник Д.П. - за довіреністю;
відповідача : не з'явився;
третіх осіб : Левчишин С.О. - за довіреністю.
Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом:Відкритого акціонерного товариства "Універсал Банк" (04114, м.Київ, вул.Автозаводська, 54/19)до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Диженю Плаза" (21050, м. Вінниця, вул.Соборна, 64; абон. скриня № 7753, м. Вінниця-22, м. Вінниця, 21022; вул. Гонти, б/н, м. Вінниця, 21022) за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Вінницької міської ради, виконавчого комітету Вінницької міської ради(21100, м.Вінниця, вул.Соборна,59) про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу 16.11.07р. за реєстровим № 3606, а саме: окремо стоячу будівлю "Будинок побуту" літерою "А" загальною площею - 2 546,0 кв. м., що належить ТОВ "Диженю плаза" на праві приватної власності та знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 64, для задоволення вимог ВАТ "Універсал Банк", які виникли на підставі кредитного договору № 14/170-к-07 від 16.11.07р. в розмірі 264 362, 55 грн. з яких: 241 022, 72 грн. непогашеного кредиту, 21 696,99 грн. відсотки за користування коштами, 1 642, 84 грн. пені, -
Відповідач вимог ухвал суду від 08.10.2010 р., 18.11.2010 р. щодо явки представника в судове засідання, надання додаткових доказів не виконав. Витребуваних ухвалами суду доказів не надав. Доказів, які б стверджували поважність причин невиконання вимог суду не надав. Вказані ухвали направлені відповідачеві рекомендованими листами на дві адреси, в тому рахунку на адресу вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців. Тому згідно ч.1 ст.64 ГПК України суд належним чином повідомив відповідача про час і місце розгляду справи. В зв»язку з цим суд приходить до висновку про розгляд справи у відсутність представника відповідача та за наявними в справі доказами на підставі ст.75 ГПК України.
Представник третіх осіб в письмових поясненнях (т.1 а.с 109-110), а також наданих суду 21.12.2010 р. і усно в судовому засіданні пояснив, що позовні вимоги задоволенню не підлягають оскільи відповідно до ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»від 01.07.2004 р. № 1952-IV із змінами, підставою для державної реєстраці прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, зокрема, є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили. Згідно п.2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухме майно, надалі Положення, затвердженого Наказом міністерства юстиції України 07.02.2002 р. № 7/5, для реєстрації виникнення , існування припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи, їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням. Згідно додатку №1 до п.2.1 Положення, визначений перелік правоустановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об»єкти нерухомого майна, надалі Перелік. Зокрема поміж іншого, п.10 Переліку визначено, що правоустановлювальними документами окрім свідоцтв є в тому рахунку рішення судів про визнання права власності на об»єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об»єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності. Ч.12 п.6.1 розділу 6 Положення обумовлено наступне: фізичним та юридичним особам на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об»єкти нерухомого майна, крім правовстановлювальних документів, передбачених у додатку 1 до п.2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно. Органом БТІ проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно із занесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення господарського суду Вінницької області від 01.08.2008 р. у справі № 8/18-08, яке є правоустановлювальним документом. В обгрунтування своїх пояснень надав копію рішення господарського суду Вінницької області від 01.08.2008 р. в справі № 8/18-08, витяг КП »Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації»про реєстрацію власності на нерухоме майно від 13.05.2009 р. про реєстрацію за Вінницькою міською радою права комкнальної власності на спільне майно на підставі рішення суду.
Представник позивача заявив клопотання від 21.12.2010 року про застосування вимог ст. 23 Закону України «Про іпотеку»і на підставі п.2 ч.1 ст.83 ГПК України вийти за межі позовних вимог у зв»язку із необхідністю захисту майнових прав та інтересів позивача як іпотекодержателя майна переданого в іпотеку. Представник третьої особи заперечив проти цього клопотання. Вказане клопотання позивача судом відхиляється як неконкретне і необгрунтоване.
Представник позивача позовні вимоги підтримав. Із поясненнями представника третіх осіб щодо позовних вимог, не погодився.
Заслухавши пояснення представників позивача, третіх осіб, повно, всебічно, об»єктивно і в сукупності дослідивши подані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд на підставі ч.1 ст.83 ГПК України, ст.203, 215 ЦК України прийшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на таке.
У лютому 2009 року ВАТ "Універсал Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк", звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Диженю Плаза" про звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с.2-6, т.1). Позов обґрунтовувався наступним:
- 16.11.2007 р. між ВАТ "Банк Універсальний" (правонаступником якого був ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_5 (позичальник) укладено кредитний договір №14/170-к-07;
- в забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором №14/170-к-07 між ВАТ "Банк Універсальний" та ТОВ "Диженю Плаза" укладено договір наступної іпотеки (майнової поруки), який згідно п.1.1. договору, забезпечує вимоги іпотекодержателя (позивача), що випливають з кредитного договору №14/170-к-07. В забезпечення зобов"язань за кредитним договором ТОВ "Диженю Плаза" передає банку в іпотеку належне йому на праві власності окремо стоячу будівлю "Будинок побуту" загальною площею 2546,0 кв.м. та знаходиться за адресою м.Вінниця, вул.Соборна,64;
- у зв"язку з порушенням позичальником за кредитним договором зобов"язань щодо сплати кредитних платежів, у останнього виникла заборгованість перед банком у сумі 21696,99 грн. та на підставі п.10.3.1. кредитного договору виникло зобов"язання щодо дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та штрафних санкцій, а саме: 241022,72 грн. непогашеного кредиту, 21696,99 грн. несплачених відсотків за користування коштами та 1642,84 грн. пені, а всього на суму 264362,55 грн.
Посилаючись на те, що в забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором, згідно укладеного договору іпотеки (майнової поруки) та ст.589 ЦК України банк як заставодержатель набув права звернення стягнення на предмет застави, позивач просив прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу 16.11.2007 р. за реєстровим №3606, а саме: окремо стоячу будівлю "Будинок побуту" літерою "А" загальною площею 2456,0 кв.м., що належить ТОВ "Диженю Плаза" на праві приватної власності та знаходиться за адресою: м.Вінниця, вул.Соборна,буд.64, для задоволення вимог ВАТ "Універсал Банк", що виникли на підставі кредитного договору №14/170-к-07 від 16.11.2010 р. в розмірі 264362,55 грн.
Ухвалою господарського суду Вінницької області у справі №12/32-09 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Вінницьку міську раду та Виконавчий комітет Вінницької міської ради (а.с.85-86, т.1).
За результатами розгляду даного господарського спору господарським судом Вінницької області прийнято рішення від 14.04.2009 р. у справі №12/32-09, яким визнано недійсним договір наступної іпотеки (майнової поруки) окремо стоячої будівлі "Будинок побуту" літерою "А" загальною площею 2456,0 кв.м. за адресою м.Вінниця, вул.Соборна,64, укладений між ВАТ "Банк Універсальний" та ТОВ "Диженю Плаза". У позові про звернення стягнення на майно відмовлено.
Рішення по справі мотивоване, зокрема, тим, що ТОВ "Диженю Плаза" не було законним власником будівлі "Будинок побуту", тому договір іпотеки від 16.11.2007 р. цього майна суперечить положенням законодавства, що стосуються застави та іпотеки майна (а.с.124-125, т.1).
За результатами апеляційного перегляду вказаного судового акту, постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 22.07.2009 р. рішення суду першої інстанції у справі №12/32-09 залишено без змін (а.с.169-171, т.1).
Разом з тим, постановою Вищого господарського суду України від 25.11.2009 р. у справі №12/32-09 рішення господарського суду та постанову апеляційного господарського суду у справі було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.193-194, т1). У названій постанові ВГСУ зазначалось, що господарські суди, в порушення вимог ч.2 ст.36 ГПК України, прийняли у якості доказів незасвідчені копії судових актів по справах №8/18-08, №2-а-3855, №22-а-9562/08, наявні в матеріалах справи.
За результатами нового розгляду справи, господарським судом Вінницької області прийнято рішення від 17.03.2010 р. про відмову у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того, рішенням, що оскаржується, в порядку п.1 ст.83 ГПК України, визнано недійсним договір іпотеки наступної іпотеки (майнової поруки) окремо стоячої будівлі "Будинок побуту" літерою "А" загальною площею 2456,0 кв.м. за адресою м.Вінниця, вул.Соборна,64, укладений між ВАТ "Банк Універсальний" та ТОВ "Диженю Плаза".
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 08.06.2010 р. № 12/32-09 рішення господарського суду Вінницької області від 17.03.2010 року в справі № 12/32-09 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.09.2010 року в справі № 12/32-09 задоволено частково касаційну скаргу ПАТ «Універсал Банк»і скасовано рішення господарського суду Вінницької області від 17.03.2010 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 08.06.2010 року у справі № 12/32-10, а справу направлено до місцевого господарського суду для нового розгляду. Причиною скасування судових актів судом касаційної інстанції вказано відсутність в матеріалах справи № 12/32-09 договору купівлі -продажу від 05.10.2007 року вказаного в п.1.2.1 договору іпотеки як підстава належності іпотекодавцю майна, не надання судами попередніх інстанцій правової оцінки договору купівлі- продажу від 05.10.2007 р., а також незазначення судами мотивів, з яких відхилено посилання позивача на те, що на момент укладання договору іпотеки, договір купівлі -продажу нерухомого майна від 05.10.2007 р. був чинний.
Місцевий суд здійснюючи новий розгляд справи і намагаючись згідно ст. 111-12 ГПК України виконати вказівки суда касаційної інстанціїухвалою від 08.10.2010 року зобов»язав позивача, відповідача, приватного нотаріуса, міське комунальне БТІ надати господарському суду завірену копію договору купівлі -продажу від 05.10.2007 р. Відповідач на ухвалу суду не відреагував. Позивач, приватний нотаріус, орган БТІ повідомили про вилучення у них названого договору правоохоронними органами. Тому в господарському суду відсутня можливість надати правову оцінку договору купівлі -продажу від 05.10.2007 р.
З наявних у справі матеріалів вбачається, що господарським судом Вінницької області у справі №8/18-09 розглядався спір за позовом прокурора в інтересах територіальної громади в особі Вінницької міської ради до ТОВ "Диженю Плаза" про зобов"язання останнього повернути з чужого незаконного володіння належне позивачу майно - окремо стоячу будівлю "Будинок побуту" по вул.Соборній в м.Вінниці загальною площею 2546 кв.м. та про визнання права власності на вказану будівлю за позивачем - Вінницькою міською радою.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 01.08.2008 р. та постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 06.11.2008 р. у № 8/18-08 встановлено наступне:
- Замостянський районний суд м. Вінниці постановою від 13.07.2007 р. у справі №2-а-3855 за позовом ОСОБА_6, ТзОВ "Торговий дім ТД" ЛТД до Вінницької міської ради та Комунального підприємства "ВООБТІ" визнав за підприємством у формі ТОВ "Торговий дім ТД" ЛТД право власності на окремо стоячу будівлю "Будинок побуту", що розташована у м.Вінниці по вулиці Соборній, 64, загальною площею 2564,0 кв.м., під умовою, а саме: після встановлення факту отримання Вінницькою міською радою від ТОВ "Торговий дім ТД" ЛТД коштів у сумі 5014816,00 грн.
- На підставі вказаної вище постанови Замостянського районного суду м. Вінниці за підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ТД" ЛТД зареєстровано право власності на окремо стоячу будівлю "Будинок побуту".
- Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2008р. вказану постанову Замостянського районного суду м.Вінниці від 13.07.2007р. скасовано та відмовлено ОСОБА_6, ТзОВ "Торговий Дім ТД" ЛТД у задоволенні адміністративного позову.
- На підставі рішення постійно діючого третейського суду при товарній біржі "Товарна універсальна біржа" "Сальдо" від 20.09.2007р. у справі №07-20/09-07КМКр, яким затверджено мирову угоду, укладену між Виробничо-комерційним підприємством "Мотор" ЛТД у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ТД" ЛТД, право власності на окремо стоячу будівлю "Будинок побуту" загальною площею 2564,0 кв.м., розташовану у м.Вінниці по вулиці Соборній, 64, зареєстровано за ВКП "Мотор" ЛТД 20.09.2007р.
