П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
07 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/20215/23
Категорія 106000000Головуючий у суді І інстанції: Юхтенко Л.Р. час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, мотивуючи його тим, що вона в період з 09.03.2010 року по 20.10.2019 року проходила військову службу. Згідно з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 18.10.2019 року № 235-ос позивача виключено зі списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення з 20.10.2019 року. Так, 28.06.2023 року позивач звернулась до відповідача із заявою про надання інформації щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення. У разі не виплати, позивач просила здійснити їй нарахування та виплату із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін з урахуванням фіксованої суми індексації за відповідні періоди проходження військової служби у відповідача. На вказану заяву позивач отримала лист-відповідь про нараховану та виплачену позивачу індексацію грошового забезпечення із зазначенням періоду проходження служби у відповідача. Позивач зазначає, що зі змісту наданого листа вбачається, що за період проходження військової служби з 09.03.2010 оку по 20.10.2019 року індексацію грошового забезпечення було проведено з урахуванням: березня 2010 року, червня 2010 року, березня 2011 року, квітня 2011 року, вересня 2011 року, березня 2013 року, липня 2015 року, вересня 2015 року, жовтня 2016 року та березня 2018 року, як місяців для обчислення індексу споживчих цін з урахуванням фіксованої суми індексації. В той же час, відповідно до копій особистих карток грошового забезпечення позивача з 2010 року по 2019 року вбачається, що виплату індексації грошового забезпечення було здійснено в розмірах: у 2011 році - 79,08 грн, у 2018 році - 71,08 грн. Проте, за періоди з: березня по грудень 2010 року, із січня по лютий, квітня по травень, серпень, з жовтня по грудень 2011 року, із січня по грудень 2012 року, із січня по липень 2013 року, із липня по грудень 2015 року, із січня по травень 2016 року, із січня по грудень 2017 року, із січня по листопад 2018 року, із січня по жовтень 2019 року - індексація грошового забезпечення взагалі не була нарахована та виплачена. Таким чином, на думку позивача, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення проведена з порушенням «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», оскільки неправильно визначено місяць для обчислення індексу споживчих цін. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом та відповідно до Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року без застосування місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. Зобов'язано НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення- січень 2008 року, з урахуванням здійснених виплат. Зобов'язано НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2001 року № 159. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи частково позов, суд першої інстанції не врахував, що оскільки останнім місцем служби позивача є ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ), тому саме вона є належним відповідачем у даній справі зі сплати заборгованості грошового забезпечення.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року апеляційну скаргу НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) задоволено, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року скасовано. Ухвалено у справі постанову, якою відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Верховного Суду від 19 травня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у справі № 420/20215/23 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернулась до Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про надання інформації про нараховані суми індексації з обов'язковим зазначенням базового місяця за період з грудня 2015 року по березень 2018 року та з 01.03.2018 року по день виключення зі списків особового складу. У разі не виплати індексації грошового забезпечення за вказані періоди - здійснити нарахування та виплату із застосуванням базового місяця - січень 2008 року та березень 2018 року (а.с.20-22).
У відповідь на вказану заяву, Начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 14.07.2023 року № 11/К-32-30 було повідомлено, що нарахування індексації та визначення базового місяця при її розрахунку належить виключно до дискреційних повноважень прикордонного загону та проводиться в межах кошторисних призначень. Крім того, зазначено, що у відповідності до розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби від 02.06.2020 року № 11-5760/0/6-20 «Про окремі питання індексації грошового забезпечення» та від 26.07.2021 року №116-20378/0/6-21 «Про надання інформації, виплата індексації проводиться органом Держприкордонслужби з якого військовослужбовець був виключений зі списків частини.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не звільнялась з військової служби, а була виключена зі списків військової частини у зв'язку з вибуттям до іншого місця служби, то з питань виплати індексації грошового забезпечення - має звертатись саме до військової частини НОМЕР_3 , як до останнього місця несення служби. (а.с.23).
