Справа № 462/6495/24 Головуючий у 1 інстанції: Галайко Н.М.
Провадження № 22-ц/811/2049/25 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
02 жовтня 2025 року м.Львів
Справа № 462/6495/24
Провадження № 22-ц/811/2049/25
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Приколоти Т.І.,
суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.
секретар Іванова О.О.
з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Залізничного районного суду міста Львова, постановлену у м. Львові 27 травня 2025 року у складі судді Галайко Н.М., у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , про виділ частки майна, що є у спільній частковій власності,-
встановив:
^
14 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про виділ частки майна, що є у спільній частковій власності. Просив виділити у його (позивача) власність належну йому частку у будинку АДРЕСА_1 : приміщення на першому поверсі: тамбур 1 площею 6 кв.м, коридор 1-1 площею 5,7 кв. м, житлові кімнати 1-2 площею 13, 5 кв.м, 1-3 площею 19, 2 кв.м, 1-4 площею 19, 9 кв.м, 1-5 площею 9, 2 кв.м, сарай Б, літню кухню В, сарай Г, гараж Д, вбиральню Ж, ворота № 2 та колодязь загальною вартістю 318 456, 61 грн. (26/100 ідеальних частки); стягнути з відповідачів солідарно на його ( ОСОБА_1 ) користь компенсацію у розмірі 205 770, 80 грн. за відхилення від ідеальних часток; провести розподіл земельної ділянки з кадастровим номером 4610165500:001:0210, за адресою: АДРЕСА_1 , надавши йому (позивачу), у відповідності до висновку експерта ділянку з такими розмірами по периметру в метрах по ходу годинникової стрілки: по контуру 19, 37; 27, 30; 21, 03; 12, 86; 8, 50 по межі поділу 29, 29 по межі поділу житлового будинку; по межі поділу 6, 58 площею 915 кв. м.
31 березня 2025 року відповідачі подали до суду клопотання про призначення судової будівельно-технічної, земельно-технічної експертизи. В обґрунтування клопотання посилалися на те, що до матеріалів справи позивачем долучено висновок експерта № 09/05-24 від 22 травня 2024 року. У цьому висновку запропоновано один варіант поділу житлового будинку та господарських будівель і споруд, а також один варіант розподілу земельної ділянки. Експертиза була проведена без надання всіх правовстановлюючих документів на об'єкт нерухомості та земельну ділянку відповідачів. Дані про частки співвласників були відсутні, як і матеріали інвентаризаційної справи. Вказують, що проведення експертизи здійснено без їх (відповідачів) участі та без врахування їх пропозицій. Зазначають, що висновки експертизи зроблені з описками, при цьому в документації не зазначено кому саме виділяються такі елементи, як вимощення 1, хвіртка № 3, 4, 5 та огорожа № 1. Також у висновках експертизи не враховано, що кожен співвласник може влаштувати окремі вводи з вузлами обліку води, та виконати реконструкцію системи водопостачання. Не встановлено сервітуту для користування криницею та літньою кухнею під літерою В площею 18, 6 кв. м., при цьому відповідачам кухня не виділена. Згідно з технічним паспортом, кухня, зазначена під літерою 1-5 площею 9,2 кв. м, але в експертизі вона була врахована як частина житлового будинку та господарських будівель за позивачем. Стверджують, що експертизою не було враховано й інших обставин, оскільки для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері будівництва, без яких встановити відповідні обставини неможливо, просили призначити судову експертизу.
Ухвалою Залізничного районного суду міста Львова від 27 травня 2025 року задоволено клопотання ОСОБА_4 та ОСОБА_7 . Призначено у справі № 462/6495/24 судову будівельно-технічну, земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
На вирішення експертів поставлено наступні питання:
«Чи є технічна можливість розділити (виділити) майно, що перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 , відповідно до часток співвласників ( ОСОБА_1 - 64/150 частки, ОСОБА_4 - 43/150 частки, та ОСОБА_7 - 43/150 частки) та запропонувати можливі варіанти поділу (виділу) в натурі будинковолодіння АДРЕСА_1 на частки 64/150, 34/150 та 34/150)?