- В подальшому, зазначену будівлю ВКП "Мотор" ЛТД передало Приватному підприємству "Верітус", за яким зареєстровано право власності на неї 26.09.2007р. на підставі рішення постійно діючого третейського суду при товарній біржі "Товарна універсальна біржа" "Сальдо" від 26.09.2007р. у справі №11-26/09-07КМК-р, яким затверджено мирову угоду, укладену між ПП "Верітус" та ВКП "Мотор" ЛТД.
- Згідно договору купівлі-продажу від 05.10.2007р. Приватне підприємство "Верітус" продало ТзОВ "Диженю Плаза" (відповідачу у даній справі) спірну будівлю "Будинок побуту" загальною площею 2564,0 кв.м., розташовану у м.Вінниці по вул.Соборній, 64 (т.1, а.с.17-18). Договір посвідчено нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик В.В. і зареєстровано за №10448.
- На підставі вказаного договору за ТзОВ "Диженю Плаза" 08.10.2007р. зареєстровано право власності на будівлю.
- Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 29.01.2008р. у справі №2-782/08, яке набрало законної сили 18.04.2008р., визнано недійсним договір купівлі-продажу окремо стоячої будівлі "Будинок побуту" загальною площею 2564,0 кв.м., розташованої у м.Вінниці по вулиці Соборній, 64, укладений 05.10.2007р. між продавцем ПП "Верітус" та покупцем ТзОВ "Диженю Плаза", та скасовано реєстраційне посвідчення від 08.10.2007р., видане на вказану будівлю Комунальним підприємством "Вінницьке обласне об'єднання бюро технічної інвентаризації".
За таких обставин, 25.01.2008р. перший заступник прокурора Вінницької області, посилаючись на ст.ст. 321,386,387,388,392 Цивільного кодексу України, та зазначаючи про вибуття нерухомого майна з володіння територіальної громади м. Вінниці в особі Вінницької міської ради поза її волею, звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до ТзОВ "Диженю Плаза" про визнання за територіальною громадою м.Вінниці в особі Вінницької міської ради права власності на окремо стоячу будівлю "Будинок побуту", що розташована у м.Вінниці по вул.Соборній, 64 та витребування з чужого незаконного володіння вказаного нерухомого майна.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 01.08.2008 р., яке залишене без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 06.11.2008 р. у справі №8/18-08 позов прокурора задоволено: зобов'язано ТОВ “Диженю Плаза” повернути Вінницькій територіальній громаді в особі Вінницької міської ради з чужого незаконного володіння будівлю “Будинок побуту”, яка розташована у м. Вінниці по вул. Соборній, 64 загальною площею 2546 кв.м.; визнано право власності на цю будівлю за Вінницькою міською радою.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2009 р. у справі №8/18-08 постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 06.11.2008 р. у справі №8/18-08 залишено без змін.
Вищеназвані факти встановлені названими судовими актами, хоча й не є в розумінні ст.35 ГПК України преюдиційними (обов»язковими) при вирішенні даного господарського спору у справі № 12/32-09, але беруться судом до уваги як докази на підставі ст.32 ГПК України, згідно якої доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявністьчи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
З матеріалів справи № 12/32-09 вбачається, що 16.11.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством “Банк Універсальний” (правонаступником якого є ВАТ “Універсал Банк”, що підтверджується змінами до Статуту банку, внесеними до держреєстру 21.11.2007 р.) та гр.ОСОБА_5 (позичальник) укладено кредитний договір № 14/170к-07, відповідно до якого ОСОБА_5 надається кредит у розмірі 252500 грн. на 132 місяці, дата погашення кредиту -15.11.2018 р., процентна ставка -17,95 процентів річних.
16.11.2007 р. між банком (заставодержатель) та ТОВ “Диженю Плаза” (іпотекодавець) укладено договір наступної іпотеки (майнової поруки), посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №3606. За умовами вказаного договору іпотекодавець в якості забезпечення виконання зобов'язань боржника за кредитним договором №14/170к-07 від 16.11.2007 р. перед банком передає останньому в іпотеку будівлю “Будинок побуту” літерою “А” загальною площею 2546,0 кв.м., що знаходиться у м. Вінниця, вул. Соборна, 64.
З витребуваної судом першої інстанції від органу РАЦС копії актового запису про смерть №215 від 10.07.2008 р., вбачається, що гр.ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р. (а.с.105, т.1).
У зв"язку з допущеною боржником за кредитним договором заборгованістю щодо повернення кредиту та сплати відсотків і штрафних санкцій, позивач просив звернути стягнення у розмірі загальної суми боргу на вказану вище будівлю “Будинок побуту” літерою “А” загальною площею 2546,0 кв.м., що знаходиться у м.Вінниця, вул.Соборна, 64, на підставі договору іпотеки від 16.11.2007 р.
Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, передбачено можливість забезпечення виконання зобов'язання неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ст.572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ст.1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
У статті 3 вказаного Закону зазначено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Згідно ч.1 ст.575 Цивільного кодексу України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Статтею 583 Цивільного кодексу України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.
Законом України "Про заставу" (ч.2, ч.3 ст.11 "Сторони договору застави") встановлено, що заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем при заставі майна може бути його власник, який має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно.
Статтею 5 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що предметом іпотеки може бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за умови, що нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення.
Водночас, як встановлено судовими актами у господарській справі №8/18-08 та зазначено також у постанові ВГСУ від 14.05.2009 р. у справі №8/18-09, власником будівлі “Будинок побуту”, яка розташована у м. Вінниці по вул.Соборній,64, є Вінницька територіальна громада в особі Вінницької міської ради, з володіння якої це майно вибуло не з її волі; ТОВ “Диженю Плаза” заволоділо зазначеним майном незаконно, без відповідної правової підстави. Договір купівлі-продажу від 05.10.2007 р., на підставі якого ТОВ “Диженю Плаза” 08.10.2007 р. зареєстровано право власності на нерухоме майно, визнано недійсним рішенням Ленінського районного суду м.Вінниці від 29.01.2008 р.
З вищевикладених встановлених обставин справи вбачається, що ТОВ “Диженю Плаза” не було законним власником будівлі “Будинок побуту” літерою “А” загальною площею 2546,0 кв.м., що знаходиться у м. Вінниця, вул. Соборна, 64. Отже, договір іпотеки від 16.11.2007 р. зазначеного майна суперечить наведеним вище вимогам чинного законодавства щодо застави та іпотеки майна - ст.583 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.11 Закону України "Про заставу", ст.5 Закону України "Про іпотеку".
При цьому, слід зазначити, що згідно ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України, якою визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч.1 статті 215 Цивільного кодексу України, недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу є підставою недійсності правочину.
Крім того, згідно ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, судом може бути визнане недійсним повністю або частково господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).
Посилаючись на допущену Боржником за кредитним договором заборгованість щодо повернення кредиту та сплати відсотків, позивач просить звернути стягнення у розмірі заборгованості з повернення кредиту, сплати відсотків та стягнення пені на вказану вище будівлю “Будинок побуту”літерою “А”загальною площею 2546,0 кв.м., що знаходиться у м. Вінниця, вул. Соборна, 64, на підставі договору іпотеки від 16.11.2007 р.
Разом з тим:
Відповідно до статті 583 ЦК України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель) - власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.
Статтею 11 Закону України від 2 жовтня 1992 року N 2654-XII “Про заставу”встановлено, що заставодавцем при заставі майна може бути його власник, який має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно.
В силу ст. 575 ЦК України іпотека є окремим видом застави нерухомого майна.
Закон України від 5 червня 2003 року N 898-IV "Про іпотеку"( 898-15 ) є спеціальним законом, який регулює відносини у сфері застави нерухомого майна - іпотеки.
Статтею 5 Закону України "Про іпотеку" визначено, що предметом іпотеки може бути один або декілька об'єктів нерухомого майна зокрема за умови, що нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; що нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення.
Судовими рішеннями у господарській справі № 8/18-08 встановлено, що власником будівлі “Будинок побуту”, яка розташована у м. Вінниці по вул. Соборній,64, є Вінницька територіальна громада в особі Вінницької міської ради, з володіння якої це майно вибуло не з її волі; ТОВ “Диженю Плаза”заволоділа цим майном незаконно, без відповідної правової підстави. Договір купівлі-продажу від 05.10.2007 р., на підставі якого ТОВ “Диженю Плаза”08.10.2007 р. зареєстровано право власності на нерухоме майно, визнано недійсним рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 29.01.2008 р.
Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, відповідно до ч.1 цієї статті, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно з ч. 1 статті 215 ЦК України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу є підставою недійсності правочину.
З наведеного вище вбачається, що ТОВ “Диженю Плаза”не було законним власником будівлі “Будинок побуту”літерою “А”загальною площею 2546,0 кв.м., що знаходиться у м. Вінниця, вул. Соборна, 64, тому договір іпотеки від 16.11.2007 р. цього майна суперечить положенням законодавства, що стосуються застави та іпотеки майна.
Відповідно до п. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
Суд наголошує про те, що згідно ст. 583 ЦК України, ст.11 Закону України «Про заставу», ст.5 Закону України «Про іпотеку »заставодавцем майна відтак і іпотекодавцем, оскільки іпотека є окремим видом застави може бути лише власник майна, який має право відчужувати заставлене майна на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майна. Предметом іпотеки може бути нерухоме майно, за умови, що нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство.
Згідно ст.203, 204, ч.1ст.215, ч.1 ст.216 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин є правомірним якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п»ятою та шостою ст.203 цього Кодексу. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків. , крім тих, що пов»язані з його недійсністю.
Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що правочин і договір, як його різновид, не може суперечити закону і що визнання недійсним правочину, який суперечить закону, належить до компетенції суду, а правочин щодо відчуження майна, який укладений з недодержанням вимог закону при визнанні його недійсним рішенням суду є недійсним з моменту його вчинення (оскільки в момент його вчинення були недодержані вимоги закону), а не з моменту прийняття судом рішення про визнання правочину недійсним, і не створює юридичних наслідків також з моменту вчинення правочину, а не з дати прийняття судом рішення про визнання правочину недійсним.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 29.01.2008 р. в справі № 2-782-08 (т.2 а.с. 130-132), яке набрало законної сили 18.04.2008 р.. визнано недійсним договір купівлі -продажу від 05.10.2007 р., посвідчений праватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик В.В. за реєстровим номером 10448 та записано в реєстрову книгу за реєстровим номером 894, купівлі -продажу окремо стоячої будівлі «Будинок Побуту»літ.»А»загальною площею 2546, 0 кв.м, яка розташована за адреою: м. Вінниця, вул.Соборна, буд 64 укладений між продавцем -Приватним підприємством «Верітус» та покупцем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Диженю Плаза» з підстав недотримання вимог закону в момент вчинення договору, а також скасоване реєстраційне посвідчення від 08.10.2007 р. видане товариству з обмеженою відповідальністю «Диженю Плаза»комунальним підприємством «Вінницьке обласне об»єднане бюро технічної інвентаризації»на вказане нерухоме майно.
Вказане рішення Ленінського районного суду м. Вінниці господарський суд розглядаючи справу № 12/32-09 бере до уваги як належний письмовий доказв розумінні ст. 32 ГПК України, а не як преюдиційні факти встановлені в порядку ст. 35 ГПК України, яким визнано органом до компетенції, якого законом це віднесено. Нідійсність договору купівлі -продажу від 05.10.2007 р., з підстав порушення законодавства в момент вчинення цього договору. Відтак покупець -яким за цим договором є ТОВ «Диженню Плаза» не набув права власності на спірне нерухоме майно вже з 05.10.2007 р., а відтак не мав права вчиняти будь -які юридичні дії. В тому рахунку укладати договір, які б могли призвести до відчуження майна. Договір укладений з порушенням вимог закону і який в зв»язку з цим рішенням суду визнаний недійсним не створює з моменту вчинення правочину юридичних прав для укладення на законних підставах правочинів- договорів, які виникають із договору, визнаного недійсним.