Відповідно до інформації наданої військовою частиною НОМЕР_1 листом від 13.07.2023 року № 97 щодо порядку (механізму) обчислення індексації грошового забезпечення, помісячно за період з 09.03.2010 року по 30.11.2015 року ОСОБА_1 індексація грошового забезпечення була нарахована в сумі 26,61 грн. У примітках зазначено базові місяці - зміни посадового окладу, підвищення розміру НОПС, зміна вислуги років, зміна військового звання, відпустка по вагітності та пологам та прибуття з відпустки по догляду за дитиною (а.с.25-26)
Також, відповідно до інформації наданої військовою частиною НОМЕР_1 листом від 13.07.2023 року № 98 щодо порядку (механізму) обчислення індексації грошового забезпечення, помісячно за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року ОСОБА_1 індексація грошового забезпечення була нарахована в загальній сумі 2347,41 грн. за період з лютого 2016 року по вересень 2016 року, з березня 2017 року по лютий 2018 року. У примітках зазначено базові місяці - липень 2015 року - прибуття з відпустки по догляду за дитиною, вересень 2015 року та жовтень 2016 року - зміни посадового окладу (а.с.27)
Відповідно до інформації наданої військовою частиною НОМЕР_1 листом від 13.07.2023 року № 99 щодо порядку (механізму) обчислення індексації грошового забезпечення, помісячно за період з 01.03.2018 року по 20.10.2019 року ОСОБА_1 індексація грошового забезпечення була нарахована в сумі 1504,65 грн. з грудня 2018 року по 20 жовтня 2019 року (а.с.28)
Вважаючи, дії відповідача щодо нарахування та виплата індексації грошового забезпечення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції зазначив, що з огляду на викладені норми права та висновки Верховного Суду, суд доходить висновку, що враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення. В решті позовних вимог, слід відмовити, оскільки судом не встановлено порушення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 09.03.2010 року по 30.11.2015 року та термінів його сплати.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання служби військовослужбовців, а саме межі реалізації ними своїх службових прав у зв'язку з специфікою їх правового статусу, відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством. При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.
У свою чергу, спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців є Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII).
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (п.2 ст. 9 Закону №2011).
П.4. ст. 9 Закону передбачає, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Абзацом 2 частини 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
В силу ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України “Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03.07.1991 року (далі - Закон №1282-ХІІ).
Згідно положень ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно зі статтею 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
За правилами ст.5 Закону №1282, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Відповідно до статті 6 Закону № 1282-ХІІ, у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; 5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються; 6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів; 7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (пункт 6 доповнено абзацом згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, яка застосовується з 01.12.2015).
До 01.12.2015 року рішення про затвердження особливого порядку індексації не було прийнято.
Аналіз наведених нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме: Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Також аналіз наведених норм доводить, що індексація грошового забезпечення має нараховуватись підприємством, організацією, установою, яка здійснює виплату доходу.
Позивач просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй суму індексації за період з 09 березня 2010 року по жовтень 2019 року.
При цьому нормами Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації.
Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов'язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації.
Позивач просить при нарахуванні індексації грошового забезпечення з 09.03.2010 року по 28.02.2018 року здійснити нарахування із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, за період з 01.03.2018 року по 20.10.2019 року із застосування базового місяця - березень 2018 року.
Так, відповідно до Порядку № 1078 в редакції від 15.09.2015 року, що діяла до внесення змін постановою КМУ № 1013 від 09.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу (п. 10-1 Порядку № 1078); Для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (п. 10-2 Порядку № 1078); для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, під час визначення базового місяця для проведення індексації зберігаються такі самі умови нарахування сум індексації, як і в інших працівників, які займають аналогічні посади, з урахуванням положень пунктів 1-1, 4 та 5 цього Порядку (п. 10-3 Порядку № 1078).
Як передбачено п. 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діє з 01.12.2015 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації має здійснюватися з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець.
Тобто системний аналіз наведених положень доводить, що тільки з 01.12.2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а з моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Відповідно до листа з інформацією щодо порядку (механізму) обчислення індексації грошового забезпечення, помісячно за період з 09.03.2010 року по 30.11.2015 року ОСОБА_1 індексація грошового забезпечення була нарахована в сумі 26,61 грн. У примітках зазначено базові місяці - зміни посадового окладу, підвищення розміру НОПС, зміна вислуги років, зміна військового звання, відпустка по вагітності та пологам та прибуття з відпустки по догляду за дитиною (а.с.25-26), що відповідає приписам Порядку № 1078 в редакції від 15.09.2015 року.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відсутні правові підстави для обчислення позивачу індексації грошового забезпечення з період з 09 березня 2010 року по 01.12.2015 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року, оскільки до 01.12.2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснювалось індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року та зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за цей період із застосуванням базового місяця січень 2008 року, суд зазначає таке.
