08.10.2025
Справа № 696/858/25
Провадження № 2/696/373/25
08 жовтня 2025 року м. Кам'янка
Кам'янський районний суд Черкаської області у складі:
головуючої судді Білопольської Н.А.,
за участі секретаря судового засідання Бондарь Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам'янка в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 22 271,61 грн. боргу за кредитним договором з підстав невиконання умов договору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 31 березня 2024 року укладено кредитний договір (оферта) № 31.03.2024-100003528, який підписаний електронним підписом.
Відповідно до умов договорів позичальнику надано кредит у розмірі 10 000,00 грн., строком на 112 днів, дата повернення кредиту - 20 липня 2024 року.
ТОВ «Споживчий центр» зобов'язання за кредитом виконало в повному обсязі та надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором. Однак ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим станом дату подання позову утворилась заборгованість в розмірі 22 271,61 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 10 000,00 грн., по процентам - 9 300,00 грн. та неустойці - 2 500,00 грн.
За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором та судові витрати по справі.
Ухвалою судді Кам'янського районного суду Черкаської області від 08 липня 2025 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. У позовній заяві представник Рассказов Д.І. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача та шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті судової влади, клопотання від нього про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, відзиву на позовну заяву та заперечень щодо позовних вимог до суду не надходило.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, неявкою його в судове засідання без поважних причин та відсутністю заперечень сторони позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Враховуючи, що в судове засідання учасники справи не з'явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу виконання договірних зобов'язань.
31 березня 2024 року відповідач ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е816 підписав пропозицію ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії), у п. 3.1 якого визначено предмет договору: кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (а.с. 12 (на звороті) - 15).
Водночас 31 березня 2024 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е816 підписав заявку, яка є невід'ємною частиною кредитного договору № 31.03.2024-100003528 (кредитної лінії) (а.с. 15 (на звороті) - 16).
31 березня 2024 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е816 підписав відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 31.03.2024-100003528 (кредитної лінії) (а.с. 16 (на звороті) - 17).
Також 31 березня 2024 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е816 підписав додаток до кредитного договору № 31.03.2024-100003528 (кредитної лінії) (а.с. 17 (на звороті) - 18).
31 березня 2024 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором А816 підписав паспорт споживчог кредиту (Стандартизована форма) (а.с. 18 (на звороті) - 19).
ОСОБА_1 отримав грошові кошти в сумі 10 000,00 грн., видача коштів за кредитним договором здійснювалася за допомогою системи LIQPAY, згідно з копією квитанції № 2444217940 від 31 березня 2024 року (а.с. 12).
Згідно з довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 31.03.2024-100003528 від 31 березня 2024 року у відповідача виникла заборгованість в розмірі 22 271,61 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 10 000,00 грн., процентам - 9 300,00 грн., комісії - 471,61 грн.; неустойці - 2 500,00 грн. Проценти по кредиту нараховані за період з 31 березня 2024 року по 20 липня 2024 року (а.с. 10).
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як передбачено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, позивачем доведено факт виникнення зобов'язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладення кредитного між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем. При цьому ТОВ «Споживчий центр» належним чином виконало свої зобов'язання по наданню кредиту, а відповідач, отримавши кредитні кошти, ухиляється від виконання взятих на себе за договором зобов'язань.
Водночас відповідач, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав суду жодних належних і допустимих доказів щодо неправильності розрахунку заборгованості за кредитним договором, зокрема, з призми розміру сплачених ним коштів у рахунок як погашення тіла кредиту, так і процентів, комісії, що вплинуло б на розмір заборгованості.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача кредитної заборгованості в сумі 10 000,00 грн., заборгованості по процентам - 9 300,00 грн. та комісії - 471,61 грн. підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення неустойки в сумі 2 500,00 грн., суд дійшов наступного висновку.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Водночас ч. 1 ст. 550 ЦК України встановлено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Проте Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);
3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов'язань.
Аналогічний правовий висновок щодо аналізу п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України викладений у постанові Верховного Суду України від 12 червня 2024 року в справі № 910/10901/23, який у відповідності до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд враховує при застосуванні відповідних норм права.
Згідно з правовим висновком, що викладений у постанові Верховного Суду України від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23, на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом цієї справи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоча умовами кредитного договору (п. 13 відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 31.03.2024-100003528 (кредитної лінії)) сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником неустойки у розмірі 100,00 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання, проте згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники у період воєнного стану звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) в кредитних зобов'язаннях.
За таких обставин нарахування неустойки позивачем є безпідставним та неправомірним, відтак позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 2422 грн. 40 коп.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню, відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду, пропорційно до суми задоволених судом вимог, - 2 150,48 грн. (19771,61х2422,40/22271,61).
На підставі ст.ст. 509, 626, 627, 634, 1054, 1055, 1056-1ЦК України, п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, керуючись 12, 19, 89, 141, 259, 263-265, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 19771 (дев'ятнадцять тисяч сімсот сімдесят одна) грн. 61 (шістдесят одна) коп. заборгованості за кредитним договором № 31.03.2024-100003528 від 31 березня 2024 року, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., процентам в сумі 9 300 (дев'ять тисяч триста) грн. 00 коп., комісії - 471 (чотириста сімдесят одна) грн. 61 (шістдесят одна) коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» сплачений судовий збір в розмірі 2150 (дві тисячі сто п'ятдесят) грн. 48 (сорок вісім) коп.
В решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»; адреса: вул. Саксаганського, буд.133-А, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ: 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт НОМЕР_1 від 27 червня 2009 року, виданий Кам'янським РВ УМВС України в Черкаській області; РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя Н.А. Білопольська