Справа № 750/8349/25
Провадження № 2/750/2405/25
07 жовтня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
судді - Косенка О.Д.
секретаря - Костюк С.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,
у червні 2025 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач), в якому просить стягнути грошові кошти в сумі 8432 доларів США.
Обґрунтовано позов тим, що 30 серпня 2023 року Відповідач отримав у позику від Позивача грошові кошти в розмірі 8000 доларів США (вісім тисяч доларів США), які, виходячи з встановленого курсу НБУ на день укладання цього договору 1 долар = 36,57 гривень, є еквівалентом 292 650 грн. 00 коп., зі сплатою 3% річних від простроченої суми. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Реусом Р.В. У визначений строк відповідач грошові кошти не повернув, у зв'язку з чим позивач вимушений звернутися до суду за захистом порушеного майнового права.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 червня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.
Відповідач відзив на позов не подав.
Ухвалою суду від 05.09.2025 підготовче судове засідання у справі закрито та її розгляд по суті призначено на 07.10.2025.
У судове засідання Позивач не з'явився, його представник адвокат Серкін К.Ю. надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності та за відсутності Позивача, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином. Судова повістка відповідачу надсилалася за адресою його місця проживання, зареєстрованою в установленому законом порядку.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
На підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
30 серпня 2023 року ОСОБА_1 надав у борг ОСОБА_2 строком до тридцять першого грудня дві тисячі двадцять першого року грошові кошти в розмірі 8000 доларів США (вісім тисяч доларів США), які, виходячи з встановленого курсу НБУ на день укладання цього договору 1 долар = 36,57 гривень, є еквівалентом 292 560 грн 00 коп., зі сплатою 3% річних від простроченої суми, про що було складено договір позики, який було посвідчено приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Реусом Р.В. (а.с. 10,11)
Відповідно до умов договору позики відповідач зобов'язався повернути борг в готівковому вигляді або на картковий рахунок.
Позивач у позові зазначає, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання і борг за договором позики йому не повернув.
Відповідачем доводів позивача не спростовано.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною першою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із статтею 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Ця особливість реальних договорів зазначена в частині другій статті 640 Цивільного кодексу України, за якою, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Відповідно до частини другої статті 1047 Цивільного кодексу України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно із частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 533 Цивільного кодексу України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Відповідач грошові кошти Позивачу не повернув.
Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з розрахунком Позивача заборгованість за договором позики від 30.08.2022 станом на 18.06.2025 становить 8432 доларів США, яка складається з: 8000 доларів США - основна сума боргу та 432 доларів США - сума нарахованих відсотків.
Доказів, які б спростовували вказані обставини, Відповідач суду не надав.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із частиною першою статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини другої статті 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Таким чином, оскільки Відповідач свої зобов'язання за договорами позики не виконав, грошові кошти позивачу не повернув, що свідчить про порушення прав Позивача, суд знаходить підстави для задоволення позову.
У Постанові ВП ВС від 11 вересня 2024 року у справі № 500/5194/16 зазначено, що якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що в разі наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення.
Водночас при стягненні судом заборгованості в еквіваленті іноземної валюти за курсом НБУ на день виконання рішення в судовому рішенні зазначається лише одна сума боргу (в іноземній валюті), а сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається державним / приватним виконавцем на момент здійснення боржником платежу під час виконання судового рішення.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 та п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України при ухваленні рішення суд має вирішити питання про розподіл судових витрат.
За змістом ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн, надану на підставі договору з адвокатом Серкіним Костянтином Юрійовичем про надання правової допомоги від 01.01.2025 та Додаткової угоди до нього № 1 від 07.10.2025.
Згідно з актом прийому-передачі наданих послуг від 07.07.2025 Позивачу надано послуги на суму 15000 грн, які складаються з вивчення матеріалів справи - 2 000,00 грн та підготовки позовної заяви - 13000 грн.
Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 3 ст. 141 ЦПК України визначено критерії, які враховує суд при розподілі судових витрат, зокрема, суд має оцінити обґрунтованість таких витрат та пропорційність їх до предмету спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами у разі недотримання вимог щодо їх співмірності, можливе виключно на підставі клопотання сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт, що відповідає положенням ч. 5 ст. 137 ЦПК України та правовій позиції Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.
З огляду на відсутність такого клопотання, заявлені Позивачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з Відповідача у повному обсязі.
Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду із позовною заявою Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3505 грн за вимогу про стягнення суми боргу.
Позивач вимоги про стягнення судових витрат з відповідача не заявляє, а тому керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, визначеним у ст. 13 ЦПК України, суд залишає їх за Позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 10-13, 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 279, 280-282, 289, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) грошові кошти за договором позики від 30.08.2022 в сумі 8432 (вісім тисяч чотириста тридцять два) долари США в еквіваленті за курсом НБУ на день виконання рішення.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Олег КОСЕНКО