За загальним правилом, для індексації заробітної плати необхідно знати два взаємопов'язаних елемента: місяць підвищення тарифних ставок (окладів) та коефіцієнт індексації, який обчислюється на основі щомісячних індексів інфляції, які публікуються Держстатом. Розрахунок ведеться наростаючим підсумком до перевищення порогу індексації.
Визначення місяця підвищення залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу) та нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця.
Таким чином, згідно із пунктом 5 Порядку №1078, місяць, у якому підвищено тарифну ставку (оклад) слід вважати місяцем обчислення (тобто базовим) для індексації за дотриманням таких умов: заробітна плата зросла за рахунок її постійних складових; сума підвищення більша, ніж можлива індексація.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01 січня 2008 року, а отже січень 2008 року є місцем підвищення тарифних ставок (окладів), тобто базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з ст. 96 КЗпП України системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників. Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики).Схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі: мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України; міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.
Як вже було зазначено, у абзаці 5 п. 5 Порядку №1078 чітко зазначено, що у разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу, тобто збільшення розміру грошового забезпечення за рахунок надбавок, премій, доплат та винагород без збільшення посадового окладу не впливає на зміну базового місяця.
Місяцем обчислення індексу споживчих цін вважається місяць, в якому підвищена тарифна ставка (посадовий оклад) військовослужбовця за посадою, яку він займає. Визначення такого місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яке вперше відбулось у спірний період в цій справі у січні 2008 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007, місяці, у якому відбулося збільшення розміру посадового окладу штату. При цьому загальна сума збільшення грошового забезпечення перевищила суму індексації нараховану в цьому місяці і відповідно до абз. 1 і 2, п. 5 Порядку № 1078 січень 2008 року став місяцем обчислення (тобто базовим) для нарахування індексації грошового забезпечення позивача.
В такому порядку, нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця, яке відбулося у березні 2018 року, відповідно до Наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 № 90 Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України.
Таким чином, встановлений абз. 2 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» початок для обчислення індексу споживчих - січень 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 не змінює порядок застосування п. 5 Порядку № 1078 для обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовців, оскільки, як встановлено судом, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 не внесені зміни до відповідного нормативно-правового акту щодо збільшення тарифних ставок військовослужбовців, та такі зміни відбулись лише з 01 березня 2018 року.
Разом з цим, дослідивши лист з інформацією щодо порядку (механізму) обчислення індексації грошового забезпечення, суд встановив, що помісячно за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року ОСОБА_1 індексація грошового забезпечення була нарахована в загальній сумі 2347,41 грн. за період з лютого 2016 року по вересень 2016 року, з березня 2017 року по лютий 2018 року та у примітках зазначено базові місяці - липень 2015 року - прибуття з відпустки по догляду за дитиною, вересень 2015 року та жовтень 2016 року - зміни посадового окладу (а.с.27), що не відповідає приписам Порядку № 1078, в редакції, яка діє з 01.12.2015 року.
З огляду на те, що у спірний період з 01 грудня 2015 року по 28.02.2018 року у період дії п. 5 Порядку № 1078 в редакції від 01.12.2015 року, останнє підвищення посадового окладу військовослужбовців було у січні 2008 року, саме січень 2008 року має бути місяцем для обчислення індексу споживчих цін для нарахування індексації грошового забезпечення позивачу за вказаний період, з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року.
Такий правовий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладений у постанові від 28 червня 2022 року по справі № 420/4841/21.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є правомірними та належать задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року без застосування місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року та зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення- січень 2008 року.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії, щодо не нарахування та невиплати позивачу за період з 01.03.2018 року по 20 жовтня 2019 року індексації грошового забезпечення в повному розмірі із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення березень 2018 року, суд вважає їх такими, що не належать задоволенню з огляду на таке.