Чи є технічна можливість розділити (виділити) майно, що перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , а саме земельну ділянку з кадастровим номером 4610165500:01:001:0210 площею 0,1372 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку АДРЕСА_1 , відповідно до часток співвласників ( ОСОБА_1 - 64/150 частки, ОСОБА_4 - 43/150 частки, та ОСОБА_7 - 43/150 частки)?
Які варіанти розподілу (виділення) земельної ділянки з кадастровим номером 4610165500:01:001:0210 площею 0,1372 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку АДРЕСА_1 , можливі відповідно до часток співвласників ( ОСОБА_1 - 64/150 частки, ОСОБА_4 - 43/150 частки, та ОСОБА_7 - 43/150 частки) та до запропонованого варіанту поділу житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами?
Які варіанти можливого сервітуту земельної ділянки для обслуговування господарських будівель, споруд, а саме: сараю літ. Б, літньої кухні літ В, сараю літ. Г, гаражу літ. Д, вбиральня літ. Ж, колодязь літ. К будинковолодіння АДРЕСА_1 ?
На час проведення експертизи провадження у справі № 462/6495/24 зупинено.
Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_1 , посилаючись на її незаконність та необґрунтованість. Зазначає, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначає, що між сторонами вже тривалий час встановився порядок користування спірним будинком. Вказує, що він (позивач) запропонував відповідачам укласти договір користування будинком у варіанті, який вже склався, незважаючи на те, що його частка значно більша ніж та, якою він користується насправді. ОСОБА_1 подав до суду висновок експерта №09/05-24 від 22 травня 2024 року по результатах будівельно-технічного, земельно-технічного та оціночно-будівельного експертного дослідження, який здійсненого ФОП ОСОБА_8 про можливий варіант виділення йому (позивачу) 64/150 часток, зміну ідеальних часток у житловому будинку та господарських будівель та можливий розподіл земельної ділянки, який відповідає вимогам п. 5 ст. 106 ЦПК України. Однак, 31 березня 2025 року представник відповідачів подав безпідставне клопотання про призначення судової будівельно-технічної, земельно-технічної експертизи, яке було задоволено судом. В ухвалі суду вказано, що у висновку експерта №09/05-24 запропоновано лише один варіант поділу житлового будинку та господарських будівель та споруд, земельної ділянки; експертиза проведена без надання всіх правовстановлюючих документів на об?єкт нерухомості та земельну ділянку відповідачів, відсутні матеріали інвентаризаційної справи та дані про частки співвласників. Проведення експертизи здійснюється без участі відповідачів та без врахування їх позицій, не зазначено, кому саме виділяються такі елементи як вимощення 1, хвіртка №3,4,5 та огорожа №l, також не враховано, що кожен із співвласників може влаштувати окремі вводи з вузлами обліку води та виконати реконструкцію системи водопостачання, не встановлено земельного сервітуту для користування криницею та літньою кухнею під літ. В площею 18,6 кв.м. Твердження суду не відповідають дійсності, зокрема, щодо відсутності інвентаризаційної справи, правовстановлюючих документів, даних про частки, оскільки у вступній частині висновку експерта вказані всі необхідні документи для проведення ФОП ОСОБА_9 експертизи. Експерт обізнаний про кримінальну відповілальність за надання завідомо неправдивого висновку відповідно до ст. 384 КК України. Серед обов?язків, покладених на експерта, немає обов?язку забезпечувати явку всіх учасників, яких стосується експертиза. Попередження про день проведення дослідження було надіслано відповідачам. При розгляді клопотання про призначення судової будівельно-технічної, земельно-технічної експертизи суд не з?ясував його (позивача) думку щодо обрання експерта чи експертної установи. Стверджує, що питання, зазначені у клопотанні відповідачів є ідентичними тим, які поставлені експерту Заяць І.Г. і на які наявна відповідь у висновку експерта №09/05-24. Відповідачі мали можливість поза межами судового розгляду звернутися до будь-якого експерта чи експертної установи з дня отримання позовної заяви і надати інший висновок у випадку сумніву щодо правильності поданого ним (позивачем) висновку.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Встановлено, що 31 березня 2025 року представником відповідачів ОСОБА_3 подано до суду клопотання про призначення судової будівельно-технічної, земельно-технічної експертизи.
Відповідно ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно із ч. 1 ст. 104 цього Кодексу про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручення проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
З урахуванням ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд може призначити експертизу для з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Необхідність судової експертизи в цивільному судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
У оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції посилався на постанови Верховного Суду № 904/4982/20 від 20 квітня 2023 року, № 916/2740/19 від 16 грудня 2020 року, № 924/898/21 від 6 вересня 2022 року, № 915/442/21 від 2 листопада 2022 року.
Відповідно до ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Згідно із ч. 3 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Суд першої інстанції вважав за можливе доручити проведення експертизи у даній справі експертній установі - Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ: 23272864, електронна пошта: lndise@ukr.net, місцезнаходження: 79024, м. Львів, вул. Липинського, 54).
Згідно із ч. 4, 5 ст. 106 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
У випадку призначення судом експертизи, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі (п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України). В такому разі провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи (п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України).
Колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали суду першої інстанції з огляду на таке.
Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи клопотання представника відповідачів про призначення експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що для вирішення питання про виділ частки, що є у спільній сумісній власності необхідні спеціальні знання та поставив перед експертом визначені у клопотання питання.
Колегія суддів не погоджується у повному обсязі з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 89 цього Кодексу.
Згідно із ст.102 цього Кодексу, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Відповідно до ст. 71 Закону України «Про судову експертизу», підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою (якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб).
З наведеного у постанові Верховного Суду від 24 березня 2021 року в справі № 760/13253/19 висновку, вбачається, що «стандарт доказування залежить від специфіки обставин, про доведення яких йдеться, а сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги. При визначенні наявності або відсутності підстав для призначення судової експертизи суди не повинні ігнорувати позицію осіб, які беруть участь у справі. Для забезпечення реалізації вказаного положення суди повинні мотивовано відповідати на клопотання сторін як про призначення експертизи, так і про відмову в її призначенні. Крім того, вирішуючи питання про доцільність призначення експертизи в цивільній справі, необхідно враховувати чи має значення для справи факт, який експерт має встановити, чи не доведений той чи інший факт іншими доказами, зібраними у справі, які реальні можливості тієї чи іншої судової експертизи».
Недопустимим є порушення перед експертом питань, рішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.
Підстави обов'язкового призначення судом експертизи визначені у статті 105 ЦПК України.
Відповідно до статті 103 цього Кодексу суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст. 1 Закону України про «Судову експертизу»).
Висновок експерта є одним із видів доказів і має відповідати критеріям належності і допустимості доказів. Тому, розглядаючи клопотання про призначення експертизи суд має його задовольнити у випадку, якщо обставини, про з'ясування яких заявлене клопотання, мають значення для справи та якщо їх з'ясування потребує спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо та лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі права чи інтереси мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц; від 6 квітня 2021 року в справі № 925/642/19).
Враховуючи те, що сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів та заперечень, а перевірка вказаних обставин має значення для правильного вирішення спору, суду необхідно перевірити, чи дійсно вказаний доказ, дослідження якого буде предметом призначеної судом експертизи, стосується предмета доказування по даній справі та чи дійсно з'ясування відповідних обставин є необхідним та ключовим.
У справі, яка переглядається, предметом спору є виділ частки майна позивача, що є у спільній сумісній власності сторін.
Позивачем надано суду першої інстанції висновок експерта №09/05-24 від 22 травня 2024 року, яким вирішено питання: «Чи є технічна можливість поділу житлового будинку на господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 на території Львівської ОТГ Львівської області між співвласниками 64/150 ідеальні частки ОСОБА_1 та співвласниками 86/150 ідеальні частки ОСОБА_7 та ОСОБА_4 з можливістю виділення співвласнику 64/150 ідеальні частки Штойку приміщень в житловому будинку під індексами: І тамбур площею 6 кв.м; 1-1 коридор площею 57 кв.м, 1-2 житлова кімната, площею 13,5 кв.м; 1-3 житлова кімната площею19,2 кв.м; 1-4 житлова кімната площею 19,9 кв.м; 1-5 кухня площею 9,2 кв.м. та Б сарай, В літня кухня, Г сарай; Д гараж; Ж вбиральня, №2 ворота, К колодязь? 2. У разі можливості поділу житлового будинку та господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 на території Львівської ОТГ, вказати як у відсотковому співвідношенні зміняться розміри часток у житловому будинку та господарських будівель і споруд? 3. Який можливий варіант розподілу земельної ділянки номер 4610165500:01:001:0210 за адресою: АДРЕСА_1 на території Львівської ОТГ між співвласниками земельної ділянки 4/6 ідеальні частки ОСОБА_1 та співвласниками 2/6 ідеальні частки ОСОБА_7 і ОСОБА_4 .?».
Будівельно-технічне експертне дослідження проведено експертом ОСОБА_8 , який має вишу технічну освіту за спеціальністю: «Промислове та цивільне будівництво», кваліфікацію судового експерта з правом проведення інженерио-технічних експертиз за спеціальностями: 10.6 «Дослідження об?єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів», 10.7 «Розподіл земель та визначених порядку користування земельними ділянками», 10.10 «Визначення оціночної вартості будівельних об?єктів та споруд». Стаж роботи по будівельній спеціальності - з 1984 року, стаж експертної роботи - з січня 2013 року, Свідоцтва (№№ 57-22/11, №58-22/11, №59-22/П1 від 17 травня 2022 року), видані ЦЕКК Міністерства юстиції України з терміном дії до 17 травня 2025 року.
Експерт обізнаний про кримінальну відповілальність за надання завідомо неправдивого висновку відповідно до статті 384 КК України.
Відповідачі мали можливість поза межами судового розгляду звернутися до будь-якого експерта чи експертної установи з дня отримання позовної заяви і надати інший висновок у випадку сумніву щодо правильності поданого позивачем висновку.
ОСОБА_6 в апеляційній скарзі посилається на те, що в оскаржуваній ухвалі судом неправильно вказано частки співвласників у спірному будинку і частки земельної ділянки, а поставлені в ухвалі питання не стосуються суті спору.
Колегія суддів зауважує, що предмет доказування і предмет позову виступають ключовими орієнтирами при визначенні меж здійснення судочинства. Повне, своєчасне і належне використання судом «предмета доказування» є запорукою реалізації принципу процесуальної економії та є гарантією дотримання права сторін на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Предметом доказування є факти, якими сторони обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення, або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Висновок експерта, як доказ, підлягає судовій оцінці разом з іншими доказами, які є у справі, оскільки жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Призначення судом експертизи є одним із способів збирання доказів.
Експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування, рішення суду має прийматися у повній відповідності з нормами процесуального та матеріального права, з повним та об'єктивним дослідженням обставин та доказів. Призначення експертизи у даній справі спрямоване на встановлення доказів, які мають значення для вирішення спору між сторонами. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 917/50/17 та від 12 квітня 2018 року у справі № 914/1023/17.
