08 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 280/4025/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року (суддя Ю.П. Бойченко) у справі № 280/4025/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначені пенсії від 10.04.2025 № 08150005949 Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити позивачу пенсію за віком з 03.03.2025, зарахувавши періоди роботи в колгоспі «Восток» Василівського району Запорізької області з 01.04.1982 по 01.10.1992.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Так, до страхового стажу позивача не зараховано період роботи у колгоспі. Однак, цей період підтверджується записами трудової книжки колгоспника.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 10.04.2025 № 08150005949 про відмову у призначенні пенсії;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 01.04.1982 по 01.10.1992 та призначити з 04.03.2025 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Судом першої інстанції зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж
роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Суд з'ясував, що у наданій позивачем трудовій книжці колгоспника містяться відомості про встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, відомості про документи, на підставі яких внесені записи.
Аргументи про наявність недоліків у трудовій книжці (записи про відпрацьовані трудодні не засвідчені належним чином) судом відхилено, оскільки позивач не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та на нього не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
Суд зауважив, що у спірному рішенні відповідач не покликається на наявність недоліків у трудовій книжці позивача, а лише вказує про необхідність надання довідки про встановлений та вироблений мінімум трудової участі в громадському господарстві (вихододні). Відтак, дане рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації прав позивача.
Таким чином, суд вважав, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 10.04.2025 № 08150005949 підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а період роботи з 01.04.1982 по 01.10.1992 підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.
Суд врахував, що оскільки позивач досяг віку 60 років, мав страховий стаж не менше 32 років (з урахуванням періоду роботи з 01.04.1982 по 01.10.1992), він має право на призначення пенсії за віком з 04.03.2025, тобто з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку (ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV).
Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що до страхового стажу позивача правомірно не зараховано період роботи в колгоспі з 01.04.1982 по 01.10.1992 згідно трудової книжки НОМЕР_1 , адже відсутня довідка про встановлений та вироблений мінімум трудової участі в громадському господарстві. Вважає, що страховий стаж позивача становить лише 29 років 6 місяців 25 днів, а отже спірне рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії є правомірним через відсутність у позивача необхідного страхового стажу для призначення пенсії.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою від 03.04.2025 за призначенням/перерахунком пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 10.04.2025 № 08150005949 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 32 роки. При цьому, до страхового стажу не зараховано період роботи в колгоспі з 01.04.1982 по 01.10.1992, оскільки відсутня довідка про встановлений та вироблений мінімум трудової участі в громадському господарстві (вихододні).
Вважаючи рішення пенсійного органу від 10.04.2025 № 08150005949 протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 4 ст. 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Види трудової діяльності, що зараховуються до стражу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначені ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ.
Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону №1788-ХІІ при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Відповідно до ст.62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, до заяви про призначення пенсії за віком документи, зокрема: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 3 Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення, необхідне надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
Матеріалами справи підтверджено, що спірних рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 10.04.2025 № 08150005949 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 32 роки.
Так, спірним рішенням зазначено, що страховий стаж позивача становить 29 років 6 місяців 25 днів, до страхового стажу позивача не зараховано період роботи в колгоспі з 01.04.1982 по 01.10.1992, оскільки відсутня довідка про встановлений та вироблений мінімум трудової участі в громадському господарстві (вихододні)
Згідно п.2 Постанови Ради Міністрів СССР від 21.04.1975 №310 «Про трудові книжки колгоспників» трудова книжка колгоспника являється основним документом про трудову діяльність членів колгоспу.
Відповідно до пунктів 5, 6 Постанови №310 до трудової книжки колгоспника заносились, зокрема, відомості про трудову участь (прийнятий у колгоспі річний мінімум участі в громадському господарстві, його виконання), відомості про нагородження та заохочення, переведення на іншу роботу, припинення роботи. Всі записи в трудовій книжці завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.
Пунктом 13 Постанови №310 передбачено, що відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа.
Судом досліджено, що період роботи позивача в колгоспі з 01.04.1982 по 01.10.1992 підтверджується записами трудової книжки колгоспника позивача НОМЕР_1 . При цьому ця трудова книжка колгоспника позивача містить відомості про його трудову участь в колгоспі у спірному періоді (прийнятий річний мінімум участі та інформацію про його виконання позивачем).
Апеляційний суд звертає увагу, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Також, апеляційний суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Апеляційний суд вважає, що визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Відтак, враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що період роботи позивача в колгоспі з 01.04.1982 по 01.10.1992 підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача, а отже спірне рішення від 10.04.2025 № 08150005949 про відмову у призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.
Разом з тим, як правильно з'ясував суд першої інстанції, оскільки позивач досяг віку 60 років, мав страховий стаж не менше 32 років (з урахуванням періоду роботи з 01.04.1982 по 01.10.1992), він має право на призначення пенсії за віком з 04.03.2025, тобто з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку. Аргументи щодо цього висновку суду апеляційна скарга не містить.
Відтак, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року у справі № 280/4025/25 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати хвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 08.10.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров