08 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 280/552/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року (суддя Мінаєва К.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року позов задоволено.
Суд вирішив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо виключення із загального страхового стажу ОСОБА_1 періоду її роботи з 19.06.1989 по 01.01.1991 у Запорізькому міжрайпаливі.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи з 19.06.1989 по 01.01.1991 у Запорізькому міжрайпаливі, здійснити перерахунок та виплату пенсії з моменту виключення зазначеного періоду зі страхового стажу, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Зарахувати до страхового стажу позивача періоди його роботи з 19.06.1989 по 01.01.1991 у відповідності до записів трудової книжки правових підстав нема, оскільки відомості про трудову діяльність зазначені з порушенням вимог Інструкції №58.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, 13.08.2024 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звернулась до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя із заявою про призначення їй пенсії за віком.
На підставі вказаної заяви позивачу з 13.08.2024 призначено пенсію за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області до ГУ ПФУ у Волинській області та до ГУ ПФУ в Рівненській області був направлений лист від 10.09.2024 № 0800-0305-9/79513 про те, що при перевірці ЕПС ОСОБА_1 встановлено, що безпідставно враховано до загального стажу період роботи з 19.06.1989 по 01.01.1991 відповідно до записів 7-8 трудової книжки НОМЕР_1 від 27.07.1983, оскільки дата наказу не відповідає даті звільнення з роботи. Просить опрацювати електронну пенсійну справу без використання принципів черги.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 28.11.2024 № 20535-19566/К-02/8-0800/24 позивача повідомлено, що при додатковому контролі пенсійної справи встановлено безпідставне врахування до загального стажу при первинному призначенні пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області періоду роботи з 19.06.1989 по 01.01.1991. Після приведення у відповідність матеріалів справи страховий стаж склав 35 років 4 місяці 5 днів, розмір пенсійної виплати зменшився на 255,28 грн, що призвело до переплати пенсії за період з 13.08.2024 по 30.09.2024 у сумі 411,74 грн.
У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 27.07.1983 щодо спірного періоду наявні записи про роботу у Запорізькому міжрайпаливі:
19.06.1989 - прийнята ваговиком без матеріальної відповідальності на Запорізький оптово-роздрібний паливний склад (наказ № 66 від 19.06.89);
01.01.1991 - звільнена у зв'язку з ліквідацією підприємства (наказ № 39-к від 26.12.91).
Вважаючи протиправними дії щодо незарахування до загального страхового стажу періоду роботи позивача з 19.06.1989 по 01.01.1991 в Запорізькому міжрайпаливі, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність дій не було доведено.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком.
Визначення поняття страхового стажу та періоди, з яких складається страховий стаж, наводить стаття 24 Закону № 1058-IV. Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Абзацом першим частини другої цієї ж статті визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв (частина перша статті 40 Закону № 1058-IV).
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.04.2014 № 13-1) затверджено подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який визначає, зокрема перелік документів, необхідних для призначення пенсії.
За змістом положень пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
Особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, передбачені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, а за періоди роботи після 01 січня 2004 року додатково надається інформація, отримана органами, що призначають пенсію, від відповідних фондів держав-учасниць міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення (в довільній формі) про сплату страхових внесків.
Статтею 62 Закону України № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми закону постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згідно з абзацами першим, другим пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Абзацом першим пункту 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Як було встановлено судом першої інстанції, на підставі заяви позивача від 13.08.2024 їй було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області.
Головним управлінням Пенсійного фонду в Запорізькій області був переглянутий зарахований при первинному призначенні пенсії загальний страховий стаж позивача та виключено період роботи з 19.06.1989 по 01.01.1991, при додатковому контролі пенсійної справи встановлено безпідставне врахування до загального стажу при первинному призначенні пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області при первинному призначенні періоду роботи з 19.06.1989 по 01.01.1991 відповідно до записів 7-8 трудової книжки НОМЕР_1 від 27.07.1983, оскільки дата наказу не відповідає даті звільнення з роботи.
На час внесення спірних записів до трудової книжки позивача діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 № 162, відповідно до пункту 1.1 якої трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців.
Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Відповідно до пункту 2.2 Інструкції № 162, заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.
У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.
Згідно з пунктом 2.3. Інструкції № 162, всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільнені - в день звільнення та повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження)
За пунктом 2.5 Інструкції № 162 у разі виявлення неправильного чи неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та інші виправлення здійснюються адміністрацією того підприємства, де був внесений відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов'язана надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
У відповідності до пункту 2.13 Інструкції № 162 у графі 3 розділу «Відомості про роботу» у вигляді заголовка пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 пишеться: «Прийнято або призначений в такий-то цех, відділ, підрозділ, ділянку, виробництво» із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнято працівника, здійснюються: для робітників - відповідно до найменуваннями професій, вказаних у Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій робітників; для службовців - відповідно до найменування посад, зазначених в Єдиній номенклатурі посад службовців, або відповідно до штатного розкладу. Переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється в такому ж порядку, як і прийом на роботу.
Відповідно до пункту 2.19 Інструкції № 162 у графі 4 зазначається підстава для внесення запису до трудової книжки - наказ (розпорядження) керівника підприємства, дата його видання та номер.
Суд вірно зазначив, що обов'язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у її трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що недоліки оформлення трудової книжки відповідачем виявлені правильно, але вони не можуть вважатися достатньою і самостійною підставою для відмови позивачеві у зарахуванні спірного періоду роботи до його загального страхового стажу на підставі трудової книжки, оскільки вина позивача в тому, що трудова книжка заповнена роботодавцем із порушенням встановленого порядку, відсутня.
Суд вірно встановив, що належним способом захисту порушених прав є визнання протиправними саме дій пенсійного органу щодо виключення із загального страхового стажу позивача періоду її роботи з 19.06.1989 по 01.01.1991 в Запорізькому міжрайпаливі, та зобов'язання відповідача зарахувати спірний період роботи до страхового стажу позивача, у зв'язку з чим здійснити перерахунок та виплату пенсії з моменту виключення такого періоду, з урахуванням раніше виплачених сум.
Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 08 жовтня 2025 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш