07 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/3072/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року
у справі №160/3072/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріон-М»
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду 02.04.2024 у справі № 160/3072/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріон-М», пред'явлений Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення від 04.01.2024 № 10309314/21885209 Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації податкової накладної, складеної ТОВ «КРІОН-М».
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 11.12.2023 на суму 188 682,38 грн., в т.ч. ПДВ - 31 447,06 грн., складену ТОВ «КРІОН-М», датою її подання.
Стягнуто з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРІОН-М» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1514,00 грн.
Стягнуто з Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРІОН-М» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1514,00 грн.
08.04.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі № 160/3072/24 про стягнення на користь ТОВ «Кріон-М» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року заяву представника позивача задоволено частково.
Стягнуто з Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріон-М» у якості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суму у розмірі 1500 грн.
Стягнуто з ГУ ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріон-М» у якості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суму у розмірі 1500 грн.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що з урахуванням співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, приймаючи до уваги, що дана справа не є складною (за обсягом доказів), по якій сформована стала правова позиція Верховного Суду, а також те, що витрати на оплату послуг адвоката мають бути дійсні, необхідні та обґрунтовані та приймаючи до уваги принципи добросовісності, розумності та справедливості, підлягають стягненню витрати на правничу допомогу на користь позивача у розмірі 3000 грн. пропорційно з обох відповідачів.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-1 - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.
Скаржник зазначає, що додаткове рішення винесено судом при неповному та неправильному дослідженні доказів та встановленні обставин та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Скаржник зауважує, що ця справа є справою незначною складності, розгляд якої не вимагав участі представника позивача, а предметом спору є зрозумілі та поширені правовідносини, щодо яких сформовано сталу практику. Також відповідач-1 зазначає, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу не співмірний ціні позову та не відповідає складності справи. Крім того, надані суду першої інстанції документи на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу є неналежними.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
За вимогами статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом частин другої - п'ятої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто, суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат зобов'язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат; детально визначити, чи підтверджуються вони документально (реально понесені) чи відповідає заявлений розмір визначеним приписами КАС України критеріям та чи є такі витрати співмірними зі складністю справи та здійсненими стороною діями під час розгляду спору.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
В спірному випадку, з матеріалів справи вбачається, що з метою отримання професійної правничої допомоги 23.01.2024 між ТОВ «КРІОН-М» (Замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) укладений Договір про надання правової допомоги №23/01-2024.
Пунктом 4.1 цього договору визначено, що порядок оплати послуг Виконавця за виконання Договору визначаються безпосередньо у Акті виконаних робіт (наданих послуг).
Відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №4 від 29.03.2024, виконавцем проведені такі роботи (надані послуги): Підготовка позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду; супровід провадження в адміністративній справі №160/3072/24. Ціна - 10000,00 грн. (а.с.110)
Також до матеріалів справи долучено ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1260198 від 01.02.2024 щодо надання правничої допомоги ТОВ «КРІОН-М» у Дніпропетровському окружному адміністративному суді адвокатом Лисицею Т.І. (а.с.113)
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 цього Закону видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Суд апеляційної інстанції, враховуючи правову позицію Верховного Суду в постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, вважає, що при визначені суми, яка підлягає відшкодуванню, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Тобто, відшкодовуються лише витрати, пов'язані з розглядом справи, які мають розумний розмір.
Дослідивши наведені в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) №4 від 29.03.2024 зміст, суть та обсяг наданої позивачу правничої допомоги, а також наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначений в акті розмір витрат на правничу допомогу адвоката, заявлений до відшкодування, є завищеним у порівнянні з їх фактичним обсягом, складністю написання та часом, необхідним для виконання відповідних робіт (наданих послуг).
Також суд апеляційної інстанції зазначає, що при визначенні суми відшкодування судом враховані і критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката, що відповідає правовій позиції у постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №520/7431/19.
Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зменшення заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрати на правничу допомогу адвоката у загальному розмірі 3000 грн., по 1500,00 грн. з кожного відповідача.
Аргументи скаржника про не обґрунтування позивачем суми відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 1500,00 грн. з кожного з відповідачів не містять жодних доводів, які б свідчили про недотримання вимог ч.5 ст.134 КАС України, завищення та необґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу при розгляді справи в суді першої інстанції.
Виходячи в вищенаведеного, передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування додаткового рішення відсутні.
Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року у справі №160/3072/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко
суддя А.В. Суховаров