Справа № 682/2136/24
Провадження № 6/682/27/2025
03 жовтня 2025 року
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Маршал І.М.,
секретаря судового засідання Захарчук С.П.,
за участі заявника ОСОБА_1 ,
стягувача ОСОБА_2 ,
представника стягувача, адвоката Волкова С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття квартири,-
встановив:
Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 05.03.2025 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття квартири.
Так, відповідно до резолютивної частини вказаного рішення суду з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто 54 223 грн. матеріальної шкоди, 10 000 грн. витрат на проведення експертизи, 1 211, 20 гривень витрат по сплаті судового збору та 10 800 гривень витрат на правову допомогу.
Відповідач по справі ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду, в обґрунтування якої вказав, що його доходи складаються з пенсії по інвалідності в розмірі 3038 грн., дружина не працює, а також існує несприятлива фінансова ситуація, що пов'язана з військовим станом та безробіттям, а тому відповідач не має фізичної можливості сплатити всю суму заборгованості одноразово, з огляду на складний фінансовий стан.
З огляду на викладене, відповідач просить суд врахувати ці обставини та розстрочити виконання рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 05.03.2025 року у справі № 682/2136/24 рівними частинами по 2000 грн. щомісячно.
Заявник (відповідач) в судовому засіданні підтримав вимоги своєї заяви та просив розстрочити виконання ним рішення суду.
Стягувач ( позивач) ОСОБА_2 та її представник адвокат Волков С. щодо задоволення заяви заперечували. У письмових запереченнях представник вказував, що боржник має перед стягувачем заборгованість на загальну суму 76 234,20 грн., при цьому просить про розстрочення суми стягнення рівними частинами по 2000 грн. щомісячно, тобто 24 000 грн. за рік, а отже термін виконання рішення суду становитиме 38 місяців, що нормами ч. 5 ст. 435 ЦПК не дозволено. Окрім того, боржник має на праві власності транспортний засіб PEUGEOT 4007, 2011 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , за рахунок якого можливе повне виконання рішення суду, однак боржник приховує від органу ДВС вказаний автомобіль, що унеможливлює звернення на нього стягнення. Також на його переконання, суд має врахувати, що боржним має тимчасові заробітки у вигляді надання послуг із перевезення автомобілем, тобто має дохід не лише у вигляді пенсії за 3 групою інвалідності, наявність якої не обмежує його у працевлаштуванні.
Заслухавши учасників судового засідання, вивчивши заяву, письмові заперечення та додані до них письмові докази, суд прийшов до висновку про безпідставність заяви боржника про розстрочення виконання рішення суду.
Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 05.03.2025 року у справі № 682/2136/24 задоволшено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття квартири. Відповідно до резолютивної частини вказаного рішення суду з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто 54 223 грн. матеріальної шкоди, 10 000 грн. витрат на проведення експертизи, 1 211, 20 гривень витрат по сплаті судового збору та 10 800 гривень витрат на правову допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, у випадках, встановлених законом, встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.
З аналізу наведених норм слідує, що розстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов'язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.
ЦПК України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його.
Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.
Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє стягувача можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Отже, суд, який прийняв рішення, має широкі дискреційні повноваження щодо підстав та строку для розстрочки виконання рішення, і у кожному конкретному випадку за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази і вирішує питання про наявність чи відсутність обставин для вчинення таких процесуальних дій.
З аналізу наведених норм слідує, що розстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду обов'язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
За приписами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, саме на відповідача (заявника, боржника) в контексті наведених приписів покладається обов'язок доведення існування відповідних підстав. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення суду, які суд оцінює індивідуально, у кожному конкретному випадку за своїм внутрішнім переконанням.
В обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення суду заявник вказав, що його доходи складаються з пенсії по інвалідності в розмірі 3038 грн., дружина не працює, а також існує несприятлива фінансова ситуація, що пов'язана з військовим станом та безробіттям. Про що надав письмові докази - копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 , яке видано 16.04.2025 та має термін дії до 31.10.2025, вид пенсії - по інвалідності, 3 гр., загальне захворювання, до копію довідки про доходи у вигляді пенсії по інвалідності.
Разом з тим, боржником не надано відомостей про те, що він перебуває у ДСЗ на обліку як особа, яка шукає роботу, оскільки наявність у особи 3 гр інвалідності не обмежує її у працевлаштуванні. Також боржником не надано доказів, що він не може бути працевлаштований за станом здоровя.
В судовому засіданні боржник підтвердив, що транспортний засіб PEUGEOT 4007, 2011р.в., належить йому, однак він передав його та технічний паспорт на нього іншій особі і таким чином відчужив його, разом із тим таке розпорядження належним боржнику майном суд розцінює як зловживання своїм правом, зважаючи на те, що за ухвалою суду від 28.08.2024 року на належне боржнику майно у межах суми позову накладено арешт та постановою державного виконавця від 04.09.2024 року такий арешт накладено.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.
Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018, від 19 червня 2019 року у справі № 2-55/10.
Також суд вважає, що розстрочення на період більший одного року за заявою боржника є не можливим з огляду на положення ч. 5 ст. 435 ЦПК України.
Враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства, суд вважає, що заявником ( боржником) не доведено існування у нього виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення по справі, а процесуальну поведінку, зокрема щодо розпорядження належним боржнику транспортним засобом поза правовим полем, суд оцінює як зловживання правом, з огляду на що підстав для відстрочки боржнику виконання рішення суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 353, 435 ЦПК України, суд -
ухвалив:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття квартири відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її ухвалення.
Суддя Маршал І. М.