Справа № 420/16313/25
08 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльність Київської обласної прокуратури щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 заробітної плати у період з 04.04.2024 по 06.05.2024, зобов'язання Київську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за період з 04.04.2024 по 06.05.2024 відповідно до приписів ст. 81 Закону України “Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII.
Ухвалою суду від 02.06.2025 поновлено позивачу строк звернення до суду із цим позовом, відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування підстав для задоволення адміністративного позову позивач вказав, що з 04.04.2024 по 06.05.2024 відсторонення позивача від посади прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області не здійснювалося, він був наділений повноваженнями прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області і це підтверджується відповідачем. Крім цього, як вказав позивач, в період з 04.04.2024 по 06.05.2024 він утримувався у ДУ «Київський слідчий ізолятор», про що також було відомо відповідачу та у вказаний період ОСОБА_1 необґрунтовано обліковано в табелі обліку робочого часу як «НЗ» - неявка з нез'ясованих причин. З урахуванням викладеного, зазначивши, що відповідач достеменно знаючи, що у періоді з 04.04.2024 по 06.05.2024 ОСОБА_1 перебував у ДУ «Київський слідчий ізолятор» та про те, що з 04.04.2024 о 06.05.2024 відсторонення від посади не здійснювалося та повноваження прокурора не зупинялися, позивач вважає, що йому протиправно не нараховувалась та не виплачувалась заробітна плата за вказаний період відповідно до приписів ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, якою визначається заробітна плата прокурора.
19.06.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами позивача та просить суд відмовити у задоволенні позову. Так, відповідач зазначив, що у період часу з 05.10.2023 до 03.04.2024 йому нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, оскільки для цього були підстави, передбачені ч. 2 ст. 64 Закону України «Про прокуратуру». В той же час, оскільки нарахування заробітної плати є обов'язком роботодавця, трудові відносини між Київською обласною прокуратурою та ОСОБА_1 до 06.05.2024 не припинялись, керівник Фастівської окружної прокуратури продовжував обліковувати робочі дні позивача з 03.04.2024 до 06.05.2024, як «І» - інша причина неявки, очікуючи при цьому на надходження підстав для збереження за ним заробітної плати (ухвали слідчого судді, наказу керівника обласної прокуратури). Таким чином, як зазначив відповідач, оскільки у спірний період 03.04.2024 до 06.05.2024 відсутні були підстави для збереження за позивачем заробітної плати, керівником Фастівської окружної прокуратури в уточнених табелях обліку робочого часу за квітень-травень 2024 року, робочий день позивача обліковано, як «НЗ» - неявка з нез'ясованих причин, що не дає права позивачу отримувати заробітну плату за цей період. Більше того, як вказав відповідач, згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.10.2023 до позивача застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, останній упродовж спірного періоду з 03.04.2024 до 06.05.2024 перебував під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор», про що зазначено самим позивачем у позовній заяві. Відповідно до вимог ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Враховуючи викладене, відповідач зазначив, що слід дійти висновку, що оскільки позивач у спірний період продовжував перебувати у трудових відносинах з Київською обласною прокуратурою, відповідно здійснювався облік його робочого часу, при цьому за відсутності підстав для збереження заробітної плати та фактичної відсутності на робочому місці (перебування позивача під вартою) й невиконання позивачем будь-якої роботи, обласною прокуратурою установлено безпідставне нарахування заробітної плати ОСОБА_1 з 03.04.2024 до 06.05.2024, у зв'язку з чим здійснено перерахунок та відрахування безпідставно нарахованої суми заробітної плати останньому.
23.06.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої представник вказав, що не погоджується із відзивом відповідача та просить суд задовольнити позов у повному обсязі. Так, позивач вказав, що з 04.04.2024 по 06.05.2024 відсторонення від посади прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області не здійснювалося, позивач був наділений повноваженнями прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області, не був виведений поза штат Фастівської окружної прокуратури, акти щодо не виходу на роботу у вказаний період керівником Фастівської окружної прокуратури Київської області не складалися, накази керівника Київської обласної прокуратури щодо не нарахування заробітної плати у період з 04.04.2024 по 06.05.2024 не видавалися і це підтверджується відповідачем, а також листами Фастівської окружної прокуратури Київської області.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Наказом керівника Київської обласної прокуратури від 20.03.2023 № 57к ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області.
03.10.2023 ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, ч. 4 ст. 368 КК України у кримінальному провадженні № 42023000000001495 від 11.09.2023.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.10.2023 у справі №757/44459/23-к відносно позивача обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 02.12.2023 року, який неодноразово продовжувався.
