про закриття провадження у справі
07 жовтня 2025 рокусправа № 380/14348/25 м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі за текстом позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10 (далі за текстом відповідач), в якій позивач просила:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №134650025073 від 14.04.2025 року (протокол про перерахунок пенсії, версія 1.6.78.1 від 09.04.2025) про перерахунок пенсії за віком позивачу, починаючи з 26.10.2021 року, дії відповідача щодо встановлення окремого порядку/"особливостей" нарахування та перерахунку пенсії за віком позивачу, які не передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV: у фіксованому розмірі, без урахування показників по заробітній платі і страховому стажу, надбавки 25% за пізній вихід на пенсію, компенсаційних виплати до пенсії, залежно від віку пенсіонера, поточних масових перерахунків пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплачувати позивачу пенсію за віком, починаючи з 26.10.2021, на загальних підставах, з дотриманням вимог статей 26, 27, 28, 29, 40, 42, 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, на підставі документів, що перебувають у пенсійній справі, як непрацюючому пенсіонеру, без встановлення окремого порядку нарахування та перерахунку пенсії за віком, шляхом застосування до пенсійних виплат особливості: "не підлягають МП, призначено за рішенням суду, у твердому розмірі з 31.05.2023 довічно; призначення за рішенням суду", не менше мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, із застосуванням показників по заробітній платі та страховому стажу, підвищенням до пенсії у розмірі 25% за більш пізній вихід на пенсію, компенсацією втрати частини доходів за затримку виплати пенсії, розрахованої від суми затриманої пенсії після її перерахунку за період з 26.10.2021 по день фактичної виплати заборгованості по пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що три судові рішення у справах №380/22710/21, №380/67/23, №380/1184/24 не призвели до відновлення права позивача на пенсійне забезпечення у старості, внаслідок чого позивач повинна ініціювати четвертий судовий розгляд. Так, згідно з рішенням у справі №380/67/23 суд зобов'язав відповідача призначити позивачу з 26.10.2021 пенсію за віком як непрацюючому пенсіонеру, не менше мінімальної пенсії в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з встановленням підвищення до пенсії в розмірі 25% за більш пізній вихід на пенсію, Одночасно суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача виплатити компенсацію втрати доходу за затримку виплати пенсії позивачу, починаючи з 21.09.2021, та про встановлення способу виконання судового рішення, шляхом зобов'язання відповідача виплачувати пенсію на вказаний позивачем банківський рахунок, згідно з поданою заявою від 21.09.2021 про виплату пенсії на банківський рахунок не підлягає до задоволення, як заявлені передчасно.
Згідно з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 у справі №380/1184/24 суд зобов'язав відповідача провести позивачу з 26.10.2021 перерахунок пенсії за віком, як непрацюючому пенсіонеру, не менше мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, із встановленням підвищення до пенсії у розмірі 25% за більш пізній вихід на пенсію, відповідно до норм Закону України «Про Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з компенсацією втрати частини доходів, на визначений нею банківський рахунок.
На виконання судового рішення у справі №380/1184/24 відповідач прийняв нове рішення №134650025073 від 14.04.2025 про перерахунок пенсії: протокол версія 1.6.78.1 від 09.04.2025 13:14. Відповідач встановив окремий порядок нарахування та перерахунку пенсії за віком позивачу, який не передбачений законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме: "не підлягають МП, призначено за рішенням суду, у твердому. розмірі-з 31.05.2023 р. довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ за РІШЕННЯМ СУДУ". На думку позивача, в порушення статті 40 Закону № 1058-IV перерахунок та індексація її пенсії, на підставі документів про вік, страховий стаж і заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі, не проведені. Не враховано показник по заробітній платі: вказано середньомісячний заробіток 0.00000. Відповідно, основний розмір пенсії визначено як 0.00 грн. Не встановлено підвищення до пенсії в розмірі 25% за більш пізній вихід на пенсію (0.00 грн), компенсаційні виплати до пенсії після досягнення віку 70 і 75 років. В порушення статті 46 Конституції України позивачу нараховано та виплачується пенсія у фіксованому розмірі 1854 грн, що нижче мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму. З огляду на наведене просить позов задовольнити повністю.
Представник відповідача подала на адресу суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечила, в якому зазначила таке. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 у справі №380/1184/24 Головним управлінням здійснено перерахунок ОСОБА_1 пенсії за віком як непрацюючому пенсіонеру не менше мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, із встановленням підвищення до пенсії у розмірі 25% за пізніший вихід на пенсію відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з компенсацією втрати частини доходів. ОСОБА_1 нараховано доплату за період з 26.10.2021 по 30.04.2025 в сумі 78226,84 грн та компенсацію втрати частини доходів в сумі 14889,45 грн. Додатковою відомістю в квітні 2025 року кошти скеровано на рахунок № НОМЕР_2 в АТ "Ощадбанк", зазначений в заяві ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії від 26.10.2021, дата виплати 22 число. Зазначає, що пенсію ОСОБА_1 обчислено відповідно до статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням страхового стажу 20 років 10 місяців 08 днів без врахування заробітної плати, а саме: заробітня плата (дохід) ОСОБА_1 0,00 грн (відсутні відомості про заробітню плату)*0,20833 коефіцієнт страхового стажу = 0,00 грн розмір пенсії за віком.
Звернула увагу на те, що позовні вимоги у цй справі є тотожними із позовними вимогами у справі №380/1184/24 за результатом розгляду яких, суд ухвалив відповідне рішення. За таких обставин просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Одночасно подала клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.
Ухвалою від 17.07.2025 суддя задовольнила клопотання представника позивача про звільнення позивача від сплати судового збору, звільнила ОСОБА_1 від сплати судового збору в адміністративній справі №380/14348/25.
Ухвалою від 17.07.2025 суддя прийняла до розгляду позовну заяву та відкрила спрощене позовне провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Вирішуючи питання про закриття провадження у справі, суд виходив з такого.
Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частинами другою та четвертою статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.
Згідно із положеннями частини першої статті 1 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі за текстом Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частина перша статті 18 Закону № 1404-VIII визначає, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі №686/23317/13-а на підставі аналізу положень Закону № 1404-VIII дійшла висновку, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог статті 383 КАС України особа - позивач на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Суд звертає увагу, що вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Тобто, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 3 квітня, 9 липня 2019 року (справи №№ 820/4261/18, 826/17587/18, відповідно).
Суд встановив, що ОСОБА_2 зверталась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просила суд:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 19.06.2023 про призначення позивачу пенсії за віком з 31.05.2023, замість 26.10.2021 - дати первісного звернення за призначенням пенсії, у твердому розмірі 0,00 грн, із зазначенням у графі "Особливості": "Не підлягають МП, признач. за рішенням суду у твердому розмірі, нижче за мінімальну пенсію у розмірі прожиткового мінімуму, без урахування показників із заробітної плати, надбавки 25% за пізній вихід на пенсію, проведення поточних перерахунків пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести позивачу на загальних підставах перерахунок та виплату пенсії за віком, з усіма складовими пенсійних виплат, починаючи з 26.10.2021 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». № 1058-IV, без застосування "Особливості": "Не підлягають МП, признач. за рішенням суду у твердому розмірі - з 31.05.2023, довічно", як непрацюючому пенсіонеру, із застосуванням показників із заробітної плати та стажу, не меншою від мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, із встановленням підвищення до пенсії у розмірі 25% за пізніший вихід на пенсію, проведенням обов'язкових автоматичних масових перерахунків пенсії, згідно з ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", компенсацією втрати частини доходів за затримку виплати пенсії за період з 26.10.2021 на день фактичної виплати затриманої пенсії;
- встановити спосіб виконання судового рішення шляхом зобов'язання відповідача виплачувати пенсію на вказаний позивачем банківський рахунок, відповідно до поданої представником позивача за довіреністю заяви від 21.09.2021 про виплату пенсії на банківський рахунок;
- відповідно до п.1 ч.2 ст.371 КАС України допустити негайне виконання рішення суду в повному обсязі заявлених позовних вимог, шляхом стягнення всієї суми заборгованості з пенсії з урахуванням її перерахунку та компенсації втрати доходу, починаючи з 26.10.2021 на день фактичної виплати.
11.11.2024 Львівський окружний адміністративний суд ухвалив у справі №380/1184/24 рішення, згідно з яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області правними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнив частково. Визнав протиправним рішення 134650025073 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 26.06.2023 (Дата-час розрахунку: 19.06.2023) про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 26.10.2021 перерахунок ОСОБА_1 пенсії за віком як непрацюючому пенсіонеру не менше мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, із встановленням підвищення до пенсії у розмірі 25% за пізніший вихід на пенсію відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з компенсацією втрати частини доходів на визначений ним банківський рахунок. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 у справі №380/1184/24, Головним управлінням Пенсійного фонду у Львівській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за віком як непрацюючому пенсіонеру. Нараховано доплату за період з 26.10.2021 по 30.04.2025 в сумі 78226,84 грн.
Позивач звертаючись до суду з цим позовом зазначила, що на виконання судового рішення у справі №380/1184/24 відповідач прийняв нове рішення №134650025073 від 14.04.2025 року про перерахунок пенсії: протокол версія 1.6.78.1 від 09.04.2025 13:14. Відповідач встановив окремий порядок нарахування та перерахунку пенсії за віком позивачу, який не передбачений законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме: "не підлягають МП, призначено за рішенням суду, у твердому. розмірі-з 31.05.2023 р. довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ за РІШЕННЯМ СУДУ". На думку позивача, в порушення статті 40 Закону № 1058-IV перерахунок та індексація її пенсії, на підставі документів про вік, страховий стаж і заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі, не проведені. Не враховано показник по заробітній платі: вказано середньомісячний заробіток 0.00000. Відповідно, основний розмір пенсії визначено як 0.00 грн. Не встановлено підвищення до пенсії в розмірі 25% за більш пізній вихід на пенсію (0.00 грн), компенсаційні виплати до пенсії після досягнення віку 70 і 75 років. В порушення статті 46 Конституції України позивачу нараховано та виплачується пенсія у фіксованому розмірі 1854 грн, що нижче мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму.
Суд звертає увагу, що зі змісту наведених у позовній заяві доводів убачається, що спір у цій справі фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме у справі №380/1184/24 і мають вирішуватися в порядку статті 383 КАСУкраїни.
Згідно з положеннями частини п'ятої статті 383 КАС України розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.
Відповідно до частини шостої статті 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Суд також враховує, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.
З огляду на вищевикладене, суд висновує, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові №380/14971/23 від 14.05.2025.
Отже, у спірних відносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов'язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Відповідно, якщо позивач уважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушено його права, свободи чи інтереси, то він повинна був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.
Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення в окремому судовому провадженні не розглядаються.
У разі порушення зазначеного порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду - провадження у справі належить закривати з посиланням на те, що спір вирішений судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Отже, відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
У разі порушення зазначеного порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду - провадження у справі належить закривати з посиланням на те, що спір вирішений судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22.08.2019 справа №522/10140/17.
Отож, підсумовуючи викладене више, суд повторюючись, зазначає, що оскільки позивач оскаржує рішення відповідача, яке прийняте на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 у справі №380/1184/24, зміст правовідносин полягає у судовому контролі за виконанням рішення суду у справі №380/1184/24. Відтак, відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі тих підстав, що спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав вирішений судовим рішенням у справі №380/1184/24, що набрало законної сили.
Керуючись статтями 238, 239, 241-243, 248, 256 КАС України, суд
провадження у справі №380/14348/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення - закрити.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з тією самою позовною вимогою не допускається.
Ухвала суду набуває чинності з моменту її підписання.
Ухвала про закриття провадження у справі може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
СуддяМричко Н.І.