Встановлено, що оскаржуваною ухвалою суду на вирішення експертизи поставлено наступні питання:
«Чи є технічна можливість розділити (виділити) майно, що перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 , відповідно до часток співвласників ( ОСОБА_1 - 64/150 частки, ОСОБА_4 - 43/150 частки, ОСОБА_7 - 43/150 частки) та запропоновати можливі варіанти поділу (виділу) в натурі будинковолодіння АДРЕСА_1 на частки 64/150, 34/150 та 34/150)? Чи є технічна можливість розділити (виділити) майно, що перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 4610165500:01:001:0210 площею 0,1372 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку АДРЕСА_1 , відповідно до часток співвласників ( ОСОБА_1 - 64/150 частки, ОСОБА_4 - 43/150 частки, ОСОБА_7 - 43/150 частки)? Які варіанти розподілу (виділення) земельної ділянки з кадастровим номером 4610165500:01:001:0210 площею 0,1372 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку АДРЕСА_1 , можливі відповідно до часток співвласників ( ОСОБА_1 - 64/150 частки, ОСОБА_4 - 43/150 частки, ОСОБА_7 - 43/150 частки) та до запропонованого варіанту поділу житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами? Які варіанти можливого сервітуту земельної ділянки для обслуговування господарських будівель, споруд, а саме: сараю літ. Б, літньої кухні літ. В, сараю літ. Г, гаражу літ. Д, вбиральня літ. Ж, колодязь літ. К, будинковолодіння АДРЕСА_1 ?».
У своїй позовній заяві ОСОБА_1 просив виділити його частку в натурі з майна, яке перебуває у спільній частковій власності сторін та виділити у його (позивача) власність належну йому частку вбудинку АДРЕСА_1 : приміщення на першому поверсі: тамбур 1 площею 6 кв.м, коридор 1-1 площею 5,7 кв.м., житлові кімнати 1-2 площею 13,5 кв.м, 1-3 площею 19,2 кв.м, 1-4 площею 19,9 кв.м. кухню 1-5 площею 9,2 кв.м, а також сарай Б, літню кухню В, сарай Г, гараж Д, вбиральню Ж, ворота №2 та колодязь, всього вартістю 318 456,61 грн. (26/100 ідеальних часток), стягнувши з ОСОБА_7 та ОСОБА_4 солідарно в його користь грошову компенсацію у розмірі 205 770,80 грн. за відхилення від ідеальних часток; провести розподіл земельної ділянки № 4610165500:001:0210 за адресою: АДРЕСА_1 , надавши йому (позивач) у відповідності до висновку експерта ділянку з такими розмірами по периметру в метрах по ходу годинникової стрілки: по контуру 19,37; 27,30; 21,03; 12,86; 8,50; по межі поділу 29,29 по межі поділу житлового будинку: по межі поділу 6,58 - площею 915 кв.м.
Доводи апеляційної скарги, що поставлені судом в оскаржуваній ухвалі питання не стосуються предмета позову, не спростовані. Зміна предмета позову не відбувалася.
Є встановленим, що позивач подав висновок експертного будівельно-технічного, земельно-технічного та оціночно-будівельного дослідження щодо предмета позову; який наявний у матеріалах справи. Судом не досліджено причин не подання відповідачами іншого висновку експертизи при незгоді з висновком, наданим позивачем.
Позивач звернувся із позовом про виділ належної йому частки у спірному майні. Вимоги про поділ спірного будинковолодіння він не заявляв, однак судом у оскаржуваній ухвалі поставлені питання щодо поділу спірного майна з визначенням часток усіх співвласників.
Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 у поданому 10 січня 2025 року відзиві на позов посилався на безпідставність позову, що є підставою для відмови у задоволенні такого. На час подання відзиву інший висновок експертизи відповідачами не наданий, питання про призначення експертизи ними не порушувалося, а таке подано 31 березня 2025 року.
Оскаржувана ухвала перешкоджає провадженню у справі.
За наведених обставин, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення із скасуванням оскаржуваної ухвали та направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, якому при вирішенні клопотання про призначення експертизи належить врахувати предмет позову та відповідність такому питань, які підлягають вирішенню експертом; а також з'ясувати позицію сторін у визначенні експертної установи, якій буде доручено проведення експертизи у випадку призначення такої судом.
Керуючись: ст. 367, п. 6 ч.1 ст.374, ст.ст. 379, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Залізничного районного суду міста Львова від 27 травня 2025 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до Залізничного районного суду міста Львова.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови складено 2 жовтня 2025 року.
Головуючий-______________________Т.І.Приколота
Судді: ___________ Ю.Р. Мікуш _______________ Р.В. Савуляк