У періоди з 05.10.2023 по 18.12.2024 ОСОБА_1 безперервно утримувався у ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Наказом Київської обласної прокуратури від 06.05.2024 № 637к, ОСОБА_1 звільнено з займаної посади - прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області.
При цьому, позивач, зазначивши, що йому безпідставно не нараховувалась та не виплачувалась заробітна плата у період з 04.04.2024 по 06.05.2024, звернувся до суду із цим позовом.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Цією ж статтею передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VIIІ заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.
Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Розмір щорічної премії прокурора не може становити більше 30 відсотків розміру суми. Заробітна плата прокурора - стажиста окружної прокуратури складається з посадового окладу, який установлюється в розмірі двох третин посадового окладу прокурора окружної прокуратури, та надбавки за вислугу років.
Частиною 2 ст. 64 № 1697-VIIІ визначено, що на час відсторонення від посади, відсторонення від виконання службових повноважень за прокурором зберігається заробітна плата, а у випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої цієї статті, йому можуть доручати завдання, виконання яких не впливає на об'єктивність перевірки.
Статтею 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
За правилами статті 116, 117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Як вбачаться з матеріалів справи, наказами Київської обласної прокуратури від 09.10.2023 № 725к, від 04.12.2023 № 976к, від 29.12.2023 № 1138к та від 19.02.2024 № 224к, на підставі ухвал Печерського районного суду м. Києва від 05.10.2023, 27.11.2023, 22.12.2023 та 15.02.2024, ОСОБА_1 відсторонено від посади прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області у періоди з 05.10.2023 по 03.04.2024 включно, із збереженням заробітної плати.
Наказом Київської обласної прокуратури від 06.05.2024 № 637к, ОСОБА_1 звільнено з займаної посади - прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області.
При цьому, у період з 04.04.2024 по 06.05.2024 ОСОБА_1 , який у вказаний період безперервно утримувався у ДУ «Київський слідчий ізолятор» не був відсторонений від посади та йому не нараховувалась заробітна плата.
Щодо посилання відповідача на те, що оскільки нарахування заробітної плати є обов'язком роботодавця, трудові відносини між Київською обласною прокуратурою та ОСОБА_1 до 06.05.2024 не припинялись, керівник Фастівської окружної прокуратури продовжував обліковувати робочі дні позивача з 03.04.2024 до 06.05.2024, як «І» - інша причина неявки, очікуючи при цьому на надходження підстав для збереження за ним заробітної плати (ухвали слідчого судді, наказу керівника обласної прокуратури), суд зазначає наступне.
У період з 04.04.2024 по 06.05.2024 відсторонення ОСОБА_1 від посади прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області не здійснювалося та фактично він був наділений повноваженнями прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області.
Зазначена обставина виникла, у зв'язку з тим, ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 28.03.2024 по справі №757/14037/24-к повернуто прокурору клопотання прокурора третього відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора про продовження строку відсторонення від посади підозрюваного.
При цьому, акти щодо не виходу ОСОБА_1 на роботу у вказаний період керівником Фастівської окружної прокуратури Київської області не складалися, накази керівника Київської обласної прокуратури щодо не нарахування ОСОБА_1 заробітної плати у період з 04.04.2024 по 06.05.2024 не видавалися.
Поряд з цим, обліковування робочих днів позивача з 03.04.2024 до 06.05.2024, як «І» - інша причина неявки, не звільняє відповідача від виконання ним обов'язків роботодавця, в тому числі виплати заробітної плати або встановлення факту не виходу на роботу чи прийняття відповідного рішення щодо її не нарахування.
Водночас, «очікування на надходження підстав для збереження заробітної плати», не може бути самостійною підставою для ненарахування заробітної плати працівника прокуратури.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
Також на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справі "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».
З урахуванням викладеного, право позивача на отримання заробітної плати відповідно до умов трудового договору та державних гарантій, принципу «належного урядування», а також те, що наказом Київської обласної прокуратури від 06.05.2024 № 637к позивача звільнено з займаної посади, суд приходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача шляхом визнання протиправною бездіяльність Київської обласної прокуратури щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 заробітної плати у період з 04.04.2024 по 05.05.2024, зобов'язання Київську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за період з 04.04.2024 по 05.05.2024 відповідно до приписів ст. 81 Закону України “Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов позивача підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Київської обласної прокуратури щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 заробітної плати у період з 04.04.2024 по 05.05.2024.
Зобов'язати Київську обласну прокуратуру (код ЄДРПОУ 02909996, м.Київ, б-р Лесі Українки 27/2, м.Київ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) заробітну плату за період з 04.04.2024 по 05.05.2024 відповідно до приписів ст. 81 Закону України “Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII.
У задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра