Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.
Іменем України
21.10.2010Справа №2-1/3848-2010
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1),
до відповідачів:
1. Белінської сільської ради, (98224, АР Крим, Ленінський район, с. Нововідрадне, вул. Центральна, 16),
2. Виконавчого комітету Белінської сільської ради, (98224, АР Крим, Ленінський район, с. Нововідрадне, вул. Центральна, 16)
про визнання недійсним рішення,
Суддя Л. О. Ковтун
від позивача ОСОБА_2., представник, довіреність від 30.06.2010р.,
від відповідачів - не з'явились, повідомлені належним чином,
Суть спору: підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду АР Крим з позовом до Белінської сільської ради та з урахуванням уточнень до позову просить визнати недійсними рішення Виконавчого комітету Белінської селищної ради № 34 «Про відмову у видач дозволу на відкриття бару у селі Золоте СПД ОСОБА_1.» та №82 від 30.06.2010р. «Про відмову у видачі дозволу на відкриття бару ОСОБА_1.».
Свої вимоги підприємець обґрунтовує тим, що в основу прийнятих органом місцевого самоврядування спірних рішень покладений факт наявності порушень вимог земельного законодавства, зокрема використовування ділянки не за цільовим призначенням, у той час як такого роду факт жодним чином не підтверджений.
Враховуючі наявність заявлених позовних вимог до Виконавчого комітету Белінської селищної ради, ухвалою господарського суду АР Крим від 21.10.2010р. останнього залучено до участі у справі іншим відповідачем.
У відзиві на позовну заяву відповідач наполягає на використанні земельної ділянки, на якій розташований спірний об'єкт не за цільовим призначенням, що свідчить про наявність факту порушення вимог земельного законодавства, а також про законність спірних рішень.
Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення учасників процесу, оцінивши надані докази, суд
21.04.2010р. підприємець ОСОБА_1 письмово звернулась до Белінської сільської ради із заявою про надання дозволу на відкриття та здійснення діяльності в сфері роздрібної торгівлі та громадського харчування по реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів в барі с. Золоте (у будівлі їдальні рибколгоспу «Приазовський»).
28.04.2010р. Виконавчим комітетом Белінської сільської ради прийнято рішення №34, яким підприємцю ОСОБА_1. у видачі відповідного дозволу відмовлено.
В подальшому, 28.05.2010р. підприємець повторно звернувся до відповідача із заявою про видачу вищевказаного дозволу.
Втім, рішенням Виконкому Белінської сільської ради №82 від 30.06.2010р. підприємцю знов відмовлено у наданні дозволу на відкриття та здійснення діяльності у сфері роздрібної торгівлі та громадського харчування по реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів в барі с. Золоте (у будівлі їдальні рибколгоспу «Приазовський»).
Предметом даного спору є визнання недійсними рішень Белінської сільської ради №34 від 28.04.2010р. «Про відмову у видач дозволу на відкриття бару у селі Золоте СПД ОСОБА_1.» та №82 від 30.06.2010р. «Про відмову у видачі дозволу на відкриття бару ОСОБА_1.».
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою визначені правові наслідки та визначають межі доказування. Право визначення підстави позову належить виключно позивачу.
Як на підставу визнання вищевказаних рішень недійсними підприємець посилається на недостовірність фактів, покладених в основу спірних актів, що зумовило прийняття незаконних рішень.
Виходячи з предмету та підстави позову, для вирішення спору у даній справі суду слід з'ясувати факт обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Дослідивши надані сторонами докази у підтвердження своїх доводів і заперечень, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи та не заперечується відповідачем, підставою для відмови підприємцю ОСОБА_1. у видачі певного дозволу послужило те, що Риболовецьким колгоспом «Приазовський», на території земельної ділянки якого знаходиться спірний об'єкт (бар в с. Золоте), порушуються вимоги земельного законодавства, зокрема останнім використовуються не за цільовим призначенням надані для ведення сільськогосподарського виробництва земельні ділянки.
З такими доводами відповідача не можна погодитись з огляду на наступне.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
До того ж, приписами статті 34 зазначеного кодексу встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Матеріали справи не містять, а відповідачами не надані суду жодні докази, які б підтверджували факт використання рибколгоспом «Приазовський» земельної ділянки в с. Золоте (під будівлею їдальні) не за цільовим призначенням. Заперечення відповідачів, викладені у відзиві на позовну заяву зводяться до голослівних висловів, які не мають документального підгрунття.
В свою чергу, рішенням господарського суду АР Крим від 14.09.2009року у справі №2-5/668-2009 в позові Керченського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції по контролю за використанням та охороною земель АР Крим до Риболовецького колгоспу «Приазовський» про стягнення 31558,47 грн. збитків за використання земельної ділянки не за цільовим призначенням відмовлено.
Зазначене рішення залишене в силі постановою апеляційної інстанції від 16.11.2009р.
При постановленні вищевказаних судових актів, суди першої та другої інстанції виходили з того, що ані прокурором, ані позивачем не доведено факту використання Рибколгоспом не за цільовим призначенням земельної ділянки площею 2,33га та розміру заподіяної шкоди в сумі 31558,47грн., (аркуш справи 17).
Статтями 4-2 та 4-3 ГПК України закріплені принципи рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та здійснення судочинства на засадах змагальності. Аналогічні положення про принцип рівності закріплені в статті 129 Конституції України та ст. 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Принцип рівності перед законом і судом означає рівність суб'єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу. З принципу рівності перед законом і судом випливає, що правосуддя здійснюється незалежно від правового статусу учасників процесу, їхнього майнового стану, форми власності й інших критеріїв; процесуальне становище учасників судочинства визначається тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим; процесуальний порядок вирішення справ визначається процесуальною формою. Змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторін, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень, звільнення суду від обов'язку збирання доказів. Принцип змагальності вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав, тобто обумовлює мотивацію поведінки сторін під час розгляду справи.
Відповідно до частини 2 статті 4-3 ГПК України сторони та інші особи - учасники процесу обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими господарському суду доказами. Саме у цьому полягає активність сторін та інших учасників процесу в змагальності. Причому ризик настання наслідків вчинення або не вчинення процесуальних дій покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі.
З урахуванням викладеного, збирання судом будь-яких доказів в обґрунтування правомірності заперечень відповідача є фактично перекладанням обов'язку сторони на суд, що суперечить принципам рівності та змагальності.
Як вже зазначалось, відповідачами не доведено факту використання земельної ділянки під баром в с. Золоте (будівля їдальні рибколгоспу «Приазовський») не за цільовим призначенням. Зазначене свідчить про обґрунтованість заявлених позовних вимог та є підставою для їх задоволення у повному обсязі.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.82-84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Белінської сільської ради №34 від 28.04.2010р. «Про відмову у видач дозволу на відкриття бару у селі Золоте СПД ОСОБА_1.» та №82 від 30.06.2010р. «Про відмову у видачі дозволу на відкриття бару ОСОБА_1.».
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ковтун Л.А.