Так, відповідно до п. 4 Порядку № 1078 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
У свою чергу питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано пунктом 5 Порядку № 1078, згідно з якого у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Так, що зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась з 01.03.2018 у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Таким чином, враховуючи те, що підвищення посадового окладу Позивача з березня 2018 року відбулося у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 року постанови № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців саме березень 2018 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078 є місяцем підвищення доходів Позивача (базовим місяцем), а тому значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100 відсотків.
Згідно із абзацом другим пункту п'ятого Порядку № 1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року по листопад 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%.
Таким чином, у відповідача були відсутні правові підстави для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по листопад 2018 року, оскільки поріг індексації не перевищував 103 %.
Разом з цим, відповідно до інформації наданої військовою частиною НОМЕР_1 листом від 13.07.2023 року № 99 щодо порядку (механізму) обчислення індексації грошового забезпечення, суд встановив, що помісячно за період з 01.03.2018 року по 20.10.2019 року ОСОБА_1 індексація грошового забезпечення була нарахована в сумі 1504,65 грн. з грудня 2018 року по 20 жовтня 2019 року (а.с.28)
За таких обставин наведені позовні вимоги є безпідставними, а тому на належать задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, відповідно до порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2001 року № 159, суд зазначає таке.
Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до чинного законодавства.
Згідно із ст. 1, 2 Закону № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Зі змісту вказаних норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи був виплачений нарахований дохід, та чи виплачений він із порушенням строків, чи нараховувався і виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у ст. 3 Закону № 2050-ІІІ та п. 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року № 21-2003а16, Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі № 810/1092/17 та від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17 та у постанові по справі № 240/11882/19 від 15 жовтня 2020 року, від 21.03.2023 року у справі № 620/7687/21.
З огляду на викладені норми права та висновки Верховного Суду, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення. З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає таке.
У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що оскільки останнім місцем служби позивача є ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ), тому саме вона є належним відповідачем у даній справі зі сплати заборгованості грошового забезпечення.
Індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством (пунктом 9 розділу І Інструкції № 558).
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції № 558) грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.
Пунктом 7 розділу І Інструкції № 558 передбачено, що грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачено йому або виплачено в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.
За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.
Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19, від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 04.05.2023 у справі № 640/29759/21 виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Отже, що оскільки індексації підлягають грошові доходи, які не мають разового характеру, а у спірний період позивачка проходила військову службу та перебувала на грошовому забезпеченні у НОМЕР_2 Прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) та отримувала грошове забезпечення, щодо якого, на думку скаржниці, не було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення, саме останній є належним відповідачем по справі.
Доводи апелянта про те, що виплата індексації проводиться органом Державної прикордонної служби України, з якого військовослужбовець був виключений зі списків частини у зв'язку із звільненням з військової служби, є необґрунтованими, оскільки виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні у спірний період, оскільки індексація грошових доходів не є виплатою військовослужбовцю у зв'язку зі звільненням чи заборгованістю, а є періодичною виплатою й у цій справі є спірною.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у своєму рішенні від 19.05.2025 року по даній справі.
Верховний Суд у своєму рішенні від 19 травня 2025 року направляючи справу на новий розгляд до П'ятого апеляційного адміністративного суду зазначив, що суди попередніх інстанцій не встановлювали, чи виплачена позивачці індексація грошового забезпечення за спірний період при звільненні зі служби в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ).
Ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року та 23 вересня 2025 року зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) надати до П'ятого апеляційного адміністративного суду інформацію, чи була виплачена ОСОБА_1 індексація грошового забезпечення за період з 09 березня 2010 року по 20 жовтня 2019 року при звільненні зі служби в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ).
До П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшли заяви про виконання ухвали суду до яких додано довідку ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) та інформацію щодо порядку обчислення індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 помісячно за період з 01.07.2015 по 28.02.2018.
Разом з тим, інформацію, чи була виплачена ОСОБА_1 індексація грошового забезпечення за період з 09 березня 2010 року по 20 жовтня 2019 року при звільненні зі служби в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) надано не було.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) не доведено, що ОСОБА_1 індексація грошового забезпечення за період з 09 березня 2010 року по 20 жовтня 2019 року була виплачена при звільненні зі служби в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ).
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 , - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року по справі № 420/20215/23, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький