07 жовтня 2025 року справа №320/19177/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум Текстиль» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
у квітні 2025 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Платинум Текстиль» (ТОВ «Платинум Текстиль», товариство, платник податків) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (ГУ ДПС, ДПС, податковий орган, контролюючий орган).
Просили суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві №78270 від 02.04.2025 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум Текстиль» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку;
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Платинум Текстиль» із переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
Ухвалою суду від 27.05.2025, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
В обґрунтування позовних вимог товариство зазначило, що оскаржуване рішення є протиправним і необґрунтованим, оскільки не відповідає критеріям чіткості, обґрунтованості та зрозумілості. Наголошували на наявності у позивача складських приміщень із площею, достатньою для зберігання товарів і необґрунтованість зазначення кодів податкової інформації у оскаржуваному рішенні, як підстави розгляду питання стосовно відповідності критерію ризиковості. Звернули увагу, що період здійснення господарських операцій з придбання товарів за кодами УКТЗЕД № 4202, 6004, 6202, 5509 - з 23.07.2023 по 06.03.2024 не міг бути підставою для здійснення контролюючим органом висновку про ризиковість таких операцій протягом цього періоду, оскільки придбання товарів за відповідними кодами мало місце лише у 2022 році. Підкреслювали встановлену законодавцем послідовність прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості, яка у цьому випадку дотримана не була.
У зв'язку із цим, просили задовольнити позов.
Відповідач у відзиві просив відмовити у задоволенні позову. Зазначали, що підприємство позивача здійснювало господарську діяльність із суб'єктами господарювання, віднесеними до ризикових; ним були здійснені господарські операції, які визнані ризиковими, при цьому позивачем перед укладенням договору не здійснено належної перевірки контрагента на предмет податкової «надійності» та економічної «доброчесності» за допомогою доступних електронних ресурсів. Звертали увагу, що за результатом аналізу бази даних ДПС України встановлено, що товариством «Платинум Текстиль» не надано копії документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку. Також зазначили, що оскаржуване рішення не порушує прав товариства, оскільки не породжує правових наслідків для суб'єктів відповідних відносин.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Платинум Текстиль» зареєстроване як юридична особа 16.06.2021, адреса його місцезнаходження: 02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, будинок 9-А, офіс 369, що підтверджено даними ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ: 44295954; статутний капітал - 1 000 000 грн. Основним видом діяльності позивача є 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
Позивач із позовною заявою надав договір оренди нежитлового приміщення №07/03/216 від 08.12.2023, укладений із ТОВ «Ком Рент», на підставі якого він користується приміщенням за адресою м. Київ, вул. Княжий Затон, будинок 9-А, офіс 369.
Судом установлено, що 02.04.2025 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві було прийнято рішення №78270 про відповідність ТОВ «Платинум Текстиль» критеріям ризиковості платника податку (пункт 8 Критеріїв).
Зазначено, що таке рішення прийнято у відповідності до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій документів від 26.03.2025 №10, у зв'язку із відповідністю платника пункту 8 Критеріїв ризиковості.
Кодами податкової інформації, які є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку у оскаржуваному рішенні зазначені:
- « 03» - постачання товарів/послуг за відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. При цьому відсутнє придбання послуг із оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг із оренди місць зберігання товарно - матеріальних цінностей, послуг із оренди місць зберігання паливно - мастильних матеріалів тощо;
- « 11» - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання.
У якості інформації, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, вказано придбання товариством «Платинум Текстиль» протягом періоду з 23.07.2023 по 06.03.2024 товарів за кодами УКТЗЕД 4202, 6004, 6202, 5509, а датою включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника вказано 07.12.2022.
У графі «Ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку» рішення від 07.04.2025 зазначено такий перелік: договір з додатками до нього, довіреність, акт керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, первинні документи щодо зберігання, первинні документи щодо транспортування, первинні документи щодо навантаження продукції, первинні документи щодо розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи) рахунки-фактури/інвойси, акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг) накладна, розрахунковий документ, банківська виписка з особових рахунків, документ щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність), паспорт якості, сертифікат відповідності.
При цьому, 26.03.2025 товариством позивача направлено до податкового органу повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості, до якого додано 45 документів. У такому повідомленні пояснили, що товариство займається неспеціалізованою оптовою торгівлею імпортними товарами, які реалізуються на території України. Зазначали, що зовнішньоекономічну діяльність здійснюють з нерезидентами SUNACCORN - F.Z.E. TRADING COMPANY та KOROLEVSKIY VKUS LIMITED. Вказали, що орендують складське приміщення у Макарівському районі Київської області; мають в штаті менеджера з постачання, менеджера зі збуту, завідуючого складу та комірника.
На підтвердження наявності складських приміщень у необхідній кількості та площі, у тому числі для зберігання товарів, позивачем подано договори суборенди нерухомого майна між ТОВ «Комерційна фірма «Альянс Україна» (орендар) та ТОВ «Платинум Текстиль» (суборендар) № 02/01/072021 від 01.07.2021 та № 11/01/052022 від 01.05.2022, а також додаткові угоди стосовно продовження строку суборенди майна.
Так, за умовами договору суборенди № 02/01/072021 від 01.07.2021 орендарем (ТОВ «Комерційна фірма «Альянс Україна») передано суборендарю (ТОВ «Платинум Текстиль») у користування на визначений строк нежитлове приміщення загальною площею 800 кв. м, розташоване за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Новосілки, вул. Леніна, 41-З.
Визначено, що суборендар приймає майно в суборенду з метою використання майна під розміщення складу (пункт 1.3 договору).
Підтвердженням факту передачі майна в суборенду є акт про передачу майна, підписаний уповноваженими представниками сторін (пункт 3.2 договору).
01.07.2021 сторони підписали акт про передачу нежитлового приміщення загальною площею 800 кв. м у с. Новосілки Макарівського району по вул. Леніна, 41-З.
Додатковою угодою від 30.12.2021 до названого договору суборенди нерухомого майна №02/01/072021 від 01.07.2021 сторони вирішили продовжити строк дії договору до 30.04.2022.
Крім того, 01.05.2022 ТОВ «Комерційна фірма «Альянс Україна» (орендар) та ТОВ «Платинум Текстиль» (суборендар) уклали договір суборенди нерухомого майна №11/01/052022.
Його умови є подібними до названого вище договору. Так, орендар передає суборендарю в тимчасове користування нежитлове приміщення загальною площею 800 кв. м, що знаходиться за адресою: Київська область, Фастівський районн, с. Новосілки, вул. Леніна, 41-З.
01.05.2022 підписано акт про передачу нежитлового приміщення загальною площею 800 кв. м, що знаходиться за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Новосілки, вул. Леніна, 41-З.
Додатковою угодою від 30.04.2024 до договору суборенди №11/01/052022 строк дії договору продовжено до 15.04.2024.
У рішенні, яке оскаржується, контролюючий орган посилався на інформацію, за якою встановлена відповідність товариства критеріям ризиковості платника податку через придбання товарів протягом періоду з 23.07.2023 по 06.03.2024 за кодами УКТЗЕД 4202, 6004, 6202, 5509:
Так, згідно із Українською класифікацією товарів ЗЕД наведеним у оскаржуваному рішенні кодам відповідають наступні товари:
- за кодом УКТЗЕД 4202 - Саквояжi, чемодани, дорожнi дамськi сумки-чемоданчики, кейси для дiлових паперiв, портфелi, шкiльнi ранцi, футляри та чохли для окулярiв, бiноклiв, фото-, кiно- та вiдеокамер, для музичних інструментів, зброї, кобури та аналогiчнi контейнери; сумки дорожнi, сумки-термоси для харчових продуктів та напоїв, сумочки для косметики, рюкзаки, сумочки дамськi, сумки господарські, портмоне, гаманцi, футляри для географiчних карт, портсигари, кисети, сумки для робочих інструментів, сумки спортивнi, футляри для пляшок, пудреницi, скриньки для ювелiрних виробiв, футляри для різальних предметів та аналогiчнi речи, виготовленi з натуральної або композицiйної шкiри, пластмасових листів або текстильних матерiалiв, вулканiзованих волокон або картону, або з повним покриттям усієї поверхнi або переважно покритi такими матеріалами чи папером;
- за кодом УКТЗЕД 6004 - Полотна трикотажнi машинного чи ручного в'язання, завширшки бiльш як 30 см з вмiстом 5 мас.% або бiльше еластомiрних чи гумових ниток, крiм полотен товарної позицiї 6001;
- за кодом УКТЗЕД 6202 - Пальта, пiвпальта, накидки, плащi, анораки (включаючи лижнi куртки), куртки та подiбнi вироби для жiнок або дiвчат, крiм виробiв товарної позицiї 6204);
- за кодом УКТЗЕД 5509 - Пряжа iз синтетичних штапельних волокон (крiм швейних ниток), не розфасована для роздрiбної торгiвлi.
Товариством позивача пояснено, що протягом періоду з 23.07.2023 по 06.03.2024 ним не здійснювалися господарських операцій з придбання товарів за кодами УКТЗЕД 4202, 6004, 6202, 5509. Податковий орган такі твердження не спростував.
Також позивач вказав, що операції з придбання товарів за кодами УКТЗЕД № 4202, 6004, 6202, 5509 мали місце протягом 2022 року. Знову ж таки, відповідач цього не заперечував.
Так, 18.06.2021 товариством «Платинум Текстиль» укладено зовнішньоекономічний контракт № СТ-2109 з компанією SUNACCORN - F.Z.E., UАЕ, Об'єднані Арабські Емірати, що зареєстрована в вільній зоні Аджаман, ліцензія № 27810, реєстраційне свідоцтво № AFZ/SR-234611.
За умовами такого контракту компанія SUNACCORN - F.Z.E. (продавець) приймає на себе зобов'язання забезпечувати ТОВ «Платинум Текстиль» (покупець) усіма необхідними йому видами товарів за узгодженими інвойсами і здійснювати поставки товарів в узгоджені терміни (пункт 1.1).
Продавець зобов'язується поставляти товар у кількості та асортименті, передбачених у доданих до контракту інвойсах, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товари або забезпечити їх прийняття та оплату зазначеними їм вантажоодержувачами (пункт 1.2).
Загальна орієнтована сума контракту становить суму всіх інвойсів, які є невід'ємною частиною цього контракту і може бути змінена за погодженням сторін (пункт 3.2).
За умовами пункту 6.1 контракту відвантаження товару здійснюється силами, засобами та за рахунок покупця. Продавець оформлює лише необхідні документи (ліцензії, сертифікат країни походження та інше) за свій рахунок.
Право власності на товар і ризик його пошкодження переходить до покупця з моменту, коли продавець виконав свої зобов'язання поставки товару (пункту 6.3 контракту).
Продавець здійснює поставку товару на умовах CPT, «Інкотермс 2020». Конкретні умови кожної поставки визначаються в інвойсах на товар (пункт 6.4. Контракту).
За положеннями пункту 8.1 контракту приймання товару за кількістю здійснюється покупцем відповідно до товаросупровідних документів.
Прийом товару за якістю здійснюється покупцем відповідно до якості, зазначеній у сертифікаті (пункт 8.2).
Позивач пояснив, що на виконання умов названого контракту компанією SUNACCORN - F.Z.E. було поставлено протягом 2022 року товариству «Платинум Текстиль» чохли-книжки для телефона з шкірозамінника та пластику, з одягу, сумки, взуття, окуляри, вироби для волосся, вироби з вулканізованої гуми, вироби з пластмаси, фурнітуру, камери, монітори, іграшки, вібромасажери, вимірювальні прилади, електричні прилади, керамічні прилади, кухонні прибори та інше.
На засвідчення ввезення товарів за названим контрактом протягом 2022 року на митну територію України подано примірники митних декларацій (форма МД-2) з відмітками митного органу про переміщення товарів через митний кордон України: №UA100040/2022/600204; №UA100040/2022/600205; №UA100040/2022/601818; №UA100040/2022/601822; №UA100040/2022/601823; №UA100040/2022/601831; №UA100040/2022/601833; №UA100040/2022/601835; №UA100040/2022/601836; №UA100040/2022/601909; №UA100230/2022/600164; №UA100230/2022/600166; №UA100230/2022/600212; №UA100230/2022/600441; №UA100230/2022/600442; №UA100230/2022/600484; №UA100230/2022/600493; №UA100230/2022/600748; №UA100230/2022/601686; №UA100230/2022/601687; №UA100230/2022/601688; №UA100230/2022/601722; №UA100230/2022/601723; №UA100230/2022/601724; №UA100230/2022/601725; №UA100230/2022/601726; №UA100230/2022/601924; №UA100230/2022/601960; №UA100230/2022/601961; №UA100230/2022/602044; №UA100230/2022/602193; №UA100230/2022/602509; №UA500420/2022/004505; №UA500420/2022/004551; №UA500420/2022/004557; №UA500420/2022/004570; №UA500420/2022/004580; №UA500420/2022/004588; №UA500420/2022/004589; №UA500420/2022/004598.
Залишки товару, які поставлено за контрактом від 18.06.2021 № СТ-2109, відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку № 281 «Товари на складі» станом на грудень 2023, яка наявна у матеріалах справи.
Уважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходив із такого.
За приписами статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За положеннями підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (Податковий кодекс, ПК України) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв' язку.
Як визначено у пункті 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи
За правилами пункту 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
За нормами пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин, моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.
За визначенням у пункті 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
У той же час, пунктом 74.1 статті 74 ПК України передбачено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41 1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).
За змістом пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу).
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (Порядок №1165, у редакції на час виникнення спірних відносин).
За приписами пункту 2 вказаного порядку автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
За правилами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пунктах 3 або 3-1 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Не перевіряється на відповідність показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2), платник податку, який склав та/або подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, які складені за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
За нормами пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів «б» і «в» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.
