Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 жовтня 2025 року Справа№200/6043/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Донецькій області до споживчого товариства «СЛАВІЯ» про стягнення податкового боргу на суму 111787,41 грн
Позивач, Головне управління ДПС в Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до споживчого товариства «СЛАВІЯ» про стягнення до бюджету коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, у розмірі суми податкового боргу - 111 787,41 грн, а саме: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код класифікації доходів бюджету 14010100) у сумі 1 200,87 грн; податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (код класифікації доходів бюджету 18010400) у сумі 2 178,07 грн; земельний податок з юридичних осiб (код класифікації доходів бюджету 18010500) у сумі 37 018,80 грн; орендна плата з юридичних осiб (код класифікації доходів бюджету 18010600), у сумі 71 389,67 гривень.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2025 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) без виклику учасників справи.
За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2025 року направлено вдіповідачу засобами поштового зв'язку, проте повернуто за зворотною адресою за закінченням терміну зберігання.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що відповідач перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області та є платником податків за основним місцем обліку. Зазначив, що за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 111 787,41 грн, який виник з причини несплати грошових зобов'язань, нарахованих платником самостійно, донарахованих штрафних санкцій, а також нарахованої пені. З метою погашення податкового боргу контролюючим органом було направлено відповідачу податкову вимогу «Ю» від 13.11.2024 №0000813-1309-0599. Враховуючи викладене, просить стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 111 787,41 гривень.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Враховуючи положення ч. 6 ст. 162 КАС України суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами у справі.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач, Головне управління ДПС в м. Києві, у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах згідно ст.43 КАС України має адміністративну процесуальну дієздатність.
Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.
Таким чином, позивач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.
Відповідач, Споживче товариство «СЛАВІЯ», код ЄДРПОУ 25334848, адреса місцезнаходження: 84122, Донецька обл., Краматорський р-н, м.Слов'янськ, вул. Центральна, буд. 29, зареєстроване з 04.03.1998 року, перебуває на податковому обліку як платник податків в Головному управлінні ДПС у Донецькій області, Краматорська ДПІ.
Підставою виникнення податкового боргу слугувало таке.
25.10.2024 року, відповідач, подав до Слов'янської ДПІ ГУ ДПС у Донецькій області звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2024 року, відповідно до якої самостійно визначив податок на додану вартість у розмірі 1 667,00 грн.
У зв'язку з тим, що в особовому рахунку Споживчого товариства «СЛАВІЯ» станом на 28.10.2024 року була наявна переплата з орендної плати з фізичних осіб в сумі 466,13 гривень, загальна сума податкового боргу відповідача, яка самостійно задекларована та підлягає сплаті на підставі поданої декларації з податку на додану вартість за червень 2024 року становить 1200,87 гривень.
19.02.2022 року, відповідач, подав до Слов'янської ДПІ ГУ ДПС у Донецькій області звітну податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік, відповідно до якої самостійно визначив податкове зобов'язання у розмірі 2183,35 грн.
У зв'язку з тим, що в особовому рахунку Споживчого товариства «СЛАВІЯ» станом на 29.04.2022 року була наявна переплата з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 5,28 гривень, загальна сума податкового боргу відповідача, яка самостійно задекларована та підлягає сплаті на підставі поданої декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік становить 2178,07 гривень.
Зазначена заборгованість підтверджується карткою особового рахунку з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
19.02.2022 року, відповідач, подав до Слов'янської ДПІ ГУ ДПС у Донецькій області звітну податкову декларацію з земельного податку за 2022 рік, відповідно до якої самостійно визначив податкове зобов'язання щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1414100000:01:011:0058 загальною площею 12685,00 кв.м. у розмірі 37810,18 грн, яка підлягає щомісячній сплаті рівними частками за січень-листопад у розмірі 3150,85 гривень та за грудень 3150,83 гривень.
У зв'язку з тим, що в особовому рахунку Споживчого товариства «СЛАВІЯ» станом на 02.03.2022 року була наявна переплата з земельного податку в сумі 791,38 гривень, загальна сума податкового боргу відповідача, яка самостійно задекларована та підлягає сплаті на підставі поданої декларації з земельного податку за 2022 рік становить 37018,80 гривень.
Зазначена заборгованість підтверджується карткою особового рахунку з земельного податку з юридичних осіб.
21.02.2022 року, відповідач, подав до Слов'янської ДПІ ГУ ДПС у Донецькій області звітну податкову декларацію з орендної плати за землю за 2022 рік, відповідно до якої самостійно визначив податкове зобов'язання щодо земельних ділянок з кадастровим номером 1414100000:01:001:039 загальною площею 691,00 кв.м. у розмірі 45241,98 грн та з кадастровим номером 1414100000:01:007:016 загальною площею 1492,00 кв.м. у розмірі 28235,95 грн, усього 73477,93 грн, яка підлягає щомісячній сплаті рівними частками за січень-листопад у розмірі 6123,16 гривень та за грудень 6123,17 гривень.
Крім того, 16 квітня 2025 року Головне управлінням ДПС у Донецькій області за результатом проведеної камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб склало акт №2171/05-99-04-04/25334848, відповідно до якого перевіркою встановлено порушення термінів сплати, визначених пунктом 287.3 статті 287 ПК України, узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за землю на загальну суму 3205,51 грн.
Вказаний акт направлено відповідачу засобами поштового зв'язку та повернуто за зворотною адресою за закінченням терміну зберігання.
14 травня 2025 року Головне управлінням ДПС у Донецькій області на підставі акту від 16 квітня 2025 року №2171/05-99-04-04/25334848 прийняло податкове повідомлення-рішення №2711/05-99-04-04/25334848, яким застосовано штраф у розмірі 320,55 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення направлено відповідачу засобами поштового зв'язку та повернуто за зворотною адресою за закінченням терміну зберігання.
Зазначена заборгованість підтверджується карткою особового рахунку з орендної плати з юридичних осіб.
Доказів оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення в судовому порядку в матеріалах справи не містять.
25.02.2025 року на виконання приписів статті 129 ПКУ відповідачу нараховано пеню за податковою декларацію з орендної плати за період з 01.06.2022 по 25.02.2025 року в сумі 826,44 грн.
У зв'язку з тим, що в особовому рахунку Споживчого товариства «СЛАВІЯ» станом на 02.03.2022 року була наявна переплата з земельного податку в сумі 29,74 гривень, сплатою 25.02.2025 року 3205,51 грн, нарахованою податковим органом пенею в розмірі 826,44 грн та з урахуванням нарахованого штрафу в розмірі 320,55 грн загальна сума податкового боргу відповідача, яка самостійно задекларована та підлягає сплаті на підставі поданої декларації з орендної плати за землю за 2022 рік становить 71389,67 гривень.
Зазначена заборгованість підтверджується карткою особового рахунку з орендної плати з юридичних осіб.
13 листопада 2024 року з метою погашення податкового боргу ГУ ДПС у Донецькій області сформовано податкову вимогу форми «Ю» №0000813-1309-0599 та направлено на адресу відповідача засобами поштового зв'язку та повернуто за зворотною адресою за закінченням терміну зберігання.
Враховуючи зазначене, станом на час розгляду справи, за Споживчим товариством «СЛАВІЯ» обліковується податковий борг у розмірі 111 787,41 грн, який позивач просить стягнути в судовому порядку.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до статті 16.1.4 Податкового кодексу України до обов'язків платника податків входить сплата належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни.
Статтею 31 Податкового кодексу України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк. вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
За змістом пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з підпунктами 54.3.1., 54.3.3 пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час прийняття податкових повідомлень-рішень контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:
платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством (пп. 54.3.1 ст. 54 Податкового кодексу України)
згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (пп. 54.3.3. ст. 54 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Відповідно до п. 270.1 ст. 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування; об'єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.
Пунктом 271.1 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.
База оподаткування по земельних частках (паях) визначається згідно із даними земельних ділянок, на які фізичні особи мають право як власники земельних часток (паїв), з урахуванням підпунктів 271.1.1 та 271.1.2 цього пункту.
Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (п. 271.2 ст. 271 ПК України).
Згідно пунктом 285.1 статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (п. 285.2 ст. 285 ПК України).
Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно з приписами статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.
Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд встановив, що відповідач подав контролюючому органу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2024 року, відповідно до якої самостійно визначив податок на додану вартість у розмірі 1 667,00 грн.
У зв'язку з тим, що в особовому рахунку Споживчого товариства «СЛАВІЯ» станом на 28.10.2024 року була наявна переплата з орендної плати з фізичних осіб в сумі 466,13 гривень, загальна сума податкового боргу відповідача, яка самостійно задекларована та підлягає сплаті на підставі поданої декларації з податку на додану вартість за червень 2024 року становить 1200,87 гривень.
Суд встановив, що відповідач подав контролюючому органу податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік, відповідно до якої самостійно визначив податкове зобов'язання у розмірі 2183,35 грн.
У зв'язку з тим, що в особовому рахунку Споживчого товариства «СЛАВІЯ» станом на 29.04.2022 року була наявна переплата з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 5,28 гривень, загальна сума податкового боргу відповідача, яка самостійно задекларована та підлягає сплаті на підставі поданої декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік становить 2178,07 гривень.
Суд встановив, що відповідач подав контролюючому органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання з земельного податку за 2022 рік у сумі 37810,18 грн.
У зв'язку з тим, що в особовому рахунку Споживчого товариства «СЛАВІЯ» станом на 02.03.2022 року була наявна переплата з земельного податку в сумі 791,38 гривень, загальна сума податкового боргу відповідача, яка самостійно задекларована та підлягає сплаті на підставі поданої декларації з земельного податку за 2022 рік становить 37018,80 гривень.
Суд встановив, що відповідач подав контролюючому органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання з орендної плати за 2022 рік у сумі 73477,93 грн.
Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пунктом 57.3. статті 57 визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Судом встановлено вище, що податковим повідомленням-рішенням від 16 квітня 2025 року №2171/05-99-04-04/25334848 контролюючий орган визначив відповідачу суму грошового зобов'язання зі сплати штрафних санкцій на загальну суму 320,55 грн, яке направлено відповідачу за зареєстрованою адресою місцезнаходження та повернуто за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання.
Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу України документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та є доступним в електронному кабінеті.
Датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
Враховуючи викладене, що вказане податкове повідомлення-рішення вручено відповідачу належним чином, та відповідно є узгодженим.
Згідно підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Нарахування пені відповідно до підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Кодексу припиняється в день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
У зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання контролюючий орган нарахував відповідачу пені у загальній сумі 826,44 грн з орендної плати з юридичних осіб, що на день судового розгляду цієї справи відповідачем не сплачена.
У зв'язку з тим, що в особовому рахунку Споживчого товариства «СЛАВІЯ» станом на 02.03.2022 року була наявна переплата з земельного податку в сумі 29,74 гривень, сплатою 25.02.2025 року 3205,51 грн, нарахованою податковим органом пенею в розмірі 826,44 грн та з урахуванням нарахованого штрафу в розмірі 320,55 грн загальна сума податкового боргу відповідача, яка самостійно задекларована та підлягає сплаті на підставі поданої декларації з орендної плати за землю за 2022 рік становить 71389,67 гривень.
Відповідно до підпункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом є податковим боргом.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Головне управління ДПС у Донецькій області сформувало податкову вимогу форми «Ю» від 13 листопада 2024 року №0000813-1309-0599, яку надіслано на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням та повернуто за зворотною адресою за закінченням терміну зберігання.
Прийняті заходи податковим органом не призвели до погашення податкового боргу.
Доказів оскарження вказаної податкової вимоги в адміністративному чи судовому порядку суду не надано, а тому вона є чинною та підлягає до виконання.
Як зазначено у п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 110.1 статті 110 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти, а також інші суб'єкти у випадках, прямо передбачених цим Кодексом, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень. За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема: фінансову відповідальність (пп. 111.1.1 п. 111.1 ст. 111 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 20.1.19 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, зокрема, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Доказів погашення податкової заборгованості станом на день винесення судом даного рішення, матеріали справи не містять. Відзив на позовну заяву, сплату узгодженої суми податкової заборгованості у добровільному порядку або оскарження її відповідачем надано не було, жодних доказів на спростування позиції контролюючого органу відповідачем також не надано.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З огляду на зазначене, враховуючи вимоги ст.ст. 72-79, 90 Кодексу адміністративного судочинства України та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги контролюючого органу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-262, 293-295 КАС України, суд
Адміністративний позов Головного управління ДПС в Донецькій області (код ЄДРПОУ 44070187, адреса: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) до споживчого товариства «СЛАВІЯ» про стягнення податкового боргу на суму 111787,41 грн - задовольнити.
Стягнути зі споживчого товариства «СЛАВІЯ» (юридична адреса: 84122, Донецька область, Краматорський район, м. Слов'янськ, вул. Центральна, 29, код ЄДРПОУ 25334848) до бюджету кошти з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, у розмірі суми податкового боргу - 111 787,41 грн, а саме:
- податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код класифікації доходів бюджету 14010100), у сумі 1 200,87 грн;
- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (код класифікації доходів бюджету 18010400), у сумі 2 178,07 грн;
- земельний податок з юридичних осiб (код класифікації доходів бюджету 18010500), у сумі 37 018,80 грн;
- орендна плата з юридичних осiб (код класифікації доходів бюджету 18010600), у сумі 71 389,67 гривень.
Повний текст рішення складено та підписано 07 жовтня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.В. Троянова