Справа № 151/244/25
Провадження № 22-ц/801/2018/2025
Категорія: 41
Головуючий у суді 1-ї інстанції Борисюк І. Е.
Доповідач:Рибчинський В. П.
08 жовтня 2025 рокуСправа № 151/244/25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд складі колегії суддів судової палати
у цивільних справах:
судді-доповідача Рибчинський В.П.,
суддів Голоти Л.О., Копаничук С.Г.,
за участі секретаря судового засідання Литвин Ю.О., представника АТ КБ «Приватбанк» Роя В.Л., Никитюка О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 липня 2025 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У березні 2025 року АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи його тим, що 01.08.2022 відповідач ознайомився із умовами кредитування, підписав паспорт кредиту та заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, погодивши, зокрема, наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту - відновлювана кредитна лінія до 200 000, 00 гривень; тип кредитної картки - картка «Універсальна»; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією. На підставі укладеного договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку № НОМЕР_1 , а згодом - № НОМЕР_2 .
Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі та належним чином, однак відповідач свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав та станом на 16.02.2025 допустив заборгованість, яка становить 160 531,81 гривень, з яких: 138 050,59 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 22 481,22 гривень - заборгованість за простроченими відсотками, тому позивач звернувся до суду із вказаним позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 160 531, 81 гривень за кредитним договором та стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09 липня 2025 року позов АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість станом на 16.02.2025 за кредитним договором б/н від 01.08.2022 у розмірі 160 531,81 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в сумі 2 422,40 гривень.
Не погоджуючись з таким рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити за відсутності підстав для примусового стягнення коштів.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції частково не відповідає цим вимогам.
Судом встановлено, що 01.08.2022 ОСОБА_1 , ознайомившись із загальними умовами кредитування, викладеними у паспорті кредиту, подав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с. 37-51зв.).
Підписанням вищевказаної заяви на підставі власного волевиявлення, відповідач приєднався до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять договір банківського рахунку, і прийняв всі права та обов'язки, встановлені в цьому договорі та зобов'язався їх належним чином виконувати. Зокрема відповідач підтвердив, що банком йому надано інформацію, яка передбачена ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Із розрахунку заборгованості за кредитним договором б/н від 01.08.2022 станом на 16.02.2025 вбачається наявність заборгованості, що складає 160 531,81 гривень, з яких: 138 050,59 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 22 481,22 гривень - заборгованість за простроченими відсотками (а.с. 20-23зв.)
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними та допустимими доказами довів наявність заборгованості у відповідача перед банком, фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума кредитної заборгованості в розмірі 160 531,81 гривень.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 01 серпня 2022 року ОСОБА_1 підписав Заяву приєднання до умов та правил надання банківських послуг, відповідно до яких було відкрито відновлювальну кредитну лінію до 200 000 грн та видано відповідачу кредитну картку «Універсальна» строком на 12 місяців з пролонгацією, мета отримання кредиту споживчі цілі, процентна ставка для карт «Універсальна» 42,0% річних.
На підставі пункту 1.4 заяви ОСОБА_1 про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Акціонерному товаристві комерційному банку «Приватбанк» від 01 серпня 2022 року розмір обов'язкового щомісячного платежу становить 5% від заборгованості, але не менше 100 грн щомісячно; у разі прострочення, починаючи з другого місяця прострочення - 10% від заборгованості але не менше 100 грн.
За змістом ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору ж умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
На підставі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
До матеріалів справи приєднано виписку з особового рахунку ОСОБА_1 станом на 24 вересня 2025 року, згідно якої вбачається, що станом на день подання банком позову про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором розмір такої заборгованості складав 160 531,81 грн.
Разом з тим, починаючи з березня 2025 року ОСОБА_1 щомісяця здійснював погашення заборгованості в розмірі щонайменше 10 000 грн, та станом на 24 вересня 2025 року, розмір непогашеної заборгованості складає 49 976,00 грн, з яких 27 494,78 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту та 22 481,22 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
До початку судового засіданні представник АТ КБ «Приватбанк» подав заяву, в якій просив визнати нечинним рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 липня 2025 року в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 110 555,81 грн та закрити провадження в цій частині, оскільки відповідачем вказані кошти були внесені на погашення заборгованості тіла кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 24.09.2025 та випискою з особистого рахунку ОСОБА_1 , що свідчить про відсутність предмету спору в цій частині.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 не заперечував щодо наявності в нього заборгованості перед АТ КБ «Приватбанк», проте зазначив, що не має наміру ухилятися від погашення такої заборгованості, а навпаки намагається її найближчим часом погасити, що підтверджується випискою з його особистого рахунку.
Отже станом на день подання позовної заяви в ОСОБА_1 була наявна заборгованість за кредитним договором в розмірі 160 531,81 грн, що власне і не заперечується відповідачем, проте відповідач починаючи з березня 22025 частково погасив заборгованість в сумі 110 550,00 грн, в результаті чого залишок заборгованості станом на 24.09.2025 року становить 49 976,00 грн.
За таких обставин рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 липня 2025 року в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 110 555,81 грн визнати нечинним та закрити провадження в цій частині.
Згідно вимог п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 374 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених законом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За ч. 1 чт. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України однією з підстав закриття провадження у справі є відсутність предмета спору.
Беручи до уваги факт здійснення позивачем на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції нового розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором, внаслідок якого заборгованість відповідача складає 49 976,00 грн, а спору відносно решти заявленої в позові суми в розмірі 110 555,81, 58 грн немає, колегія суддів приходить до висновку про наявність передбачених п. 2 ч. 1 ст. 255, п. 3 ч. 1 ст. 374 ЦПК України підстав для часткового визнання нечинним судового рішення суду першої інстанції в частині стягнення вищевказаної суми та закриття провадження у справі в цій частині, і як наслідок - для часткового задоволення апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 .
Рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача решти заборгованості, що складає 49 976,00 грн, з яких 27 494,78 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту та 22 481,22 грн - заборгованість за простроченими відсотками слід залишити без змін.
У частинах першій, тринадцятій статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При подачі позовної заяви АТ КБ «Приватбанк» сплатило судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. Оскільки апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь з відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (31,13%), а саме у розмірі 1668,30 грн. (2422,40*31,13%).
При подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 3 633,60 грн. Оскільки апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог апеляційної скарги, сплачений відповідачем судовий збір підлягає стягненню на його користь з позивача пропорційно до задоволених вимог апеляційної скарги (68,87%), а саме у розмірі 2502,50 грн. (3 633,60*68,87%).
Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
За таких обставин, суд вважає за можливе стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 різницю між сумою судового збору, яка підлягає стягненню з позивача на користь відповідача, та сумою, яку позивач має компенсувати відповідачу. Така різниця становить 834,20 грн (2502,50 - 1668,30).
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 липня 2025 року в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 110 555,81 грн визнати нечинним та закрити провадження в цій частині.
В решті рішення залишити без змін.
Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій в розмірі 834,20 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський
Судді: Л.О. Голота
С.Г. Копаничук