П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
07 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/3666/25
Категорія 108020000Головуючий у суді І інстанції: Іванов Е.А. час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй мир» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй мир» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби про визнання протиправним та скасування рішення, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби про визнання протиправним та скасування рішення, мотивуючи його тим, що обставини на які вказує відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, жодним чином не спростовують митної вартості, яка була зазначена позивачем у поданій митній декларації і відповідно до Митного кодексу не є підставою для здійснення коригування такої митної вартості. Вказує, що згідно умов контракту всі витрати із завантаження, пакування товару, поставки та страхування вже були включені продавцем у вартість товару, яка відображена у відповідних супровідних документах, а тому надання додаткових документів, в яких в тому числі й окремо визначається вартість пакування та маркування митним законодавством не передбачається, а відтак, вказана обставина не може бути підставою для коригування митної вартості. Також, позивач зазначив, що умовами поставки за контрактом є базис поставки CIP, відповідно до якого саме постачальник поніс витрати на пакування та страхування товару і ці витрати включені до наданої постачальником ціни. За таких умов, вимоги щодо надання доказів розміру витрат на пакування та страхування з покупця є незаконними та безпідставними. ТОВ «Строй Мир» разом з митною декларацією були надані і інші документи, що стосуються товару та його якості: прайс-лист та комерційну пропозицію. Відтак, митний орган необґрунтовано в оскаржуваному рішенні вказує про ненадання документів, що підтверджують митну вартість товару. На підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, визначеного частиною другою статті 53 МК України.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй мир» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України визнання протиправним та скасування рішення відповідача № UA 500020/2025/000035/2 від 28.01.2025року про коригування митної вартості товарів відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Строй мир» подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції не врахував, що товари вартістю 0,01 дол. США/шт. були поставлені на заміну бракованих у межах гарантійних зобов'язань продавця. Позивачем в митній декларації, а також у супровідному листі та поясненнях до неї чітко зазначено, що товари, задекларовані з вартістю 0,01 дол. СПІА/шт., є заміною бракованого (неробочого) товару, який був поставлений раніше. Відповідно, ці товари не є новим предметом комерційної купівлі-продажу, а виступають у ролі гарантійного постачання в межах первинного контракту.
Така практика поширена у зовнішньоекономічній діяльності і відповідає звичаям ділового обороту.
Одеською митницею було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року винесено законно та обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні. Крім того, позивач зазначає, що 28.01.2025 митним органом отримано лист уповноваженої особи з повідомленням, що у встановлений термін додаткові документи надаватись не будуть, також в листі зазначено, що на вимогу митного органу надається: прайс-лист від 15.10.2024. У наданому прайс-листі виробника товарів зазначені ціни товарів на умовах СІР Odessa/Chornomorsk/Pivdennvi. таким чином призначені для відповідного регіону, та адресований ТОВ «Строй Мир», тобто даний прайс-лист виробника товарів не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів. Також в наданому прайс-листі від 15.10.2024 відсутня пропозиція на товар «настінно стельові світильники» з ціною 0.01 дол.США/шт. Таким чином, вказані вище розбіжності усунені не були. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій- четвертій статті 53 МКУ.
На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що 10 вересня 2024 року між ТОВ «Строй Мир» (Покупець) та FOSHAN SHUNDE CLIPLEY ELECTRICAL INDUSTRI AL. CO., LTD (Продавець) був укладений контракт № CH-UA-10/09/24, за умовами якого Продавець зобов'язується продати, а покупець сплатити та прийняти товар в номенклатурі, кількості та ціні відповідно до специфікації для кожної окремої партії.
Пунктом 2.1 контракту передбачено, що поставка товару здійснюється партіями, кількості товару: штуки, комплекти, кг.
Кількість кожної партії товару повинна відповідати товаросупровідним документам.
Відповідно до п. 4.1-4.2 контракту, ціна за одиницю товару, вказана в специфікаціях. Загальна сума контракту складає 500 000,00 USD. Ціни, вказані в цьому контракті, включають вартість упаковки, маркування, в яких поставляється товар.
Пунктом 3.1 контракту передбачено, що постачання товару здійснюється на умовах CIP/CIF ODESSA/CHORNOMORSK/PIVDENNYI згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів «Інкотермс» «Публікація Міжнародної торгової палати в редакції 2010 року.
Відповідно до п. 3.2 контракту товар має бути поставлений в строк згідно п.6.1. За угодою сторін терміни постачання можуть бути перенесені на пізніший термін. В цьому випадку сторони складають і підписують відповідну додаткову угоду до цього контракту, о є невід'ємною його частиною.
Згідно п.3.3. Транспортування товару морем у контейнері та/або наземним авто транспортом.
За додатковою угодою сторін, постачання товару по цьому контракту може здійснюватися від третіх осіб, заздалегідь вказаних Продавцем. При цьому зобов'язання продавця, в частині постачання товару, вважатимуться виконаними в повному об'ємі за умови вказівки, в товаросупровідних документах, посилання на цей контракт. Зобов'язання по оплаті залишаються за Покупцем (пункт 3.4.).
Пункт 5 контракту визначає, що валюта контракту долари США. Валютою платежу може бути валюта контракту або будь-яка інша валюта, перерахована у валюту контракту по курсу НБУ на дату платежу. Місце платежу валютні реквізити Продавця, вказані в цьому контракті або в додатку до нього (додаткових угодах, інвойсах, специфікаціях), які є невід'ємною частиною цього контракту. Продавець приймає як оплату по цьому Контракту усі платежі здійсненні Покупцем у вказане Продавцем місце платежу з посиланням на цей Контракт. Умови оплати: 100% оплата впродовж 30 днів, після отримання товару на складі Покупця. Комісійні і банківські витрати кожна із сторін несе в межах своєї держави.
Згідно п. 7 контракту товар має бути упакований Продавцем так, щоб виключити псування або знищення його на період постачання до приймання товару Покупцем. Упаковка повинна відповідати Специфікації до контракту. На упаковці має бути вказана назва і кількість товару. Товар має бути завантажений в контейнера.
На умовах визначених контрактом та на підставі супроводжувальних документів Продавець здійснив поставку на адресу Покупця відповідного товару: Світильники електричні настінно стельовідіодні, у комплекті з пультом керування, у асортименті. Виготовлені з чорних металів, використовуються для освітлення побутових приміщень. Не містять у своєму складі передавачі або передавачі та приймачі. Загальна кількість - 1398 шт.Пакування: картоннікоробки.
З метою митного оформлення імпортованого за вказаним контрактом товару ТОВ «Строй Мир» подало 28.01.25р. до Одеської митниці митну декларацію № 25UA500020000675U1, а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товару: зокрема, Пакувальний лист; (0271) Рахунок-фактура (інвойс); (0380) Коносамент; (0705) Навантажувальний документ (0730) Зовнішньоекономічний договір (контракт) з додатками; (код 4104).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Строй Мир» митну вартість поставлених товарів визначило за основним методом, за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються (вартість операції) -2857,61 доларів США.
28.01.2025 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000035/2 у графі 33 якого зазначено наступні порушення:
відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 МКУпри визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалисядо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно п.4.2 контракту витрати на пакування та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товарів та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;
відповідно до умов Контракту поставка товару здійснюється на умовах CIP Одеса, відповідно до погоджених правил Інкотермс у викладені 2010р. вказані умови поставки передбачають, у тому числі, страхування товарів та те, що продавець за свій рахунок повинен одержати страхування карго, як зазначено в договорі, щоб покупець або будь-яка інша особа, що має зацікавленість у товарі, що підлягає страхуванню, мали право затребувати безпосередньо від страхового товариства і надати покупцеві страховийполіс або інше свідоцтво обсягу страхової відповідальності. Однак, в документах, що надані до митного оформлення, відсутні страховий поліс або інший доказ страхового покриття, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товару відповідно до вказаної умови поставки товарів в повному обсязі;
у коносаменті № ZYTC241005001B від 14.11.2024 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT PREPAID» тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного органу не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
опис товарів у наданому інвойсі складений контрагентами з Китайської Народної Республіки лише українською мовою, що викликає сумніви у достовірності наданого документа та може свідчити про наявні ознаки підробки;
згідно інвойсу задекларована вартість по окремим найменуванням товару «настінно стельові світильники» з однаковими артикулами дорівнює, наприклад 2,70 дол.США/шт. і 0,01 дол.США/шт., в поданих документах відсутні особливості та умови даної зовнішньоекономічної операції, які б пояснували вартість товарів 0,01 дол. США/шт.
Відповідач здійснив коригування заявленої позивачем митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.
Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 2,3 статті 53,54 МКУ зобов'язуємо протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
28.01.2024 митним органом отримано лист уповноваженої особи позивача з повідомленням, що у встановлений термін додаткові документи надаватись не будуть, також в листі зазначено, що на вимогу митного органу надається в якості додаткових документів: прайс-лист від 15.10.2024 року.
У наданому прайс-листі виробника товарів зазначені ціни товарів на умовах CIP Odessa/Chornomorsk/Pivdennyi, таким чином призначені для відповідного регіону, та адресований ТОВ «Строй Мир», тобто даний прайс-лист виробника товарів не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів. Також в наданому прайс-листі від 15.10.2024 відсутня пропозиція на товар «настінно стельові світильники» з ціною 0,01 дол.США/шт.
Отже декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених в частинах другій-четвертій статті 53 МК України, розбіжності не спростовано. Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Оскільки розбіжності не було спростовано, відповідно до п.2 статті 58 у випадку якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 статті 58 застосовують другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Відповідно до п.4 ст. 57 МКУ було проведено консультацію між декларантом та митним органом з метою визначення основи визначення вартості згідно з положеннями статей 59-60 МКУ. У зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами відповідно до статей 59,60 МКУ, неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62,63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані через відсутність інформації щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п.1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз цінової інформації, яка міститься в ЄАІС Держмитслужби України з урахуванням опису та фізичних характеристик товару, що продається на аналогічних комерційних умовах, експорт в Україну здійснюється з тієї ж країни, та встановлено, що рівень митної вартості подібного товару №1 1, митне оформлення якого вже здійснено, є більшим та становить 6,6684 дол. США/кг (МД від 28.10.2024 № UA500500/2024/036691), ніж заявлено декларантом 2,15 дол. США/кг.
Декларанту роз'яснено права, викладені у п.3 ст.52 МКУ на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст.55 МКУ.
28.01.2025 року було видано картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2025/000055 на підставі рішення про коригування від 28.01.2025 року.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів позивача посадовими особами митного органу по МД 25 UA500020000675U1 відбулось спрацювання ризику, згенерованого АСАУР, зокрема, за кодами 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів». За результатами аналізу встановлено, що задекларований рівень митної вартості ідентичних товарів в інвойсі різний.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, (далі - МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.52 МКУ, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.
За приписами ч.2 ст.52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
З огляду на ч.1 ст.53 МКУ, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з ч.1 ст.54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.4 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
У відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно з ч.6 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.55 МКУ, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ст.57 МКУ, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.58 МКУ, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Так, з оскарженого рішення про коригування митної вартості вбачається, що як підстава для коригування митної вартості було ненадання до митного оформлення документів, що підтверджують вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням у відповідності до вимог п. 2 ч. 10 ст. 58 МК України.
Згідно з ч. 10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
Тобто, з огляду на положення ст. 58 МК України витрати на пакування додаються до митної вартості товару лише у тому випадку, коли вони не включені до ціни товару.
Стосовно доводів митного органу про те, що відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, то згідно з п.7 Контракту від 10.09.2024 року товар повинен бути упакований.
У наданих декларантом документах відсутні будь-які вказівки на те, що витрати по оплаті упаковки та робіт з пакування не включаються в ціну, а тому в силу пп. в) п. 1 ч. 10 ст.58 МК України, така вартість не може бути додана до ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари. Крім того, в інвойсі прямо передбачено, що пакування включено в ціну (другий рядок після таблиці з переліком товарів). Тобто відповідач в оскаржуваному рішенні безпідставно вважав необхідним підтвердження числових значень вартості пакування.
У разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару (Постанова ВС №160/8775/18 від 18.02.2019 року).
Згідно зовнішньоекономічного договору ціна товару, що був предметом поставки, вже включає в себе вартість упаковки та маркування, а тому за правилами частини десятої статті 58 Митного кодексу України ці складові не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості (Постанова ВС № 815/6794/17 від 22.01,2019 року).
Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації поданої декларантом зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами, наданими - не передбачалось. З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару).
Щодо посилань відповідача в оскаржуваному рішенні на відсутність в поданих документах страхового полісу або іншого доказу страхового покриття, суд зазначає, що умовами поставки за контрактом є базис поставки CIP, відповідно до якого саме постачальник поніс витрати на страхування товару і ці витрати включені до наданої Постачальником ціни.
Правова позиція з цього питання неодноразово висвітлювалась у Постановах Верховного Суду у справах №821/1617/17, №821/410/18, №821/289/18.
Таким чином, згідно умов контракту всі витрати із завантаження, пакування товару, поставки та страхування вже були включені Продавцем у вартість товару, яка відображена у відповідних супровідних документах, а тому надання додаткових документів, в яких в тому числі й окремо визначається вартість пакування та маркування, розмір витрат на страхування митним законодавством не передбачається. Тобто, вказані обставини не можуть бути підставою в даному випадку для коригування митної вартості.
Щодо зауважень відповідача: у коносаменті № ZYTC241005001B від 14.11.2024 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT PREPAID» тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного органу не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, то суд зазначає наступне.
Термін «FREIGHT PREPAID» в морських перевезеннях означає «фрахт сплачено в порту навантаження», тобто за цією поставкою Китай.
Позивач у позові зазначає, що вартість перевезення товару згідно умов контракту «CIP» означає, що оплачує продавець.
Та виходячи з цих пояснень та посилань, товар заявлений до митного оформлення (проданий) за ціною -2857,61Дол.США, (до якої включена вартість транспортування/перевезення), тоді як в цей період вартість морського перевезення контейнера з доставкою з портів в Китаю до портів Одеси починалась від 2700 доларів США (Доставка контейнерів з Китаю | Sea Way - Вигідні ціни), що фактично дорівнює вартості товару вказаного позивачем у МД.
Крім того, згідно інвойсу від 10.09.2024 року №00241028 наданого разом з МД ціна 642шт. Настінно стельового світлодіодного світильника LED smart 3313-48W D400 ONE LED за шт.-1,72дол. США та 56шт. -0,01дол.США за 1 шт., та ціна 649шт. Настійно стельового світлодіодного світильника LED smart 3302-72W D500 ONE LED за шт. 2,70дол.США,та 51шт. за 0,01дол. США за 1 шт.
У прайс-листі продавця від 15.10.2025 року наданого позивачем до митного органу на його пропозицію вартість Настінно стельового світлодіодного світильника LED smart 3313-48W D400 за шт. -1,72дол.США, а Настійно стельового світлодіодного світильника LED smart 3302-72W D500 ONE LED за шт.- 2,70дол.США.
Тобто, за ідентичний товар в інвойсі вказана різна його вартість, та яка відрізняється від ціни в прайс -листі.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Щодо вищевказаного, то Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу суду, а саме, постанови від 19 лютого 2019 року у справі №804/1316/16, від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 6 травня 2020 року у справі №140/1713/19, від 25 листопада 2020 року у справі №1.380.2019.001657, від 15 квітня 2021 року у справі №804/14964/15).
Судом встановлено, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів позивача посадовими особами митного органу по МД 25 UA500020000675U1 відбулось спрацювання ризику, згенерованого АСАУР, зокрема, за кодами 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів».
За результатами аналізу встановлено, що задекларований рівень митної вартості ідентичних товарів в інвойсі різний.
З урахуванням приписів частин 1, 3, 5 ст.31 МК України та Положення про ЄАІС, затвердженого наказом Державної митної служби України від 04.11.2010 року №1341, суд визнає достатньою правову аргументацію відповідача стосовно правомірності використання органом доходів і зборів у ході здійснення контролю митної вартості відомостей, що містяться в ЄАІС ДФС.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи позивач не довів належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про відсутність у поданих ним документах розбіжностей, та наявність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що пілягає сплаті за цей товар.
У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначив, що ним в митній декларації, а також у супровідному листі та поясненнях до неї чітко зазначено, що товари, задекларовані з вартістю 0,01 дол. СПІА/шт., є заміною бракованого (неробочого) товару, який був поставлений раніше.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що митна декларація, супровідний лист та пояснення не є документами, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку що у митного органу були обґрунтовані підстави вважати, що у поданих позивачем документах містяться розбіжності та не містяться всі відомості що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари які підтверджують митну вартість товарів у наданих до митного органу документах які не були усунуті позивачем, а тому суд вважає, що відповідач довів правомірність прийнятого рішення та воно не підлягає скасуванню.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй мир», - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року по справі № 420/3666/25, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький