ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/18142/25
провадження № 3/753/6624/25
"25" вересня 2025 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Бондаренко М.С., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 ,
встановила:
До Дарницького районного суду м. Києва 27 серпня 2025 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .
Відповідно до вказаного протоколу про адміністративне правопорушення від 05 серпня 2025 року серії ВАВ № 319200, ОСОБА_1 05 серпня 2025 року, о 08 год. 22 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, пр-т П. Григоренка, біля зупинки громадського транспорту у громадському місці погрожував фізичною розпавою та висловлювався нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_2 , тим самим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Під час судового розгляду ОСОБА_1 категорично заперечив свою вину, зазначивши, що дійсно між ним та іншим водієм ОСОБА_2 стався словесний конфлікт на дорозі поблизу Дарницького мосту, який виник внаслідок дорожньої ситуації, однак він не вчиняв жодних дій, що мали б ознаки дрібного хуліганства, не висловлювався нецензурною лайкою в присутності сторонніх осіб та не здійснював погроз.
Адвокат Ткач А.Г. підтримав доводи свого підзахисного, звернувши увагу, що місце події не є місцем масового перебування людей, поблизу не було зупинок громадського транспорту чи перехожих, як про це вказано у протоколі, а конфлікт мав виключно словесний характер між двома водіями, що не свідчить про порушення громадського порядку чи спокою громадян.
Суддя, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку ОСОБА_1 та його адвоката Ткача А.Г., дійшла висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП з огляду на таке.
Статтею 256 КУпАП передбачено, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
При цьому стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, в тому числі: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя, дотримуючись вимог ст. 252 КУпАП, оцінила докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, водночас керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Об'єктом цього адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян (формальний склад). Суб'єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку). Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Так, об'єктивну сторону відповідно до дрібного хуліганства становлять такі альтернативні дії: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначення вищих дій.
При хуліганстві об'єктом захисту є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дій правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і відображається у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, спілкування (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі та ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об'єднань, інших інституцій, які користуються корисною суспільною діяльністю тощо.
Посягання на ці відносини розглядаються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Приймаючи до уваги те, що правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, встановлює відповідальність за вчинення хуліганських дій, в протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути конкретизовані мотиви, якими керувався правопорушник під час вчинення правопорушення, спосіб вчинення правопорушення та вказано, що дії правопорушника носили навмисний характер і були спрямовані на порушення громадського порядку і спокою громадян.
Дії ОСОБА_1 при складанні протоколу працівниками поліції кваліфіковані за ст. 173 КУпАП як дрібне хуліганство.
Так, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вимогами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення убачається, що ОСОБА_1 нібито вчинив дрібне хуліганство, висловлюючись нецензурною лайкою в громадському місці та порушуючи громадський порядок.
Водночас оцінюючи надані докази, суд вважає, що ними з однозначною впевненістю підтверджується лише виникнення суперечки між водіями, як учасниками конфлікту, а сама ситуація виникла лише через те, що один водій автомобіля не уступив дорогу іншому.
При цьому матеріали справи не містять будь-яких доказів, у тому числі відеозаписів, показань свідків чи інших відомостей, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 дій, що за своїм змістом є дрібним хуліганством.
Суд звертає увагу на те, що у матеріалах провадження відсутні будь-які докази, які б характеризували об'єктивну і суб'єктивну сторони вказаного адміністративного правопорушення, тобто того, що ОСОБА_1 своїми умисними діями порушив громадський порядок та спокій громадян чи намагався це зробити у громадському місці саме з хуліганських спонукань.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, зокрема встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження вчинення правопорушення відповідними доказами не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 26 червня 2019 року у справі № 536/1703/17.
Згідно з положеннями ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За наведених обставин, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, не знайшов свого підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення у суді.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення не є єдиним й беззаперечним доказом винуватості особи, й інших доказів суду надано не було.
Підсумовуючи наведене, справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП слід закрити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 173, статтями 274, 283-285 КУпАП, суддя,
ухвалила:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Марина БОНДАРЕНКО