08 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/18645/24
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом, в якому:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 29.08.2024 щодо відмови в зарахуванні до загального її трудового стажу періоди роботи на підприємстві ТОВ "Продсервіс" з 01.01.2004 по 31.05.2004 та на підприємстві ЗАТ "Фактор" з 11.01. 2005 по 24.05.2005;
- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, зарахувати їй до загального страхового стажу період роботи на підприємстві ТОВ "Продсервіс" з 01.01.2004 по 31.05.2004 та на підприємстві ЗАТ "Фактор" з 11.01. 2005 по 24.05.2005.
Заявлені позовні вимоги позивачка обґрунтовує протиправністю рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач, Управління, Пенсійний фонд), яким відмовлено у зарахуванні до її страхового стажу періодів трудової діяльності в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Продсервіс" (далі - ТОВ "Продсервіс") з 01.01.2004 по 31.05.2004 та в Закритому акціонерному товаристві "Фактор" (далі - ЗАТ "Фактор") з 11.01. 2005 по 24.05.2005, з мотивів відсутності сплати страхових внесків. Наголошує, що позбавлення працівника соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на підприємстві внаслідок невиконання підприємством обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України є неприпустимим та суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
06.11.2024 від представниці Управління надійшов до суду відзив на позов, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість. Пояснює, що органи Пенсійного фонду володіють лише інформацією, яка вноситься в електронній формі в автоматичному режимі на підставі звітності, що подається страхувальниками та фізичними особами -підприємцями. За матеріалами пенсійної справи страховий стаж, підтверджений документально, становить 51 рік 9 місяців 12 днів, в тому числі період роботи з лютого по грудень 2003 року в ТОВ "Продсервіс" та страховий стаж після 01.01.2004 зарахований згідно даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а саме з червня по грудень 2004 року період роботи в ЗАТ "Фактор". За період роботи з січня по травень 2004 в ТОВ "Продсервіс" та з січня по квітень 2005 року в ЗАТ "Фактор", сплата страхових внесків відсутня, тому підстави для зарахування до страхового стажу даного періоду роботи відсутні.
Положення ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд вказує наступне.
Встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні і отримує пенсію за віком, яка призначена йому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-ІV) та обчислена на підставі страхового стажу у розмірі 51 років 09 місяців 12 дні, про що свідчить лист Пенсійного фонду № 20989-19241/М-02/8-0600/24 від 29.08.2024.
До страхового стажу позивачки не зараховано період роботи з 01.01.2004 по 31.05.2004 в ТОВ "Продсервіс" та в ЗАТ "Фактор" період роботи з 11.01.2005 по 24.05.2005.
У свою чергу позивачка не погоджується із нарахованим Управлінням розміром її страхового стажу, а тому звернулася до суду за захистом порушеного права.
Листом № 20989-192541/М-02/8-0600/24 від 29.08.2024 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для зарахування таких періодів трудової діяльності до її страхового стажу, з підстав відсутності відомостей про сплату страхових внесків.
Позивачка вважаючи протиправним рішення Управління, оформлене листом № 20989-19241/М-02/8-0600/24 від 29.08.2024 щодо відмови у врахуванні до її страхового стажу певного періоду роботи звернулася до суду за захистом порушених прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між учасниками справи щодо зарахування періоду навчання до страхового стажу позивача та перевіряючи фактичну обґрунтованість дій, рішень відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд зважає на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
В силу статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
При цьому, статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Вказане право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XII) визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV).
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески (абз.33 ст.1 Закон № 1058-IV).
У свою чергу, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (абз.34 ст.1 Закон № 1058-IV).
Відповідно до ч.2-3 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Статтею 56 Закону № 1788-XII До стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв (ч.1 ст. 56 Закону № 1788-XII).
Страховий стаж, набутий до 01.01.2004, підтверджується трудовою книжкою та документами, визначеними Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок).
Вимоги до ведення трудової книжки та до оформлення записів до неї, регламентовані Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях затвердженої постановою Держкомпраці.СРСР від 20.07.1974 №162 (у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02.08.1985 № 252), зі змінами, внесеними постановою Держкомпраці від 19.10.1990 № 412 та підпунктом 2.4 пунктом 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок ш підприємствах, в установах і організаціях, ствердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 №110 (далі - Інструкція).
Пунктом 1 Порядку обумовлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (п.2 вказаного Порядку).