Господарський суд важає, що при розгляді справи № 12/32-09 у нього відсутні підстави давати правову оцінку дйсності чи недійсності договору купівлі -продажу від 05.10.2007 р., вказаного ТОВ «Диженю Плаза»в п.1.2.1 договору наступної іпотеки від 16.11.2007 р., як підстава права власності іпотекодавця на предмет іпотеки, оскільки рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 29.01.2008 р. в справі № 2-782-08, яке набрало законної сили, цей договір був вже визнаний недійсним, з підстав суперечності його закону в момент вчинення. Положення ст.35 ГПК України не позбавляють господарський суд брати до уваги назване рішення Ленінського районного суду с. Вінниці, як належний письмовий доказ в порядку ст.32 ГПК України яким визнано недійсність договору купівлі -продажу від 05.10.2007 р.
Відтак правочин, і зокрема договір купівлі-продажу від 05.10.2007 р., укладений між продавцем -приватним підприємством «Верітус»та покупцем - товариством з обмеженою відповідальністю «Диженю Плаза»не створював ніяких юридичних наслідків з моменту його вчинення -05.10.2007 р., оскільки цей договір рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 29.01.2008 р. визнаний недійсним, який такий, що суперечить закону -п.30 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 321 ЦК України, оскільки нерухоме майна у вигляді окремо розташованої будівлі «Будинок Побуту»в будинку літ «А» загальною площею 2546, 0 кв. м. за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, буд.64 належало на право власності Вінницької міської ради і вибуло із його власності і передане ТОВ «Диженю Плаза» не власником помимо волі власника -Вінницької міської ради. В зв»язку з цим ТОВ «Диженю Плаза»вже 05.10.2007 р. не було власником названого нерухомого майна, оскільки договір купівлі -продажу від 05.10.2007 р. був в момент його вчинення , укладений з порушенням вимог законодавства, і в зв»язку з цим рішенням суду був визнаний недійсним , а відтак відповідач (ТОВ «Диженю Плаза») не мав права укладати 16.11.2007 р. договір наступної іпотеки із ВАТ «Банк універсальний», оскільки не набув на законних підставах права власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, згідно ст.583, 575 ЦК України, ст.11 Закону України від 02.10.1992 р. № 2654-ХІІ «Про заставу», ст. 5 Закону України «Про іпотеку»тільки власник майна, який набув право власності на нього, з дотриманням вимог закону. Має право на укладання договору іпотеки. В зв»язку з тим, що договір купівлі -продажу від 05.10.2007 р. рішенням Ленінського районного суду від 29.01.2008 р. в справі № 2-782-08, яке набрало законної сили 18.04.2008 р. визнаний недійсним , і не створював юридичних наслідків з моменту його вчинення, з огляду укладення його з порушенням вимог закону, то договір наступної іпотеки від 16.11.2007 р. між ВАТ «Банк Універсальний» і ТОВ «Диженю Плаза»суперечить ст. 583 ЦК України, ст.11 Закону України від 02.10.1992 р. № 2654-ХІІ «Про заставу», ст.5 Закону України «Про іпотеку», оскільки з боку іпотекодавця, укладений ТОВ «Диженю Плаза», який не набув 05.10.2007 р. права власності на предмет іпотеки, в порядку встановленому законодавством, а тому договір наступної іпотеки (майнової порууки) від 16.11.2007 р. підлягає на підставі ст. 203, 215 ЦК України, ч.1 ст.83 ГПК України визнанно недійсним.
При цьому, наслідки недійсності договору, встановлені ст.216 Цивільного кодексу України, за якими, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разу неможливості такого повернення, зокрема, тоді, коли одержане полягає у виконаній роботі, користуванні майном, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (п.2 ч.1 ст.216 ЦК України) - не можуть бути застосовані у даному випадку, оскільки сторонами іпотечного договору, визнаного судом недійсним, фактично нічого не одержано на виконання цього правочину.
Згідно ст.17 Закону України «Про іпотеку»іпотека припиняється зокрема в разі визнання іпотечного договору недійсним. Оскільки підставою позовних вимог в справі № 12/32-09 є договір наступної іпотеки від 16.11.2007 р., а господарський суд прийшов до висновку про визнання його недійсним, то позов не підлягає задоволенню.
Доводи позивача, які полягають в тому, що ТОВ «Диженю Плаза»мало право укладати договір іпотеки, оскільки договір купівлі -продажу від 05.10.2007 р. на момент укладання договору іпотеки 16.11.2007 р. не був визнаний недійсним, господарським судом до уваги не беруться оскільки суперечать ст.203, ч.1 ст. 215, ч.1 ст. 216 ЦК України згідно яких договір купівлі -продажу нерухомого майна від 05.10.2007 р. укладений в момент його вчинення з порушенням вимог законодавства не створює юридичних наслідків і прав з моменту його вчинення -тобто з 05.10.2007 р., а не з моменту його визнання недійсним рішення Ленінського районного суду м. Вінниці -29.01.2008 р. чи набрання ним законної сили -18.04.2007 р. Незаконний договір, недійсність якого визнана рішенням суду, не може породжувати законні права з моменту його вчинення, оскільки закон -ч.1 ст.215 ЦК України передбачає підставою визнання недійсності правовчину недотримання вимог закону (ч.1 ст.203 ЦК України) в момент вчинення правочину.
Копією витягу про перереєстрацію права власності на нерухоме майно від 13.05.2007 р. № 22717805 стверджується перереєстрація на підставі рішення господарського суду Вінницької області № 8/18-08 від 01.08.2008 р. за Вінницькою міською радою права комунальної власності на нерухоме майно -нежитлову будівлю за адресою : м. Вінниця, вул. Соборна, 64, тобто того, що вказане в договорі наступної іпотеки від 16.11.2007 р. Відповідач у справі ТОВ «Диженю Плаза»не власник і не набував в порядку встановленому законом права власності на майно, що є предметом договору іпотеки. З огляду на це, положення ст. 23 Закону України «Про іпотеку»не можуть бути застосовані до Вінницької міської ради, оскільки із ст. 23 названого закону вбачається, що іпотека є дійсною для наступного набувача нерухомого майна за умови, що попередній іпотекодавець набув права власності на це майно на законних підставах і що право власності від такого іпотекодержателя перейшло до наступного набувача. ТОВ «Диженю плаза»не набувало на законних підставах права власності на нерухоме майно вказане в договорі іпотеки від 16.11.2007 р. і Вінницькій міській раді право власності не перейшло від ТОВ «Диженю Плаза».
В зв»язку з відмовою в позові судові витрати на державне мито в сумі 2643, 63 грн. і на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. на підставі ч.1, 5 ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на позивача.
Керуючись викладеним, ст. 32, 33, 36, ч.1, 5 ст. 49, 82, п.1 ч.1 ст. 83, ст.84, 115, 116 ГПК України, -
1.Визнати недійсним договір наступної іпотеки (майнової поруки) окремо стоячої будівлі «Будинок побуту» літерою «А» загальною площею 2 546,0 м. кв. за адресою м. Вінниця, вул. Соборна, 64, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний»(м. Львів, проспект Шевченка, 27) в особі керуючого ВВ № 2 Вінницької філії ВАТ «Банк Універсальний» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Диженю плаза», посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик Л.В. 16.11.2007р. та зареєстрований в реєстрі № 3606.
2. В позові ВАТ "Універсал Банк", м. Київ до ТОВ "Диженю Плаза", м. Вінниця про звернення стягнення в сумі 264 362 грн.55 коп. на предмет іпотеки за договором наступної іпотеки від 16.11.2007 р. відмовити. Судові витрати на державне мито в сумі 2643, 63 грн. і на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покласти на позивача.
3. Копії рішення надіслати позивачеві, відповідачеві, третім особам рекомендованим листом або вручити їх повноважним представникам під розписку.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 21.12.2010 р.Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 27.12.2010 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.
Суддя Білоус В.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (04114, м.Київ, вул.Автозаводська, 54/19)
3, 4, 5 - відповідачу (21050, м. Вінниця, вул.Соборна, 64; абон. скриня № 7753, м. Вінниця-22, м. Вінниця, 21022; вул. Гонти, б/н, м. Вінниця, 21022)
6, 7 - третім особам (21100, м.Вінниця, вул.Соборна,59)