ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19244/25
провадження № 3/753/6994/25
"25" вересня 2025 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Бондаренко М.С., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 154 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановила:
До Дарницького районного суду м. Києва 11 вересня 2025 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 154 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .
Відповідно до вказаного протоколу про адміністративне правопорушення від 04 вересня 2025 року серії ВАД № 632994, ОСОБА_1 22 серпня 2025 року, за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, вигулював собаку потенційно небезпечної породи без намордника, внаслідок чого собака покусав малолітню ОСОБА_2 за руку. Своїми діями ОСОБА_1 порушив правила вигулу собак, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, дійшов до наступного висновку.
Згідно з ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Нормами ст. 154 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).
Відтак, об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: 1) тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях (формальний склад); 2) тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях, що спричинило заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну (матеріальний склад).
Диспозиція норми ст. 154 КУпАП є бланкетною нормою та відсилає до інших актів законодавства, або ж рішень органів місцевого самоврядування
Статтею 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» визначено особливості утримання домашніх тварин. Так, особа, яка утримує домашню тварину, зобов'язана забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог цього Закону. Домашніх тварин дозволяється утримувати у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив'язі або без неї.
Особа, яка супроводжує тварину, зобов'язана забезпечити: безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною; безпеку супроводжуваної домашньої тварини; наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров'я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин, а також намордника на собаках порід, що включені до Переліку небезпечних порід собак, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими в судовому засіданні показаннями останнього, а також матеріалами справи про адміністративне правопорушення. Зокрема протокол офіційно фіксує факт неправомірних дій та є одним із джерел доказів, що описує подію правопорушення. Згідно з рапортом від 22.08.2025 уповноваженою особою відділення поліції прийнято заяву-повідомлення та розпочато провадження.
Також у судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та не заперечив обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відтак, суддя вважає, що у справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 154 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 з урахуванням вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, обставин, які пом'якшують та обтяжують його відповідальність, вважаю, що стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, що передбачено цією санкцією, відповідає вимогам ст. 23, 33 КУпАП і є домірним вчиненому.
При вирішення питання щодо застосування конфіскації тварини суд, дійшов до таких висновків.
Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України (ч. 1 ст. 29 КУпАП).
За змістом частиною 3 цієї статті передбачено, що особливості порядку застосування конфіскації тварин встановлюються цим Кодексом та іншими законами України.
Крім того, з урахуванням положень ч. 1 ст. 29 КУпАП обов'язковою умовою, яка передує подальшій конфіскації є саме встановлення права власності на відповідні предмети.
Відповідно до ч. 3 ст. 154 КУпАП конфіскація тварини є обов'язковою у випадку вчинення особою правопорушення, передбаченого цією нормою.
З урахуванням того, що ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердив, що собака йому не належить, а тому відповідна санкція щодо останнього не підлягає застосуванню.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У розпорядженні суду відсутні документи, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
З урахуванням викладеного та керуючись ч. 3 ст. 154, статтями 9, 23,29,40-1, 251,252,280,283-285,313 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
ухвалила:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 гривень, без конфіскації тварини.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу у сумі 3 400 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Марина БОНДАРЕНКО