Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
08 жовтня 2025 року Справа №200/7585/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., вирішуючи питання про наявність підстав для прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м.Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнти у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796 та у розмірі 1,115 для забезпечення індексації пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн., на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.03.2021 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01.03.2025 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2021.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 та 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Позивач просить суд перерахувати пенсію з 01.03.2021, в той час як до суду звернувся із позовом 01.10.2025 - дата формування документу в системі «Електронний суд», тобто із пропуском 6-місячного строку на звернення із вимогами за період з 01.03.2021 по 31.03.2025.
Позивач же у позову наполягає на дотримання строку звернення до суду, оскільки про порушення прав дізнався тільки з моменту отримання відповіді відповідача від 25.06.2025 №0500-0202-8/63309, спір стосується соціальних прав, пенсія є майном та є об'єктом захисту за ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, недопуск до правосуддя порушує право на судовий захист.
Суд при цьому зауважує, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Необхідно чітко диференціювати передбачені ст. 122 КАС України поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись» про порушення своїх прав.
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Аналогічного висновку дійшла Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
Позивач у позову наполягає на тому, що дізнався про порушення прав тільки з моменту отримання відповіді відповідача від 25.06.2025 №0500-0202-8/63309, водночас, здійснення ним запиту у червні 2025 року до відповідача з питання індексації пенсії не свідчить про вчинення такого запиту у розумний строк з моменту, коли позивач мав дізнатись про порушення прав.
Також з огляду на наведені судом вище висновки Верховного Суду, не можна вважати, що позивач дізнався про порушення прав при отриманні від пенсійного органу цієї відповіді, оскільки позивач отримавши пенсію за березень 2021 року мав можливість без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати за липень 2021 року, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) пенсії звернутись до пенсійного органу із заявою про надання відповідної інформації. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі, якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем, при цьому, не додано до позову клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд враховує, що у постанові від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23 Верховний Суд зазначив, що право громадян, пенсія яким призначена у 2020 - 2023 роках, на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема ст.87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (щодо не обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
У цій справі обставини свідчать про те, що індексація у 2021, 2022, 2023, 2024 роках позивачу не нараховувалася, тому відсутні підстави для не обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від самого позивача, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду не реалізація цього права зумовлена її власною пасивною поведінкою.
Звернувшись до суду з цим позовом через представника 01.10.2025, позивач заявив позовні вимоги з 01.03.2021, у зв'язку із чим, з урахуванням визначеного вище висновку, вони можуть бути захищені судом з 01.04.2025 - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого положеннями ч.2 ст.122 КАС України.
Крім того, за приписами ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, у місячному розмірі станом на 1 січня 2025 року становить 3028,00 грн.
Суд зазначає, що порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI. Підпунктом 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно частини 3 статті 4 Закону № 3674 при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При перевірці зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, відповідно до вимог ст. 9 Закону № 3674-VI, судом із системи «Діловодство спеціалізованого суду» установлено, що квитанція ID: 2170-4745-8606-8926 від 04.08.2025 на суму 968,96 грн обліковується як доказ сплати судового збору в адміністративній справі № 200/5898/25.
Ухвалою суду від 15.09.2025 у справі № 200/5898/25 уточнену позову заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.
Також судом із системи «Діловодство спеціалізованого суду» установлено, що квитанцію ID: 2170-4745-8606-8926 від 04.08.2025 на суму 968,96 грн представник позивача подавав, як доказ сплати судового збору в адміністративній справі № 200/7585/25.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Таким чином, судовий збір, сплачений в адміністративній справі № 200/5898/25, підлягає поверненню позивачу у разі подання відповідної заяви.
Отже, квитанцію ID: 2170-4745-8606-8926 від 04.08.2025 на суму 968,96 не може бути прийнято як доказ сплати судового збору за подання позовної заяви в межах адміністративної справи № 200/7585/25.
Суд враховує висновок колегії суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, викладений у постанові від 05.08.2021 у справі № 160/5879/20 (адміністративне провадження № К/9901/11999/21.
Так, у вищевказаній постанові колегією суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду зазначено: «Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Тобто, суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної адміністративної справи. Так, згідно наданих скаржником до суду апеляційної інстанції доказів, судом апеляційної інстанції при прийняті оскаржуваного рішення встановлено, що надана до суду на виконання вимог ухвали від 19 січня 2021 року копія платіжного доручення № 705087 від 21 грудня 2020 року не свідчить про виконання скаржником вимог цієї ухвали суду, оскільки згідно з випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України судовий збір сплачений позивачем згідно з платіжним дорученням № 705087 від 21 грудня 2020 року зараховано до спецфонду як судовий збір сплачений у справі № 160/10123/20, тобто копія зазначеного платіжного доручення підтверджує факт зарахування судового збору по іншій судовій справі. З огляду на викладене, звертаючись до суду із апеляційною скаргою, позивач був зобов'язаний сплатити судовий збір на загальних підставах та надати до суду документ, який підтверджує сплату судового збору саме у межах цієї справи № 160/5879/20. Разом із тим, як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, судовий збір за наданим позивачем платіжним дорученням сплачений і зарахований при розгляді іншої адміністративної справи.».
Вищевикладене дає підстави для висновку, що за подання будь-якої повторної заяви (позовна заява, заява про забезпечення позову, апеляційна скарга тощо) не передбачено зарахування судового збору, зарахованого в межах іншої справи, незважаючи на те, чи була вона розглянута.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу у десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали усунути недоліки поданого адміністративного позову шляхом надання до суду: належного документа про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову в розмірі 968,96 грн; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.
Роз'яснити особі, яка звернулася з позовною заявою, що у разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, така позовна заява повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В.Загацька