справа № 380/10284/25
07 жовтня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10 (далі відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області), в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №134550031486 від 25.04.2025, щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах за Списком №1 на підставі п.п. 1 п. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській облает (адреса: 79016, місто Львів, вулиця Митрополита Андрея, будинок 10 ідентифікаційний код юридичної особи: 13814885;) зарахувати до пільгового стаж роботи ОСОБА_1 , що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період роботи з 01 березня 2000 року по 11 травня 2018 року та вирішити питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду.
Ухвалою від 23.05.2025 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила спрощене позовне провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 29.09.2025 суд прийняв заяву представника позивача про уточнення позовних вимог.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 01.03.2000 по 11.05.2018 працював на посаді рентген-лаборанта відділення променевої діагностики КНП «Львівське територіальне медичне об'єднання «Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги». Надалі, звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списку №1 згідно ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, відповідач прийняв рішення про відмову в призначенні пенсії.
Представник відповідача ГУ ПФУ у Львівській області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що ОСОБА_1 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою встановленого зразка від 02.03.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та пакетом документів. Станом на дату звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах (02.03.2025) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) досяг 50 років 2 місяці 29 днів. Згідно рішення про відмову у призначенні пенсії страховий стаж позивача становить 27 років 01 місяць, пільговий стаж за Списком № 1 відсутній.
До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 01.03.2000 по 11.05.2018 за пільговою довідкою від 27.03.2025 № 33, оскільки посада рентген-лаборанта відділення променевої діагностики на апараті RUM-20 не відповідає посадам молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок) в переліку Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461.
Крім цього, право на пільгове пенсійне забезпечення повинне бути підтверджене результатами атестації робочих місць за умовами праці. Всупереч вищевказаному, долученими документами не підтверджена робота у рентгенкабінеті. Долучені накази про затвердження права на пільгову пенсію або на робоче місце ренгенлаборанта служби лікарні або працівників ( по прізвищах), однак інформація про зайнятість заявника у рентгенкабінеті відсутня. На підставі викладеного, право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 ст. 114 Закону №1058 відсутнє.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні сторони у справі не звертались.
Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених позовних вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
Позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списку №1 згідно ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію. Таким органом визначено Головне управління Пенсійного Фонду України у Львівській області.
Рішенням від 25.04.2025 №134550031486 ГУ ПФУ у Львівській області відмовило у призначенні пенсії. Відповідно до означеного рішення, до страхового стажу згідно поданих документів зараховано всі періоди. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 01.03.2000 по 11.05.2018 за пільговою довідкою від 27.03.2025 № 33, оскільки посада рентген-лаборанта відділення променевої діагностики на апараті RUM-20 не відповідає посадам молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок) в переліку Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461.
Крім цього, право на пільгове пенсійне забезпечення повинне бути підтверджене результатами атестації робочих місць за умовами праці. Всупереч вищевказаному, долученими документами не підтверджена робота у рентгенкабінеті. Долучені накази про затвердження права на пільгову пенсію або на робоче місце ренгенлаборанта служби лікарні або працівників (по прізвищах), однак інформація про зайнятість заявника у рентгенкабінеті відсутня.
Відтак, згідно поданої заяви та долучених документів, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відсутнє.
Позивач, вважаючи протиправним рішення пенсійного органу про відмову в призначенні пенсії звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України від 05.11.1991 № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII), від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України “Про пенсійне забезпечення»
Згідно з п. “а» ч. 1 ст.13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Порядок застосування списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731 (далі - порядок № 383).
Відповідно до п. 3 порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Пунктом 10 порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
Отже, однією із умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до Списків, що діяли в період такої роботи.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За змістом п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
За відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Такими документами, зокрема, є архівні та уточнюючі довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання, тощо. Уточнюючі довідки мають подаватися у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Згідно з вимогами Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1, таке підтвердження здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Аналіз наведених норм дає підстав вважати, що необхідними умовами для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону №1788-XII є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1.
Суд встановив, що відповідно до трудової книжки позивача НОМЕР_2 позивач, зокрема:
- 01.03.2000 переведений на посаду рентген-лаборанта відділення промислової діагностики;
- 11.05.2018 звільнений з посади рентген-лаборанта.
Також в матеріалах справи наявна довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 06.01.2025 №05, видана ОСОБА_1 , про те, що такий працював повний робочий день у Комунальній 5-ій міській клінічній лікарні м. Львова у період з 01.03.2000 по 11.05.2018 та виконував роботу рентген лаборанта, як молодшого спеціаліста з медичною освітою за професією , посадою рентгенлаборанта, що передбачена Списком №1 розділ ХІХ підрозділ 19 рентген-лаборанта.
Суд зазначає, що у розділі ХІХ Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, передбачалася посада рентгенолаборанта, у тому числі у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок) і флюрографічних кабінетах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», яка набрала чинності з 03.08.2016 року, затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
До розділу XIX ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я Списку №1 (в редакції, чинній на час прийняття Постанови №461) включені наступні посади:
- лікарі-рентгенологи, а також лікарі, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок);
- молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок);
-рентгенолаборанти, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок).
У свою чергу, до розділу XIX ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я Списку №1 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №479 від 04.07.2017 року) включені наступні посади:
- лікарі-рентгенологи, а також лікарі, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок).
- молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок).
Враховуючи перелік посад, що включені до Списку №1 у зазначених вище редакціях, суд зазначає, що посада рентген-лаборанта була включена до Списку №1 до часу прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови №479 від 04.07.2017.
Натомість спірними є періоди роботи на посаді рентгенлаборанта з 01.03.2000 по 11.05.2018.
Водночас суд також звертає увагу на те, що відповідно до пункту 4.14 Положення про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою, затвердженим Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.11.2007 року №742 «Про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою», робота на посадах рентгенлаборантів, технологів з рентгенологічної діагностики зараховується до стажу роботи для атестації за спеціальністю «рентгенологія».
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціальної політики України, викладеного у листі від 31.03.2017 № 1007/9/101-17/283, щодо застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість яких дає право на пенсію за віком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, згідно з розділом ХІХ Охорона здоров'я вищезазначеного Списку №1 право на відповідну пенсію мають ренгенлаборанти, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок).
Окрім того, професійна назва «рентгенлаборант» міститься у Національному класифікаторі професій України ДК 003:2010, затвердженому наказом Держспоживстандарту №327 від 28.07.2010. Згідно з Положенням про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України №742 від 23.11.2007 робота на посаді рентгенлаборантів зараховується до стажу роботи за спеціальністю «рентгенологія», що включена до номенклатури спеціальностей й молодших спеціалістів з медичною освітою, відповідно позиція Списку №1 "молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою рентген лаборант інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок)" поширюється на рентген лаборантів, у разі їх зайнятості повний робочий день на роботах і в умовах передбачених цією позицією Списку.
Враховуючи викладене, суд вважає, що на позивача поширюється дія розділу XIX ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я Списку №1 «…молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів…», навіть після виключення посади рентгенолаборанта з Списку №1.
Слід зазначити, що в даному конкретному випадку розділом XIX "Охорона здоров'я" Списку №1, зазначені працівники, зайняті виконанням певних робіт, без вказання їх конкретних посад, зокрема "молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів)", до яких, як вже зазначено судом раніше відноситься й посада, яку позивач обіймав у спірні періоди.
Отже, посада рентгенолаборанта рентгенівського кабінету також відноситься до посад за Списком №1, що надає право на отримання пільгової пенсії.
Виходячи з вищевикладеного, суд зазначає, що в матеріалах справи містяться довідки, в яких, зокрема, наявна інформація про характер роботи, період роботи, що зараховується до спеціального стажу; професія; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків, куди включається цей період роботи.
Відтак, з урахуванням вищевикладеного час роботи позивача на посаді рентгенлаборанта в Комунальній 5-ій міській клінічній лікарні м. Львова у період з 01.03.2000 по 11.05.2018, підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи, визначеного розділом XIX. ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я Списку № 1 «…молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів)…».
Щодо посилання відповідача у рішенні, що «право на пільгове пенсійне забезпечення повинне бути підтверджене результатами атестації робочих місць за умовами праці. Всупереч вищевказаному, долученими документами не підтверджена робота у рентгенкабінеті. Долучені накази про затвердження права на пільгову пенсію або на робоче місце ренгенлаборанта служби лікарні або працівників ( по прізвищах), однак інформація про зайнятість заявника у рентгенкабінеті відсутня», суд зазначає наступне.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання, згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (надалі Порядок № 442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (надалі - Мінпраці) від 01 вересня 1992 року № 41 (надалі Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів, основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій, атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Так, статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб'єктів господарювання. Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі, якщо не проведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров'ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 271 Кримінального кодексу України.
Атестація робочих місць, відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442, проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Водночас, суд встановив, що на підтвердження атестації робочих місць за умовами праці, в матеріалах справи міститься: протокол №1 засідання атестаційної комісії ««Комунальної 5-ї міської клінічної лікарні» від 21.10.2002 року про оцінку стану умов праці на робочому місці (рентген-кабінети лікарні), наказ «Комунальної 5-ї міської клінічної лікарні» №39 від 26 січня 2004 року про затвердження права на пільгову пенсію за списком №1 ОСОБА_1 , наказ «Комунальної 5-ї міської клінічної лікарні» №47 від 24 січня 2005 року про затвердження права на пільгову пенсію за списком №1 ОСОБА_1 , наказ «Комунальної 5-ї міської клінічної лікарні» №125 від 26 липня 2006 року про атестацію робочих місць, протокол №1 засідання атестаційної комісії «Комунальної 5-ї міської клінічної лікарні» від 17 березня 2006 року про оцінку стану умов праці на робочому місці (рентген кабінети лікарні), наказ «Комунальної 5-ї міської клінічної лікарні» №133 від 18 квітня 2007 року про затвердження права на пільгову пенсію за списком №1 ОСОБА_1 , висновок №1830 Головного управління праці та соціального захисту населення від 12.11.2007 року про результати експертизи якості атестаційних робочих місць за умовами в комунальній 5-1 міській клінічній лікарні м. Львова, наказ «Комунальної 5-ї міської клінічної лікарні» від 11.04.2011 року №102 про атестацію робочих місць, наказ «Комунальної 5-ї міської клінічної лікарні» від 05.12.11 №288а про затвердження права на пільгову пенсію за списком №1 ОСОБА_1 , протокол №1 засідання атестаційної комісії «Комунальної 5-ї міської клінічної лікарні» від 26 вересня 2011 року про оцінку стану умов праці на робочому місці, протокол №1а засідання атестаційної комісії «Комунальної 5-ї міської клінічної лікарні» від 26 вересня 2011 року про оцінку стану умов праці на робочому місці, наказ «Комунальної 5-ї міської клінічної лікарні» №288 від 05.12.2011 про затвердження права на пільгову пенсію за списком №1, карту робочого місця №9а від 20.10.2011 року, висновок №2943 про результати експертизи якості атестації робочих місць за умовами праці в «Комунальній 5-ї міській клінічній лікарні» Державної експертизи умов праці від 09.12.2011 року №14/07-12244, наказ «Комунальної 5-ї міської клінічної лікарні» від 09.03.2016 року №94 про атестацію робочих місць, наказ «Комунальної 5-ї міської клінічної лікарні» від 08.07.2016 року №194 про завершення атестації робочих місць, наказ «Комунальної 5-ї міської клінічної лікарні» від 08.07.2016 року №195 про затвердження права на пільгову пенсію за списком №1, протокол №1 засідання атестаційної комісії «Комунальної 5-ї міської клінічної лікарні» від 29 червня 2016 року про оцінку стану умов праці на робочому місці (рентген- лаборант відділення променевої діагностики), наказ «Комунальної 5-ї міської клінічної лікарні» від 04.01.2016 року №12 про допуск до роботи осіб категорії групи «А» за результатами періодичного медичного огляду та здачі екзамену з радіаційної безпеки за 2015 рік.
Відтак, суд критично розцінює посилання відповідача на відсутність атестації робочих місць за умовами праці та зайнятість позивача у рентгенкабінеті.
Додатково суд зазначає, що аналіз зазначених норм свідчить про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме: про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Як наслідок, атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту б статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за результатами атестації робочих місць як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за не проведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера.
При цьому, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
На підставі викладеного, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а вказала, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник. З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду вказала про неправомірність дій органу Пенсійного фонду України щодо відмови позивачу у призначенні пільгової пенсії у зв'язку з відсутністю доказів проведення роботодавцем атестації робочого місця.
Відтак, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що рішення ГУ ПФУ у Львівській області №134550031486 від 25.04.2025, щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах за Списком №1 на підставі п.п. 1 п. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та підлягає скасуванню.
Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стаж роботи ОСОБА_1 , що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період роботи з 01.03.2000 по 11.05.2018, повторно розглянути заяву від 02.03.2025 про призначення пенсії на пільгових умовах та вирішити питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України з ГУ ПФУ у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №134550031486 від 25.04.2025, щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах за Списком №1 на підставі п.п. 1 п. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період роботи з 01.03.2000 по 11.05.2018, повторно розглянути заяву від 02.03.2025 про призначення пенсії на пільгових умовах та вирішити питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду першої інстанції набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Мричко Н.І.