У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев'ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев'ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:
виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;
відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
За положеннями пункту 7 Порядку №1165 У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування (крім податкової накладної/розрахунку коригування, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність») встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Як вже було вказано вище, контролюючим органом прийнято рішення про відповідність позивача пункту 8 критеріям ризиковості платника податку.
Так, у додатку № 1 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема пункт 8 - у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
За результатом з'ясованих у справі обставин і аналізу наведених норм права, суд приходить до наступних висновків.
По-перше, за результатами системного тлумачення пункту 6 Порядку №1165, у відповідності до якого приймалося оскаржуване рішення, випливає, що розгляду питання про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість передує складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому, моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
У той же час, як вбачається з матеріалів справи, рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості прийнято комісією регіонального рівня не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.
По-друге, у рішенні, яке є предметом оскарження, відсутня конкретизація щодо суті ризиковості операцій з придбання за період з 23.07.2023 по 06.03.2024, а також відсутнє посилання на джерела інформації, відповідно до яких відповідач встановив ризиковість операцій позивача. Крім того, тут же датою включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості вказано 07.12.2022.
При цьому, податковий орган не надав суду доказів в обґрунтування наявності відповідної податкової інформації, яка слугувала підставою прийняття рішення у досліджуваному випадку і яка б підтвердила позицію про наявність підстав для визнання позивача таким, що відповідає критеріям ризиковості.
По-третє, прийняттю відповідачем рішення від 02.04.2025 №78270 передувало направлення позивачем повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку за встановленою формою, до якого додавалися пояснення та копії первинних документів.
Товариство «Платинум Текстиль» надало суду такі документи стосовно відповідних операцій із придбання продукції у 2022 році у контрагента SUNACCORN - F.Z.E., а також наявності складських приміщень на підтвердження придбання послуг із оренди, існування у нього достатньої матеріально-технічної бази для зберігання накопичених залишків нереалізованих товарів, які подавалися і податковому органу.
Разом із тим, контролюючий орган не пояснив неузгодженості у оскаржуваному рішенні, на які звернув увагу позивач, а саме: про те, що протягом періоду з 23.07.2023 по 06.03.2024 (саме цей період вказаний у рішенні від 02.04.2025 №78270) ним не здійснювалося господарських операцій з придбання товарів за кодами УКТЗЕД 4202, 6004, 6202, 5509; а здійснення товариством «Платинум Текстиль» операцій з придбання товарів за кодами УКТЗЕД 4202, 6004, 6202, 5509 мало місце протягом 2022 року.
Суд зазначає, що відповідач не звільняється від обов'язку обґрунтування та надання доказів на підтвердження того, що саме викликало сумніви у господарських операціях з відповідними контрагентами, а також зазначення, в чому полягало порушення законодавства в ході здійснення таких операціях з боку позивача, що призвело до віднесення його до категорії ризикових.
Так, Верховний Суд у постановах від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20, від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20 зауважив, що хоча затверджена Порядком №1165 форма рішення і не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, вказана обставина не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
До того ж, позивачем до контролюючого органу були надані додаткові пояснення з відповідними документами щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості. Відповідач, у свою чергу, не навів обґрунтування того, чому ці документи не були достатніми для прийняття комісією рішення про невідповідність товариства критеріям ризиковості.
При цьому, основним аргументом податкового органу як у рішенні, так і у відзиві, була констатація наявності податкової інформації, отриманої із баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, без жодної конкретизації та підтвердження.
Разом із тим, ГУ ДПС, як вже зазначалося, не надано такої податкової інформації, передбаченої пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а також не повідомлено того, в якому виді така інформація існувала на час прийняття рішення від 07.04.2025.
За наведеного у сукупності, суд констатує, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав належних доказів в обґрунтування своєї позиції та у зв'язку з цим не довів наявності обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості, а судом такі обставини не встановлені.
За змістом частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У той же час, оскаржуване у цьому випадку рішення не відповідає названим критеріям, а тому підлягає визнанню протиправним і скасуванню.
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача виключити товариство з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, то така вимога є обґрунтованою, оскільки пункт 6 Порядку № 1165 передбачає, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із урахуванням викладеного у сукупності, суд резюмує протиправність рішення про відповідність платника податку на додану вартість позивача критеріям ризиковості, яке є предметом спору і необхідність його скасування із подальшим зобов'язанням відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
За змістом частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2422, 40 грн.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2422, 40 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління ДПС у м. Києві як суб'єкта владних повноважень, який прийняв оскаржуване рішення.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум Текстиль» - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №78270 від 02.04.2025 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум Текстиль» критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Платинум Текстиль» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум Текстиль» (код ЄДРПОУ: 44295954; місцезнаходження: 02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, будинок 9-А, офіс 369) судовий збір у розмірі 2422, 40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.