Відповідно до пункту 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
У той час, спірні правовідносини виникли з приводу незарахування до страхового стажу періоду трудової діяльності позивачки в ТОВ "Продсервіс" з 01.01.2004 по 31.05.2004 та в ЗАТ "Фактор" з 11.01. 2005 по 24.05.2005.
Згідно із записом № 1 у трудовій книжці, відповідно до наказу № 3 від 17.02.2023 позивачку зараховано на посаду інспектора по ж.д. перевезенням і митних процедур та у зв'язку з приведенням у відповідність посади до ДК - 003-95 переведено інспектором з експортного і митного оформлення вантажу (наказ № 67 п.2 від 01.12.2003). 10.01.2025 позивачку звільнено з роботи по переведенню на ЗАТ "Фактор" на підставі наказу № 0946 від 10.01.2005 та відповідно до наказу № Ф/К - 000234 від 11.01.2005 зараховано на роботу по переводу із ТОВ "Продсервіс" інспектором з експортного імпортного оформлення вантажів. 24.05.2005 позивачку звільнено з роботи по переводу на ТОВ "Цукрове виробниче об'єднання", на підставі наказу № Ф/К - 000268 від 24.05.2025.
Як вже зазначалося, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Згідно із ст. 20 Закону № 1058-IV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ч.11 ст. 106 Закону № 1058-IV виконавчими органами Пенсійного фонду за несвоєчасну виплату і доставку сум пенсійних виплат одержувачам або несвоєчасне зарахування їх на банківські рахунки пенсіонерів, або несвоєчасне повернення на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду чи Накопичувального фонду сум коштів, не використаних для здійснення пенсійних виплат, за умови своєчасного і в повному обсязі їх фінансування, на організації, у тому числі банки, які здійснюють виплату і доставку пенсій, накладається штраф у розмірі своєчасно не виплачених, не доставлених чи не зарахованих або своєчасно не повернених сум пенсійних виплат.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.2 Закон № 1058-IV система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів. Перший рівень - солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - солідарна система), що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених цим Законом.
Отже, страхові внески є умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті. Перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Втім, за змістом вищезазначених норм, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки воно здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
За відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального ТОВ "Продсервіс" з 01.01.2004 по 31.05.2004 та ЗАТ "Фактор" у період з 11.01. 2005 по 24.05.2005 не виконали свої зобов'язання по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України, як роботодавці (страхувальники). Дані порушення призвели до позбавлення позивачки соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаних підприємствах, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Зважаючи на встановлені обставини справи, які підтверджені відповідними доказами, суд дійшов висновку, що відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не може бути підставою для позбавлення позивачки права на зарахування спірної трудової діяльності до її страхового стажу.
Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що позивачка не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо вчасної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу періоду її роботи.
Така ж правова позиція дотримана Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.10.2023 у справі № 340/1454/21.
З огляду на встановлені обставини справи, суд не бере до уваги твердження відповідача, що відсутність відомостей про сплату страхових внесків страхувальником є підставою для незарахування такого періоду роботи до страхового стажу, а тому не може бути обґрунтованою підставою для відмови в зарахуванні даного трудового періоду до страхового стажу позивачки.
Зазначені сумніви, які виникли у суб'єкта владних повноважень можуть бути перевірені та усунені лише за наслідками здійснених таким органом відповідних запитів до організації, що визначено положеннями Порядку про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою №637.
Відтак, відповідно статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Христов проти України» (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04, рішення від 19.02.2009 року, п. 33) повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для відмови позивачці у незарахуванні до страхового стажу періоду роботи в ТОВ "Продсервіс" з 01.01.2004 по 31.05.2004 та в ЗАТ "Фактор" з 11.01.2005 по 24.05.2005.
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи встановлені судом обставини справи адміністративний позов підлягає задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат, судом вирішується відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 242-246, 255 КАС України,
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, 10003. ЄДРПОУ: 13559341) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області оформлене листом № 20989-19241/М-02/8-0600/24 від 29.08.2024 щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до страхового стажу періоди трудової діяльності в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Продсервіс" з 01.01.2004 по 31.05.2004 та Закритому акціонерному підприємстві "Фактор" з 11.01. 2005 по 24.05.2005.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди трудової діяльності в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Продсервіс" з 01.01.2004 по 31.05.2004 та в Закритому акціонерному підприємстві "Фактор" з 11.01.2005 по 24.05.2005.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Єфіменко
Повний текст складено: 08 жовтня 2025 р.
08.10.25