П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
07 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 947/16887/25
Категорія 113070100Головуючий у суді І інстанції: Цирфа К.А. час і місце ухвалення: спрощене провадження, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 липня 2025 р. у справі № 947/16887/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Одеській області (далі також відповідач, УПП в Одеській області ДПП) про скасування постанови серії ЕНА № 3781248 від 03.01.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 та ч. 1 ст.126 КУпАП, мотивуючи його тим, що за кермом автомобіля на час фіксації правопорушення він не перебував.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 08 липня 2025 року позов задоволено. Скасовано постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕНА № 3781248 від 03.01.2025, винесеної інспектором 3 роти 1 батальйону полку Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенантом поліції Комарницьким С.С. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ч.1 ст.122 КУпАП та ч.1 ст.126 КУпАП. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до постанови серії ЕНА № 3781248 від 03.01.2025, винесеної інспектором 3 роти 1 батальйону полку Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенантом поліції Комарницьким С.С., ОСОБА_1 03.01.2025 о 13 год 05 хв рухався на автомобілі марки «Hyundai 120», НОМЕР_1 , в с. Петродолинське Одеського району, по дорозі М-15, 26 км, із перевищенням дозволеної максимальної швидкості руху в межах населеного пункту, а саме зі швидкістю 101 км/год при дозволеній 50 км/год, чим порушив вимоги п.12.4. Правил дорожнього руху України. Також ОСОБА_1 відмовився надати посвідчення водія на право керування транспортним засобом та реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив вимоги п.2.1., 2.4. Правил дорожнього руху України. Інспектор поліції на місці зупинки транспортного засобу марки «HYUNDAI 120», номерний знак НОМЕР_1 , за допомогою системи «ІПНП» встановив особу водія. Ним виявився гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Серія та номер посвідчення водія - НОМЕР_2 від 18.05.2023 року.
04.08.2025 року позивач надав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує на те, що жодних доказів факту керування ним транспортним засобом немає.
Ухвалою від 23 вересня 2025 року П'ятий апеляційний адміністративний суд зобов'язав Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Одеській області та Овідіопольський районний відділ Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надати до П'ятого апеляційного адміністративного суду належним чином завірену копію постанови серії ЕНА № 3781248 від 03.01.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 та ч. 1 ст.126 КУпАП ОСОБА_1 .
На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до постанови серії ЕНА № 3781248 від 03.01.2025, винесеної інспектором 3 роти 1 батальйону полку Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенантом поліції Комарницьким С.С., ОСОБА_1 03.01.2025 о 13 год 05 хв рухався на автомобілі марки «Hyundai 120», НОМЕР_1 , в с. Петродолинське Одеського району, по дорозі М-15, 26 км, із перевищенням дозволеної максимальної швидкості руху в межах населеного пункту, а саме зі швидкістю 101 км/год при дозволеній 50 км/год, чим порушив вимоги п.12.4. Правил дорожнього руху України. Також ОСОБА_1 відмовився надати посвідчення водія на право керування транспортним засобом та реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив вимоги п.2.1., 2.4. Правил дорожнього руху України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.122 КУпАП та ч.1 ст.126 КУпАП, які об'єднані в одне провадження та розглянуті в межах санкції найтяжчого з правопорушень.
Справа про адміністративне правопорушення розглянута на місці його вчинення. За результатами розгляду працівником патрульної поліції на позивача накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Не погоджуючись із вказаною вище Постановою, позивач оскаржив її до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт перебування за кермом автомобіля під час вчинення правопорушення саме ОСОБА_1 . Відеозаписи з портативних нагрудних відеореєстраторів поліцейських відсутні.
П'ятий апеляційний адміністративний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Також, відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП вбачається, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 340 грн.
Відповідно до ч. 1 cт. 126 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за: «керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 425 грн.
Частиною 2 статті 36 КУпАП передбачено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Згідно ч. 3 cт. 41 Закону України «Про дорожній рух» порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, осіб, які рухаються в кріслах колісних, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, осіб, які рухаються в кріслах колісних, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Окрім того, згідно з п. 1 ч. 5 cт. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Відповідно до п. 3 ч. 1 cт. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23 цього ж Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично дорожній мережі.
Також, згідно п. 1.1 ПДР вони відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
У відповідності до п. 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 1.4 ПДР, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Відтак, згідно п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У відповідності до п. 2.1. ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:
а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;
б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони технічний талон) тощо.
Згідно п. 2.4. ПДР, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 тощо.
Згідно пунктів 1 та 3 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема, у разі, якщо водій порушив ПДР та/або якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках:
1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи, або самовільно залишша місце для утримання військовополонених:
2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
3) якщо особа перебуває на території чи об 'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;
4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;
5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення.
У період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред'явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.
За змістом статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (в тому числі й щодо порушення за ч. 1 cт. 126 КУпАП).
Відповідно до частини 2 статті 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Як вибачається з матеріалів справи, в ході виконання службових обов'язків у складі екіпажу патрульної поліції, 03.01.2025 приблизно о 13 год. 05 хв., інспектор 3-ої роти 1-го батальйону полку Одеській області ДПП лейтенант поліції Комарницький Сергій Сергійович, за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Петродолинське, дорога М-15, 26 км., виявив транспортний засіб марки «HYUNDAI 120», номерний знак НОМЕР_1 , водій якого рухався зі швидкістю 101 км/год. в межах населеного пункту де дозволена максимальна швидкість руху 50 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 cm. 122 КУпАП.
У зв'язку з виявленим правопорушенням, інспектор поліції зупинив вказаний транспортний засіб на підставі п. 3 ч. 1 cт. 35 Закону України «Про Національну поліцію», та висунув вимогу водію в порядку п. 2.4.а) ПДР пред'явити для перевірки документи, зазначені в п.2.1 ПДР, а саме: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб тощо.
На неодноразові вимоги працівника поліції виконати вимогу п. 2.4. а) ПДР водій транспортного засобу марки «HYUNDAI 120», н.з. НОМЕР_1 , відмовлявся, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 cт. 126 КУпАП.
В силу cт. 36 КУпАП інспектором поліції справи про адміністративні правопорушення за ч. 1 cт. 122 КУпАП та ч. 1 cт. 126 КУпАП були об'єднані та розглянуті в межах чинного законодавства. Особу водія транспортного засобу марки «HYUNDAI 120», н.з. НОМЕР_1 , та всі необхідні анкетні дані для винесення адміністративної постанови, було встановлено за допомогою системи «ІПНП».
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектором було винесено постанову серії ЕНА 3781248 від 03.01.2025 та накладено стягнення в межах санкції за більш серйозне правопорушення у виді штрафу 425 грн.
Означене вище також підтверджується завіреною копією постанови серії ЕНА № 3781248 від 03.01.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 та ч. 1 ст.126 КУпАП, наданої 29.09.2025 року Департаментом патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Одеській області надав до суду апеляційної інстанції на виконання Ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року.
Вказана Постанова була відсутня в матеріалах справи та судом першої інстанції під час розгляду справи не досліджувалась.
Отже доводи відповідача про те, що Інспектор поліції на місці зупинки транспортного засобу марки «HYUNDAI 120», номерний знак НОМЕР_1 , за допомогою системи «ІПНП» встановив особу водія. Ним виявився гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Серія та номер посвідчення водія - НОМЕР_2 від 18.05.2023 року, - є цілком обґрунтованими, та як слід апеляційна скарга підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, оскаржуване позивачем Рішення суду першої інстанції не можна вважати таким, що прийнято відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для його скасування з постановленням нового рішення у справі.
Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішенням було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а відтак, відповідно до ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, - оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу _ Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, - задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 липня 2025 року по справі № 947/16887/25, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький